What We Do in the Shadows або Нелегке життя (?) вампірів

Ви думали, що тут буде Субстанція, але це був я, Діо! А якщо серйозніше, то до першої ще може якось повернусь, але під завершення spooky season хочеться чогось легшого, і в нагоді стає дивний гібрид ситкому, чорної комедії і, як не дивно, жахів, - Чим ми займаємося в тінях?

Нандор, Над'я та Лазло у своєму звичному середовищі

Сюжет

Серіал лише опосередковано пов'язаний із однойменним фільмом 14-го року, бо нова локація, персонажі і все таке. Але стиль, гумор, абсурдизм - максимально подібні.
Отож, оповідь іде в Нью-Йорку (точніше в боро Стейтен-Айленд) про таку собі чудернацьку сім'ю вампірів - подружню пару Над'ї (Наташа Деметріу) та Лазло (Метт Беррі), а також їхнього давнього товариша - Нандора (Кайван Новак) і його фамільяра Ґільєрмо (Гарві Ґіллен). До цієї братії також незрозумілим чином затесався енергетичний вампір Колін Робінсон (Марк Прокш), який те і діло дістає всіх інших, він так харчується.

В кожного сезону є певні виражені основні сюжети, але головний акцент завжди йде на міні-історії конкретного епізоду, і це може бути буквально що-завгодно: від зустрічі з іншим древнім вампіром, конфлікту з перевертнями, походу в магазин, спроби заманити до себе нових жертв і до чогось абсолютно неадекватного та малореалістичного, типу спроби боротися з міською бюрократією.

Характери і ситуації - це те, за що люблять шоу. Головні персонажі - не дуже хороші люди, а частіше й зовсім не люди, тому їхня мораль суттєво зміщена в тінь, а бачення світу часом застаріле на кількасот років. І це приводить до все нових і нових абсурдних подій та спроб їх вирішити. І це...доволі весело. Особливо, коли враховуєш, що всі ці події показуються з точки зору знімальної групи за кадром, як у тому ж "Офісі" чи схожих.

Так, є слабші і менш цікаві серії, але зараз виходить от вже шостий і фінальний сезон - і навіть попри зниження рейтингів шоу все ще може дивувати.
Із мінусів: якщо вам не подобається чорний гумор, то і серіал швидше за все не дуже сподобається, бо це його серцевина, і він не буде функціональним із чимось іншим. Плюс кров, жорсткокі сцени і всяке таке - жахи не просто так зазначені у жанровому списку.
Із плюсів. Тут відносно просто - більшість глядачів просто обирає собі улюбленого персонажа/персонажів - і слідкує за історією та їхньою участю в тому. І тут є із чого вибирати, хоч і всі претенденти далеко не приклади для наслідування. У кожного із них цілий мішок проблем, але часом бувають і якісь світлі прогалини (ну може крім Коліна Робінсона, він чисте зло, хоч теж комусь подобається), і секрети, і бажання, які виділяють його/її серед інших.
А також камео. Їх вистачає, іноді доволі прикольні.

Аудіо

Саундтрек від Марка Мазерсбо (та інших), котрого пам'ятаю по гарній музиці до Disenchantment, хоча в його творчому доробку і десятки інших проєктів. Частину OST можна прослухати на титрубі.
Ще багато підбірок (разом з усіма використаними піснями) є на спотіфаї чи подібних сервісах.

Дуже якісна робота над голосами та акцентами. Дивитися бажано в оригіналі з субтитрами, бо голос Метта Беррі - це голос Метта Беррі, навіть у Фолауті він впізнавався ще у трейлері.
Та й решта звуків теж добре вписані.

З перекладом...не все гаразд. Перший сезон мав дуже класну озвучку від НЛО-TV, другий починала Струґачка, а от далі все не дуже. Тому і раджу оригінал.

Звісно ж вампіри сплять у трунах

Візуал

Древні, але добре доглянуті багаті вбрання, - присутні. Страшнуватенький будинок із наглухо заштореними вікнами - на місці. Блідий вигляд та кров-кров-кров (а іноді й трупи, якщо Ґільєрмо не встиг прибрати) - теж тут.
Знову ж багато нічних сцен (як же так сталося), і загалом все виглядає цікаво. Що не всім сподобається - це саме мок'юментарі-подання із періодичними вставками, коли персонажі сидять на умовному кріслі чи дивані, дивляться в камеру і щось розповідають про свої думки і почуття щодо поточного епізоду, чи просто сцени, котрі зображені від стороннього, але цілком реального спостерігача, на якого навіть часом звертають увагу.
Комедійного ефекту також додає те, що основну трійку майже ніхто всерйоз не сприймає за вампірів. Може вони косплеєри, реставратори чи просто багаті фріки. Містика тут розбивається об буденну реальність і втомленість від світу, і це знаходить чимало відображень саме у візуальному поданні історії.
І мінімум комп'ютерної графіки як данина старим фільмам про вампірів.

