Корейці рятують ігрову індустрію - огляд Stellar Blade

In the end we gave up our humanity in order to survive.

👉 Ще до релізу гри на PlayStation, більше року тому, основною темою, яка хвилювала багатьох, була об’єктивізація та сексуалізація головної героїні, прямо як в Nier Automata, яку Stellar Blade багато в чому наслідує. Але, як і у випадку зі згаданою Автоматою, форми головної героїні були лише обгорткою, створеною для приваблення уваги, тоді як наповнення гри виявилось цілком собі гідним даних форм і, конкретно в моєму випадку, повернуло віру в те, що епоха якісних екшн ігор ще не закінчилась.

👉 І за це дійсно варто подякувати східній ігровій індустрії загалом і корейським розробникам зокрема. Адже поки на заході вчергове пережовують те, що викликає наразі лише негатив, або ж взагалі вкладаються в завідомо провальні проєкти (що очевидно для всіх, крім самих розробників і видавців), корейський геймдев показує (причому не вперше), що навіть не маючи за плечима серйозного досвіду в вигляді ААА тайтлів, все одно можливо створювати подібні проєкти чи не в якості дебютних робіт і при цьому не тільки вміло наслідувати успішні рішення (Lies of P), але й поступово розвивати жанри в інших напрямках (The First Berserker Khazan).

👉 Stellar Blade же є свого роду комбінацією з вищезгаданих підходів, яка поєднує сучасні ігрові рішення з тим, що активно використовувалось добрий десяток років тому, якщо не більше, а тому тут легкі соулс-лайк елементи (по типу ворогів, які відроджуються після відпочинку біля “багать”) сусідствують з необхідністю збирати кілька фрагментів одного цілого для збільшення максимуму здоров’я, або ж намаганнями розробників урізноманітнити геймплей, які в процесі фактично міняють жанр гри, через що типовий досвід Секіро або MGR:R може вже через 5 хвилин перетворитися чи не на класичний клаустрофобний Dead Space, а ще через 10 - на звичайнісіньку RPG. При цьому без мінусів гра, звісно ж, не обійшлась, проте це не заважає їй бути гідною звання одного із “ексклюзивів” Соні.

If an entire species is wiped out so that another may remain… can we really call that salvation?

🎭 Історія розгортається в постапокаліптичному світі, спустошеному війною, де залишки людства, яке зіштовхнулося із невідомою расою, прозваною найтіба, змушені були евакуюватися до колонії на орбіті Землі. Принаймні, ті, кому пощастило. Менш везучі уцілілі стали населяти останнє людське місто - Ксіон. Водночас для боротьби з найтіба, Матір Сфера - штучний інтелект, що був створений ще століття тому та опікується людьми і їх виживанням, регулярно відправляє бойові підрозділи на планету, з метою знаходження і знищення як могутніх альфа найтіба, так і їх лідера, смерть якого прокладе шлях для виживання людства і перемоги над їхнім ворогом.

🎭 ЄВА, головна героїня гри, якраз і входить до складу одного з таких бойових підрозділів, висадка якого йде не за планом і майже всі гинуть, тоді як Тахі, командирка загону, жертвує своїм життям щоб врятувати ЄВУ. Останню знаходить Адам - один із збирачів всілякого брухту та мешканець Ксіону, який не тільки допомагає героїні відновитись, але й підтримує її в намаганні покласти край терору найтіба та допомагає в місії з пошуку лідера цієї вороже налаштованої раси.

📛 І.. сюжет це найслабша частина гри, бо якщо ви грали у вже згадану Nier Automata, то у вас виникне відчуття, що вся тутешня історія - це якийсь фанфік по Автоматі. При цьому не можу сказати що в грі якийсь нецікавий або дуже поверхневий лор, навпаки - дізнаватись про справжній стан речей та події, які до нього призвели, цілком собі цікаво, але от події, які відбуваються безпосередньо в грі, не можна назвати такими, оскільки весь сюжет це буквально збір кількох своєрідних ключів, що переривається на битви з босами та порційне відкриття страшної правдиᵀᴹ, частина якої і так очевидна з самого початку, частина взята все з тієї ж Автомати а ще до частини можна додуматись, маючи мінімальні когнітивні здібності і задаючи логічні питання стосовно показаного в грі.

