Отже, минулих вихідних нарешті подивився другу частину Бітлджюса, і вона загалом непогана. Немає якогось вау-ефекту, але й не розчаровує теж, це стара-добра чорна комедія (чи навіть comedy horror), доволі легка і не перевантажуюча. Проте й мінуси є, про це все трохи детальніше нижче.
Джюс не те, щоб сильно змінився. Як мінімум не на краще.
Сюжет
Хронологія фільму близька до реальної, тому тут теж пройшло понад 30 років, головна героїня першого фільму Лідія Дітц (Вайнона Райдер) веде популярне паранормальне шоу про привидів на телебаченні, але її знову переслідують видіння Бітлджюса (Майкл Кітон). Також у неї складні стосунки із єдиною донькою Астрід (Дженна Ортеґа) та матір'ю, але сім'ї доведеться провести кілька днів перед Гелловіном разом, бо раптово загинув батько Лідії.
І тут підкрадається одна із головних проблем фільму - забагато головних героїв. Бо ними майже в рівній мірі є і Лідія, і Астрід, і сам Бітлджюс, ну може останній таки трохи важливіший. Але по суті кожен має свою власну сюжетну лінію, і вони три разом переплітаються у щось дивне, химерне і не завжди сповнене сенсу. Ну і окрім цього є ще ГОЛОВНИЙ сюжет, бо Джюс досі думає про Лідію та хоче з нею воз'єднатися. І ще кілька побічних, чом би й ні? І оцей мішок історій от-от лусне.
З хорошим підходом тут би класно було зробити 2 окремих фільми - по дві історії в кожному, але й це не факт, що працювало б, бо деякі з них доволі куці і завершуються...не те, щоб ніяк, але доволі раптово. І навіть якихось наслідків майже не відчуваєш.
Те ж саме стосується фіналу фільму, який підозріло нагадує завершення першого. Не один-в-один, але все ж доволі близько. Може це й був авторський задум і щось схоже буде ще й у третьому фільмі - хтозна. Але відчуття дежа вю точно присутнє.
З хорошого - гарні камео, тут і Віллем Дефо, і Денні ДеВіто, і Моніка Белуччі, і ще кілька цікавих акторів. Не те, щоб їхня роль у сюжеті сильно на щось впливала, але й негативного ефекту не викликає. Плюс гумор. Його багато, він місцями дурнуватий, але веселий. І це для мене як для шанувальника оригіналу - чи не найголовніша принада фільму. Знову ж, ця чорнота не для всіх, але загалом працює непогано.
Сам образ Бітлджюса теж трохи розвинули, навіть є повторювані впродовж фільму образи (типу психотерапевта), коли він відіграє певну роль. Це цікаво. Ну і Кітон попри свої 70+ років не здає і витягує харизмою та грою навіть деякі дуже проблемні сцени (грим у цьому теж допомагає, варто зазначити).
Аудіо
Вже з перших секунд стрічки чуєш знайомі нотки Денні Ельфмана - і розумієш, що із саундтреком тут все в порядку. Що й не дивно, бо Денні писав для двох десятків проєктів Бертона, в тому числі для першого Бітлджюса. Прослухати його композиції та інші пісні з фільму можна, наприклад, на титрубі.
Робота зі звуком теж на хорошому рівні, оригінальні голоси хороші, та й наш дубляж не відстає, хоча кілька жартів і було втрачено в перекладі. Я не впевнений, що їх там було реально зберегти ще більшою мірою, тому це не стільки мінус, скільки складнощі адаптації.
І чимало мертв'яків різного роду на екрані
Візуал
І отут авторський стиль Бертона у всій красі - дуже багато аніматроніки, практичних ефектів, складного гриму тощо. Так, є кілька елементів і комп'ютерної графіки та анімації (в основному там, де не можна було перевикористати акторів, бо той же Джеффрі Джонс хоч і досі живий, але працювати з ним ніхто вже не буде, знову ж - краще не гуглити).
Усі мертв'яки, потойбіччя, сам Джюс та купа іншого - максимально близько до першого фільму.
Фільм місцями заходить у дикий абсурдизм, але це й очікувано.
Був ще, звісно, мультсеріал 89-го. Не те, але місцями прикольний.
