Паранормальний детектив, мегакорпорації та візуальний стиль Данганронпи - огляд MDA: Rain Code +

Детективи це не захисники правосуддя. Вони захисники істини.

👉 Жанр детективів можна вважати як одним із найпростіших так і, водночас, одним із найскладніших. З одного боку, більшість історій будуються таким чином щоб читачеві/глядачеві/гравцеві не треба було мати чотири вищі освіти для того, щоб розібратись у справі, і вся інформація, необхідна для розкриття таємниць, подається відносно доступно для широкого загалу. З іншого ж боку, в близькому до сучасного вигляді жанр існує більше сотні років і за весь цей час, здавалося б, уже було вигадано все, що тільки можливо, а тому досвідченого прихильника детективів зараз мало чим здивуєш.

👉 Як результат цього, автори детективних ігор, де гравець - не просто сторонній спостерігач, а повноцінний учасник розслідування, без дій якого злочинець не понесе покарання, змушені вдаватись до двох основних прийомів - вигадувати настільки заплутані справи, що будуть на межі здорового ґлузду, та створювати не менш химерні стилізацій для розслідувань і всього супровідного, бо якими-небудь черговими Покоями розуму чи режимом детективного зору давно вже нікого не здивуєш.

👉 Все це було в відомій серії Danganronpa за авторством Spike Chunsoft і все це наслідує нова гра розробників з короткою назвою Master Detective Archives: Rain Code Plus. Чи можна її при цьому вважати повноцінним духовним наслідником Ронпи? Не зовсім. Попри певні спільні риси Rain Code намагається бути самостійним проєктом, а тому подає себе як своєрідний містичний детектив з домішками міських легенд, легкими вайбами Ghostwire Tokyo та головною справою, яка тягнеться через всю гру і, напевно, є основною причиною знайомства з даним творінням.

👉 При цьому я не можу дати однозначну оцінку гри, оскільки хоч після проходження і маю визнати, що вона мені радше сподобалась, ніж не сподобалась, але сумнівних рішень тут достатньо, починаючи від хронометражу, де на повне проходження у вас підуть добрі 40-50 годин (що для детектива трішки ЗАБАГАТО), закінчуючи хоч і цікавими але філерними справами, які складні просто тому щоб бути складними, адже ніхто не може просто так скоїти злочин в Канай Уорд попередньо не обставивши його як неможливу загадку. Про анімешний стиль я взагалі мовчу. Тому в результаті все зводиться до того, чи зможете ви витримати найгірші елементи гри і їх реалізацію щоб отримати задоволення від найкращих.

Який сенс щось розслідувати, якщо це нікого не врятує?

🎭 Починається все з одного з найбільш банальних та заїжджених прийомів знайомства з протагоністами ігор. Так, ви правильно зрозуміли, мова йде про амнезію. Головний герой приходить до тями в якомусь підсобному приміщенні і взагалі нічого не пам’ятає ні про себе, ні про світ, в якому знаходиться, а за допомогою знайдених речей з’ясовує, що він детектив (Welcome back, Tequila Sunset), якого разом з колегами Всесвітня Детективна Організація (ага, є й така) відправила в місто Канай Уорд для розслідування якоїсь таємниці, і краще б поспішити на потяг який вже відправляється…

🎭 На потязі гра стрибає одразу з місця в кар’єр і всі інші детективи масово приймають іслам, тоді як шокованому Юмі (а саме так, як з’ясовується, звуть протагоніста) доводиться розслідувати свою першу справу (Вбивство десяти негритят у Східному експресі). По ходу справи він дізнається, що втратив пам’ять не просто так, а заключивши пакт з Шінігамі - богинею смерті, яка тепер буде завжди поряд з ним у вигляді духа і допомагатиме в розслідуваннях.

🎭 Як би там не було, з прибуття Юми в Канай Уорд і починається основна гра. Це незвичне місто, де вже три роки поспіль безперервно йде дощ, знаходиться штаб квартира і основні відділи корпорації Аматерасу, котра, по факту, і керує містом, “миротворці” з цієї корпорації самі встановлюють порядок на вулицях міста, а технології дивним чином поєднують кіберпанк з ретро стилістикою.

