Orophin

Додано кві 15, 15:33, 2023 • Оновлено кві 24, 06:05, 2023

Важливі творці аніме, яких кожен повинен знати. Частина 2: Аніматори, дизайнери та художники

#аніме #лонґрід #манґа

На кожному етапі розвитку аніме індустрії існувало немало впливових особистостей, які формували вигляд, стиль та ставлення до японського анімаційного мистецтва. Проблема в тому, що більшість з них незнайома широкій аудиторії (особливо на Заході), і щоб пояснити їх внесок необхідно заглибитися у тонкощі і специфіку виробничого процесу. Середньостатистичний глядач не дуже добре на цьому розуміється, і часто навіть не цікавиться, хто там відповідав за анімацію чи дизайн.

Ця підбірка створена в першу чергу для ознайомлення, і при складанні її я намагався відшукати баланс між значимістю робіт тієї чи іншої особи, та їх популярністю у глядачів. Як результат, багато творців особливо з періоду сімідесятих та вісімдесятих не були включені до списку, і навіть з усіма скороченнями набралося більше тридцяти осіб. Навіть якщо більшість імен ви побачите вперше, я впевнений, що ви неодноразово натикалися на їх роботу.

Перша частина тут.

Ясудзі Морі — аніматор, ілюстратор та дизайнер персонажів, якого вважають засновником посади «режисера анімації» (作画監督 sakuga kantoku, скорочено «саккан»), робота якого полягає в коригуванні ключової анімації та приведення зображення до єдиного вигляду. Вперше цей термін з'явився в титрах фільму Wanpaku Ouji no Orochi Taiji, хоча посада існувала і до цього. Морі працював над фільмами студії Toei Douga (пізніше перейменована в Toei Animation), серед яких був і Horus, перший фільм Такахати, та вплинув на формування її анімаційного стилю на багато років наперед. Пізніше був дизайнером персонажів Dog on Flanders, та малював ключову анімацію до багатьох серіалів сімдесятих та вісімдесятих.

Яцуо Оцука — один из ветеранів Toei Douga та ментор самого Хаяо Міядзакі. Був дизайнером персонажів серіалу Samurai Giants, одного з перших спортивних аніме. Пізніше співпрацював з Міядзакі та Такахатою в Nippon Animation та TMS, відповідальний за кілька легендарних сцен в Люпені та Sherlock Hound. Написав декілька книг про індустрію аніме.
Наприкінці життя викладав анімацію у власній школі. Помер 21 березня 2021 року.

Акіо Сугіно — аніматор та дизайнер персонажів, найбільш відомий своєю співпрацею з Осаму Дедзакі, про роботи якого згадувалося в першій частині. Почав працювати ще в Mushi Pro Тедзуки, та с 1970 року, починаючи з Ashita no Joe, створив багато знакових дизайнів, відомих своєю детальністю, красою та реалізмом. Крім робіт Дедзакі також працював над Daikuu Maryuu Gaiking, Space Fantasia 2001 Nights, They Were 11, Cat's♥Eye та іншим.

Томонорі Когава — аніматор та дизайнер персонажів, який працював над Space Battleship Yamato та Space Runaway Ideon. Мав характерну манеру малювати обличчя героїв з низького ракурсу (підборіддя Когави), та вплинув на багатьох аніматорів, серед яких Йошінобу Інано та Хіроюки Кітадзуме.

Шічіро Кобаяші — художник-постановник (美術監督) один із найважливіших в індустрії. Малював фони дo багатьох робіт Дедзакі, а також дo Urusei Yatsura 2: Beautiful Dreamer, Angel’s Egg, Shoujo Kakumei Utena, Berserk (1997), Fuujin Monogatari, Nodame Cantabile та інших.