📛 Особливо ж смішно те, що майже в самому фіналі стається НЕСПОДІВАНИЙ ПОВОРОТᵀᴹ який взагалі робить практично всі події гри безсенсовними (хоча і не можу сказати, що я проти того, щоб спостерігати за напівоголеними корейськими чоловіками модельної зовнішності). Загалом же історію гри не можна назвати відверто жахливою, але це не зовсім те, заради чого варто грати в Stellar Blade.

On Earth, when the Sun Is shining, space looks blue too, but when you're up here, it's darkness in all directions.

💪 Хоч під час проходження прологу і може виникнути відчуття що це черговий соулс-лайк, на ділі ж це не так і перед нами достатньо класична екшн гра з певними рольовими елементами (знову ж-таки, натхненна Автоматою, я вже згадував про неї?), яка поєднує дослідження достатньо лінійних закритих локацій із виконанням квестів в напіввідкритому світі. Бої ж в грі, яку також можна віднести і до слешерів, відбуваються на близькій дистанції а в якості зброї ЄВА використовує меч, що може трансформуватися в заколку для волосся (доволі практично).

💫 Бойова система містить в своїй основі різні комбо, які необхідно поєднувати з блоками, парируваннями та ухиленнями від ворожих атак, а в подальшому це доповнюється різними видами активних скілів, для використання яких потрібно аж два типи енергії, а на додачу йде ще й місцевий режим люті, про які в іграх останнім часом теж почали активніше згадувати. Крім цього в грі присутня прокачка - як, приміром, збільшення шкоди меча чи кількості аптечок, так і відкриття або покращення нових прийомів, а присутність всіляких модулів з унікальними характеристиками дозволяє робити повноцінні білди під різні ситуації.

💦 Ну і не варто забувати, що це корейська гра, тим паче від розробників гачі для мобілок, а тому косметиці в Stellar Blade відводиться чи не ключова роль, відповідно, у вас в розпорядженні буде ціла купа різноманітних варіантів зачісок, окулярів, сережок та десятки всіляких костюмів для ЄВИ на будь-який смак, хоча і її супутників не обділили, а місцевий фоторежим є одним із найкращих в іграх. А, ну і рибалка, що ж то за японська азіатська гра без рибалки.

💀 Ще одна річ, яка може дуже сильно порадувати гравців екшн ігор - окремий режим битв з босами, де нові супротивники з’являються по мірі того, як ви перемагаєте їх в основній грі, а деякі взагалі унікальні для цього режиму. Більше того, оскільки в грі не один фінал, то і те, з яким босом ви будете битись наприкінці, повністю залежить від вибраної вами кінцівки, що стимулює до повторного проходження.

📛 Серед мінусів же геймплею в першу чергу виділяється бектрекінг - коли вам на різних етапах гри за додатковими дорученнями треба повертатись в стартову локацію і загальна кількість відвідувань сягає 4-5 разів - це починає бісити. Чередування ж відкритої і закритої місцевості хоч і освіжає гру, але водночас й руйнує темп, коли ви замість того, щоб дізнатись, що ж там далі відбудеться в історії, змушені кілька годин підряд виконувати чергові доручення або ж збирати всілякий мотлох в черговій пустелі, це дещо б’є по зануренню в сюжет.

📛 Ну і те, чого я точно не очікував в грі 2025 року - якщо ви щось не зібрали в світі гри або не завершили якісь квести то після певного моменту в історії ніхто вже не дасть можливість повернутись і єдина ваша надія - на НГ+. Хоча, з іншого боку, остання це не просто збільшення складності, але й додаткова унікальна прокачка, більше косметики та деякі інші дрібні деталі.

