They say your choices define your value. What does that make me?
👉 Ви ніколи не задумувались над тим, що було б, якби поляки випустили свою власну Персону, де зустрічалися б різні духи із слов’янської мітології а замість звичайної японської школи події розгортались би в Польщі на початку 20-го століття, яка знаходилася під контролем російської імперії, тоді як самі поляки турбувалися б за долю своєї держави? Звучить занадто фантастично, особливо останній пункт, правда? Але якби така гра теоретично існувала, був би цікавий досвід, еге ж? І хоч 100% польської Персони поки що не існує, але якщо ви шукали щось максимально наближене до концепції з пошуком духів з різних культур та використанням їх в бою, то The Thaumaturge це саме те, що вам потрібно.
👉 Гра доволі непогано комбінує елементи РПГ, де головний герой вільний робити вибір, що повпливає як на його майбутнє, так і потенційно на майбутнє країни, з покроковими боями, які є чимось середнім між Darkest Dungeon та згаданою Persona, хоча, основний акцент все ж робиться на історії, сетингу та атмосфері. Варто мати на увазі, що це зовсім не AAA гра, але, разом з тим, доволі міцна категорія Б, якій вдається зацікавити своїм історично-містичним сетингом та вдало розбавити його боями, які вимагають тактичного мислення.
You’ve known me better than anyone for so many years. You were always with me, and you always will be.
🎭 Польша, 1905 рік. Віктор Шульський, представник польської шляхти, повертається на батьківщину після того як останні 15 років - фактично половину свого життя, провів у подорожах. Мандрував він не за своєю власною волею, а через те, що його батько фактично вигнав його з дому. Зараз же, коли Віктора настигає звістка про смерть Станіслава “Сатаніслава” Шульського, він повертається в родинний маєток виключно для того, щоб дізнатися, що тепер Польща зовсім не така, якою він її запам’ятав, а після оголошення заповіту батька з’ясовується, що все майно йде або на аукціон, або ж сестрі-близнючці Віктора - Лігії. Все, крім батьківського гримуара, який і має дістатись протагоністу.
🎭 Навіщо герою взагалі потрібна якась стара книга? Все дуже просто - він, як і його батько за життя, є тауматургом. Тауматургія - це сила, яка передається спадково і дає можливість бачити салюторів - різних духів, котрих приваблюють людські вади. Тауматурги здатні прив’язувати цих салюторів до себе, таким чином отримуючи контроль над їх здібностями, через що їх нерідко вважали чаклунами. Воно й не дивно, адже вони здатні дізнаватись емоції, наміри та навіть деякі думки людини просто взявши до рук якийсь її предмет, тому будь-який тауматург це фактично ідеальний детектив або шпигун.
🎭 Втім, за подібну силу треба платити, як це вже довелося зробити Віктору, котрий, маючи ваду гордині, намагався прив’язати до себе ще одного салютора, через що мало не збожеволів і знайшов порятунок у вигляді Григорія Распутіна, який не просто стає його союзником, але й завдяки своєму гіпнозу відкриває шлях до можливостей, про які герой і мріяти не смів. А тому прибувши до Польщі і дізнавшись про долю батька, Віктор знаходить себе на роздоріжжі, де він має знайти свій по праву гримуар, вирішити, що робити із новими силами, розкрити таємниці власного минулого та навіть вплинути на майбутнє країни.
🎭 Як я вже згадував, основний акцент гра робить саме на історії і сетингу, а тому з нею варто познайомитись хоча б просто для того, щоб поглянути на Польщу зразка 1905 року, хоча й всі містичні елементи гарно вплетені в гру, а зустрічі з іншими тауматургами вийшли доволі запам’ятовуваними, та й загалом гра нерідко міняє тон оповіді, балансуючи між містичним детективом в центрі, та крайнощами в вигляді легкого горору або ж навіть атмосфери типових фільмів Гая Річі. Історія при цьому вийшла інтригуючою та задіює чимало колоритних персонажів, де в кожного є свої інтереси. Далеко не шедевр, але грати цікаво, є непогана варіативність, в тому числі й в фіналах, а стимулом для перепроходження може слугувати вада протагоніста - гординя, яка дуже часто диктує власні варіанти відповідей і дій, це, звісно, не сценарій Темної жаги з Baldur’s Gate 3, але теж непогано.
Do you realise that the concept of “justice” is uniquely human? Typically not present in nature.
