Подивився ще одне аніме за рекомендацією Нетфлікса, і загалом це одне з наймиліших у певному сенсі шоу за останній рік. Воно доволі несерйозне, сумбурне і добряче нагадує Spy X Family, хоча й має свої переваги та недоліки. Про все по порядку.
Життя нікого не шкодує...
Сюжет
Таро Сакамото (Томоказу Суґіта в японській версії, і той самий Меттью Мерсер в англійській) - колишній найманий убивця топ-класу. І він серйозний спец у своїй справі, котрий завжди виконував поставлені місії і все таке. Але ключове слово - колишній, а так як простого виходу із подібного бізнесу немає, то багатьом це добряче муляє, і тепер полювання відкривається вже на самого Таро.
Ситуація ускладнюється тим, що тепер у Сакамото є дружина та донька, невеликий продуктовий магазин, і він, як би то м'якіше сказати, помітно погладшав, і від старого образу залишилось хіба біле волосся, зібране у хвіст, а також незмінні круглі окуляри. І мало хто здогадається, що цей смішний добродушний товстун - один із найнебезпечніших людей в Японії, а то й у світі.
І це все підводить до того, чим мене зачепило шоу, - воно дуже грає на очікуваннях глядача, і постійно їх перевертає чи перевершує. І хоча такий трюк звучить як щось одноразове, але аніме продовжує дивувати упродовж майже всієї першої половини сезону (друга буде десь влітку).
Ще одна із таких речей - персонажі. Їх тут не дуже багато, частина загалом приєднується до "сімейки" Сакамото чи просто зберігає нейтралітет. Але вони цікаві, мають якесь глибше підґрунтя, особливості, плюс різні гумористичні ситуації. Негідники ж у свою чергу теж не сильно відстають, загроза часто відчувається цілком реальною, ну і самі характери та образи добре підібрані. Мене дуже порадувала алюзія на "Леона" в одному з епізодів, впевнений, що і інші персонажі теж мають якихось відомих прототипів, може просто не про всіх знаю чи не впізнав.
З мінусів - є філери чи напівфілери, вони трохи відстають по якості та ритміці, хоч і не завжди. Основний сюжет сезону поки що подається малими дозами, мабуть далі буде більше.
Як вже казав, дуже багато тут базується на гуморі, він загалом хороший, і якщо б не вся оця тематика кілерів та серійних убивць, - шоу цілком би могло зійти на 12+ чи 13+ вік. Але темніших моментів таки вистачає, тож не буду сильно сперечатися.
У цілому ж - доволі легка і дотепна історія з хвильками філософії та непоганих діалогів.
Аудіо
Непоганий саундтрек від Юкі Хаяші (працював над силою-силенною аніме), прослухати можна на спотіфаї.
Загалом звуковий дизайн подобається. Дивився з англійською озвучкою та українськими сабами, загалом непоганий переклад, лише кілька помилок зустрічав.
Голоси гарні, ну Мерсер у принципі вже ветеран у цій сфері, хоч його персонаж і небагатослівний.
Також хороша якість додаткових звуків та ефектів, а їх тут вистачає.
Аніме добре вміє в переходи від яскравого стилю сьогодення до більш тьмяних і деталізованих флешбеків
Візуал
Анімацією займалась студія TMS Entertainment (з їхніх останніх робіт згадував про 4 лицарів апокаліпсису якось), і попри загалом непогану якість самого продукту та такий мінімалістичний чи спрощений стиль зображення, фани оригінальної манги підняли цілу драму щодо того, наскільки гірше виглядає аніме. У період виходу на тематичному сабреддіті ледве не кожен третій-четвертий пост був з вайном на анімацію, хоча і там у коментах відмічали, що загалом передано непогано.
Повертаючись до більш реальних речей - аніме виглядає добре. Не шедеврально, не щось супер-нове у плані візуалу, просто добре. Гарно анімовані екшн-сцени, а їх є тут, персонажі мають свою унікальність, хіба що рівень деталізації дещо відстає, не сказав би, що це щось критичне.
Також загалом сподобалися флешбеки, де ми бачимо молодшого та стрункішого Таро. Тому навіть не знаю, не бачу особливої проблеми із графічною частиною тут, вона приблизно на тому ж рівні, який очікуєш, якщо не читав оригінал.
Головні персонажі з манги
Ідея та втілення
Як вже зазначав вище, першоджерелом є однойменна манга 2020-го року, яка станом на сьогодні має більше 8 мільйонів проданих копій і в цілому добре сприйнята публікою із рейтингами на рівні 81% від різних сайтів.
Аніме ж було анонсоване рік тому і одразу підготовлене для випуску двома шматками по 11 серій. Режисером поставили Масакі Ватанабе (не бачив нічого з інших його проєктів), а на головну роль запросили Томоказу Суґіту (японський голос Джозефа Джостара, плюс купа інших ролей).
На міжнародному ринку розповсюджується Нетфліксом, але графік виходу серій був як на звичайному ТБ - раз на тиждень (по суботах).
І загалом не так багато іншої інформації. Сама ідея subverted expectations в манзі та аніме далеко не нова, той же Hunter X Hunter кілька разів використовував подібне, та й інші відомі тайтли. Сакамото ж працює саме на гумористичній складовій, бо ніхто не буде очікувати від огрядного смішного чоловічка швидких рухів чи реальну протидію професійним кілерам. Плюс чимало часу виділяють іншим персонажам, тим же Шіну чи Лу, щоб аніме не було настільки централізованим на Таро. Мені загалом такий підхід подобається, і попри легке відчуття кліше, реалізація доволі якісна.
Оцінок не так багато, але хороші
Рейтинги та сприйняття
Imdb ставить 7.4/10 на основі майже 8 тисяч оцінок, на томатах є лише 83% від аудиторії.
Хвалять головних персонажів, загальну легкість оповіді та певну наївність вперемішку із дійсно серйозними моментами, плюс хороший баланс гумору та екшну.
З недоліків виділяють рвану ритміку, простенький візуал і слабкі окремі епізоди на фоні інших.
Рев'ю-бомбінг теж був, зараз результати дещо почистили.
Тепер чекати на другу частину сезону
Підсумок
Дні Сакамото - це легка історія для відпочинку. Мені подобаються комедійні елементи та персонажі, розвиток головних героїв і загалом багато різного. А також теми кохання і сім'ї, які тут теж далеко не останні.
Чи дивитися? Певно, що так, тут є чимало хорошого для різномастної аудиторії, хоча і більш орієнтовано на бойові шонени.
Чекатиму на продовження і наступні сезони, якщо рейтинги дозволять.
І це було #lazyreview.
Поки без значних інших оновлень.
Топ коментарі (0)