Усім привіт! Я Лісовський Леонід, мені 14 років. Я живу в сонцесяйній Одесі. Сьогодні прийшов до вас поділитися своєю історією про перші кроки підлітка в сфері ІТ. Хочу закарбувати у тексті важливі для мене моменти про перші успіхи й поразки, перше замовлення і перші зароблені гроші. Сподіваюся, когось з вас цей текст змусить по-доброму всміхнутися, когось – поностальгувати про своє, когось моїх років – можливо, навіть надихне на нові починання.
Як я почав програмувати
Коли мені було 13 років, батьки порадили мені поцікавитися, що таке програмування та спробувати цей напрям. Я постійно відмовлявся та говорив щось на кшталт «Та ні, це не для мене, там же код писати, помилки у ньому шукати, не буду я лізти у цей бруд». Батьки не наполягали, не змушували, але хотіли щоб я це спробував.
Пізніше я пішов до 8 класу і задумався про те, що я не великий спортсмен та й не роблю нічого такого, що у майбутньому приносило б мені гроші. Нарешті мене осяяло: прийшов час спробувати програмування! На вибір я взяв кілька курсів, але у GolTeens був найгарніший сайт (фронтедери – генії), тому обрав ці курси, подзвонив, записався.
Перші кроки та сумніви
Настав час першого (пробного) уроку, на ньому я страшно повільно працював. Навіть не знав як поставити символ « { ». Тому починав з повного нуля – мені б тоді брати курси не з програмування, а по роботі з персональним комп'ютером. Але попри це мені сподобалось: я написав телеграм-бота з відправкою зображень.
Прийшов і сказав батькам «Мені все сподобалось – погнали на курси», вони зраділи та відправили мене на навчання.
Перші уроки та труднощі
3 першого уроку я думав, що я трішки не та людина для програмування, але все одно продовжував старатися, бо розумів, що мені треба багато практики та часу, щоб отримати якісь знання. Я вигадував собі додаткові завдання та на практиці старався якось запамʼятати та зрозуміти, що і де я повинен робити. На заняттях ставив багато питань, щоб покращити розуміння поточної теми. Так я роблю і досі.
Перший проєкт – Telegram бот
Настає закінчення першого блоку навчання – і треба писати проєкт. Я та моя молода команда обрали телеграм-бот для вивчення мов.
На фінальному занятті в нас була презентація проєктів та святкування закінчення цього семестру. Наша презентація та бот були на висоті, там все було чудово та зрозуміло – очевидно, це був кращий бот серед інших. Після цього та під час написання бота я робив власні проєкти: написав десь пʼять телеграм-ботів, бо, як казав мій улюблений ментор: практика, практика і ще більше практики.
Нові знання, нові проблеми, нові рішення
До другого блоку навчання я був краще підготований: почувався вже не як амеба, а як юний розробник з певним багажем знань та валізкою досвіду. Тепер ми писали багато веб-застосунків – у народі "сайтів".
На початку я мало що зрозумів, і це мене бентежило. Я не дуже засвоював теми і думав, що всі все розуміють, а я нічого не розумію. Було страшно. Але я згадав, що можу писати код сам та більше практикуватися в різних проєктах. Так я написав понад 20 таких невеличких сайтів.
За ці 3 місяці додаткової роботи я покращив розуміння теми та спокійно зараз пишу те, що тоді для мене було неможливо.
Перший досвід роботи
Пошук команди
Тепер до цікавого. Одного разу я сидів у чаті одного блогера по програмуванню, і один хлопець там запитав, чи знаю я певну технологію. Я не знав, але він сказав, що може взяти мене у команду для написання телеграм-ботів. Я зрадів і через годину вже мав свого першого бота.
Пройшло близько 5 днів – і тут мені пише менеджер з питаннями про те, що я знаю, на якій(x) мові програмування пишу, що вмію писати. Я показав йому свої проєкти, і мене долучили до команди. Я дуже зрадів, очікував з нетерпінням та трішки хвилювався на через своє перше замовлення.
Перше замовлення
Через 2 дні о 23:00 мені написали що є замовлення: телеграм бот – анонімний чат. Я одразу сів писати функціонал для цього бота, і до ранку завершив. Було не дуже багато проблем, але вони були. Утім, зі своєю частиною коду я впорався досить непогано.
Результати, відгук замовника та перші зароблені гроші
Коли я відправив проєкт своєму напарнику, він зробив свою частину за пару годин. Опісля бот відправився на тестування замовнику. Він написав, що все гарно працює, і незабаром мені прилітають мої перші 40$ на карту. Радості не було меж!
Через те, що в мене дитяча карта, батько побачив надходження, підійшов до мене та почав питати «А де ти взяв, а що зробив, а з ким” (від мами було втричі більше питань). І ось так за 294 дні я заробив свої перші гроші в ІТ.
Усім, кому так само мало років, як і мені, і тим, як я, намагається розвиватися в ІТ, я б радив шукати собі так багато практики та ставити так багато питань, аби труднощам просто не лишилося жодного живого місця.
Пишіть проєкти як у команді, так і в соло. Пишіть багато всього, практикуйтесь, вчіть нові технології, щоб бути різнобічним фахівцем. Розвивайте софт-навички. Та шукайте знайомства у своїй сфері, бо вони можуть вам дуже допомогти. Не бійтеся спробувати щось нове для себе, тому що відкриття нових можливостей – це круто.
Топ коментарі (4)
Дуже круто!
Нехай усе вдасться та не втратити запал :-)!
будеш сіньором у 18 років) так тримати
постараюся
Дуже крута історія, мотивує на роботу викладачів та просування нових методик в школі!