Betrayal at House on the Hill або чому не варто лізти у старі будинки, а в цей можна

Граючи в ігри, не важливо, чи це комп’ютерні, чи настолки – гравці завжди чомусь навчаються. Нові механіки, стратегії, швидкі реакції на дії інших гравців. Граючи певний час ви можете навчитись передбачувати той чи інший хід супротивника, або навіть з початку гри починати будувати стратегію зі своїми друзями як ефективніше грати далі. Ми не беремо зараз до уваги ігри, що передбачують наявність ведучого-людини, адже в таких випадках варіативність вже буде залежати від досвіду та бажання майстра.
Проте, інколи зустрічаються ігри, в яких неможливо передбачити розвиток подій, а починаючи з певного моменту у гравців взагалі змінюються як механіки, так і цілі гри. Свого часу таким відкриттям для мене стала Betrayal at House on the Hill. Певно всі дивились раніше дурнуваті фільми жахів та кричали у екрани героям, щоб ті не робили того чи іншого вибору, не підбирали ту кляту ляльку, не бавились з дошкою Уіджа, не розділялись, або просто не йшли у підвал, в якому вже привітно миготить світло. З цією грою у вас буде можливість не повторити, або навпаки вляпатись ще сильніше в ситуації, які ви бачили в горрорах. Адже ця гра буквально складається з тропів, на яких будується жанр жахів.

Трошки історії.

Видавець гри – «Avalon Hill» на справді також має свою нетривіальну історію і веде вона свій відлік з 1952 року. Хоча насправді саме така назва з’явилась аж в 1958 і завдячує вона району Авалон у Мериленді, де проживав засновник – Чарльз Суонн Робертс. І саме йому ми можемо подякувати за те виглядають сучасні воргейми, адже ним були запропоновані такі концепції як поділ мапи на шестикутники-гекси, або наприклад вплив місцевості на пересування військ.
Не розписуючи історію, можна сказати, що на своєму шляху компанія насправді зазнала багато реорганізай, наприклад у 1963 коли кредитори Monarch Office Services та J.E. Smith & Co. викупили у Робертса його компанію. Або в 1971, коли Monarch Office Services викупили частку у J.E. Smith & Co та стали Monarch Avalon, а Avalon Hill стала її підрозділом. Саме у цей період компанія випускає свої найпопулярніші воргейми.
Не знаю людину, яка б нічого не чула про Dungeon & Dragons. Так от у 1974 році автори та розробники Гері Гайгекс та Дейв Арнесон пропонували Avalon Hill стати видавцями їх гри. На жаль, тодішнє керівництво не оцінило концепцію рольових ігор та відмовилось від співробітництва. Це рішення, а також розквіт популярності відеоігр призвели до того, шо в 1998 році Avalon Hill разом з усіма підрозділами була куплена компанією Hasbrо, а всі співробітники, що працювали до цього часу – були звільнені.
І це також є цікавим моментом, оскільки гра Betrayal at House on the Hill розроблялась ще з 1998 року, до моменту купівлі, і є однією з небагатьох ігор, яка пережила цей перехід. Вона була в розробці декілька років і з’явилась на полицях лише після того, як Hasbro передали бренд «Avalon Hill» Wizards of the Coast, де гру вже дошліфовували та оптимізовували під користувача. С тих пір вона є однією з «нових» перших повністю оригінальних ігор «Avalon Hill».

Betrayal at House on the Hill, чесно кажучи, не була дуже популярною в Україні і я пов’язую це з тим, що в цієї гри не було офіційних перекладів. Так, приклавши певні зусилля можна було знайти фанатську локалізацію попередніх видань мовою окупанта, але навіть з моїм низьким рівнем англійської даний переклад викликав досить багато питань. Але, але.
Перше видання Betrayal at House on the Hill побачило світ у 2004 році, і в тому ж самому році виграло Origins Awards Gamers’ Choice. А вже в 2005 році стало номінантом на найкращу прогресивну гру Japan Boardgame Prize.
Я не буду стверджувати, що дана гра задовільнить абсолютно всі вимоги всіх гравців (бо такої гри не існує). Якщо глянути на сторінку гри на boardgamegeek, то її оцінка – 7/10. Але що ж ви отримаєте коли почнете в це грати?

Трошечки правил.

Суть гри полягає у тому, що у вашому місті є закинутий будинок, про який уже існують дивні історії. Ви ж відіграєте дослідників, які по певним причинам вирішили навідатись до цієї химерної будівлі. Загалом саму гру можна поділити на два етапи. Перший етап – коли ви та ваші друзі досліджують будинок. Сам будинок має перший поверх, горище та підвал. На початку гри ви всі знаходитесь на першому поверсі та ще не знаєте яку структуру має цей будинок, адже кожна кімната яку ви будете відкривати абсолютно рандомна і залежатиме лише від того на якому поверсі будинку ви знаходитесь. Всього в грі є 42 тайли з кімнатами з яких ви будуєте вашу хатинку жаху. Відкриваючи тайл з кімнатою ви бачите на ньому назву самої кімнати куди ви потрапили, інколи під назвою є умова, яку необхідно виконати коли ви потрапляєте у це приміщення ( або навпаки виходите з нього)).

