Огляд трьох частин серії я вирішив розбити на три окремих дописи, тому що є багато чого сказати про кожну з них. І ось, обіцяний огляд на Ys 1: Ancient Ys Vanished.

Вступ

Для мене японські рольові ігри майже завжди булись чимось незрозумілим та нецікавим. Великий обсяг тексту, грінд, бойова система та складність не могли мене зачіпити, просто тому що мене більше тягнуло до FPS та екшн ігор.

З віком, моя тяга до цього непізнаного світу японських рольових ігор росла. Серія Final Fantasy, Tales from, Persona та багато інших давали мені емоції яких я не отримував від західних ігор. Глубокий сюжет, де кожен персонаж розкривається, а також експлорінг та глубока бойова система розважали мене більше, ніж останні ААА ігри в які я грав.

І ось, у 2024 році, після марафону по іграм серії Персона я зрозумів, що мені хочеться ще і ще. І на мої очі потрапила серія ігор Ys.

Спочатку я подумав, що це одна з багатьох олдскульних ЯРПГ де гравцю потрібно гріндити, бігати по незрозумілим квестам без пояснень та сидіти годинами на одному босі. Але як я помилявся....

Ys: PC-88

Перша гра серії Іс вийшла в далекому 1987 році в Японії, на японських восьмибітних комп'ютерах PC-8800. Грою займалась студія Nihon Falcom, яка на той час вже була відома у Японії на рівні середньобюджетних ігор. Одна з найвідоміших їх ігор на той час - Dragon Slayer, поклала фундамент для наступної гри компанії та дала поштовх екшн-рпг, з чого пізніше виріс жанр ARPG (один з яскравих прикладів - The Legend of Zelda 1986 року).

Ys 1 була розроблена зусиллями небагатьох людей, з яких можна виділити дві постаті - Масаї Хашімото та Томойоші Міязакі. Перший займався дизайном, програмуванням та був керівником проекту. А другий займався написанням діалогів, сюжетом та лором гри. Про людей, які написали саундтрек до гри мова піде трішки пізніше.

Гра представляла з себе top-down ARPG, де гравець брав на себе роль мечника Адола, 16-річного протагоніста всіх ігор серії Ys. Геймплейно гра мала незвичну особливість - систему "bump". Ця система представляла з себе бої, в яких гравець не мав звичної кнопки атаки чи захисту, а повинен врізатись у ворогів для того, щоб нанести їм шкоду. Просто йти в лобову атаку мало хто захоче, тому і Адол при зіткненні з ворогом лоб у лоб отримує шкоду та відскакує назад. Тому, щоб нанести шкоду ворогу, потрібно поцілити йому в бік або ж у спину.

Опис "Bump-системи" у ремейках

У свій час гра була дуже тепло прийнята критиками та стала успішною, тож сиквел не заставив себе довго чекати, та вже через рік вийшло пряме продовження - Ys II: Ancient Ys Vanished – The Final Chapter, що перевершила оригінал як сюжетом, так і геймплеєм який набув більшої глубини. Але детальніше про першу частину ми поговоримо далі, в складі ремейку який був випущений у Steam в 2013 році.

Ys 1: Ancient Ys Vanished

У 2013 році виходить покращене видання ремейку двох оригінальних ігор з платформи PSP. Воно включає в себе не тільки покращену графіку, але й нові аранжування оригінальних композицій, 2Д арти ключових персонажів та нові режими гри, наприклад, Босс Раш. Саме ці ремейки я і пройшов вперше, і спочатку ставився до них скептично.

Я не думав, що гра, яка геймплейно ніяк не була покращена з часів зможе мене привабити чимось окрім візуалу, але я дуже радий що я помилявся. Навіть на теперішній час ці ігри не дають занудьгувати, в тому числі і завдяки тому, що вони пробігаються за 6-7 годин без додаткових підказок і гайдів. За цей час обидві гри не те що не встигають набриднути, а з поглибленням геймплею у другій частині вони навпаки створять відчуття, що ви готові як мінімум на ще одну подорож Адола.

Сюжет

Сюжетно перша гра розповідає нам про острівну країну Естерію, що вже довгий час відокремлена від навколишнього світу стіною у морі, через яку не може пройти людина чи корабель.

