Всі ми знаємо наскільки популярний й розвинутий жанр металу в скандинавських країнах. Але мало хто з українців знає, що наша метал-сцена теж не пасе задніх та активно розвивалась ще з сивих 90-х. Тож сьогодні я коротко познайомлю вас з представниками цієї сцени та їхнім величезним вкладом в українську музику. Щоб не розтягувати цю статтю до нескінченності, детально я розповім лише про деякі гурти, але інші також заслуговують вашої уваги та короткої згадки.
Через авторські права, деякі пісні та альбоми не відображаються на зовнішніх сайтах, тому в таких випадках я залишатиму посилання на ютуб.
Nokturnal Mortum
Почнемо з легендарних дідів української блек-метал-сцени. Колектив сформувався 1991 року у Харкові та спочатку був відомий під назвами Suppuration та Crystaline Darkness. У перші роки творчості бенд вніс вагомий внесок у розвиток української блек-метал сцени, протягом тривалого часу лишаючись одними з її лідерів.
Спочатку NM писали пісні російською мовою та інколи англійською, але вже у 2009 році вийшов перший українськомовний альбом — Голос Сталі, після якого гурт перейшов лише на українську. З часом NM відійшли від чистокровного блек-металу й останні альбоми вже мають в собі явні елементи фолк-металу. За час свого існування в NM встигло побувати близько 20 учасників, але незмінним залишався лід-вокаліст та композитор гурту — Євген Гапон (більш відомий під сценічним ім'ям Князь Варґґот).
За більш як 30-річну історію, гурт провів безліч концертів по всьому світу. Дискографія гурту налічує 8 студійних альбомів, 4 мініальбоми та декілька сплітів з іншими гуртами. Блек-метал традиційно тримався осторонь великих лейблів, тому в 1998 році Варґґот заснував власний, під назвою Oriana Music. Саме на ньому виходили більшість робіт гурту, та альбоми інших лідерів української сцени.
Я, як великий шанувальник цього гурту, тішусь, що навіть після стількох років він досі активний та випускає нові релізи. Минулого року вийшов новий альбом, який є перезаписаною та покращеною версією демо 1996 року — Lunar Poetry. Також в планах групи є перевидати, ще один демоальбом з 90-х років. А я тим часом рекомендую новим слухачам познайомитись з їхньою творчістю.
Коротка згадка
Окрім NM, варто згадати інших старожилів української блек-метал сцени. А саме житомирський гурт Lucifigum та харківський Astrofaes, засновані в 1995 та 1996 роках, відповідно. Деякі учасники останнього, також взяли участь у новому проєкті, про який ми поговоримо далі. Обидва гурти видавали свої роботи через лейбл Oriana Music, та зробили значний внесок у розвиток жанру.
Блек-метал музика в ті часи була досить андеграундною, та фактично робилась від своїх для своїх, а не на масову аудиторію. В Україні це були часи майже без інтернету та ЗМІ, які висвітлювали б музичну індустрію. Тому зараз, про історію гуртів, можна знайти досить мало інформації, але ми завжди можемо насолодитись їхньою музикою, що я вам і рекомендую зробити.
Drudkh
Drudkh, що у перекладі із санскриту означає «ліс», це харківський фолк-блек-метал гурт, заснований Романом Саєнком у 2002 році. Інші учасники — Роман «Туріос» Благих, Кречет та Владислав Петров. Він поєднує у собі атмосферний метал з українською лірикою. Також їхні роботи мають елементи мелодійного та прогресивного дез-металу. Новий проєкт здобув успіх, попри свою послідовну політику ігнорування будь-якого піару (жодного офіційного сайту, фотосесій чи інтерв’ю).
Гурт є досить унікальним у своєму стилі, оскільки він використовує тексти українських класичних поетів у своїх піснях. А в оформленні дисків Drudkh використовував картини художників XIX ст. Тематика творчості гурту різноманітна та містить філософські, ліричні, інструментальні твори, що пов'язані з національно-визвольною історією України. За час свого існування Drudkh встиг випустити 12 повноформатних альбомів, виданих на таких престижних європейських лейблах як Supernal Music та Season of Mist.
