Вже пройшло трохи часу із завершення третього сезону Річера, я дуже задоволений тим, як все показали, тож пора б щось і написати врешті.
Про другий вже писав на Кутку того року.
Джек Річер не шукає пригод, вони знаходять його
Сюжет
Цього разу сезон цілковито зосереджений на книзі "Persuader" Лі Чайлда, і наскільки її пам'ятаю (читав в оригіналі багато років тому), то десь на 80-90% зміст твору переданий максимально близько.
Річер (Алан Рітчсон) виходить на слід старого ворога, котрого тривалий час вважав мертвим, однак той створив цілу нову злочинну мережу і самостійно з тим впоратися буде нелегко. Хоча це й доволі у стилі самого головного героя - робити все самому і "пришвидшувати" правосуддя, коли він вважає це потрібним. Це цілком узгоджується із характером персонажа, показаним у перших двох сезонах, тож ніяких претензій не маю.
Є декілька моментів у початкових серіях, які більш "книжкові", ніж реалістичні, але у них теж можна із натяжкою та й повірити.
Хочеться похвалити гру самого Алана, він реально старається покращувати власні акторські здібності між сезонами, і це помічаєш. У цьому серіал дещо розходиться із екранізацією із Крузом, бо останній дещо замалий на Річера, а останній саме що має фігуру шафи, і тому від нього очікуєш грубих дій, а не холодних добре продуманих планів. Тому варіант Рітчсона мені подобається більше, хоча й повнометражки мали свої плюси.
Решта акторського складу, а він не такий і великий - ну певно десь півтора-два десятка іменованих персонажів, - теж добре справляються із задачами. Тут в основному актори "другого ешелону", на кшталт Ентоні Майкла Голла чи Соні Кессіді.
Сам сюжет має хорошу ритміку, чимало переходів до майже трилерної атмосфери, доволі хороше відчуття загрози та напруги, і це подобається. Гумор все такий же простий і відносно прямолінійний, і він працює. Сам Річер витягує доволі багато посередніх сцен, бо й прописаний та адаптований непогано, а також активно користується своєю головною зброєю - мозком. Що загалом добре для детектива.
Останнє, що хотілося б згадати в цьому розділі, - це саме екранізаційні моменти. Книга була написана на початку 2000-х, і адаптація враховує певні технологічні та інші зміни за останні 20 років, що цікаво. Головний герой не є Бетменом (котрого дуже хоче зіграти Рітчсон, і нова DCU могла б щось таке організувати) попри певні схожості щодо самосуду та звичку діяти "у тіні", він все ще просто людина, хоч і дуже розумна та цілеспрямована щодо питань справедливості. І протягом от вже трьох сезонів автори добряче стараються не перегнути із характеризацією та вміннями, щоб Річер залишався більш-менш приземленим, а ситуації, в котрі він потрапляє, були не настільки відірваними від реальності чи неправдоподібними, залишаючи при цьому суттєву загрозу хоч і в основному локального рівня.
Аудіо
Музика як і раніше від Тоні Моралеза, прослухати можна, наприклад, на титрубі.
Гарний саундтрек і хороша робота над звуком у цілому. Не пригадую моментів, де б діалоги чи оточення звучали якось неправильно чи погано.
З мінусів - ні офіційної озвучки, ні сабів. Що сумно, бо раніше на Праймі хоча б субтитри регулярно додавали. Якщо б не доволі якісні проєкти, котрі дивлюсь там раз на кілька місяців (а часом і паралельно як тут із РІчером та Невколупним), - то хз, чи є багато сенсу брати підписку.
Коли я кажу про більшого, то маю на увазі ЦЕ
Візуал
Загалом приблизно те ж саме, що й у першому-другому сезоні. Хороший екшн, вони навіть знайшли на роль Полі когось ЩЕ БІЛЬШОГО, ніж Рітчсон, і це водночас і смішно, і страшно. Ну власне у книзі він теж був таким, тож це хороший каст.
Бійки та перестрілки класні, хіба що більшість відносно короткі, ну крім останніх епізодів. Фінал у цьому плані навіть більш епічний, ніж очікував.
Також трохи нічних сцен, які навіть обґрунтовані сюжетно, ну і видимість у них хороша.
Так як рейтинг у шоу дорослий, то надмірна жорстокість, оголення, кров та інше присутні.