Окрім того зображений ще й символ. Є три символи, які ви можете побачити, і відповідно до них є три типи карток, які ви маєте взяти, зупиняючись у цій кімнаті.

• Item. Це предмети які ви можете знайти під час Вашого дослідження. Вони точно зможуть вам допомогти під час вашої пригоди, але давайте будемо чесними. Ви знаходите їх в можливо навіть проклятому будинку і їх використання інколи має свою ціну. Але здебільшого так, це дуже корисні штуки, особливо якщо натрапите на зброю.
• Event. Коли ви потрапляєте в кімнату з символом спіралі – це означає, що тут відбувається певна подія. В грі 43 картки зі спіраллю, і не применшуючи можна сказати, що кожна картка це буквально окрема історія, і вона також рандомна, оскільки в кожній цій маленькій історії є певні умови та випробування, які необхідно пройти за допомогою кидка кубиків. Вам в пустій кімнаті може подзвонити телефон, та голос, в залежності від вашої вдачі або допоможе вам, або зробить ще гірше. Одна з моїх улюблених карток івентів, це картка де ламається 4та стіна і ви бачите робітника, який в шафі монтує якість провідки та важелі, і він злякано каже Вам, що ви не маєте цього бачити, після чого, в залежності від перевірки кубиків ви або падаєте в підвал, або опиняєтесь знову на старті. Це дає якісь вайби «шоу Трумена» і виглядає дуже прикольно в контексті будинку з химерами.
• Omen. Найцікавіший тип карт. Це також можуть бути корисні (але здебільшого містичні) речі, зброя і навіть супутники. Але на відміну від предметів тільки карти цього типу при знаходженні можуть наблизити вас до другого етапу гри. Адже кожного разу відкриваючи таку картку ви маєте пройти перевірку, чи не повпливало якимось чином на вас, або ваше оточення це містичне надбання. В залежності від версії видання в яке ви граєте можуть мінятись умови за яких починається Переслідування, тобто друга фаза гри.

Окремо хочеться відзначити також і персонажів, якими ви граєте, адже це також не просто пластикові фігурки, а дійсно, у кожного персонажа є навіть свій коротенький, але прописаний бек, який може пояснити чому він опинився в даному будинку, або навіть які відносини у нього з іншими дослідниками. Але найосновніше те, що в кожного персонажа є 4 характеристики. Це швидкість (Speed), сила (Might), знання (Knowledge), та розсудливість (Sanity). Знову таки в залежності від того, кого ви обрали для гри вони варіюються. Логічно, що дитина буде швидшою, але не дуже розумною (так, можна грати за дітей, і одного разу наша партія почалась з того, що маленькі діти разом з 70річним священником пішли в закинутий будинок, як то кажуть – нічого не передбачувало біди). Певні події та предмети зможуть впливати на ці характеристики, що дає змогу персонажу розвиватись. У той же час, коли одна з характеристик впаде до нуля ваш персонаж автоматично вмирає. Одночасно грати можуть шестеро дослідників, яких можна обрати з дванадцяти персонажів.

Другий етап гри розпочинається на тому моменті, коли ви дістаєте або всі картки Omen (ніразу такого ще не бачила, лол), або коли при перевірці після отримання такої картки викидаєте зазначену в умовах правил цифру на кубиках. І тут розпочинається одна з найцікавіших механік даної гри, оскільки для наступних подій буквально відіграє роль який саме містичний предмет ви взяли у ваші ручки та в якій саме кімнаті ви знаходились. В залежності від цього в грі існує 50 сценаріїв, які можна розіграти далі. Але навіть це ще не все. Зазвичай (є окремі випадки, але будемо говорити в загальній масі) на персонажа починає впливати той загадковий предмет, який став причиною переходу до другого етапу. Тобто грубо кажучи, гравець, який розпочав другу фазу гри стає зрадником. І для повного відіграшу отриманого сценарію є окрема книжечка з інструкцією для новоявленого зрадника, та окрема книжечка з сюжетом та підказками іншим гравцям, як же їм спромогтися вижити і можливо навіть перемогти «зло» в цьому будинку.