Цікаво, що гурт є виключно студійним проєктом, та жодного разу не брав участь у виступах «наживо». Звертання до текстів видатних українських поетів, глибока міфологічна та філософська основа музики, прекрасний дизайн альбомів, у якому використовуються як фото української природи, так і картини художників минулого – усе це дає підстави вважати Drudkh не просто талановитим гуртом, а найкращим зразком українського металу.
Drudkh - Їм Часто Сниться Капіж
Коротка згадка
Для Саєнка та компанії, Drudkh був далеко не першим і не останнім проєктом. Почалося все з гурту Hate Forest, що був створений у 1995 році. Він був досить не публічним, тому багато інформації про нього не залишилось. Хоча нещодавно проєкт відродили та випустили два нових альбоми. Також, у різні періоди своєї кар'єри, Роман брав участь в інших проєктах, таких як: Dark Ages, Precambrian, Rattenfänger та Windswept. І я наполегливо рекомендую оцінити їх також. А на один із них, який мене найбільше зацікавив, ми поглянемо детальніше далі.
Blood of Kingu
Часто в амбіційних музикантів виникає порив, що не вкладається в рамки основної творчості гурту. В результаті цього виникають сайд-проєкти. Саєнко та інші учасники гурту Drudkh створили Blood of Kingu у 2005 році, та випустили під його крилом три повноцінних альбоми. Назва гурту походить з шумеро-аккадської міфології, згідно з котрою людство було створено з крові Кінгу, сина Тіамат.
Для проєкту характерні фонові спіритичні речитативи, низький ґроул, та швидкі за темпом бласти, що змінюються мелодійними ділянками. В окремих творах присутні елементи дез-металу.
Тексти треків та обкладинки альбомів, базуються на міфології та епосі різних цивілізацій. Насамперед вищезгаданої шумерської з вплетеннями єгипетської, тибетської тощо. Також використовуються певні елементи лавкрафтівських жахів та інших космогонічних міфів. Тому, якщо у вас є бажання зануритися у світ первозданних жахів та похмурого блек-металу, Blood of Kingu — ваш вибір.
Blood of Kingu — Those That Wander Amidst The Stars
Raventale
Raventale — спочатку був створений Astaroth-ом, як студійний one-man band в жанрі атмосферного блек-металу. Історія гурту починається в Києві у 2005 році. Перше демо з трьох треків отримало позитивну оцінку на лейблі Backfire Productions, і проєкт отримав можливість видати дебютний альбом. Пізніше гурт починає співробітництво з BadMoodMan Music — підрозділом Solitude Productions. Разом з тим Astaroth брав участь у сторонніх проєктах, зокрема разом з Morthvarg та Athamas, які згодом виступатимуть з Raventale у виступах наживо.
В тематиці новіших альбомах гурту, простежується зміна настрою від депресиву до трансцендалу, та перехід до атмосферного блеку середнього темпу. Також характерними рисами були різка зміна темпу чергування блеку з мелодіями думу та збільшена кількість гітарних рифів. Зараз у Raventale налічується 12 студійних альбомів. Я давно слідкую за групою і вважаю, що перехід до атмосферного блек-металу був більш ніж вдалий. Потужний ґроул вокаліста, разом з мелодійним інструменталом, справді створюють космічне звучання. Тому рекомендую вам оцінити два найкращих, на мою думку, альбоми гурту — Planetarium та Planetarium II.
Коротка згадка
У засновника та композитора всієї музики Raventale також існує два сайди, які я рекомендую вам оцінити. Chapter V: F10 — це класичний блек-метал проєкт, який випустив два альбоми у період з 2015 по 2018 роки. Назва цього гурту означає десятий пункт п'ятого класу Міжнародної класифікації хвороб — «психічні та поведінкові розлади внаслідок зловживання алкоголем».
Тоді як P'hevda Phenomenon є зовсім іншим за жанром і стилем, що можливо не вписується в сьогоднішню добірку. Проте, я хочу згадати його також. PP — це сольний експериментальний проєкт створений у 2005 році. Дискографія нараховує три повноформатні альбоми, а сама музика перебуває у межах ембієнту. Останній альбом, був створений спільно з учасницею Kauan — Аліною Бєловою. Свою роботу автор описує так:
«Альбом про космос та моє захоплення цим простором. Точніше, про моє місце в цьому просторі. Ця тема підіймалася й раніше, в таких альбомах, як Planetarium та Planetarium II авторства Raventale, але тепер мені захотілося описати цю тему в іншій музичній формі.»
