Корпорація зла повертає космічний хорор - огляд ремейку Dead Space

У космосі ніхто не почує твій крінж після проходження The Callisto Protocol

Сторінка гри в Стімі

👉 Ремейк Dead Space це дуже дивна річ. По-перше, тому що сам факт його появи на світ це щось, що суперечить звичній логіці ЕА. Спочатку корпорація зла поховала Visceral Games, студію яка й створила оригінальну серію, сама забула про існування франшизи, а потім, майже через десяток років вирішила: «Пора». І на відміну від інших своїх «оновлень», коли ігри просто отримували ліниві ремастери різного рівня якості, ЕА знайшла гроші на повноцінний ремейк та, що не менш важливо, знайшла команду, якій було дійсно по силам адаптувати стару гру під сучасні вимоги індустрії та розширити вже знайому історію.

👉 По-друге, тому що я досі однозначно не знаю, як його сприймати. З тим же Resident Evil 2 було набагато простіше, бо і технологічна прірва між двома іграми була більшою, і змін було стільки, що сприймати RE2 Remake як просту переробку старої гри було складно. У випадку із Dead Space на початку можна взагалі не помітити серйозної різниці, не рахуючи окремі деталі, на кшталт того, що тепер Айзек навчився говорити. Однак якщо одразу після ремейку запустити оригінал (як це зробив я), то відмінності одразу ж кинуться в очі. Це і оновлена графіка, і повністю перероблена система освітлення, покращена прокачка, структура Ішимури та купа інших деталей. В результаті виникає дуже незвичний досвід коли наче й все знайоме – від історії до вибору зброї та ворогів, але в той же час не покидає відчуття що це нова гра.

🔧 Не впевнений, що маю право говорити щось про оптимізацію гри коли мій ПК навіть під мінімальні вимоги підходить лише за рахунок SSD, однак з урахуванням цього фактору гра себе показала доволі непогано і FPS рідко просідав нижче 30 кадрів, тримаючись переважно в районі 40-50.

Хотіла б я просто поговорити з кимось. Тут все розвалюється на друзки. Не можу повірити в те, що відбувається...

Історія

🌌 Якщо ви грали в оригінальний Dead Space то історія буде вам добре знайома. В майбутньому людство вичерпало природні ресурси Землі а тому створило спеціальні космічні кораблі – планетарні різники, що видобувають ресурси з планет без ознак життя та передають на Землю. На одній із таких планет під назвою Егіда VII в колонії шахтарів, які там працювали, сталась невідома катастрофа, а згодом на зв’язок перестала виходити і Ішимура – планетарний різник що розробляв родовища планети. Для з’ясування причин катастрофи до Ішимури направляється невелика команда, в складі якої і знаходиться Айзек Кларк – головний герой і, за сумісництвом, простий інженер. Для нього це завдання особисте, оскільки на Ішимурі працює його дівчина Ніколь, послання від якої він нещодавно отримав.

🌌 Однак прибувши до Ішимури команда чує лише статичний шум замість комунікації, мало не втрачає свій власний корабель при стиковці а, врешті решт, потрапивши на борт, швидко з’ясовує, що майже весь екіпаж мертвий а коридори кишать монстрами, яких неможливо вбити і які самі знищують всіх вцілілих, що після смерті приєднуються до цього космохорору на окремо взятому космічному кораблі.

🌌 Історія оригінального DS залишилася без серйозних змін, в той же час отримавши чимало доповнень, серед яких трохи змінені характери деяких персонажів, зокрема членів команди Айзека, а також розширення лору за рахунок нової інформації. Якщо раніше про деякі події на Ішимурі ми дізнавались лише із записок або вони взагалі залишались за кадром, то тепер це стало частиною історії, втім, опціональною, а тому гравець може виконувати певні «додаткові квести» щоб глибше розкрити сюжет. Те ж саме стосується і альтернативного фіналу, який можна отримати на Новій грі+.

🌌 Найбільш же помітною і, водночас, суперечливою зміною стало те, що тепер Айзек заговорив. З одного боку мовчазні антагоністи застаріли вже в 2009 році а співчувати герою таким чином стало легше, та й його комунікації з персонажами виглядають адекватно. З іншого боку, його реакції іноді дуже обмежені або навіть взагалі дивні, бо він ніяк не реагує, наприклад, на самогубство, вчинене в нього на очах. Фінал теж отримав зміни і став більш логічним, хоча один беззмістовний сюжетний твіст все ж зберегли.

Дорога до пекла починається з безпринципної цікавості.

Геймплей

🔨 Основа геймплею залишилась незмінною, а тому це все ще шутер, в якому протагоніст за допомогою різних, переважно інженерних, інструментів відрізає кінцівки некроморфам, оскільки це єдиний ефективний спосіб боротьби з ними. Арсенал включає в себе сім видів зброї, втім найбільш ефективно буде використовувати лише чотири, за кількістю доступних слотів.

🔨 Все так само присутня прокачка костюма та зброї на спеціальних верстаках за енергетичні вузли, однак саму систему помітно переробили, оскільки раніше ціла купа вузлів йшла просто на те, щоб «прокласти шлях» від одного апгрейду до іншого. Тепер же кожен вузол дає доступ до окремого покращення.

🔨 Ще однією помітною зміною стало те, що гра отримала елементи метроїдванії, а тому вся Ішимура поступово відкривається для дослідження і є однією великою локацією, а єдиними обмежувачами доступу виступають сюжет та цифрові ключі. З’явилась міні-гра із системою розподілення енергії, коли за умови використання резервного живлення треба вирішувати, що ж важливіше – освітлення чи, наприклад, доступ до ліфту.

🔨 Окремо варто відмітити інтерактивну систему «режисера», яка слідкує за тим, що відбувається в грі і запускає десятки різних подій – від мерехтіння світла або вибухів вентиляторів до появи некроморфів, таким чином постійно підтримуючи гравця в напрузі та створюючи унікальні ситуації.

🔨 Останньою ж великою зміною стали повністю перероблені зони з невагомістю. Якщо раніше це були локації, де Айзек просто стрибав та магнітився до різних поверхонь, то тепер доступний повноцінний політ, як це було в сиквелах, що принесло помітні зміни в геймплей і дизайн окремих локацій.

Ми знову єдині. Ми єдині.

Аудіовізуал

🎦 Візуал, очевидно, це частина гри, якій приділили найбільше уваги, а тому гра пропонує чудову систему освітлення з багатими ефектами, відмінний дизайн некроморфів, які від пострілів буквально розвалюються на частини не гірше ніж зомбі в RE2, та приємно доповнений дизайн самої Ішимури.

🎷 В оригінальній грі був один із найкращих звукових супроводів серед хорорів а тому ремейк не мав права зробити гірше, як результат – маємо динамічну систему звуку, який створює цілу картину того, що відбувається навкруги та прекрасно доповнює атмосферу.

Ще один приклад дійсно якісного ремейку який зберігає вірність оригіналу але в той же час адаптує його для нових гравців та помітно розширює – як сюжетно, так і геймплейно. До рівня RE2 все ж недотягує, але точно кращий багатьох інших «ремейків».

---

Дякую вам за увагу. Якщо зацікавились моїми роботами, то мене також можна знайти і на інших сайтах:
Ютуб
Твітер
Стім