Blindspot або Як не побачити падіння серіалу

Ще один із серіалів, які мали гарний потенціал, але не реалізували його/злили ідеї в унітаз. Не настільки критично, як з "Героями", "V" чи кількома іншими, але все ж після двох сезонів далі дивитися доволі боляче. Чому, що і як - далі. Тож сьогодні "Сліпа пляма/зона" (в залежності від перекладу

Персонажів багато, деякі навіть цікаві

Сюжет
Шоу починається з того, що в центрі Нью-Йорку знаходять покинуту сумку, але команда саперів (загроза теракту ж) відшукує всередині не бомбу, а жінку. Голу, в татуюваннях на все тіло, і без пам'яті. А одне з тату на спині містить ім'я агента ФБР Курта Веллера (Салліван Степлтон, він же Фемістокл із продовження 300 спартанців), якому тепер от доведеться це все розгрібати.
Традиційно знайдених людей без пам'яті називають Джон або Джейн Доу, так власне зробили і з нашою героїнею (Джеймі Александер, вона ж леді Сіф у фільмах про Тора). Тож і надалі до неї звертаються як до Джейн, бо...такої людини в системі немає. Ніби і не існувало ніколи.
Цікавими також є тату, бо всі вони містять якісь зашифровані послання, які нерідко приводять до злочинців та злочинів, які лише будуть вчинені. Така собі майже містична складова, але на ділі тут і мінімальна доза сай-фаю, а от основа - це кримінальна драма, з елементами трилеру та інших жанрів. І спочатку спостерігати за цим цікаво, бо окрім звичайної детективної містерії в кожному епізоді, є також і купа загадок щодо основної сюжетної лінії - хто така Джейн, хто і чому зробив ці тату, навіщо там вказане ім'я Веллера та багато-багато інших.
Пів відра дьогтю: не на всі ці питання будуть адекватні відповіді, а деякі з них такі, що краще б їх і не було. Це якщо без спойлерів, бо вони руйнують сприйняття не менше, ніж власне друга половина серіалу. Що дивно, бо "Легіона" все одно було цікаво передивлятися, навіть знаючи основний сюжетний поворот. Так само і з різноманітними якісними детективами, які я бачив не раз, і навіть добре пам'ятаючи розгадку, сама історія притягує достатньо, щоб переглянути. Зі "Сліпою плямою" такого немає, бо просто стає пофіг на головних персонажів. І це доволі сумно.
Тим більше, що другорядні персонажі з часом стають ледве чи не цікавішими: тут і агентка Паттерсон (Ешлі Джонсон, яка відома своїми ролями в озвучці, Еллі з The Last of Us - одна з найпопулярніших), і Річ Дотком (Енніс Есмер) - колись хакер, який "став на шлях виправлення", і чимало інших. От вони були причиною того, що додивився до фіналу, але ніяк не основна історія. І це якось неправильно.

Аудіо
Композитором виступив Блейк Нілі, який мав досвід і в великих фільмах типу перших "Піратів", так і в численних серіалах (сідабівський Arrowverse, "Менталіст", і от з останніх - "Dead Boy Detectives"). Саундтрек є на Спотіфаї, наприклад. Непогана музика.
Та й загалом робота зі звуком на хорошому рівні.
Перший сезон є в озвучці від НТН, вона норм.

Тату - це одна з основних загадок шоу, а також головний біль гримерів

Візуал
Якщо власне візуальні ефекти бажають кращого нерідко, то гримери та костюмери тут дуже постаралися з усіма цими складними татуюваннями та інших. Зрозуміло, що з цих же причин у пізніших серіях Джейн все з'являється частіше у більш закритому одязі, але це простіше, ніж багатогодинні гримування щоразу. З цим же пов'язано декілька ляпів, але нічого критичного в них немає. Може візуал і не найсильніша частина шоу, але точно не найслабша.
Екшн-сцени...ну вони є, і часом навіть виглядають адекватно, але й хвалити особливо немає за що.