— Astaroth
Motanka
А тепер я хочу трохи відійти від блек-металу та згадати про моїх земляків з Луцька — гурт Motanka. Проєкт відносно молодий та був створений у 2015 році. До складу групи входять: Віктор Жалнін, Анатолій Жалнін, Сергій Ходорчук та Дмитро Дяченко. Їх музика поєднує в собі такі жанри як: містичний, альтернативний та фолк метал за участі українських етнічних інструментів. У своїх піснях вони поєднують народні мотиви, важку музику та сучасну електроніку, і таким чином переносять слухачів у давні часи, коли слов'яни виконували свої магічні язичницькі обряди, де людський дух зливався з духами природи. Назва гурту походить від традиційних українських вузликових ляльок — мотанок, які створювали як для розваги, так і для проведення обрядів.
Після виступу на Wacken Open Air (найбільшому фестивалю важкої музики в світі) у 2018 році, Motanka здобула популярність та відправилась у численні тури Україною та Європою. Також вони підписали контракт з одним із найпопулярніших лейблів в світі — Napalm Records. Спочатку гурт створив тестовий альбом під назвою Tribal у 2017 році, але згодом вони переосмислили своє звучання та записали повноцінну версію альбому, що вийшов у 2019 році. Дебютний, та поки що єдиний, альбом гурту Motanka має однойменну з ним назву.
«На платівці ми записали стародавні цимбали, окарини, горловий спів, древні наспіви наших предків, що надало особливого звучання. Поєднали це з сучасними технологіями, новітніми інструментами та аналоговим звучанням.»
— Віктор Жалнін
Motanka часто демонструє у своїх концертах не просто звичайний виступ, а справжню феєрію з костюмами, декораціями та театральним дійством, що наче відносить слухачів у давні містичні часи. Тому я рекомендую вам послухати саме Live-версію їхнього альбому, а також оцінити неймовірний відеокліп на трек «Верба», який зображує жахи голодомору, війни та боротьби українського народу за своє існування.
Khors
Гурт був створений у 2004 році в Харкові, колишнім бас-гітаристом Astrofaes — Khorus-ом. До нинішнього складу групи також входять: Jurgis, Helg та Khaoth. Khors створює музику у жанрах блек, паган та дарк-металу. Вже у 2005 році виходить їх дебютний альбом — The Flame of Eternity's Decline, на лейблі Oriana Music. Емоційно резонансна, атмосферна музика в перших альбомах створює настрій туги, втрати та страждання, але її зовсім не можна назвати «депресивною». Тому, що пісні однаково мелодійно насичені та яскраві, як і меланхолійні та сумні.
Згодом гурт підписав контракт з Paragon Records. Починаючи з п'ятого альбому, група почала експериментувати зі своїм звучанням, та гармонійно доповнила треки етнічними інструментами та атмосферою шаманської містики. Також цей альбом став першим в історії гурту, який виконувався рідною мовою. До цього вони писали треки англійською мовою. Засновник Khors прокоментував це таким чином:
«Ми пройшли довгий і тяжкий шлях, щоб досягти цієї можливості та показати світові, хто ми і що ми відстоюємо»
— Khorus
Всього Khors випустили 7 повноцінних альбомів. Останній з яких вийшов у 2020 році та має назву — Де Слово Набуває Вічності. Альбом був присвячений подіям, що відбувалися в рідному місті гурту, Харкові. А саме 30-ті роки ХХ століття, які називають Ренесансом української культури. Наприкінці 1920-х, кооператив письменників збудував житловий багатоповерховий будинок. Згори будинок мав вигляд, наче літера С, тому отримав назву Будинок «Слово». Цю трагічну сторінку історії називають «Розстріляним Відродженням».
Майже всі мешканці дому були репресовані: хтось розстріляний, хтось засланий, хтось покінчив життя самогубством. У стінах Будинку письменників досі зберігається атмосфера кам’яних келій, які стали своєрідною «в'язницею» для своїх мешканців. Тому я рекомендую вам познайомитись саме з цим альбомом, та відчути атмосферу яку хотіли донести виконавці.