Підсумовуючи: враховуючи таку кількість рандому та теорію вірогідностей - шанс, що ваша наступна партія буде схожа на попередню супернизька. До початку другої фази гри ви навіть не зможете бути певними хто саме з вашої компанії є зрадником. І це буде сюрпризом для нього також! Якість сюжетів, які надають вам сценаристи гри – досить висока і грати в це неймовірно захоплююче, оскільки крім цього ви не знаєте планів злодія, він не знає вашу стратегію. Ви звичайно можете в традиціях Найголовнішого Гада завести свій поганський монолог з викриттям своїх схем, але найцікавіше дізнатись про це в процесі, обсудити після того як ви завершили сюжет.

На жаль, тут ми також приходимо якраз до тієї проблеми чому не всі забажають в це грати. Банально, дуже багато тексту та правил з якими необхідно ознайомитись до початку гри і це займає більше часу для підготовки. Відносно нашого регіону, як я вже писала – доступна лише англомовна версія гри, що також не полегшує поріг входження. Є певні місця, та певна гра слів коли дійсно, ти розумієш суть, але складно одразу зорієнтуватись та перекласти і зачитати іншим гравцям опис картки того ж івенту, або передісторію сюжету перед другою фазою. Також інколи рідко, але все ж зустрічаються сюжети, які не зовсім допрацьовані, і буквально не вистачає одного речення, для того, щоб зрозуміти «а для чого ти це робиш», нафіга тобі володарювання над цим світом, наприклад. Але стосовно останнього є дуже крута штука, яка тішить мене чимало не більше, ніж різноманітність самої гри. Це те, наскільки автори серйозно відносяться до доопрацювань своєї гри. Поговоримо трошечки про видання та версії Betrayal at House on the Hill.

Видання та версії.

Друге видання та доповнення Widow`s Walk.

Після успіху Betrayal at House on the Hill пограти у друге видання можна було аж в 2010 році. Видавці провели серйозну роботу над помилками, враховуючи отриманий фідбек. Наприклад, у першому виданні кімнату з підземним озером можна було розмістити на горищі (що не зовсім логічно). Також замінені предмети, що працювали у грі некоректно, доопрацьовані для зручності токени. З основного було перепрацьовано декілька правил самої гри, а також замінено 8 сценаріїв. Останнє не можна сказати, що зустріли позитивно, бо деякі з замінених історій припадали до душі гравцям ( наприклад «Mad,mad world» або «It's alive!») і було прикро, що їх забрали.
Але найбільшою зміною я вважаю те, що у другого видання нарешті з’явилось доповнення.
Так, Widows Walk вийшла через 6 років, у 2016, але дивлячись на відгуки можна з впевненістю сказати, що сценарії з цього доповнення перевершили всі історії, що були у попередніх коробках. Загалом доповнення приносило ще 50 нових сюжетів.
До речі, за розробкою деяких сюжетів стояв Макс Темкін, більш відомий як один з творців «Карти проти людства», а над дизайном доповнення працював Пендлон Ворд, якого ви можете знати за мультсеріалом «Adventure Time».
Крім сюжетів, були додані нові кімнати ( у кількості 20) та навіть більше – якщо раніше будинок складався з підвалу, першого поверху та горища, то тут додали ще й дах. Власне саме доповнення отримало свою назву – Widows Walk – в честь частини архітектури будівлі.
Це майданчик на даху, що був огороджений перилами. Такі надбудови можна було раніше побачити на будинках моряків у Новій Англіїї в 17-18 століттях. З такого місця зазвичай гарно видно море, і власне кораблі які повертались з плавання. Вдовиним його стали називати через те, що новини які цей корабель міг привезти дружині моряка не завжди були втішними.

Betrayal at baldur's gate.

Тут історія вже цікавіша, і власне в мене вона викликала напівфілосовське «о боже, історія циклічна», тому що якщо ви пам’ятаєте, на початку я писала, як Avalon Hill пропонували бути видавцем тодішнього прототипу D&D, а в 2017 вони випускають повноцінну гру на основі D&D та Betrayal at House on the Hill – Betrayal at Baldurs Gate.
Насправді дану версію дуже позитивно зустріли фанати, і я навіть можу зрозуміти чому.
Взагалі маленька ремарка, коли лише з’явилась ідея написати трошки про Betrayal at House on the Hill, ну звичайно ти лізеш в гугл і починаєш шукати прикольне інфо яке може зацікавити. Паралельно в той момент я ще проходила Baldurs Gate 3, і тому виявила неабиякий інтерес до даного видання. І уявіть моє здивування, коли виявилось, що Betrayal at Baldur`s Gate можна було придбати в Ігромазі, що я власне і зробила. До моменту, поки я не забрала коробочку з пошти і не відкрила її я морально була готова до того, що це якийсь розводняк. Але прийшло нульове видання в плівочці, чому я безмежно рада. Тому якщо виявиться що дана тематика цікава, я скоріш за все напишу окремо про цю версію гри.
Бо знаєте, будувати вже не будинок, а ціле місто з вулиць, будівель та катакомб це реально зовсім інший досвід.