Головний герой - Адол, 16-річний хлопак, який у пошуках мандрівок на маленькому плоті попав у шторм, та був викинутий на берег Естерії. Місцевий лікар його підлатав та розказав про свого сина, який працює у місцевому ополченні. Головний герой, поговоривши з усіма місцевими жителями отримує від нього короткий меч та відправляється за пошуками пригод далі від берега.

Мапа Естерії

Прибувши у город Мінею та поговоривши з місцевими дітлахами вони йому повідомляють про те що гадалка, яка живе на краю міста шукає мечника. Прибувши до неї, вона назве своє ім'я - Сара, та розповість про те, що Адолу потрібно найти 6 книг Іс, які багато років назад (а точніше цілих 700) були написані шістьма жерцями Іс, і що саме з їх допомогою він зможе дати відсіч злу і принести цій країні спокій від демонів.

Мандруючи з одного підземелля до іншого, Адол знаходить дівчину Фіну, що була замкнена в тюрьмі та зовсім не пам'ятає нічого, окрім свого імені та тюрьми, в якій вона знаходиться бог знає скільки. Отримавши першу книгу та привівши Фіну у безпечне місце, Адол відправляється до Сари, щоб дізнатись про місцезнаходження наступної книги, але вдома він її не знаходить.

Факт, Адол та Фіна

Дізнавшись від старця про те, що Сару було вбито людиною в темному плащі він вручає нам другу книгу Іс, та говорить, що перед своєю смертю гадалка встигла сказати, що якщо сюди повернеться мечник з червоним волоссям, то йому потрібно віддати цю книгу, тому що він саме той, кого вона шукала весь цей час.

Мандруючи по країні, вбиваючи ворогів в підземеллях, старих шахтах та катакомбах головний герой збирає декілька книг Іс, та дізнається про те, що інші книги знаходяться в Башті Дарма, де на самій вершині сидить головний злодій, що керує усіма демонами.

І тут настає момент істини - головний герой заручається підтримкою місцевої гільдії крадіїв та заходить у башту, вхід в яку вони охороняють. Перед входом його попереджають, що на його міссію вони зможуть виділити лише один день, і вихід з башти вони відкриють завтра. Не побачивши Адола на виході вони будуть вимушені не відкривати звукоізольовані двері ще раз, щоб не випустити демонів. І ненароком нам повідомляють, що нещодавно там пропав один з їх друзів - Догі, і що якщо Адол його знайде, то було б дуже добре його звідси вивести.

Зайшовши у башту Адол відразу ж зіштовхується з сильними демонами та заплутаними лабіринтами поверхів. Пройшовши декілька поверхів він попадає в пастку телепортації та опиняється на нульовому поверсі в клітці разом зі знайомим персонажем по одному з сайдквестів. Головний герой намагається знайти вихід, та ні ржаві прути клітки, ні старі цегляні стіни не піддаються його зусиллям. Здавалося б, ось він, кінець історії....Але тут на допомогу приходить Догі, зниклий товариш гільдії, який голими руками ламає стіну та визволяє героя.

Догі настільки крутий та сильний, що він ламає не тільки ігрові стіни, але й четверті

Догі розповідає Адолу про старця, який вже декілька років спокійно собі живе в цій башті, і те, що він знає як обійти пастки. Знайшовши старця, Адол отримує від нього ідол, який дозволить йому оминути усі несподіванки. Після цього, нарешті він пробирається далі по башті де зустрічає коридори зі злою музикою, поверхи із зеркалами що телепортують та босів, які захищають книги Іс.

Ближче до кінця башти він дізнається про те, що Фіну вкрали, та тримають в окремій споруді що левітує біля башти. Звільнивши її, вона розповідає йому те, хто ж сидить на вершині башти та як його вбити. Пройшовши всі інші поверхи Адол все ж таки доходить до останнього, 25 поверху башти, де він лицем до лиця зіштовхується з Дарк Фактом - боссом всіх демонів та володарем башти.