White Ward
White Ward — це одеський експериментальний постблек-метал гурт, створений у 2012 році. Гурт відомий своїм унікальним звучанням, що поєднує в собі постблек метал, нуарний/дарк-джаз та тріп-хоп. Наразі музиканти співпрацюють із лейблом Debemur Morti Productions. Дискографія гурту налічує три студійних альбоми. White Ward не боїться експериментів, вихід за рамки традиційного блек-металу був помітний ще в Futility Report, першому альбомі одеситів.
В другому альбомі можна почути шугейз, елементи психоделії та джазові гармонії. Особливе місце у звучанні альбому відведено саксофону. Я досі вважаю другий альбом — Love Exchange Failure, ледь не найкращим українським метал-альбомом всіх часів! Тому я наполегливо рекомендую вам його оцінити.
Минулого року гурт випустив свій третій альбом — False Light. Тексти пісень в ньому зосереджені на темі екологічних катастроф, жорстокості поліції, домашнього насильства та інших проблем цивілізації, та містять відсилки до робіт письменника Джека Керуака та психоаналітика Карла Юнга. Також великий вплив на лірику мала новела Intermezzo Михайла Коцюбинського. Як розповідав басист, вокаліст і автор текстів Андрій Печаткін:
«Я писав тексти два роки, постійно змінював. В якийсь момент я зрозумів, що було б круто переосмислити такий важливий для української літератури твір, надихнутися ним для текстів. Основний лейтмотив альбому — подорож з міста до сільської місцевості, природи. А це, власне, те, що відбувалося в Intermezzo»
— Андрій Печаткін
Ignea
Знову відійдемо від блек-металу та познайомимось з мелодійним дез-металом, ще й з потужним жіночим вокалом та ґроулом. Гурт був створений у 2013 році в Києві, під назвою Parallax. До складу групи входять: Хель Богданова, Євгеній Житнюк, Олександр Камишин, Дмитро Винниченко та Іван Холмогоров. Досить швидко вони знайшли власний, унікальний, стиль і звучання, та змінили назву на Ignea. Змішуючи важкі рифи та епічну лірику, поєднавши це із симфонічними, електронними і мультикультурними фолковими елементами — ми отримуємо справжню квінтесенцію мелодійного металу. Це напевно єдиний український метал-гурт, який вплітає у свою музику стилістику Ближнього Сходу та Азії. Такий жанр ще називають Oriental-metal.
Першим успішним релізом для групи, став сингл присвячений кримським татарам — Alga. На даний момент гурт випустив вже три альбоми та нещодавно підписав контракт з Napalm Records, де незабаром вийде їх нова робота. Альбом, під назвою Dreams Of Lands Unseen, складатиметься із 10 композицій. Концепція альбому відображає життя українського фотографа та документалістки Софії Яблонської. Вона відома тим, що подорожувала у віддалені куточки світу, документуючи життя племен і тубільців, що було особливо небезпечним і незвичним для жінок того часу. А тим часом ви можете оцінити сингли з майбутньої роботи.
Коротка згадка
Так, я знаю. Jinjer робили безліч контроверсійних заяв і вчинків, але коротко згадати про них все одно варто. Насамперед тому, що це найпопулярніша українська метал-група в світі. До того ж в нас досить мало груп з жіночим вокалом, що мене засмучує.
Jinjer був заснований у 2008 році в місті Горлівка та грає прогресивний метал, грув-метал та металкор. Спочатку він складався лише з чоловічого складу та був мало відомим, даючи концерти у містах рідного регіону. Згодом до гурту прєдналася вокалістка Тетяна Шмайлюк. З кожним роком їхня популярність лише зростала, а відео та музика на сервісах набирали мільйони переглядів. Також вони стали першими з українських виконавців, хто отримав контракт з лейблом Napalm Records. Зараз дискографія Jinjer налічує 4 повноцінних та декілька мініальбомів, а сам гурт більшість свого часу проводить у світових турах.