Йошікадзу Ясухіко — аніматор, дизайнер персонажів, ілюстратор, згодом манґака і режиссер. Зробив собі ім'я як дизайнер персонажів серіалів Томіно Zambot 3 та Mobile Suit Gundam, пізніше спробував себе як режисер, випустивши Crusher Joe, Giant Gorg, Arion та Venus Wars. Вплинув на ціле покоління аніме дизайнерів та аніматорів, серед яких Харухіко Мікімото (Macross), Йошіюкі Садамото (Evangelion), Нобутеру Юкі (Escaflowne) та Тошіхіро Кавамото (Cowboy Bebop).

З початку дев’яностих зосередився на манзі, але кілька років тому знову повернувся до Гандаму, екранізувавши свої ж Gundam Origin та Cururuz Doah Island.

Йошінорі Канада — сьогодні вважається чи не найвпливовішим аніматором Японії. Один з перших так званих «харизма аніматорів», про якого писали статті в японських аніме журналах на початку вісімдесятих. Своєю роботою у Zambot 3 та адаптаціях робіт Леджі Мацумото продемонстрував, як можна при мінімальній кількості окремих кадрів створити дуже виразну анімацію, зосередившись на індивідуальних позах, нерівному таймінгу та геометричних ефектах. Дуже швидко зібрав навколо себе послідовників, які надихалися, копіювали та відточували його стиль, таких як Масахіто Ямашіта, Коджі Іто, Шінсаку Кодзума та багато інших.

У 1984 році разом с режисером Шиня Садаміцу випустив ОВА Birth, яка слугувала наочною демонстрацією його стилю, але її провал в прокаті розчарував Канаду і змусив відмовитися від схожих амбіційних проектів. Деякий час працював одним із аніматорів фільмів Міядзакі, починаючи з Nausicaä of the Valley of the Wind, і далі над Tenkuu no Shiro Laputa, Tonari no Totoro, Kiki's Delivery Service, Porco Rosso та Princess Mononoke.

У кінці дев’яностих зацікавився ігровою індустрією, приєднався до компанії Square та пізніше працював як художник лейаутів для фільму Final Fantasy: Spirits Within. У нульових продовжував роботу над ігровими катсценами та навіть повернувся до телевізійної анімації декілька разів. Помер від серцевого нападу 21 липня 2009 року, посеред роботи над розкадровками для гри Tactics Ogre: Wheel of Fortune.

Так звана «школа Канади» домінувала у телевізійному аніме вісімдесятих, народжуючи багато відгалужень і стилістичних варіацій, доки на її зміну не прийшов реалізм та зосередженість на більш плавному рухові. Деяке відрождення відбулося завдяки студії Gainax та Хіроюкі Імаіші, якого вважають представником «нео-Канада стилю». Сьогодні прийоми Канади використовують як новачки так і ветерани, доходить навіть до того, що його вплив протікає у західну анімацію.

Ічіро Ітано — аніматор та режисер, автор так званого "цирку Ітано" анімаційної техніки швидкого польоту ракет, яку винайшов при роботі над Mobile Suit Gundam та Ideon. Закріпив свою популярність, працюючи над SDF Macross, і другою частиною OVA Megazone 23, яка стала його режисерським дебютом. Зараз працює як дизайнер та супервайзер 3D.
У роботі над Макроссом став ментором тоді ще молодого Хідеакі Анно. Інший яскравий послідовник стилю Ітано — Ясуші Муракі, який працює на студії Bones.

Шоджі Каваморі — революційний меха-дизайнер та один із авторів серіалу SDF Macross. Відповідальний за дизайни VF-1 Valkerie, Transformers Convoy (який на заході став Оптимусом Праймом), Gundam GP-2, Eureka Nirwash та інших. Виступив режисером фільму Macross Do You Remember Love, і оригінальним творцем аніме серіалів Sousei no Aquarion, Escaflowne, Basquash! та інших. Також працював механічним дизайнером багатьох ігор, таких як серія Armored Core та Devil May Cry 5.

Такаші Накамура — аніматор та режисер, маловідомий для широкої аудиторії, який мав величезний вплив на формування сучасної реалістичної анімації та ефектів. Працював аніматором над Gold Lightan, де вперше продемонстрував своє унікальне вміння малювати уламки. Пізніше був аніматором Genma Taisen i одним из головних режисерів анімації в "Акірі", що и продемонструвало його вміння створювати масштабні сцені руйнування всьому світу.