А ось тепер детальніше поговоримо про те, що я пропустив раніше. Протягом усієї гри ми будемо зустрічати срібні артефакти розкидані по всім куточкам світу. Перший такий артефакт - срібні дзвіночки, якими жителі села поблизу Мінеї захищались від демонів. Другий - срібна гармоніка, яку втратила дівчина в місті, що підозріло схожа на Фіну. В одному з підземель герой знаходить срібний щит, а в іншому такі ж обладунки. Через один з сайдквестів, в якому ми повертаємо срібну гармоніку дівчині Рії, ми виходимо до древнього дерева Рода, який під своїм корінням вже декілька століть береже срібний меч.

Те саме дерево

Всі ці предмети не просто так розкидані по всьому світу, і по байкам очевидців частину з них викрала людина в чорному (як тепер можна догадатись це був Дарк Факт). Але чому ж він їх викрав та поховав у різних куточках світу? А вся справа в тому, що Фіна розказує нам про те, що насправді ці предмети не срібні, а зроблені з металу під назвою клерія.

Цей метал ще з давніх часів давав змогу битись з демонами, і одним з інших його ефектів було те, що обладунки з цього металу могла пробити лише зброя, що виготовлена саме з цього металу. Річ у тім, що у Дарк Факта саме такий чорний плащ, виготовлений з клерії. Ось саме по цій причині він і викрав всі ці предмети та поховав їх подалі одне від одного.

Повертаючись до розв'язки сюжету, Дарк Факт дякує головному герою за те, що він зібрав для нього всі книги Іс і тепер він зможе отримати всю їх силу для того, щоб знищити людство та принести в цей світ панування демонів. Головний герой у дуже непростому та напруженому поєдинку все ж таки вбиває Факта, та під його плащем знаходить останню книгу Іс - книгу Факта. Зібравши їх всі вони літають навколо нього, та випускають промінь світла у небо, що знаменує поразку усіх демонів і...приводить нас до другої частини.

Пишучи цей переказ сюжету я пропустив дуже багато деталей, не згадав багатьох персонажів та другорядні сюжетні лінії. Річ у тому, що якщо починати говорити про все це, то потрібно зачіпати сюжетні лінії як другої частини, так і Origin, події якої відбуваються за 700 років до подій першої частини. А це величезний обсяг тексту, який зовсім не підходить для текстового варіанту, а більше для відеоформату (а ютубер з мене, мабуть, ніякий).

Геймплей

Як було описано вище - геймплей ремейків обох частин взагалі не чіпали, якими вони були у 80х, такими вони і залишились. Але зараз настав час поговорити про нього більш детальніше.

Взагалі, геймплейно гра може нагадувати спрощену The Legend of Zelda: A Link to the Past, але з урахованням bump-системи. Бої у грі спочатку можуть здаватися незрозумілими, але через хвилин 10-15 вже можна почувати себе комфортно. Особливо працює тактика зажимання ворога у куток (.іо) та натискання двох клавіш руху в залежності від позиції цього самого ворога.

У грі присутня система прокачки. Всього головний герой може здобути 10 рівнів, досвід для яких дають демони та боси. Якщо не скіпати ворогів, то за всю гру майже ніколи вам не прийдеться гріндити. Також у магазинах та скринях у відкритому світі ви будете знаходити зброю та обладунки, що дають силу та захист відповідно. Я дуже рекомендую при кожній доступній можливості одразу купляти предмети рівнем вище за ваші, тому що навіть враховуючи те, що далі по сюжету ви зможете знайти їх безкоштовно ви прирікаєте себе або на грінд ворогів, або ж на тактику максимального терпіння на босах.

Також, окрім зброї та обладунків ви будете знаходити й інші предмети, такі як сюжетні предмети та кільця. Кільця можливо міняти на ходу без необхідності заходити в інвентар, і мають вони різні ефекти, наприклад, одне кільце регенерує ХП вдвічі швидше, а інше подвоює атаку. Також варто відмітити те, що кільця не працюють на босі, тож майте на увазі. Сюжетні предмети в свою чергу дають змогу проходити в місця, де ви не моглий пройти раніше. Як-ось ідол, що старець в башті видає Адолу для подолання пасток.

