Іноді проєкти, які одразу задумуються як широка франшиза з серіалів, ігор, мерчу і т.д., не можуть вижити саме через оцю свою розпорошеність. Одним із таких є Defiance 2013-го, який мав майже все для успіху, але врешті запам'ятався просто як доволі непоганий серіал, не більше.
Це лише деякі з центральних персонажів
Сюжет
В недалекому альтернативному майбутньому інопланетяни захопили Землю. Ну свого роду. Насправді ж це були переселенці, які шукали незаселену планету, але сталася "прикра" помилка. Серед Вотанів є представники різних рас, по-різному налаштованих до землян - він торгівлі та дипломатії до прямого конфлікту та знищення. Але сталось ще кілька подій, планету було частково тераформовано, кораблі прибульців в основному виведені з ладу, тож тепер усім доводиться так-сяк миритися з існуванням всіх інших на все новій, не дуже привітній Землі.
У центрі сюжету - один з ветеранів війни з інопланетянами Джошуа Нолан (Ґрант Боулер), а також його прийомна донька-прибулиця Айріса (Стефані Леонідас). Вони прибувають до міста Дефаєнс ("Виклик" і ще кілька варіантів перекладу, звідти ж і назва серіалу), побудованого на руїнах колишнього Сент Луїса. Місто це знаходиться на межі сфер впливу нових держав, а його мультикультурне населення не завжди може спокійно вживатися. Джошуа тут стає "правозахисником" (аналог шерифа), де і намагається не дати місту скотитися в повний тартар.
В цілому сюжет доволі комплексний і цікавий - тут вистачає і певних детективних елементів, і більш класичної наукової фантастики, і просто гарних задумів. Проте перший сезон є найслабшим із трьох, і місцями не завжди виходить зрозуміти, а що ж хотіли сказати автори, бо дійових осіб ДУЖЕ багато, і майже в кожної із спільнот свої проблеми/плани/негаразди і всяке подібне. Це добряче розсіює увагу глядача, але в наступних сезонах працює дещо краще.
Інша значна проблема - це порушення логіки світу, події, окремого персонажа - і воно часом надто помітно. В основному таке буває, коли над шоу працює багато сценаристів, а редактор не сильно старається зробити розбіжності менш значними. Що неприємно, але не критично.
З хорошого - самі персонажі. Деякі з них добряче запам'ятовуються, а в наступних сезонах навіть отримують значно більше часу на екрані. Один з таких прикладів - це подружжя Тарр: Датак Тарр (Тоні Карран) та Стама Тарр (Джеймі Мюррей), які з дрібних антагоністів з часом еволюціонують у щось значно цікавіше та важливіше для історії. Ну і просто за ними стає цікавіше спостерігати, ніж за номінально головними героями.
Сама ж тема конфліктів на ґрунті расових та культурних розбіжностей - розкрита дуже потужно, і загалом є однією із центральних для серіалу із часто неприхованими алюзіями на сучасне суспільство та його численні проблеми.
Аудіо
Над саундтреком працював Бер Маккрірі, який відомий своїми численними роботами для серіалів, у тому числі Battlestar Galactica, Agents of S.H.I.E.L.D., Da Vinci's Demons та багатьох інших.
Прослухати можна, наприклад, на титрубі, атмосфера нестандартних мелодій, виконання та чужинців у комплекті.
Ну і загалом хороша робота над звуком.
Українською є перший сезон від НЛО TV (у пошуку як "Виклик: Непокірна земля"), але я не знаю, чи хтось перекладав наступні.
Приклад роботи гримерів. Айріса/Стефані Леонідас
Візуал
Дуже солідна робота над численними інопланетними расами та персонажами, у чомусь нагадує той же Star Trek, лише більш "приземлений". Грим, костюми, декорації, операторська робота - все на дуже високому рівні.
CGI місцями трохи здає і через 10 років після виходу може виглядати дещо слабким, особливо в екшн-сценах (але їх тут не те, щоб дуже багато). Але саме завдання показати водночас знайому і вже не дуже знайому Землю - виконано якісно.