Згодом став автором і режисером фільмів Totsuzen! Neko no Kuni Banipal Witt, Palme no Ki та серіалу Fantastic Children, але так і не досяг великого успіху.

Масамі Обарі — аніматор, дизайнер персонажів та режисер, засновник свого власного стилю. Звернув на себе увагу у середині вісімдесятих завдяки неймовірній продуктивності та незвичному підходу до меха дизайну. Та справжнім його раннім тріумфом став опенінг серіалу Kikou Senki Dragonar, який намалював практично соло. Після чого був ключовим аніматором та режисером опенінгів багатьох меха серіалів кінця вісімдесятих та початку дев'яностих.

Відомі стилістичні прийоми — так званий "удар Обарі" та "Обарі поза", яка вперше в одному із серіалів серії Yuusha (здається це був Fighbird), над яким він працював. У середині дев'яностик після ряду провальних оригінальніх проектів Обарі зник с поля зору (і навіть деякий час працював над хентаєм), але з середини нульових поступово став повертатися, спочатку як режисер опенінгів, а згодом і як аніматор та режисер цілих серіалів.

Як і Канада, має багато послідовників. Так, наприклад, його вважає своїм взірцем Ю Йошіяма, молода аніматорка студії Toei, завдяки якій дівчата-чарівниці стали позувати майже як супер-роботи.

Ясуомі Умецу — аніматор, дизайнер персонажів та режисер, найбільш відомою работою якого є криваве аніме для дорослих Kite. Один з засновників більш реалістичного стилю в японській анімації.
Як і Обарі, сьогодні нерідко працює режисером опенінгів.

Шиня Охіра — аніматор з неперевершеним візуальним стилем. Почав працювати над меха аніме в середині вісімдесятих та вже на початку дев'яностих повністю змінює свій стиль, роблячи його дуже легким і плинним, але з великою кількістю деталей. Охіра подарував свою анімацю як фільмам студії Ghibli чи "Аніматриці" так і відеоіграм як Asura Wrath, і кожна його поява в аніме справжнє свято для любителів анімації.
Має твіттер акаунт, яким, на жаль, не дуже активно користується.

Тошіюкі Іноуе — аніматор, на роботу якого рівняється вже не одне покоління творців, один із яскравіших представників "реалістичного стилю". Після "Акіри", який став відправною точкою для багатьох реалістичних аніматорів, долучився до роботи над багатьма відомими серіалами и фільмами, серед яких Ghost in the Shell, Jin-Roh, Blue Submarine №6, Blood the Last Vampire, Ookami Kodomo no Ame to Yuki, Uchuuten Kazoku та інших.

Хіроюкі Окіура — аніматор, дизайнер персонажів та режисер реалістичної школи. Спочатку спеціалізувався на роботах та ефектах, надихаючись Канадою та Накамурою, але потім створив не один десяток неймовірно детальних життєподібних сцен, які деякі плутають з ротоскопією.
Режисер фільмів Jin-Roh: Wolf Brigade та Letter to Momo.

Міцуо Ісо — аніматор та режисер, ще один из яскравих представників аніме реалізму. Як і багато інших починав з мехи, але звернув на себе увагу після Gosenzo-sama Banbanzai! де вперше продемонстрував свій "повністью лімітованний стиль". Навіки вписав своє ім'я в анали аніме історії після битви Аски з янголами, де малював найбільш яскраві моменти.

Після свого режисерського дебюту Dennou Coil 2007 року, який не знайшов широкого відгуку серед глядачів, на деякий час відійшов від справ, та в 2022 повернувся з новим проектом Orbital Children.

