Всім привіт. Я почав писати в Твіттері про музику, яку слухаю чи колись слухав. Потім зрозумів, що Твіттер дуже погано працює, а ще згадав про цей ресурс і вирішив, що сюди важливо писати.
Це музичний гурт, який я слухав десь на другому курсі коледжу. Познайомтесь з представником дуже цікавого стилю, а саме - суіцидально-деприсивного блек-метала.
SILENCER
Шведський гурт у якого всього один альбом (Death Pierce Me) і, фактично гурт складався з двох постійних учасників і двох сесійних, задля запису альбому. Проіснував цей гурт всього 6 років. Для мене загадка що саме в першу чергу зацікавило людей, сама музика (в моєму випадку – так) чи моторошно-загадкова атмосфера навколо гурту, а скоріше, навколо вокаліста Наттрамна.
Вони загалом не грали на концертах не давали інтерв'ю, випустили демку, потім альбом по назві демки. Ось в цей відрізок почали створюватися міти.
Наприклад про те, що Наттраман різав себе, під час запису вокалу. Чи що він собі замість рук, пришив собі свинячі копита. В буклеті до альбому був список подяклюдям/організаціям, серед яких були організація психіатричної допомоги та госпіталь імені святого Зігфріда. Звісно це породило багато мітів. Був також слух, який пов'язував особистість вокаліста з маніяком Швидким Томасом.
Загалом вакум інформації, породив багато такого.
Що ми знаємо насправді? У чувака дійсно були проблеми зі психичним здоров'ям і він був у лікарні, де, доречі, записав альбом для свого іншого проєкту, з використанням медичного обладнання.
За що я ціную цей гурт? Інтерлюдії.
Інтерлюдії просто божественні.
Найбільше мені подобається одноіменна з єдиним альбомом Death Pierce Me.
Всім дякую за увагу і до зустрічі.
Топ коментарі (0)