Гра повинна була виграти від успіху серіалу і навпаки, але цього не сталося
Ідея та втілення
Один із тих випадків, коли ідея насправді досить оригінальна. Так, точок перетину з іншими сай-фай серіями вистачає, але не забагато. Зрозуміло, що атмосфера фантастичного вестерну дещо натякає на "Світляка", але на тому майже і все. А пошуки Ноланом Айрісси у додаткових міні-серіях Defiance: The Lost Ones взагалі нагадують "Відьмака".
Почалася розробка ще у 2011-му, до чого залучили Рокні С. О'Беннона, фани добре знають його за роботою над Farscape (та іншими проєктами), тому певні мотиви можуть відчуватися.
Знімалося все в Канаді (як і добра половина американських серіалів), акторів теж затвердили відносно швидко. На одну з кількох ролей хотіли взяти Джилліан Андерсон, але в той період вона більше працювала над епізодичними ролями, а тут хотіли постійну. А було б цікаво.
Ще з прикольних співпадінь - актриси Джулі Бенц та Джеймі Мюррей перед тим обидві знімалися в "Декстері" у доволі помітних ролях. Але для популярних акторів це не є великою рідкістю.
Загалом ідея про псевдопостапокаліптичний світ знайшла непогане відображення у серіалі. Дуже цікаво подали всі ці теми різних прибульців із своїми нюансами (кастітанці - хитрі маніпулятори, іратіанці - найближчі до людей, але більш "дикі", індогени - штучна раса тощо), і це додає світу колориту та наповнення. Плюс реалістичні моменти конфліктів, упереджень та різноманітних і не завжди позитивних соціальних взаємодій.
Окрім цього, паралельно існувала однойменна MMORPG, побудована у тому ж світі з тими ж расами, але в інший часовий період, і загалом була посередньою. Пізніше ще була її оновлена версія Defiance 2050, випущена в 2018-му і закрита в 2021-му. Сам я в них особливо не грав, але відгуки були не надто схвальні, а бюджету на розробку потрачено дуже немало (як і на більшість західних MMORPG, лише одиниці з яких у результаті були успішними). Тому старт нової франшизи не вийшов, і це теж одна із причин закриття серіалу, бо він банально не зміг стати новим "проривом" у сай-фай сфері.
На imdb нормальна оцінка, як і очікувалось
Рейтинги та сприйняття
Imdb дає 7.0/10 на основі 45 тисяч оцінок, на томатах - 77% від критиків та 85% від глядачів, а окремо по сезонах: 61/83, 90/88 та 80/84 відповідно. Тому чимало тих, хто дивився, небезпідставно називають другий сезон найкращим, і я теж із цим погоджуюсь. Старт був не те, щоб поганим, але доволі слабким і непевним. Середина - добре виважена і прописана. А от третій сезон багатьох розчарував певними подіями, тож серіал не продовжили на наступні сезони, хоч історію точно можна було би ще розвивати.
Тож із суттєвих мінусів вже названий дивний старт та незавершеність, із сильних сторін - персонажі та світ. Мені було максимально цікаво спостерігати, як Датак "сучий син" Тарр буде виплутуватись із чергової безвиграшної ситуації, плюс сам актор дуже вдало зіграв (він же ж відомий виконанням ролі ван Гога у "Докторі Хто", і це на мій погляд одна з найсильніших серій сучасного шоу). А от основні двоє персонажів - навпаки, дещо здають під кінець серіалу, що сумно.
Головні герої в ігровому світі
Висновок
Defiance - це дуже гарна ідея, яку було складно реалізувати на практиці. Залучення О'Беннона безсумнівно допомогло, але прагнення студії популяризувати і шоу, і гру водночас - не дуже спрацювало, в тому числі й через посередню якість самої гри, хоча жанр тоді й об'єктивно переживав свою золоту еру. А аудиторія таке не дуже любить, бо навіть зворотні приклади, коли екранізовували щось по популярних іграх - працювало доволі рідко.
А от як сай-фай - дуже хороше шоу, не без недоліків, але подивитися раз чи два - цілком підійде.
Не схоже, що серіал коли-небудь отримає продовження чи творче переосмислення, але й не виключено також, бо в цьому сетінгу можна ще розповісти багато цікавих історій, просто що з іншими героями.
Це було #lazyreview
І цього тижня фінал 4-го сезону The Boys, вже скоро.
Топ коментарі (0)