Beastars (2019) (18+) або Звір чи Людина?

Кілька тижнів тому подивився перші 2.5 сезони аніме Beastars, воно в цілому дуже сподобалося, тож певно що варто поділитися думками перед виходом фінальних серій десь пізніше цього року.

Леґоші та Хару

Сюжет

Що, якщо б світ був населеним не людьми, але антропоморфними тваринами із власною цивілізацією, подібною, але й відмінною від нашої? Саме це хоче зобразити шоу, правда тон оповіді значно темніший та серйозніший, ніж у Zootopia.
В першу чергу - через поділ усіх видів на хижаків та травоїдних. Так, поїдання інших розумних істот - це табу і один із найбільших злочинів, але чи завжди можна стримати свої бажання?
Так стається і тут, коли студента академії Черрітон альпаку Тема знаходять вбитим і з'їденим, чого не ставалося вже тривалий час.
В центрі сюжету - сірий вовк Леґоші, який не просто хоче розібратися в обставинах смерті товариша, але й самому при цьому не стати злочинцем, бо це може загрожувати його близьким та різним дрібним тваринам на кшталт карликової кролиці Хару. І все це на фоні студентського життя, проблем дорослішання, театрального гуртка та всього іншого.

Чим мені подобається цей світ? Своєю неідеальністю. Окрім і так зрозумілого конфлікту травоїдні-хижаки (перші ніколи не довіряють повністю ікластим, а другі не завжди чесні перед собою), тут вистачає і інших дискримінаційних і не лише моментів. Є свого роду расизм, правда більше всередині одного виду, є боротьба за популярність, славу та титул Бістара, є звичайні заздрощі, пиха, лють та подібні веселі штуки. Тобто все як у людей, просто не про людей. В алегоріях насправді висміюється чи висвітлюється ще більше критичних чи складних тем, про які не прийнято говорити вголос. Добре, це вже межує зі спойлерами трохи.

Також чимало елементів драми і...трилера, як не дивно. Бо у багатьох усередині є своя темна сторона, і часом вона любить вилізти у не надто слушний час.

Більшість персонажів - дуже емоційні та виразні

Окрім усіх цих важчих шматків, вистачає також і певної моральної сторони. Тут піднімаються питання довіри, близькості, справедливості, співіснування та ще напевно з десяток схожих. І це цікаво, бо у персонажів свої думки щодо цих моментів, і ти можеш симпатизувати одному, кільком чи навіть жодному із них. Зло досі є злом, злочин - злочином, а підлітки люблять сунути свій шерстистий ніс туди, куди не треба. Цілком реалістично.

Щодо мінусів, то ритміка дуже важка, а сюжет любить змінювати свої мотиви на надзвуковій швидкості. Часом це дуже добре, часом - навпаки, майже не сприймається.
Логіка персонажів...не завжди раціональна чи зрозуміла. Що насправді додає емоційності і змушує глядача задуматися, а що б той робив у показаній ситуації.

Сезони неоднорідні. Перші два сприймаються як суцільна історія, а от третій вже більш відірваний, працює над зовсім іншою сюжетною лінією, хоча й показує чимало наслідків попередніх подій. Ну а також тут з'являється один із моїх улюблених персонажів, що таки трохи згладжує сприйняття, бо ти починаєш краще розуміти, що й до чого. Загалом досі цікаво, треба лише дочекатися на другу половину сезону, бо він все одно фінальний. Не дуже люблю оцю політику студій, коли він поділений на фактично два (навіть по кількості серій), але що зробиш.

Аудіо

Музика від Сатору Косакі, плюс інтро/аутро від інших популярних гуртів на кшталт Yoasobi, Yurika, ALI і т.д.
Послухати можна на спотіфаї, наприклад.

Дивився з англійською озвучкою та укрсабами на нетфліксі, загалом переклад непоганий. Є також фанатська озвучка перших двох сезонів від FanVoxUA, не можу сказати про неї більше.

Робота зі звуком хороша, в тому числі через те, як Леґоші сприймає світ через звуки та запахи, це цікаво і додає атмосферності.