🔎 Геймплей в грі вийшов другорядним, але достатньо якісним щоб розбавляти історію і не змушувати гравця нудьгувати. Крім вже згаданих діалогів, як одного з аспектів ігроладу, є ще дослідження та бої. Якщо ви хотіли повноцінну детективну гру то The Thaumaturge це доволі лайтова версія, в якій все, що від вас вимагається - ходити локаціями, виділяти за допомогою своєї сили ключові предмети та взаємодіяти з ними, після чого Віктор сам зробить потрібні висновки. Так, хоч завдяки діалогам ви можете впливати на результати різних ситуацій, дослідження не потребує ніяких навичок, крім уважності, адже пропущені предмети чи висновки будуть закривати певні варіанти дій.
👻 Боївка дійсно нагадує Персону, адже крім власних атак ви можете використовувати своїх салюторів, котрих можна зібрати аж 8 і кожен з яких має унікальні здібності. І у ворогів, і в героя є як звичайне здоров’я, так і шкала фокусу і якщо опустити останню до нуля, то можна буде провести потужну атаку, яка завдає дуже багато шкоди, причому в різних духів вони теж різні.
💪 Прокачка реалізована доволі цікавим чином, адже впливає одразу і на бої, і на діалоги. Всього є чотири гілки, в кожній з яких по два відповідні салютори та різні модифікатори, котрі можна “вставити” в слоти атак героя щоб додатково їх посилити, тоді як рівень прокачки кожної гілки впливає на те, чи зможете ви інколи використовувати “гіпноз” в діалогах, змушуючи персонажів робити те, чого ви хочете (тут нічого оригінального, класичний Відьмак-style).
🏫 Крім основного сюжету в грі чимало додаткового контенту, серед якого можна виділити квести, які допоможуть вам здобути нових салюторів, покращити відносини з союзниками, дізнатися про своє минуле та ще багато всього, в цьому плані вони не поступаються основній історії, а також є те, що складно назвати повноцінними квестами, але що краще розкриє картину епохи, як з політичної чи соціальної перспективи, так і просто додасть більше деталей, по типу того, які ласощі можна було дістати в Польщі того часу. Ну, і, звісно ж, є збір різноманітних предметів та косметики, що, вкупі з всім вищепереліченим, слугує як додаткове джерело досвіду для прокачки.
I can bend the rules of any game because I’m a thaumaturge.
🎨 Як вже згаданий BG3, гра поєднує ізометрію в дослідженні із видом від третьої особи в діалогах, тоді як компоновка боїв дійсно нагадує Персону. Місто поділене на райони, які помітно відрізняються між собою, а деталізація ігрового світу виконана вельми якісно і окремі приміщення можна довго розглядати, досліджуючи атрибутику показаного часу. Дизайн салюторів, попри їх малу кількість, вийшов запам’ятовуваним, а можливість кастомізувати персонажа дозволяє не занудьгувати.
🎷 Саундтрек рівно такий, який очікуєш почути в міський боях, ембієнт хоч і простенький, але вирізняє райони міста, ну, а озвучка надає історії виразності і виконана на якісному рівні.
The Thaumaturge – це:
👌 Помірний рівень русофобії
👌 Кoнчєний Конєчкін
👌 “Карти, гроші, два салютори” та інші фільми Гая Річі
👌 Piotrekᵀᴹ,
👌 Ra-Ra-Rasputin, russian crazy love machine
👌 Гордість та упередження та росіяни
👌 Kuba Rozpruwacz
🔷 Представник міцної категорії Б, що вміло поєднує рольову гру з наслідками прийнятих рішень, історично-містичну історію, лайтовий детектив та покрокову боївку в стилі Персони, при цьому чудово передаючи колорит Польщі зразка початку 20-го століття з усіма наслідками російської окупації. Якщо шукали якусь незвичну РПГ, то це саме вона. 🔷
🔰 Діагноз – Persona 4 Polska 🔰
Дякую вам за увагу. Якщо зацікавились моїми роботами, то мене також можна знайти і на інших сайтах:
Ютуб
Твітер
Стім
Топ коментарі (1)
Гра - перлина. Я ковтнув її на релізі, в ній поєдналися міцний, захоплюючий сюжет, класний лор, невеликий масштаб, прикольна графіка і відчуття чогось нового та незвичного. Сподіваюся, у студії все вийшло, і вони зроблять нову гру, хай навіть в іншому сетингу