І звісно ж вони перевидали книгу з новою обкладинкою
Ідея та втілення
Як вже казав раніше, це екранізація серії книг, і в сам автор цілком задоволений тим, як перенесли слова на екран. Він і схвально відкликався про каст Рітчсона, і про окремі сезони, і навіть у недавньому інтерв'ю казав, що шоу може навіть показати щось нове, якщо книги закінчаться раніше, але таке малоймовірно. Доволі зручно те, що кожна із книг є самостійною та завершеною історією, а тому лише декілька персонажів фігурують поміж сезонами, окрім самого Річера.
Деякі зміни були проведені самою студією, вони починали з 8 режисерів у першому сезоні, в другому залишилось вже 4, ну а в третьому - лише двоє, і то 7/8 серій режисував Сем Гілл, який і до того відзняв одні із кращих епізодів.
Із кастом відносно просто - більшість акторів не надто популярні, але мають непоганий доробок у минулому. Ну і знімається все у Канаді, щоб здешевити виробництво, це вже стара традиція.
Третій сезон зняли і зробили з меншою перервою, ніж між першим і другим, тут на щастя вже не було такої кількості травм та інших негараздів. Загалом автори хочуть випускати по сезону на рік-півтора, ну і поки що такі плани виконуються. Четвертий вже було офіційно анонсовано, зйомки почнуться влітку цього року.
Одним із моментів критики другого сезону була завелика кількість персонажів (власне колишньої команди Річера), тому не дивно, що тут обрали історію, де головному герою доведеться більшість часу працювати самостійно, не без підтримки агентів управління боротьби з наркотиками. Хоча Річер і використовує це все заради особистого мотиву, але обидві сторони у виграші. Мені подобається така побудова світу та сюжету, ну і певний компроміс між соло-проходженням першого сезону та більш командною грою в другому.
Все ще доволі добре
Рейтинги та сприйняття
Imdb ставить 8.0/10 за підсумком трьох сезонів та понад 250 тисяч оцінок.
На томатах третій сезон має 98% від критиків та 74% від глядачів. Цікаво, що оцінки критиків з наступними сезонами зростають, а аудиторії - навпаки.
Щодо мінусів, то багато бачу згадок того, що замало персонажів із попередніх сезонів (писав вище, чому так зроблено), що історія доволі передбачувана і повільна, ну і флешбек виглядав дивно, не надто переконливо.
Із плюсів називають прогресію Рітчсона як актора (доволі весело, що у негативних відгуках пишуть навпаки про регресію), стиль, що нагадує 70-80-і, багато екшну. А також повагу як до першоджерела, так і до глядача.
Я б сказав, що цей сезон мені сподобався трохи менше, ніж перші два, але все одно із задоволенням переглянув, навіть знаючи історію наперед. Бо коли екранізація зроблена вдало, то ти бачиш сильні та слабші сторони в обох варіантах, не обов'язково надаючи одному із них перевагу. А цю адаптацію цілком можу назвати вдалою, хоч і не ідеальною.
В очікуванні наступного сезону
Висновок
Річер - це той тип шоу, коли ти чекаєш наступну частину рік часу, тратиш декілька тижнів на перегляд, а потім перезапускаєш цикл. Тут немає наскрізного сюжету, якоїсь надглибокої філософії та іншого. Ні, це сезонний екшн з елементами детектива та трилера, він простий, легко структурований та дає те саме відчуття сатисфакції від фіналу, коли герой бере гору над лиходіями і хоч на якийсь час добро перемагає. Банально, але працює.
Чи дивитися? Якщо подобаються попередні сезони, схожі історії чи книги Лі Чайлда (не впевнений, чи плануються колись переклади українською) - так, варто переглянути.
Річер - цікавий типаж головного героя, точніше навіть антигероя, бо його методи не дуже ладять із законом.
Тому чекатиму на продовження, і якщо пощастить, то воно вийде наступного року, навряд чи швидше.
І це було #lazyreview
Додивився другий сезон Severance, колись доберусь до огляду. Також у найближчі тижні треба щось написати про Сакамото, DMC і що там ще виходило. Рік почався із цілої низки хороших шоу на різний смак, що не може не радувати (ну і мені не доводиться вишукувати всякі старі серіали і фільми, а писати про щось актуальніше).
Топ коментарі (0)