Історія в дизайні: Сер Діґнітріп Кокотопс III

Розповім вам сьогодні історію про те, як я взялась робити свого першого стилізованого персонажа. Або “як я намагалась у Fable та що з цього вийшло” 😁

Мені завжди подобався стилізований малюнок. Виразність та емоційність, яку здатні подарувати перебільшені форми займає в моєму серці художника особливе місце ☺️ У певних межах, звісно. Я не великий любитель кривих каракуль у якості “стилю” та яскравого сучасного дизайну в якому зображені люди явно страждають на слоновість (краще не гугліть це, якщо маєте чутливу психіку 🫣). Ось Fable – зовсім інша справа. В міру спрощена, весела – як раз те, що треба. Саме тому, коли я врешті відклала вбік допоміжні колеса художніх курсів та самостійно спробувала проїхатись на моєму творчому велосипеді, я звернула увагу саме на цю гру. Мені дуже кортіло намалювати якогось незвичного та харизматичного персонажа. Може, навіть, трохи дивного. Добре поміркувавши на цю тему, я зупинилась на образі чудного аристократа, який живе “дуже скромно” (за власними мірками), “повернутий” на розпорядку та чаюванні і який має власного ручного півня 😁 Як вам таке? Його ім’я – Сер Діґнітріп Кокотопс III 🧐 Воно складається зі слів “dignity” (гідність) та “to trip” (перечепитись) – ніби він навіть перечіпається із гідністю. Ну і Cocotops – бо на ньому зверху сидить півень 😅 Коротше кажучи, намагалась вигадати щось якомога дивніше, але із сенсом. Не менш “епічною” вийшла і його передісторія (я намагалась написати щось на кшталт замітки про персонажа із журналу всередині гри 🙂):

“Несподівана та дивна історія трансформації колись зарозумілого роду Кокотопсів розпочалась, коли дід сера Діґнітріпа був трагічно розчавлений власною колекцією кишенькових годинників 😱 (більшість з яких була інкрустована дорогоцінним камінням розміром не менше курячого яйця, навіть не сумнівайтесь у цьому!). Відтоді сім’я Кокотопсів, хоча й досі неймовірно багата, самовіддано веде аскетичне та просте життя, навіть не маючи другого набору срібного посуду (якщо ви можете собі це уявити 🤯). Сер Діґнітріп III успішно продовжує сімейну традицію скромного життя у родинному маєтку зі своїм відданим другом та надійним охоронцем – півнем Монті. Пташка допомагає серу Діґнітріпу відслідковувати найважливіші години дня — час чаювання – та відлякує надокучливих непроханих гостей.”

Основною моєю ціллю в дизайні цього персонажа було потренуватись у стилізації. Тому я вирішила зробити фігіру сера Діґнітріпа максимально довгою та худорлявою (підкреслити його аристократичну аскетичність, скажімо так 😂) З цієї причини силует із високим капелюхом-циліндром мені видався найбільш вдалим. А далі справа була лише у пошуку правильних референсів. Довга пір’їна на капелюсі, камзол із вузьким кроєм та довгими тонкими полами (гострі трикутні форми добре “розбавляють” м’якість інших елементів та створюють цікавий силует), мої улюблені смугасті штанці 🥰, тростина та високі шкіряні чоботи – все це працює на візуальне видовження персонажа.

Із чоботами, до речі, вийшов доволі кумедний конфуз 😅 Якщо подивитись на картинки із тоном та кольоровими варіантами, можна помітити на них такі дивні стрічки. Вони реально існують? Так. Я знайшла реф в інтернеті. Що воно таке і для чого потрібно? А хто його зна 😄 Цей геніальний художник просто побачив картинку, подумав “ооо, прикольно, працює на силует” і впихнув це на малюнок. А потім мій хлопець, проходивши повз, поцікавився чого це у мене на чоботах стрічки від підкладки назовні висять 🙈 Не робіть так. Ніколи. Завжди дізнавайтесь, що саме зображено на вашому референсі і для чого воно там. Інакше можна таку дурню наконцептити… Чоботи я, звісно ж, виправила 🙂

Шикарні вуса та розбитий кишеньковий годинник на шиї Монті із портретом трагічно розчавленого діда – останні штрихи, що доповнюють образ персонажа (до речі злобна мордаха півня на контрасті із добродушно-мрійливим поглядом його власника вийшла майже випадково, але я досі вважаю її шедевральною 🤣).

Не знаю, чи вийшов цей персонаж схожим на когось, кого ви могли би зустріти у світі Fable. Хто грав – напишіть. Мені буде дуже цікаво дізнатись вашу точку зору 🙂 Я, загалом, лишилась тоді дуже задоволена результатом (попри мої страждання із полішем фінальної картинки😓). Це був дуже цікавий досвід, який багато чому мене навчив та допоміг у майбутніх концептах.