📛 На жаль, боївка теж не обійшлась без мінусів. І якщо до своєрідного імпут лагу можна звикнути, то от неможливість відміняти анімації комбо через парирування чи ухилення відверто шкодить, адже якщо ЄВА вже почала крутити сальто, то ніяк зреагувати на прилітаючу по вам атаку не вийде, а тому ви або продовжуєте крутити вертухи, ловлячи обличчям все, що у вас летить (на щастя, вже в середині гри баланс дозволяє більш-менш танкувати шкоду), або ж граєте максимально реактивно, просто парируючи чи ухиляючись від атак і наносячи короткі та слабкі удари.

🎮 Окремо від безпосереднього геймплею хочеться виділити дві речі. Перша - це те, що гра ще до релізу на ПК пройшла верифікацію для Стім деку і чудово на ньому працює, маючи окремий пресет для тих, хто не хоче возитися з налаштуваннями графіки, хоча бажаючі все ж можуть покращити якість картинки, зберігши нормальну кадрову частоту. Друга - це одна з небагатьох ігор, що має повну підтримку дуалсенсу на ПК (на жаль, всі фічі працюють лише через кабель) і може не тільки похвастатись використанням адаптивних тригерів чи покращеної вібрації, а й навіть досить креативним використанням динаміка геймпаду в бою, деталь, яка наче є і незначною, але кардинально міняє враження від гри.

I don't need any kind of incentive to save someone.

🎨 Враховуючи те, що це все ж не флагманський “ексклюзив” Соні і в розробників був обмежений бюджет, картинка виглядає цілком пристойно. Різноманіття локацій приємно радує око - від типових постапокаліптичних краєвидів зруйнованих міст і ворожих для людства пустель до покинутих наукових лабораторій та останнього притулку людей на Землі. Кількість кадрів коли вам в екран крупним планом тицяють ду-- ЄВА робить щось епічне під час боссфайтів теж достатньо висока, а вже згадана косметика точно не дає занудьгувати.

🎷 А от зі звуком не все так однозначно. З одного боку, в грі є дійсно атмосферні композиції, які хоч і не на одному рівні з Автоматою (пам’ятаєте таку гру?) але й не дуже від неї далеко. З іншого ж боку - пара абсолютно невдалих треків сильно псує враження. Вибачте, але вставляти в майже фінальний і точно один з найбільш кульмінаційних боссфайтів (рівня Райден проти Реактивного Сема) якийсь анімешний лолі-кейпоп, який і у відриві від гри звучить не дуже - це просто несмак. Але принаймні трек Манна, якого додали в якості босса з релізом на ПК, повністю спокутує цю хрінь.

Stellar Blade – це:

👌 Довгоочікуваний ремейк WALL-E
👌 Історія української пісні
👌 Ангели з Доктора Хто
👌 Світ без pycнi
👌 Elevator operator
👌 Провальний Гіперлуп Маска
👌 Добивання в стилі RE3
👌 Дуже багато піску

🔷 Незважаючи на все ж обмежений бюджет, розробникам, які мають за спиною одну лише мобільну гачу (нехай і досить успішну) вдалося створити гарну екшн гру, яка хоч і не може похвастатись дуже глибоким сюжетом, проте компенсує це переважно приємною боївкою, гарним відкритим світом, багатою кастомізацією та вельми непоганими боссфайтами (особливо при релізі на ПК). Сподіваюсь, що в світі, де соулс-лайки поступово витіснили класичні екшн ігри, успіх Stellar Blade стане знаком для інших розробників, що час повертатись до класики та осучаснювати її.🔷

🔰 Діагноз – May your memories live on… forever🔰

Дякую вам за увагу. Якщо зацікавились моїми роботами, то мене також можна знайти і на інших сайтах:
Ютуб
Твітер
Стім