Хіромаса Огура — художник-постановник, найбільш відомий своєю співпрацею з Мамору Осії. Саме він малював фони до обох фільмів Patlabor та Ghost in the Shell. Співпрацював також з Хосодою та студією Ghibli, ілюструючи локації в Spirited Away, Summer Wars, From Up on Poppy Hill серед багатьох інших.
Його робота настільки відома, що в аніме Shirobako створили персонажа на його основі. До речі, у тій самій "Білій скриньці" можна знайти Анно, Ітано, Маруяму, та інших відомих людей.

Нещодавно Огура створив твіттер, де, можливо, буде викладати щось із своїх робіт (а може і ні).

Шінджі Кімура — художник-постановник, перш за все відомий своєю роботою над "Акірою". Активно співпрацює зі Studio 4°C, створюючи детальне оточення для фільмів Tekkon Kinkreet, Mutafukaz, Kaijuu no Kodomo та інших.
Останнім серіалом, над яким він працював, був Dorohedoro.

Йошіюкі Садамото — дизайнер персонажів, ілюстратор та манґака. Працюючи у Gainax створив легендарний вигляд героів Євангеліону, який став еталоном на багато років наперед. Пізніше працював дизайнером персонажів ігор та аніме .hack, FLCL, Summer Wars, Great Pretender та інших.

Брати Йошінарі, Ко та Йо: аніматори з яскравим, але майже протилежним візуальним стилем. Ко, який має нікнейм Анінарі (від аni, "старший брат"), почав кар'єру як фрілансер у дев'яностих, притримуючись реалізму, але на початку нульових став одним із новаторів цифрової обробки зображення. На відміну в звичайних аніматорів, Анінарі не лише малює індивідуальні кадри, але й займається розфарбуванням, накладанням фільтрів, и практично повністю відповідає за свої сцени. Як результат, він здатен створювати неймовірно самобутні сцени, які виділяються, над яким би аніме він не працював. Метод його роботи настільки складний і незвичний, що деякі його сцени можна сплутати з 3D.

Йо Йошінарі, з іншого боку, почав працювати у Gainax як один із послідовників Канади. Саме він відповідав за перетворення Шінджі у останньому епізоді "Євангеліону". Пізніше разом з Імаіші приєднався до новоствореної студії Trigger. Більш відомим став у 2013 році завдяки Little Witch Akademia, де виступив у ролі режисера та дизайнера персонажів. З тих пір працював над продовженнями LWA, а також над Brand New Animal (режисер та дизайнер персонажів) та Cyberpunk Edgerunners (дизайнер персонажів).
Робота Йо виділяється тривалими безперервними прольотами камери та яскравими ефектами. Також в порівнянні з Імаіші має більш плавний таймінг.

Ютака Накамура — один з ключових аніматорів серіалу Cowboy Bebop і зараз найпопулярніший аніматор серед любителів "сакуги", тобто виразної анімації. Відомий популяризацією техніки "імпакт фреймів", кубічних уламків, та слоу-мо з розмиттям руху. Співробітник студії Bones тому працює в основному над їх аніме, за рідкими виключеннями.

Норіо Мацумото — аніматор, який працював ще с дев’яностих, але по справжньому став відомим після своєї роботи над ключовими битвами в першому сезоні серіалу Naruto, які швидко розповзлися по інтернету. Сьогодні один із найбільш активних і поважних аніматорів в індустрії, який працює в основному над фільмами.

Йошіхіко Умакоші — аніматор та дизайнер персонажів. Адаптував дизайни Міури для першої адаптації "Берсерку" 1997 року, та по-справжньому розкрився після своїх оригинальных дизайнів до Ojamajo Doremi. Згодом працював дизайнером персонажів Mushishi, Casshern Sins, та Heartcath Precure. Останні кілька років адаптує дизайни в Boku no Hero Academia.

Такаші Хашімото — найбільш вибуховий аніматор сучасності, спеціаліст по ефектам. Працює практично над кожним аніме, де необхідні великі вибухи, руйнування та клуби диму. Серед переліку його робіт можна знайти як фільми Міядзакі та Шінкая, так і маловідомі ігрові адаптації як High Card.