Так-так, ми ніколи не бачили процедуралів, де в парі хтось із правоохоронців і хто дивний

Ідея та втілення
Сліпа зона - це те, що випадає з поля зору, як буквально, так і образно. Тут - більше про те, що не помічають (або "не помічають") провладні та силові структури, тобто різного роду приховані злочини.
NBC хотіло ще один свій оригінальний процедурал після успіху "Чорного списку", тож над ідеями почали працювати досить швидко, Мартін Ґеро (працював над франшизою Stargate) написав пілот і після хорошого сприйняття було замовлено цілий сезон. Степлтон тоді був доволі популярним навіть попри вельми посереднє сприйняття "Спартанців", та і Александер знялась у кількох успішних проєктах, тож публіка була зацікавленою. Але тривало це не дуже довго.
Перший сезон у цілому мав і гарні рейтинги, і відгуки, однак і критика непослідовностей основної сюжетної лінії звучала нерідко. За два наступні сезони серіал втратив половину глядачів і двічі переносився на інші таймслоти. Після того, як четвертий сезон вилетів поза межі сотні топ-серіалів, було вирішено швидко все закривати, тому фінальний сезон отримав лише 11 епізодів замість 22 звичайних, ну і разом з однією додатковою серією першого сезону це все закрилось на гарному числі в рівно 100 епізодів.
У порівнянні з конкурентами - детективами та кримінальними драмами того часу - проєкту трохи не вистачало розвитку головних персонажів. І навіть Джейн попри всю свою оригінальність і таку "нетипову" втрату пам'яті - була занадто "прісною", а тому ніяк не могла зрівнятися в популярності з Реддінґтоном, Каслом, Джейном та іншими. А епізоди з флешбеками чи частковим поверненням спогадів замість підвищення інтересу глядачів - дали майже що протилежний результат. Тому це один із випадків, коли "містері бокс" краще залишати зачиненим.

Досі норм оцінки, але відсутність томатометра натякає

Рейтинги та сприйняття
Imdb ставить 7.3/10 на базі 80к оцінок, на томатах - 73% від публіки, бо критики проігнорували все, що було після 2 сезону (і я їх у чомусь розумію).
Хвалять власне першу половину і трошки фінал, бо хоч серіал і затягнувся, але зумів дійти до більш-менш логічного завершення. Акторська гра також часто є об'єктом позитивних відгуків, причому не лише основної пари, а й акторів другого плану.
З мінусів - з третього сезону оця містерія пропадає і залишає за собою доволі гіркі відчуття розчарування, бо там все значно банальніше, ніж очікувалось. Так, звісно що фанати люблять підігрівати інтерес до певних шоу теоріями різного ступеню божевілля, але тут це і тримало аудиторію, а коли автори подали їм своє бачення - то всі це деталі більше не складалися в єдиний логічний конструктор. Фінал спробував це зібрати докупи, ну в певному сенсі в нього вийшло, правда додивилось до цього моменту менше, ніж третина оригінального глядацького складу.

Автори натякали, що буде спін-оф про Річа та Паттерсон, але з того так нічого і не вийшло

Висновок
Blindspot - це нормальне шоу навіть попри купу негативу, що згаданий вище. Просто що серіал замахнувся на вершину серіального Олімпу, от тільки його спіткала доля Беллерофона.
Якщо хочеться подивитися - перші два сезони мають хороші і навіть дуже хороші серії. А от далі - не раджу, хіба що аж настільки зацікавить основна історія.
Мені тут сподобався підхід до "закидання вудок" та різноманітних "червоних оселедців", бо спочатку вони сприймалися дуже добре. А от далі "вдалих співпадінь" та "роялів" стало трохи забагато, тому в таке притягування за вуха просто перестаєш вірити. І для проєктів, які тримаються на такому шаткому ґрунті, подібний дисбаланс - це доволі болісна та повільна смерть аж до повного закриття.
Не думаю, що ще колись передивлюсь шоу, але на один раз - норм.

Це було #lazyreview
І знову в пошуках теми.