Доволі вчасно подивився минулорічний фільм про вибори Папи Римського, і є трохи думок, якими хотілося б поділитися. Як завжди, мінімум спойлерів, більше загального.
Головні персонажі
Сюжет
Почну з того, що фільм чомусь позиціонується як детективний трилер/політичний трилер, хоча це швидше психологічна драма з окремими елементами детектива і значно меншою мірою трилера. Але нехай, не суть.
Старий Папа помирає, і для обрання нового потрібно зібрати колегію кардиналів, чим і займається декан Лоренс (Райф Файнс). Здавалося б, справа звичайна, і загалом повторюється кожні кілька років (папи якось не дуже живучі, може б обирали когось хоч трохи молодшого, я хз), і от і цього разу все виглядає доволі очікувано. Але це лише на перший погляд.
Якщо ж заглянути під ризу, то бачиш тут і інтриги, і спроби очорнення опонентів, і кандидатів з нізвідки, і загалом стандартний такий політичний тераріум, де цілі міні-спілки з певних країн чи осередків католицизму підтримують певних кандидатів, а важливий кожен голос.
Отут вступає в дію саме психологічна складова фільму - як хто справляється із стресом в умовах ізоляції від зовнішнього світу (а це обов'язково для кандитатів на конклаві). І, що очікувано, люди поводяться дуже по-людськи: хтось показує себе із кращої сторони, а хтось - із не дуже. І тепер навіть порпання у чужій брудній білизні виглядає не такою паскудною справою, якщо це хоч трохи наблизить до істини.
Добре, щоб сильніше не спойлерити, додам, що все оце формує дуже реалістичну картинку, ніби дивишся псевдодокументалку, якою фільм не є, хоч у його події ВІРИШ, і це додає кілька пунктів до сприйняття. Мені особисто дуже подобається оцей погляд на церкву, де є як ті, хто дійсно хоче добитися чогось гідного і доброго, але є й ті, для кого це лише бізнес, влада і гроші. Jesus disapproves.
І при цьому стрічка не має на меті глуму над релігією чи вірою, може що навіть і навпаки. Над церквою - може частково, і я таке підтримую як атеїст і скептик, бо речі різні, хоч як би часто нам не виставляли їх за одне і те ж.
Ритміка хороша, добре відчуваються більш напружені моменти (ті, за які технічно можна було б віднести Конклав до трилерів), є оця висхідна-низхідна динаміка, добре побудовані діалоги та розкриті деякі із персонажів. Крім Файнса хотілося б відмітити ще кардинала Белліні (Стенлі Туччі), кардинала Трембле (Джон Літґоу), сестру Аґнес (Ізабелла Росселліні), ці персонажі теж вийшли цікавими та багатосторонніми.
Ще трохи атмосферності додає використання різних мов (тут італійської і ніби як латини), ритуальних штук і т.д. У цьому плані стрічка дуже послідовна та витримана. Та й у цілому вийшла значно цікавішою, ніж очікував.
Аудіо
Саундтреком займався Фолькер Бельтерманн, володар "Оскара" та інших нагород, хоч я і мало знайомий із його творчим доробком, ну окрім Dune: Prophecy (музика там дійсно шикарна, але це майже єдине хороше, що можу сказати про серіал, тому огляд дуже під сумнівом, хіба що другий сезон зайде норм). Послухати можна, наприклад, на титрубі, що дуже раджу.
Загальна робота над звуком теж дуже якісна, тут і переходи, і великі приміщення з різними акустичними приколами, і діалоги на різних тонах - все виглядає правильним і працюючим. Що добре.
Український дубляж теж порадував, ну і зручно, що додали субтитри, коли на екрані використовувались інші мови.
Сценам явно не бракує масштабності
Візуал
Теж сильна сторона стрічки. Більшість зйомок проводилось у Римі та у павільйонах студії Cinecittà, автори відтворювали вигляд Сікстинської капели та багатьох інших ватиканських пам'яток.
Сюди ж і робота над костюмами, які теж дуже близькі до реальних вбрань священнослужителів, хоча і є певні нюанси щодо застарілих кольорових гам і т.д. Як вже казав, це не є документалка, тому певні відхилення цілком допустимі, і тут вони вписалися чудово.
Я не спец в архітектурних питаннях, але теж чув хороші відгуки про побудову сцен, кадрів, масштабні плани та багато іншого. Момент із дощем взагалі дуже запам'ятався чомусь, як і різні інші дрібніші, як-от із черепахами.
Загалом фільм багато опирається саме на візуальне подання історії і внутрішнього стану персонажів. Це також добре помітно під час діалогів у гостьовому домі, де "тримають" кардиналів та інших.
Обкладинка оригіналу
Ідея та втілення
Фільм базується на однойменному романі Роберта Гарріса 2016-го року. Більшість подій та персонажів перенесено максимально точно за винятком головного героя, котрим у книзі був декан Джакопо Бельдасаре Ломелі. Чисто зміна під Файнса, тож не критично. Ну і дати подій теж трохи посунуті.
Як і оригінал, стрічка має ті ж політичні підмотиви та сюжети, а також використовує чимало контроверсивності та напіввідкритий фінал. Що мені в цілому подобається.
Про початок роботи над екранізацією заговорили ще у 2022-му році, а більшість зйомок провели у 2023-му. Режисером назначили Едварда Берґера, відомого за роботами над All Quiet on the Western Front (тут же і Бельтерманн був) та серіалом Patrick Melrose. Про решту вже трохи згадував у попередніх розділах.
При відносно невеликому бюджеті у 20 мільйонів, фільм зумів зібрати майже 120 і отримати хороше сприйняття. Окремо варто відмітити добрячу кількість мемів, яких навіть побільшало після смерті реального папи Франциска. Плюс фільм отримав другий подих, і навіть новообраний Папа теж його дивився перед своїм конклавом (за словами його брата). Просто дрібний цікавий факт.
Я б сказав, що аудиторії здебільшого сподобалось
Рейтинги та сприйняття
На imdb фільм має 7.4/10 на базі 182 тисяч оцінок.
На томатах трохи краще - 93% від критиків та 86% від аудиторії.
Хвалять історію, акторську гру основного складу, візуал і багато іншого.
До мінусів відносять дещо нуднуватий початок, і окремо складний фінал, котрий вибісив багатьох католиків (це якраз було майже слово-в-слово із книгою).
Я б сказав, що стрічка у цілому дуже хороша, а уся контроверсія є цілком запланованою і не направленою на те, щоб нашкодити окремим категоріям глядачів.
Фільм цілком собі завершений і не потребує ніяких продовжень
Підсумок
Конклав - це такий собі реалістичний і критичний погляд на те, що відбувається за лаштунками Ватикану. Знаючи хоча б про деякі із скандалів останніх десятків років, католицька церква (та і майже будь-яка інша церква) добряче просіла у плані репутації, і стрічка не повторює вже відоме, а швидше досліджує інші можливі сценарії, які особливо й не назвеш вирваними із контексту.
Чи дивитися? Не всім. Якщо подобаються подібні драми і не викликає дискомфорту підняття питання несвятості церкви - то цілком раджу. В інших випадках - можливо краще утриматися.
Мені особисто перегляд сподобався, як і обговорення опісля, у фільму вистачає дуже сильних сторін та якісного виконання. А от чи захочеться передивлятися - не певен, точно не найближчим часом.
І це було #lazyreview
P.S. Наступного тижня планую один великий огляд, якщо встигну доробити за вихідні деякі штуки. Після того - хз, може аж у червні, бо дивлюсь наразі не так аж багато.
Топ коментарі (0)