Привіт, хочу розповісти про історію створення нашої гри, і думаю що розказати одним дописом все не вийде - обов'язково щось забуду. Тому розіб'ю це на декілька частин і почнемо ми з того як це все народилось.
Я грався з ігровими рушіями ще здавна, нічого з цього не виходило, але мені подобалось як кодити, так і малювати для гри. Я навіть прагнув знайти роботу у цій сфері, але в якийсь час відмовився обравши шлях фрілансу та розвитку особистої справи. Я бавився не тільки ігровими рушіями, але й настільними рольовими, такими як Pathfinder або Savage Worlds(Але у DnD я не грав ніколи). Це народило тяжіння до створення власних всесвітів і історій. Доволі типічна історія для індідеву, чи ні?
Старий проєкт під назвою Punks Not Dead
Але давайте перейдемо у сьогодення. Сам я з Маріуполя, але давно переїхав до Києва, тож війна дісталась мене вдруге. І цей раз я переживаю її не як дитя, а як вже доросла людина, із повним розумінням того що відбувається.
Створив проєкт в Unity я у день, коли росіяни розбомбили драмтеатр у Маріуполі, а саме шістнадцятого березня. Для мене це стало символічною датою. В мене забрали частинку життя(Бо часто саме біля драмтеатру, у шкільні часи, ми гуляли з друзями) і я одразу створив нову(бо я впевнений, цей проєкт я запам'ятаю назавжди).
Завжди, коли я грав в ігри, я брав якусь інформацію для себе з них, тому я впевнений що вони мають вплив на гравця. Із цим розумінням я прийшов до того, що варто зробити гру за подіями російсько-Української війни. Оскільки досвіду та знань в мене ще недостатньо я захотів взятись за щось більш-менш просте, тому обрав аркадний жанр. Зробивши перші арти та концепції рівнів, я поділився ними з друзями та деякі з них приєднались до розробки. Через нестачу досвіду ми одразу стикнулись з великою кількістю проблем: погане планування, купа багів, відсутність ідей. Так, хоч жанр аркада доволі простий - створити щось реально цікаве це справжній виклик для нас. Але нам вже подобається наша гра, звісно завжди є куди рости і ми будемо прагнути цього, однак це вже непоганий результат для першої гри.
І невеличкий висновок, якщо це так можна назвати: Для мене цей проєкт став виплеском емоцій, особливо гніву. Мені хочеться насміхатися над нашим ворогом, дражнити його. Хочеться сміятись з російських військових, з воєнкорів, політиків і пропагандистів. Саме тому я створив цей проєкт, саме тому я працюю над ним і зараз. Так, навряд чи він є унікальним, подібних ігор багато, але він дав мені більше ніж я очікував. І про це я розповім у наступних дописах. Дякую за прочитання, Слава Україні!
Топ коментарі (2)
Героям слава! Дякую за гру та цікаву розповідь про її створення, очікую на наступну частину розповіді.
Дякую за підтримку!