Ідея та втілення
Важко сказати, чи перший фільм став культовим, ну як мінімум деякі інші творіння Бертона його значно обійшли у свій час. Але популярним і успішним він був, зібравши при бюджеті в 15 мільйонів аж цілих 84, і це в далекому 88-му році, тобто понад 200 на сьогоднішні гроші. І для фільму категорії B це дуже навіть достойно.
Але з продовженням все дуууже затяглось. Тут і зайнятість режисера та акторів, і проблеми зі сценаріями та студіями. Врешті аж у 2022-му було оголошено, що спродюсує фільм компанія Бреда Пітта (та інших акторів) Plan B Entertainment, і навіть з основними акторами швидко домовились, бо у тієї ж Райдер графік дуже зайнятий через популярність Stranger Things. Пізніше також сказали, що тут зіграє і Ортеґа, яка вже має успішний досвід співпраці із Бертоном над Wednesday (а вже розробляється другий сезон), ну і це теж у дусі режисера - регулярно працювати із тими ж знайомими акторами. Я розумію критику такого підходу, бо в тому ж звинувачують і Ґанна, і інших, але ефективність методу заперечувати сенсу не бачу. З точки зору авторів фільмів/серіалів - ти вже знаєш, що очікувати чи який діапазон ролей може покрити той чи інший акторський ансамбль, це зручно.
Про сценаристське дуо Міллара я писав минулого тижня в огляді "Смолвілля", вони вміють у цікаві історії.
Творці добряче постаралися над тим, щоб стрічка відчувалась саме як продовження, а не лише "в дусі", і загалом це вдалось. Тут і розвиток історій персонажів, і старі технології зйомок, і навіть музика - все складається у великий пазл, хоч навіть його картинка все одно виглядає трохи нісенітницею. Якихось особливих пригод чи негараздів за час зйомок не було, окрім страйку сценаристів, який завадив вносити зміни в історію, тому була перерва у кілька місяців, хоча й заплановано було лише 2 дні зйомок. Теж не бачу нічого поганого в тому, що автори підтримали страйк.
А так, ще було негативне сприйняття в Польщі, бо автори забули, що Марія Кюрі була польського походження. Якихось критичних проблем для стрічки це не створило, просто польський дубляж трохи змінив репліки.
Врешті фільм випустили осінню 24-го (трохи раніше на Венеційському кінофестивалі) і з бюджетом у 100 мільйонів доларів він зібрав понад 450, тобто цілком собі відбив усі вкладення. Тож очікувати третій фільм варто, і дуже надіюсь, що цього разу це не займе ще 36 років.
У цілому непогано
Рейтинги та сприйняття
Imdb ставить 6.8/10 на основі понад 100 тисяч оцінок (перший фільм має 7.5). На томатах - 76% від критиків та 79% від глядачів (перший знову ж має трохи більше - 83%/82%).
З негативних сторін фільму відмічають вже названі мною спроби запхати занадто багато історій в один короткий фільм, дещо слабенький фінал, а також замалу кількість самого Бітлджюса (і з цим складно не погодитися).
З хороших відгуків (а їх таки більше) - що тут таки збережено старий стиль та атмосферу (що було проблемою для Ghostbusters), світ відчувається тим же, ну і гумор та видовищ вистачає.
Чи побачимо ми третє пришестя цього засранця? Думаю, що так.
Висновок
Beetlejuice Beetlejuice - це в цілому хороший фільм. Він об'єктивно слабший від першого і часом наступає на ті ж граблі, але все одно більшою мірою працює. І не розчаровує, що головне.
Знову ж, для шанувальників першої стрічки чи творчості Бертона - дивитися раджу точно. Фільм легкий, майже не викликає негативу від перегляду і загалом дає трохи розслабитися і посміятися. А це вже більше, ніж очікував в еру настільки частих бездушних ребутів.
Думаю, історія потребує третьої і заключної частини (ну бо назва із трьох повторень імені головного героя сама собою напрошується, лише не повторюйте це вдома), тож чекатимемо новин.
Це було #lazyreview
Creature Commandos вже от-от розпочнуться, але після перших двох виходитимуть по серії в тиждень, тож огляд вже буде десь наступного року. До того ще є кілька ідей, про що написати, але буде видно.
Топ коментарі (0)