А це первинний фільм, який швидко розібрали на меми

Ідея та втілення

Після хорошого сприйняття оригінального фільму 14-го року якесь продовження доволі довго напрошувалось. Але так як пряме там не дуже б працювало - врешті дійшли до ідеї спін-офу.
Тайка Вайтіті та Джемент Клемент, автори та актори оригіналу, зайнялись сценарієм, і от власне пілотний епізод і зняли в такому складі (а от у наступних що режисерів, що сценаристів - ДУЖЕ багато, тому вони й такі неоднорідні) для телеканалу FX (котрий тепер теж належить Діснею, всюди ця миша), який от не так давно помітно відмітився вдалим "Шьоґуном".
Зйомки, як і найчастіше, проводили в Канаді, якихось особливих деталей про кастинги і будь-які скандали - не зустрічав.
Багато в чому серіал посилається на відомі старіші фільми - хай то будуть образи, здібності, певні ситуації (перекручені до невпізнаваності, але все ж) та всіляке інше вампірське.

А тримається інтерес дуже сильно на персонажах. Парочка Лазло і Над'я - аристократи (і трішечки псевдо), яким важко знайти місце у сучасному світі, а також розібратися із власними почуттями. Ні, вони люблять одне одного, просто часом ця любов має ДУЖЕ дивні прояви.
Нандор - колишній воїн, а тому значно агресивніший багато в чому, проте не полишений і доволі приземлених та простих якостей. Та, він вічно влипає у пригоди, але й вчиться чомусь навіть, і часто швидше від своїх дещо молодших друзів.
Ґільєрмо - ще один закопаний скарб. Та, він простий і вайлуватий, але...і зовсім не настільки простий. Його зацикленість на ідеї стати вампіром після служби фамільяром Нандора - це основний мотиваційний фактор перших сезонів, але й далі персонаж розвивається і відкриває все більше і більше сюрпризів.
Ну і Колін Робінсон. Нагадує Двайта Шрута на максималках, але якщо у Двайта були якісь принципи, то Коліну важливо лише щоб навколо були хаос і страждання. Що логічно для енергетичного вампіра, але проникнутися персонажем і його історією дуже складно. Хоч він і генерує дуже багато веселих ситуацій і навіть має кілька серій, побудованих навколо нього.

І це працює. Не те, щоб тема кровосісів якось застаріла, - та ні, вампірських фільмів і шоу різної якості завжди вистачає. Але от саме гумористичного подання - таки трохи бракувало, тому й сприйнято все було доволі добре.
Серіал кілька разів був під загрозою закриття, проте те, що він дотяг до шостого сезону - і досі не заліз у гірке коло самоповторів та самоіронії - вже непогане досягнення.

У тінях заробляються хороші оцінки. І так, рейтинг популярності наразі теж високий, вдалий час для фінального сезону

Рейтинги та сприйняття

Imdb ставить 8.6/10 на основі понад 100 тисяч голосів, на томатах - 96% від критиків та 92% від глядачів (у розрізі сезонів деякі злегка просідають, але НИЖЧЕ 89% в будь-якому з основних рейтингів на томатах немає).
Тож так, серіал люблять. І я вже навіть перелічив основні причини, чому: персонажі, антураж, атмосфера, багато-багато чорного гумору. Для любителів такого - поєднання дуже близьке до ідеального, а мені схоже подобається.
Із суттєвих мінусів - відносно вузька аудиторія, horror-елементи, певні провисання основних історій сезонів. Не критично, але є.

Так, це вже прощання з улюбленою для багатьох історією, але й хороші речі теж треба відпускати вчасно

Висновок

Чим ми займаємося в тінях? - це хороший серіал, але однозначно не для всіх. Він зумів зберегти багато хороших моментів з повнометражки, але доповнити і зробити нову історію з новими героями (лиходіями?), жартами і всім таким.
Я люблю це шоу і часто раджу для перегляду як щось відносно легке. Та, з перекладами неприємно, але як вже є. Може колись хтось із наших каналів замовить повну озвучку, хтозна.
Хочу додивитися шостий сезон і дуже надіюсь, що фінал зроблять гарним. Серіал заслуговує того, тож побачимо.

І це було #lazyreview
Не знаю, чи писатиму наступного тижня чи перейду до менш регулярного формату, бо відпустка і все таке. Закінчується Аґата, сьома серія дуже сподобалась, лишається вірити, що й останні 2 теж будуть вдалими. Але про це вже наступного разу.