Betrayal at Mystery Mansion

Це видання я вважаю найвеселішим з усієї ланки Betrayal. Ти просто дивишся на Скубі і розумієш, що ТАК, і сеттинг, і всесвіт Скубі-Ду вони підходять під цю гру, це просто ідеальне співпадіння. Окремо хочеться виділити тайли, з яких будується загадковий маєток, те як вони промальовані, це в стилі мультфільму і дуже занурює в атмосферу.

Сама гра трошки скинула вікове обмеження. Якщо всі попередні версії були 12+, то Betrayal at Mystery Mansion має 8+, що робить її чудовою сімейною грою. І на це вказує власне також і те, що якщо в стандартних Betrayal at House on the Hill хтось з гравців ставав зрадником, то в версією зі Скубі, персонаж того гравця, який активував другу фазу гри був просто зачинений у шафі, або схований, а сам гравець брав на себе роль монстра відповідно сценарію. Самих сценаріїв, на жаль, лише 25.
Зміни торкнулись також і розбудови самого будинку. Якщо раніше у нас було три поверхи, то в даній версії є лише два типи тайлів. Це всередині маєтку і ззовні. І дана система насправді дуже спрощує дослідження.
Важлива зміна стосується також визначення самого сюжету після початку другої фази гри. Якщо раніше ви мали величезну таблицю, по якій необхідно було шукати в якій саме кімнаті, та яка саме картка Omen-у активувала Переслідування то в даній версії створили картки сюжетів. Тобто, певну тематику сценаріїв об’єднали під загальну назву, наприклад «The Case of the sinister spirit». І з іншої сторони картки, поряд з предметом, який ви підібрали – вказаний номер сценарію до якого ви переходите. Таким чином, це спрощувало пошук, а також щоб не ризикувати натрапити на ту саму історію, яку ви вже відіграли, у наступній партії ви могли взяти картку з іншими сценаріями, адже вони не дублюються з різних карток.
Оскільки всі персонажі були іменними ви могли обрати лише одного з 5-ти: Шеггі, Скубі, Велму, Дафну або Фреда, на відміну від попередніх ігор, це вам давали обрати з 12ти дослідників.
Також з’явилась прикольна механіка коли можна було збирати кісточки Скубі, та використовувати їх в разі, якщо необхідно перекинути невдалий кидок кубиків.
З мінусів відзначали не дуже високу якість компонентів гри.

Betrayal at House on the Hill 3 ed.

І ось в 2022 році вийшло третє видання гри Betrayal at House on the Hill. Можна почати з того, чим я закінчила перед тим, як розповісти про версії та доповнення. Кожна з вищезгаданих ігор привносила щось нове, чи то карти сценарію, чи то механіки розвитку персонажу, вони враховували навіть те, що гравці відзначали як швидко псуються компоненти. Тому цю версію я вважаю компіляцією з найкращого, що вони пропонували раніше.
По факту, це абсолютно інша гра порівняно з Betrayal at House on the Hill 2ed. Ми отримали нових персонажів, новий дизайн та більш деталізовані тайли, фігурки, токени. Знов таки – 50 нових сценаріїв. Картки, як предметів, подій та оменів перероблені абсолютно всі. Змінені правила дослідження будинку. І навіть вважаючи на таку купу змін - розробники в першу чергу орієнтувались саме на стару аудиторію. Це дуже сильно видно по мануалу. Здавалося б, на тобі правила, будь ласка вивчи заново. Але ні, в кожному розділі, в кожному абзацику вони окремо виділяли що було поміняно, на що необхідно звернути увагу людям що вже знайомі з серією. І чесно кажучи, такий підхід розробників дуже підкупає, бо ти відчуваєш, наче тебе чекали, якби це не кріпово звучало у контексті будинку з привидами. Не просто заробити на тобі, а реально зробити круту гру.

Висновок: Існує безліч ігор, які простіші. Ігор, в які можна грати після декількох келихів пива, особливо не занурюючись у процес. Ігри які мають офіційні переклади, в яких навіть читаючи інструкцію по діагоналі ти не витрачаєш багато часу і швидко зрозумієш ціль. Але для мене також існують ігри над якими варто заморочитись. Betrayal at House on the Hill відчувається як настолка, яка не здеградувала, а навпаки розвиває свій всесвіт, і більше того, цей всесвіт розвивається враховуючи помилки, що є ще більш цінним. І оцей симбіоз абсолютної випадковості, яка дійсно може створити гравцям пригоду (типу справжню пригоду), та уважність видавців роблять цю гру однією з моїх найулюбленіших НРІ в які я грала. Я дуже сподіваюсь, що можливо після цієї заміточки хтось зацікавиться даною грою, або згадає, що да, в шось таке я колись грав і здує пилок з коробки з назвою Betrayal at House on the Hill.

They say that the House on the hillalways wins. It`s up to you to prove them wrong.