Окремі сцени по-справжньому експресивні та динамічні

Візуал

Над анімацією працювала студія Orange, правда я не надто знайомий із іншими їхніми проєктами.
В цілому - дуже приємний стиль, яскраві персонажі, непогана динаміка та контраст. Тут загалом доволі дивне поєднання 3D та 2D-анімації, я б сказав, що і те, і те якісне, і якщо не придивлятися, то різниця не настільки помітна, а кошти на розробку економить.
Сам світ добре запам'ятовується, він неоднорідний і складний. Екшн та психологічні сцени теж на високому рівні, хоча я не те, щоб був великим поціновувачем саме графічної складової. Але тут хороший оригінальний сюжет, і візуал його грамотно доповнює та показує.

А так виглядали герої в манзі

Ідея та втілення

Як то найчастіше і робиться, спершу була однойменна манга авторки Пару Ітаґакі (доньки Кейсуке Ітаґакі, автора Baki the Grappler), що виходила з 2016-го по 2020-й рік. Так як твір став швидко популярним і навіть зібрав кілька нагород - то до роботи над екранізацією приступили ще до виходу в друк фіналу, і вже у жовтні 2019-го запустили перший сезон. Orange тісно працює із саме CG аніме, тому довго обирати студію не довелось. Нетфлікс став розповсюджувачем за межами Японії, а для третього сезону - ще й замовником (тому ж серії останнього виходили одним бандлом, а не по одній в тиждень).

По самій розробці інформації не так і багато.

Загалом можна додати хіба те, що і манга, і аніме отримали чималу популярність та схвалення, що дуже солідно як для першої серйозної роботи.

У цілому аніме гарно сприйняте

Рейтинги та сприйняття

На Imdb рейтинг 7.7/10 на основі 14к оцінок.
На томатах - загальний рейтинг від глядачів - 82%.
Перший сезон отримав 94% від критиків та 87% від глядачів, другий - 76% від аудиторії, третій - без оцінки (як мінімум поки що).

Хвалять за історію, візуал, атмосферність та багато інших попередньо перелічених речей, вони тут дійсно є.
З недоліків називають шоковий характер певних сцен, незакінчені сюжетні лінії, а також те, що третій сезон вийшов через 3.5 роки після другого, а тому публіка вже суттєво охолола.

Залишається дочекатися закінчення історії. Надіюсь, цього разу це буде трохи швидше

Висновок

Beastars - це аніме, яке насправді не зовсім у моєму смаку. Але вже перший епізод достатньо зачепив, щоб було цікаво дивитися далі. Це одна з важливих речей для усіх авторів - твоя історія може буде однією із найграндіозніших за весь час існування людства, але якщо вона не "чіпляє", то мало хто буде таке читати. Тут же і сюжет цікавий, і подача якісна.
Я б радив шоу до перегляду тим, кому подобаються підліткові драми, психологічні трилери, алегоричне зображення реального світу у вигаданому. Ну і любителям фуррі, чому б і ні (:
А якщо серйозно, то перші два сезони подивився майже на одному подиху, історія грамотно працює над динамікою, і навіть рвана ритміка тут у чомусь допомагає.
Третій сезон мені видався нуднішим, як мінімум перші його епізоди, але далі він набирає обертів і додає кількох незвичайних персонажів до тих, хто повернувся із попередніх серій. Я точно подивлюся другу половину фінального сезону (чому б не називати його четвертим, якщо всі інші теж мали по 12 серій?), просто не знаю, чи робитиму тоді якийсь окремий огляд, швидше згадаю у якомусь підсумковому дописі.
Дуже подобається, як тут показано характери персонажів та різноманітні проблеми, особливо вибір між тим, ким ти народився, і тим, ким хочеш бути. Плюс інша побутова філософія. Це було цікаво.
А Леґоші й у принципі дуже хороший персонаж, який старається боротися із звіром усередині. Хару теж подобається, вона складніша, ніж спершу здається. І більш суперечлива теж.

І це було #lazyreview
7 серія Невколупного добряче вразила. Інші теж дивлюсь, просто поступово розгрібаю свій беклог, цей рік вже значно продуктивніший у плані переглядів, ніж попередній.