Новий рушій, пиво, Majima Construction та два дракони - огляд Yakuza Kiwami 2

Ти хоч уявляєш, як мені було самотньо відтоді, як ти вийшов з гри минулого року? - Маджима.

👉 Після проходження першої Ківамі я задався питанням - а що ж мені зможе запропонувати сиквел, адже в оригіналу вийшла закінчена історія, до того ж, здавалося, що арка самого Кірю ніби як завершена. Утім, сценарист серії не дарма їсть свій хліб, і продовження отримало масштабний і захопливий сюжет, який не тільки знайомить із безліччю нових персонажів, а й додатково розкриває старих. В іншому це все та ж чудова серія з нотками некстгену і запахом молодої, незміцнілої весни (останнє не точно).

👉 На відміну від Zero і першої Ківамі ремейк другої частини зроблений на новому рушії (ну, або поліпшеній версії старого), через що виникає відчуття некстгену, що виражається як у більш деталізованому зображенні, завдяки якому Камурочо тепер справді має вигляд столиці розваг, так і в доданій фізиці (не кажучи вже про відсутність підзавантажень під час входу в різні будівлі і не тільки). Остання тепер використовується не тільки в бою, внаслідок чого просто подорожуючи містом Кір'ю вільний збивати майже все на своєму шляху. Щоправда, навіщо потрібно було замінювати хоч і кривуваті, але звичні анімації падаючих персонажів на потворний регдолл - незрозуміло.

👉 До того ж, розробники, мабуть, самі до пуття не знали, куди спрямувати нові ресурси, а тому в грі є зовсім вже непотрібні і навіть дивні речі, наприклад, на міні-карті відображаються не тільки групи ворогів, а й кожен окремий мирний перехожий, що взагалі не має жодного сенсу. Ну, й оптимізація залишає бажати кращого, що частково можна списати на занижені системні вимоги. Окремо "порадувало" те, що якщо ви паралельно щось завантажуєте в Стімі (Yakuza: Like a Dragon, наприклад), то гра може довантажувати світ шматками і просто на ходу.

Білизна і пиво! Це ж дві речі! Зможеш впоратися? - Саяма

👉 Після подій першої частини минув рік, Кірю живе разом із Харукою, якою опікується, і ніяк не пов'язаний із якудзою. Однак, як відомо, просто так з організації не йдуть, а тому невдовзі до головного героя заявляється Террада, який з волі Кірю тепер є п'ятим головою клану Тоджо. Виявляється, що останнім часом клан дещо втратив свої позиції, в той час як альянс Омі сильний як ніколи і готується до повномасштабної війни.

👉 Через обставини, що склалися, Кірю змушений вирушити до Сотенборі, щоб запропонувати перемир'я, проте на місці з'ясовує, що ініціатором такої агресивної політики в Омі виступає зовсім не голова, а його син, Рюджі Года, який фактично прибрав владу до своїх рук. Крім того, Рюджі, також відомий як Дракон Кансаю, шукає сутички з Кірю, з метою з'ясувати, хто ж із драконів виявиться сильнішим.

👉 І якщо спочатку здається, що друга Ківамі - це винятково гра про мафіозні розбірки, до яких протагоніст має дуже опосередкований стосунок, то незабаром до цього додається ще кілька сюжетних ліній, пов'язаних між собою, які оповідають про те, як дітям доводиться розгрібати справи своїх батьків. З іншого боку, складається враження, що всі проблеми героїв у тому, що вони не здатні відрізнити японців від корейців, і в такий спосіб ще й порушуються проблеми расизму (ну, або ж це просто сценарний про*б).

👉 Як би там не було, сиквел вийшов чудовим - не намагаючись повністю відповідати духу оригіналу, він запропонував нову історію і проблематику, яку вміло розкрив. Хоча, з НЕСПОДІВАНИМИ ПОВОРОТАМИ можна було обійтися легше - в останні 15-20 хвилин гри їх стільки, що вистачило б на зйомки ще одного Токійського дрифту.

