Історія Ant Simulator: алкоголь, стриптизерки, транс-перехід і смерть

#ігри #відео #кутоквідео #інді #куток #kickstarter

Як три пацани не поділили гроші, розробляючи симулятор мурахи.

Пам’ятаєте, був такий Kickstarter? Він, звісно, існує і зараз, але великих відеоігрових новин вже більше не генерує. А в десятих цей краудфандинговий сервіс був джерелом чималої кількості інфоприводів. Розробники отримали зручний інструмент, який дозволяв фінансувати проєкти в обхід видавців, і почали цим активно користуватися. Само собою, люди скидалися грошима на ігри і раніше, найвідоміший приклад - Mount & Blade. Але саме з появою Kickstarter’а це явище стало масовим. На початку 2012 Тім Шейфер зібрав більше трьох мільйонів на розробку Double Fine Adventure, яку пізніше перейменують у Broken Age, і далі воно вже пішло.

Obsidian Entertainment профінансувала через Kickstarter розробку Pillars of Eternity. inXile зібрала грошей одразу на два своїх проєкти: Wasteland 2 і Torment: Tides of Numenera. Коджі Ігараші наколядував більше 5 мільйонів на Bloodstained: Ritual of the Night. І ще були сотні успішних ігрових зборів: Darkest Dungeon, Shenmue 3, обидві частини Divinity: Original Sin, перша Kingdom Come: Deliverance тощо.

Окрім успішних успіхів були і провальні провали або просто проєкти, які не відповідали заявленій якості. Mighty No. 9, з якою все, що могло піти не так, пішло не так. Unsung Story від геймдиректора Final Fantasy Tactics, права на яку взагалі продали якійсь іншій студії, щоб нові власники вже перероблювали і випускали гру. Star Citizen, на яку фінансування продовжують збирати майже 13 років і, здається, вже навіть не планують реліз фінальної версії. Чимало таких випадків було, але на фоні всіх цих багатомільйонних проєктів від «ветеранів» індустрії є одна особлива історія про симулятор мурахи, в якій змішалися маленькі гроші, зрада, необґрунтована впевненість, алкоголь, стриптизерки, транс-перехід і смерть.

У випадку з Ant Simulator на повну працює ефект Мандели. Ті, хто чув про цю ситуацію у 2016 році, запам’ятали, що якісь інді-розробники збирали на Kickstarter’і гроші на симулятор мурахи, але витратили їх на бухло і дівок. Насправді ж ніякого збору конкретно на Ant Simulator ніколи не існувало. Студія ETeeski (слово «студія» у дуже великих лапках, тому що це було всього три людини, які невідомо чим займалися) збирала фінансування на серію навчальних відео зі створення ігор на Unity. А вже в процесі було вирішено також зайнятися Ant Simulator - перетворити проєкт з гейм-джему на повноцінну гру.

Зараз про все розкажу докладніше, але перед тим маю зазначити, що ця історія настільки далеко вийшла за рамки ігрової індустрії, що про неї писали навіть на сайті ТСН в розділі «Цікавинки». Писали, само собою, повну херню.

Ситуація з Ant Simulator це майже як «Кримінальне чтиво» - теж починається з кінця. 31 січня 2016 року Ерік Терешинські, головний, а найчастіше і просто єдиний розробник Ant Simulator, опублікував на своєму YouTube-каналі голосовий запис. В ньому він повідомив, що гру скасовано, а сам він покидає студію ETeeski. Ерік сказав, що його бізнес-партнери витратили більшу частину грошей, зібраних на Kickstarter і отриманих від «інвестицій», на «алкоголь, ресторани, бари і навіть стриптизерок». Це, разом з іншими причинами, які Терешинські не озвучив, стало останньою краплею, через що він вирішив розірвати усі стосунки з колишніми партнерами. Також Ерік додав, що у 2014 вони підписали операційну угоду, згідно з якою права на гру належать студії, а тому Терешинські не може продовжити розробку самостійно. Він сказав, що колишні колеги вже пригрозили йому позовом до суду, якщо Ерік спробує випустити Ant Simulator без них. Особливого драматизму ситуації додає той факт, що троє засновників студії були друзями протягом одинадцяти років. Ну, або Ерік думав, що вони були друзями, а насправді пацани вважали його лохом.

Пізніше у коментарях Терешинські додав трохи більше подробиць. Він написав, що його колишні друзі склали дуже хитру угоду, в якій записали себе як консультантів, які нібито не зобов’язані взагалі нічого робити, але можуть витрачати гроші компанії. Саме завдяки цьому вони влаштовували п’янки, які проводили по документах як бізнес-зустрічі.