Йошіджі Кігамі — аніматор, дизайнер персонажів та режисер. Почав роботу ще у вісімдесятих, виконував ключову анімацію до Akira, Grave of Fireflies та фільмів Дораемону. Пізніше приєднався до студії Kyoto Animation, і саме йому слід завдячувати створенню їх незрівнянного стилю, де він багато років тренував молодих аніматорів, віддточуючи мистецтво детальної реалістичної анімації.

Трагічно загинув під час підпалу на студії 18 липня 2019 року. Його остання робота, тридцятихвилинна ОВА Baja no Studio: Baja no Mita Umi вийшла вже після його смерті.

Хіронорі Танака — один з найактивніших екшен аніматорів сучасності. Починав кар'єру середині нульових, працюючи над Precure, де швидко знайшов свій власний стиль, який яскраво проявився у четвертому та вісімнадсятому епізодах Yes! Precure 5 Gogo!. Згодом почав працювати над багатьма серіалами одночасно, час від часу малюючи ключову анімацію самостійно для цілого епізоду. Його найбільш характерні риси — дуже виразна анімація волосся (її навіть називають "волоссям Танаки"), деяка театральність руху та незвичні ракурси.

Зараз з'являється у практично усіх популярних екшен серіалах.

Юкіко Хорігучі — дизайнер персонажів студії Kyoto Animation. Стала відома завдяки роботі над аніме Lucky Star та особливо K-on! Практично створила сучасний мое дизайн, яким до-сьогодні надихаються багато аніматорів та ілюстраторів. У середині нульових покинула KyoAni і з того часу в основному малює ілюстрації у журналах, та іноді повертається с дизайнами для айдол франшиз та інших проектів, як наприклад 22/7.

Її молодший брат, abec, також відомий як BUNBUN, не менш активний художник-ілюстратор, найвідоміші роботи якого — Sword Art Online та Yuuki Yuuna wa Yuusha de Aru.

Шінго Ямашіта — аніматор так званого "веб покоління", яке починало з аматорських гіфок в інтернеті, після чого було помічене и запрошене на роботу професійними аніматорами. Вперше звернув на себе увагу завдяки скандальному 167 епізоду Naruto Shippuden, де малював ту саму сцену. Разом з іншими веб-аніматорами, — рьо-тімо, Кенічі Куцуною та Томоюкі Ніхо, — працював над Birdy the Mighty Decode та Yozakura Quartet, де вони формували свій стиль.

В останні роки перекваліфікувався в режисера опенінгів, створивши вражаючі опенінги до Jujutsu Kaisen, Ousama Ranking, Chainsaw Man та ремейку Urusei Yatsura.
Також був режисером короткометражного серіалу по одній із ігор франшизи Pokemon: Hakumei no Tsubasa.

Йошімічі Камеда — сучасний послідовник стилю Канади. Вперше привернув увагу, працюючи над екшен сценами в Fullmetal Alchemist: Brotherhood, згодом малював ключову анімацію для різноманітних серіалів і фільмів, поки не дебютував у 2016 році як дизайнер персонажів аніме Mob Psycho 100. Пізніше був також дизайнером персонажів та режисером анімації до 38-го фільму "Дораемона".

Нодзому Абе — аніматор-фрілансер, який став відомий своєю співпрацею зі студією ufotable. Спеціалізується на ефектах і кульмінаційних атаках, був відповідальний як за Екскалібури у Fate/Zero і Havens Feel, так і за ту саму сцену у дев'ятнадцятому епізоді Kimetsu no Yaiba. Часто використовує 24 кадри та багатошарові ефекти, що у поєднанні з пост-обробкою ufotable справляє незабутнє враження.

Юджі Канеко — найвиразніший художник-постановник сучасності. Він зі своєю студією Aoshashin малював фони до Kill la Kill, Hisone to Maso-tan, Ousama Ranking, та інших серіалів і фільмів. У весняному сезоні 2023 його роботу можна побачити у Tengoku Daimakyou.