Окремої уваги заслуговують боси у цій грі. Всього їх 7, і кожен з них може стати випробовуванням. У них є свій рівень, який гравець не знає, і якщо Адол рівнем нижче, або ж в нього слабке екепірування, то вони представляють з себе велике випробовування. Кожен бос унікальний, і у них є свої гімміки. Деяких босів можливо вбити за допомогою чізу (абузячи їх поведінку), що спростить битву з ними, але битви з кожним дуже цікаві та потребують кординації рухів від гравця. Ну і не протрібно забувати про те, що це гра 80х, тому деякі боси ну дуже нечесні і для іх вбивства вам знадобиться не тільки скіл, але й велика удача.

Також у грі присутній бектрекінг. В основному він опціональний, як-от закриті скрині з корисним лутом, але деколи він потрібен і для сайдквестів і для сюжету. Наприклад, в башті ви можете повернутись на декілька поверхів нижче і забрати щит, обладунки і меч які у вас викрали. Щит і обладунки опціональні, але без меча ви не зможете завдати шкоди фінальному босу, тому це обов'язковий бектрекінг.

Деякі сайдквести можуть перерости в сюжетні квести, як-ось квест с персонажем що ходить коли спить, або ж повернення срібної гармоніки Реї, для отримання срібного меча під деревом. Також я нарахував як мінімум 2 сайдквести які цілком необов'язкові, як-от повернення кільця персонажу в барі та квест на першу зброю (я взагалі дізнався про нього після проходження, і вийшов у світ без початкової зброї).

Також окремої уваги вартує система збережень. У грі ви можете зберігатись в любий момент, окрім битви з босом. Це дозволяє пройти гру у своєму темпі та без особливої напруги проходити складні моменти, хоч я і не рекомендую зловживати цією системою.

Візуал та атмосфера

У грі дуже приємний візуал та атмосфера, що нагадали мені старі казки. У сюжетних персонажів, як-от лікар з початку гри та гадалка Сара, є свої намальовані портрети, а в деяких місцях по сюжету присутні мальовані вставки з героями при розмові. Стиль цих вставок (оригінал з PSP або ж перемальовані для Стім-версіх) можна обрати в будь який момент з меню опцій.

Візуально гра виконана у топ-даун 2Д стилі, та завдяки цьому навіть станом на сьогодні вона виглядає добре. Особливої уваги заслуговують задні фони при переході між поверхами башти, або ж види зі стіни міста. А стильна рамка інтерфейсу додає свого шарму до атмосфери.

Саундтрек

О. Боже. Мій. Це просто неймовірно. Настільки шикарного саундтреку я давно не чув. Композиції виконані у декількох стилях, починаючи від сінт музики і закінчуючи металом. Коли гравець заходить у другий по рахунку данж у грі грає настільки драйвова музика, що можна подумати що це вже кінець.

А саундтрек башти Дарма міняється в залежності від поверху. На початкових поверхах він драйвовий, а чим вище ти підіймаєшся вверх тим він більш змінюється в бік загадковості та темних коридорів башти. І на поверсі з зеркалами це все досягає свого піку.

Битва з фінальним босом на арені, що на очах гравця розпадається і так тримає в напрузі, але з цим неперевершеним саундтреком вся напруга потрапляє у русло драйву та бою.

За цей, не побоюсь цього слова, шедевральний саундтрек потрібно дякувати людям з Falcom JDK Band. Фалком маленька компанія, і влаштована так, що деякі люди які займаються саундтреком можуть займатись і геймплеєм і сюжетом, так і навпаки. Тому цей ОСТ - колективний продукт багатьох хто працював над грою. І всі нові версії треків саме для ремейків виконували саме JDK Band.

Кінець?

Ys 1 стала для мене, напевно, одним з найприємніших відкриттів не тільки в 2024 році, але й в іграх взагалом. Ця гра подарувала мені багато позитивних емоцій, відкрила для мене серію Ys та додала до мого плейлисту 3 альбоми саундтреків. Завдяки цій грі я відкрив для себе такого розробника як Nihon Falcom, і тепер я вже на 18й годині проходження в Trails in the Sky, та на 13й в Ys X.

Дякую вам за увагу, це кінець моєї розповіді про першу чатину Іс, але....