Закінчив Ерік своє повідомлення словами про те, що міг би подати до суду на колишніх партнерів, але сумнівається, що це допоможе, та і взагалі він не хоче витрачати гроші на усі ці юридичні баталії, тому простіше розібрати усі стосунки, піти зі студії і займатися новими іграми.

Якщо подивитися на цю ситуацію у вакуумі, здається, що все серйозно. Була якась студія, краудфандинг, інвестиції, двоє бізнес-партнерів кинули третього на гроші. Прямо драма. Але, коли починаєш з’ясовувати подробиці, серйозність події сильно просідає. На Kickstarter пацани зібрали аж 4459 доларів, частину з яких витратили на виробництво відеоуроків, так звані «інвестиції» були і зовсім копійчаними (про це трохи пізніше), а розповідь про те, що колишні колеги Еріка записали себе в угоді консультантами здається сумнівною. На сайті ETeeski чітко написано, що один був фінансовим директором, а другий - операційним директором. Заради справедливості треба сказати, що ніхто цю угоду у відкритий доступ так і не виклав, тому ми достеменно не знаємо, що в ній було написано. Хоча Терешинські стверджує, що вичитував її два рази. В такому разі дивно, що він не помітив таке неспівпадіння. Та і взагалі, навіщо конторі, у якої в штаті лише один розробник і немає навіть 10 тисяч доларів бюджету, фінансовий і операційний директори? Чим вони мають керувати?

Простіше кажучи, копнувши трохи глибше, з’ясовується, що малолітні пацани просто вирішили посратися через кілька тисяч доларів і якийсь галімий симулятор мурахи, який не потрібен приблизно нікому.

Журналісти, ясна річ, вчепилися у цю історію, бо не кожного дня побачиш такі комедійні розбірки. Спершу взяли коментар у самого Еріка. Виданню Game Informer Терешинські не розповів нічого нового, просто ще раз повторив, що колишні друзі проміняли гру і його самого на бухло, та ще й намагалися це усіляко приховати. Також він додав, що колишні колеги нічого не тямлять у виробництві ігор і не цікавляться ними. Більше того - один з них навіть не грає в ігрульки.

А от у розмові з виданням Polygon Ерік був більш відвертим. По-перше, він визнав, що в його конфлікті з колегами мова і справді йде про зовсім невеликі гроші і зазначив, що кілька останніх місяців намагався домовитися з колишніми партнерами, щоб отримати права на гру. Також він пояснив, яким взагалі чином симулятор мурахи став асоціюватися зі збором грошей на навчальні відео зі створення ігор на Unity. Терешинські зібрав Ant Simulator за 48 годин в рамках одного з гейм-джемів і початково прототип був чимось типу реклами його серії відеоуроків, але за його словами, гра отримала чимало хороших відгуків і Ерік вирішив перетворити її на повноцінний реліз. Він став паралельно працювати над серією відео і над Ant Simulator.

Окрім цього, Терешинські розкрив обсяг і джерела надходжень так званих «інвестицій». Якусь невелику суму вклав неназваний друг Еріка, а ще було цілих сім людей, які передзамовили гру. Ось і все зовнішнє фінансування. Терешинські пообіцяв повернути гроші усім гравцям, які були достатньо дурними, щоб передзамовити Ant Simulator.

А далі Ерік перейшов до розповіді про те, як операційний директор Девон Стейлі і фінансовий директор Тайлер Монс дурили його увесь цей час. У 2015 хлопці з’їздили на конференцію GDC, де зустрілися зі співробітниками Sony і домовилися про отримання девкіта PS4. Стейлі і Монс мали все організувати і оформити документи, але так цього і не зробили. Натомість вони збрехали Терешинські, що ще раз спілкувалися з представниками Sony і ті попросили надати більш відполірований білд гри. В результаті ніхто девкіт так і не отримав.

За словами Еріка, Стейлі змушував його випустити гру у ранньому доступі, тому що їхній студії треба було показувати якісь продажі. Ну і найсмішніше: Монс і Стейлі витратили «занадто багато грошей» на влаштування офісу у підвалі дому матері Стейлі. Невідомо, чи цей офіс існував насправді, чи на його облаштування просто списували бюджет, адже далі Ерік каже, що півтора роки поки студія була жива вони працювали віддалено.