👉 Щодо міні-історій усе за класикою - фірмове японське божевілля, якудза в памперсах, бабуся, яка володіє кунг-фу, екзорцизм, трансгендери, підключення інтернету та інші веселі історії. До речі, ще тут є сюжетка Маджими, але це і близько не рівень Зеро, і нехай історія непогана, хоч і вельми коротка, але ось геймплейно це просто огризок.

Справжній якудза використовує геймпад

👉 Ключова відмінність гри від Зеро і першої Ківамі в тому, що в Кірю більше немає стилів (що можна пояснити його особистісним зростанням і виробленням власного стилю), через що спочатку може бути нуднувато. Втім, згодом це частково компенсується різноманітнішою бойовкою (завдяки новому балансу heat шкали), трохи більшим акцентом на використання зброї й аналогом режиму люті, а також непоганою ідеєю з союзниками.

👉 Варто зазначити, що в цій частині творці вирішили більше упоротися з цифрами, внаслідок чого у героя є окрема категорія статів атаки, захисту, здоров'я і шкали енергії. Прокачування вкотре зазнало змін, і тепер розділене на чотири категорії.

👉 На заміну мільярдам ієн із Zero і єдиним очкам досвіду з першої Ківамі прийшли очки досвіду чотирьох типів, які також отримують майже за все. Щоправда, ця система вийшла зламаною трохи менше ніж повністю, оскільки, заробивши дещицю грошей, Кір'ю банально може їсти в ресторанах, отримувати очки досвіду, одразу ж знімати насичення стимуляторами та повторювати все це доти, доки стимулятори не закінчаться, після чого піти купити й ще, далі продовжуючи таке прокачування, тим паче, що воно майже ніяк не обмежується прогресом в історії. Результат - перекачаний (і переївший) Дракон Доджими просто знищує всіх супротивників по ходу сюжету і не тільки.

👉 Як і в Зеро, крім Камурочо, можна прогулятися Сотенборі, а вибір міні-ігор так само багатий: дартс, гольф, бейсбол, автомати з іграшками, караоке, перегляд фільмів на DVD, фотографування дівчат, ігри в карти, ігри з кубиками, аркадні автомати Сеги, і найголовніше - можливість обісцяти унітаз (так, це теж міні-гра). Крім того, повернулося кабаре і пов'язана з ним сюжетна лінія, а також з'явилася можливість допомогти Маджимі з його компанією Majima Construction, що вилилося в окрему міні-гру Clan Creator по типу tower defence і зі своїм сюжетом.

👉 Водночас Сега вирішила трохи наваритися на гравцях, випустивши DLC з костюмами (за проходження історії тепер дається всього три штуки) і дуже рідкісними персонажами для Clan Creator, що особисто у мене викликає обурення.

After all, who said peeing can’t be fun? It’s… Toylets time!

👉Зміни в рушії спричинили приємні зміни в графіці, внаслідок чого місто в грі тепер справді нагадує мегаполіс, а катсцени стали ще кіношнішими. Легка зміна кольорової палітри і підвищення загальної деталізації теж йде грі на користь.

👉По частині звуку у гри повний порядок - все та ж якісна озвучка і відмінний підбір тем для саундтрека, що особливо відчувається в окремих сценах.

Yakuza Kiwami 2 - це:

👌 Ще один скрімер від сеги
👌 Ще один хлопець із татуюванням дракона
👌 Чоловіки з Majima Construction, жінки з Four Shine
👌 Справжній якудза, який зжер усі продуктові запаси Камурочо
👌 Японські три мушкетери
👌 Патріарх вищого інтернету і його підписка
👌 Лисий з Ванпанчмена
👌 Захисна каска сотого рівня
👌 "Satisfaction" у виконанні Маджими
👌 Virgin Tiger vs. chad Tiger Drop

Гідне продовження вже, здавалося б, закінченої історії, що в достатній мірі розвиває сюжет і геймплей, і пропонує знову зануритися в одну з найкращих японських серій. Якщо плануєте грати в Якудзу - не варто проходити повз цієї гри.

Підсумок – Yakuza Sunset 3

---

Дякую вам за увагу. Якщо зацікавились моїми роботами, то мене також можна знайти і на інших сайтах:
Ютуб
Твітер
Стім