🎭 Безвідносно геймплею основна справа, так звана Абсолютна Таємниця Канай Уорд, яка тягнеться через всю гру, це дійсно крута історія з мінімумом умовностей і купою деталей, яким ви не приділятимете увагу по ходу гри але які несподівано зіграють свою роль в фіналі. Більше того, якщо ви вже грали бодай в одну Данганронпу то в гри буде окрема деталь, яка вводитиме вас в оману аж до самого фіналу.

🎭 А от зі звичайними справами все не так добре, адже майже всі з них це злочини, сплановані з неймовірною увагою до деталей та часу виконання, що змушує сумніватись в самому факті можливості їх реалізації. Так, з одного боку у нас тут є протагоніст з прив’язаною до нього богинею смерті а в кожного з детективів є свої паранормальні здібності, але з іншого - нам вперто доводять, що в розв’язуванні справ треба користуватись виключно звичайною логікою і злочинці це прості люди.

🎭 Крім звичайних справ по ходу основного сюжету є ще додаткові квести, які є просто філерами і банально змушують вас зайвий раз бігати відкритим світом та щось типу прокачки відносин з детективами, що цікаво в теорії, але спосіб доступу до цих діалогів відбиває всяке бажання за них братись. Ще присутні п’ять додаткових справ, де вам дають можливість зіграти за інших детективів, але відкриваються вони лише після проходження основної гри.

Якщо те, що тут написано - правда, то я вже не знаю, у що вірити!

🔓 Уже після прологу гра відправляє вас у відкритий світ, що постійно збільшується за рахунок відвідування нових районів міста. Розкриття ж справ можна розділити на два етапи - спочатку ви збираєте всі можливі докази в реальному світі, нерідко користуючись здібностями інших детективів та перетворюєте зібрану інформацію на ключі, а потім Шінігамі переносить вас в Лабіринт Таємниць, який є відображення поточної справи і де ви займаєтесь дедукцією, пошуком мотивів, способу дії та, нарешті, викриттям злочинця.

🌈 Цей лабіринт - чи не найкраща можлива візуалізація процесу розкриття справ, адже тут вам доведеться і побитися з фантомами тих, хто в реальному світі перешкоджає розкриттю справи, і виконувати різні QTE і, врешті-решт, поміркувати над зібраними доказами та складати картину злочину у вигляді манги. Коротше кажучи, це те, що було на судах в Данганронпі, але в ще більш прокачаному вигляді. Ну а те, що остання справа взагалі проходить в форму дуелі зі своїми унікальними механіками, заслуговує окремої похвали.

Вітаю, Юма. Ти нарешті докопалася до правди про це місто.

🎨 Візуально гра виглядає просто чудово, особливо з огляду на її аніме стилістику. Нехай використання 3D і трохи поступається стилем ронпі, але гра це компенсує прекрасними видами міста, залитого неоном, фантастичною візуалізацією Лабіринту Таємниць, який міняється щоб відповідати кожній справі, так купою бізарних катсцен, де сцена трансформації в стилі Сейлормун це цілком звична картина.

🎷 Саундтрек чудово відповідає тону того, що відбувається на екрані, а тому напружені ситуації дійсно викликають занепокоєння а атмосферний ембіент міста навпаки розслабляє. Англійська озвучка теж вписується доволі органічно, хоч і має певні проблеми з ліпсинком.

Rain Code – це:

👌 Shinigami Run
👌 Фірмові булочки від мадам Ловетт
👌 ДРОНОСОЛЬКА!
👌 Несподіваний кавер на Bad Apple
👌 Анатолій і Наташа, дві сестри в яких сьогодні день народження
👌 Ремейк четвертої Персони
👌 Стара добра дуель на мечах

🔷 Чудова візуалізація розслідування в іншому світі з купою міні ігор, інтригуюча і в хорошому сенсі жахлива основна справа, яка тягнеться через всю гру та фірмовий стиль від авторів Данганронпи протиставляється нудним і безідейним додатковим активностям, купі непотрібної біганини, певній філерності в справах основного сюжету та недостатньо опрацьованим персонажам, а тому якщо для вас такі мінуси все ж не є критичними, то Rain Code зможе подарувати приємні емоції після проходження.🔷

🔰 Діагноз – Дощ не може йти вічно 🔰

---

Дякую вам за увагу. Якщо зацікавились моїми роботами, то мене також можна знайти і на інших сайтах:
Ютуб
Твітер
Стім