Після заяв Еріка свою версію подій озвучили Девон Стейлі і Тайлер Монс. У розмові з виданням Game Informer вони одразу заявили, що Терешинські все бреше і розповсюджує стовідсоткову херню. Вони дійсно бухали в барах за гроші студії, але, по-перше, витрати на це були зовсім невеликими, а по-друге, це частина ведення бізнесу. Та і взагалі Стейлі і Монс разом вклали в студію 5 тисяч доларів, що більше, ніж закинув Терешинські. Тайлер Монс також стверджує, що вони з Девоном ніяк не могли надурити Еріка, адже той мав повний доступ до фінансової інформації компанії і міг у будь-який момент все перевірити.

За словами колишніх директорів, у студії все було спокійно до листопада 2015, коли Терешинські, не порадившись з ними, вирішив закрити бізнес-акаунти компанії. Ерік захопив контроль над усіма активами студії: банківськими рахунками, сайтом, соціальними мережами і навіть якоюсь фізичною власністю. Терешинські наче як перевів на власний рахунок усі гроші студії, які до того використовувалися для оплати фрілансерів. Тайлер висуває теорію, що Ерік побачив цікавість до Ant Simulator зі сторони гравців і вирішив не ділитися з партнерами, забравши все собі. Але вони не дозволили йому провести таке рейдерське захоплення.

Що цікаво, Терешинські у своїх заявах не згадує про фрілансерів, які допомагали з роботою над грою. А тим часом Стейлі і Монс стверджують, що їх було чи то дев’ять, чи то десять і усім платили наперед. Вони займалися артом, моделями і допомагали з програмуванням. Невідомо, чого Ерік раптом забув про такий важливий момент у своєму голосовому повідомленні.

Стейлі і Монс також розповіли свою версію ситуації з девкітом PlayStation 4. Кажуть, що на GDC 2015 відвідали стенд Sony і дізналися умови отримання обладнання. Їм сказали, що потрібна статична IP-адреса і виділена інтернет-лінія. Хлопці витратили тисячу доларів, щоб провести Еріку нормальний інтернет. Все було готово і потрібна була лише демо-версія Ant Simulator, щоб відправити її Sony. У Терешинські ніяк не виходило її зібрати: гра виглядала непогано, але геймплею в ній майже не було. На тому все і закінчилося, Ерік не спромігся зробити більше.

У фіналі інтерв’ю Девон Стейлі і Тайлер Монс заявили, що планують подати на Терешинські до суду. Але так ніколи цього і не зробили. Дана історія взагалі закінчилася так само швидко, як і почалася. Пацани кілька днів обмінювалися звинуваченнями, а потім просто забили. Наче нічого і не було.

Я люблю на цьому каналі розповідати про усілякі дурноваті історії, але ця драма прям особлива. Три пацана без досвіду і бекграунду зібралися і почали вдавати із себе акул бізнесу. Написали якусь пафосну залупу на сайті, придумали собі гучні посади, зайнялися розробкою нікому не потрібного симулятора, а потім посралися через кілька тисяч доларів.

Особливо я посміявся з цього рядка в описі студії: «ETeeski пропонує масу професійних послуг, включаючи видавництво, консультування і розробку ігор». Прикиньте, консультуватися з такими професіоналами.

Ну і мені абсолютно незрозуміло, чого це раптом Ерік Терешинські вирішив, що він достатньо компетентний, щоб когось вчити? Нагадую, що почалося все зі збору грошей на серію навчальних відео зі створення ігор на Unity. Це зараз він випустив хоча б вже кілька ігор, а на той момент Ерік був ноунеймом-самоучкою, в портфоліо якого були якісь прототипи і одна гра для iOS. Я розумію, що тренери не грають і все таке, але це вже якась термінальна стадія самовпевненості. Можливо, у своїх відео він планував йти шляхом Мардж Сімпсон - бути лише на один урок попереду учнів.

Ці його партнери теж якісь дегенерати. Одинадцять років дружити з чуваком, а потім кинути його на гроші. І тут же мова йде навіть не про якісь мільйони, а про кілька тисяч доларів. Припустимо навіть, що вони витратили на гульки п’ять тисяч, хоча цифра вочевидь менша. Чи багато алкоголю і стриптизерок можна купити на ці гроші? Сумніваюся.

В результаті маємо наступне. Тайлер Монс з 2020 року працює в корпорації Mars фінансовим менеджером, веде нормісне життя і в ігри більше не потикається.

На своїй сторінці на LinkedIn він чомусь вирішив не вказувати, що раніше займав посаду аж цілого фінансового директора у ігровій студії.

Ерік Терешинські продовжив шлях ігрового розробника. Він перейменувався у Master Indie і випустив дві VR-гри: Sword Master VR і Jet Island. У останньої навіть хороші відгуки в Steam і є півтори тисячі рецензій.

В березні 2024 Ерік змінив свої займенники на she/her і оголосив, що він тепер транс на ім’я Еріка.