0%Mercury
Нове ім'я на українській метал сцені, музика яких тим не менш мене приємно вразила. 0%Mercury зібралися у Харкові в 2016 році та наразі підписані на лейбл Євгена Тимчика, фронтмена українських гуртів Septa і The Nietzsche. Гурт поєднує в своїй музиці любов до хардкору, металу та матроку, а власну музику характеризує як «котик-хардкор» або «райдужний рок», щоб це не означало.
В 2021 році вони випустили дебютний міні-альбом — Stump. В ньому 0%Mercury розповідають історію однієї людини та її дорогу від небажання змінюватися до усвідомленості, пошуку себе та трансформації, виражаючи ці почуття через енергійні та хардкорні треки. Гурт знаходить ідеальний баланс між скрімами вокалістки Елфі Елфман та мелодійними гітарними рифами. Також в альбомі згадуються міфічні істоти та ритуальні явища. Одна з пісень присвячена Босорці — відьмі з карпатського фольклору. Нещодавно гурт випустив новий сингл, який я рекомендую послухати, щоб краще зрозуміти стиль їхньої творчості.
1914
1914 — це львівський блек-дез-метал гурт, заснований Дмитром Кумаром у 2014 році. Окрім Кумара до складу гурту увійшли досвідчені ветерани важкої сцени: басист – з Ambivalence, ударник з Kroda, гітарист був учасником Skinhate. Про захоплення Кумара Першою світовою війною відомо давно, ще в 2011 році його проєкт Stalag 328 став музичною присвятою всім солдатам Першої світової війни, які полягли в Україні.
Альбоми гурту це своєрідний літопис, в якому мілітарна естетика передана не лише текстами і музикою, а й семплами, які Кумар знаходив у закордонних веб-архівах та фільмах. Більшість треків розпочинаються чи закінчуються звуками Великої війни: мотиваційними промовами воєначальників, ревом бою, зловісним гулом дирижаблів над Лондоном.
За досить короткий період, гурт встиг видати три студійних альбоми, один мініальбом та спліт з гуртом Minenwerfer. І хоча проєкт починався на львівській студії та видавався вітчизняним лейблом, спочатку група здобула більшу популярність саме за кордоном, а не в Україні. Після запрошення на числені фести, 1914 стали одними з флагманів української метал-сцени, та були підписані лейблом Napalm Records.
1914 - Where Fear and Weapons Meet
Коротка згадка
Як я вже згадував вище, деякі учасники 1914 прийшли з інших проєктів, які теж варто згадати.
Skinhate — український ню-метал гурт з міста Покров, створений у 1999 році. Багато хто вважає ню-метал гурти, такі як Skinhate, Роллікс чи Карна ближчими до хардкорної музики, ніж до металу. Але я скажу, що вони зануди і сучасна метал-сцена ділиться на безліч піджанрів, а тому не варто зациклюватися на якомусь одному, класичному сегменті.
Також я хотів згадати паган-фолк і блек-метал гурт, заснований у 2003 році — Kroda. Сам гурт називає свій жанр «HelCarpathian» (Пекельно-карпатський). «Крода» — це давньоукраїнське слово, яке означало «вогонь поховального багаття». Kroda випустили 7 студійних альбомів, декілька сплітів з іншими гуртами та безліч Live-альбомів.
АННА
Якщо ми вже згадали про ню-метал сцену, то я не можу оминути цих львівських хлопців. Гурт АННА був створений у 2002 році зусиллями вокаліста Віктора Новосьолова та гітариста Юрія Підцерковного, які до цього грали у гурті Misery. Назва групи це абревіатура що означає «Atomic Nuclear No-core-up-ted Attention». АННА був одним із найбільш відомих і найбільш концертуючих гуртів на альтернативній сцені України. Мабуть, немає жодного фесту в нашій країні, де б вони не брали участь.
2003 року був записаний демоальбом «Проба», який так ніколи й не видали через незадовільну якість. Дебютний повноформатний альбом — «Карматреш», зробили в студії всього за декілька днів, за допомогою Сергія Любінського й Василя Прозорова із ТОЛ та випустили його у 2008 році. Згодом цей реліз став одним із найпопулярніших важких альбомів незалежної України. Через декілька років з під-крила групи вийшов ще один студійний альбом, після чого гурт розпався на декілька років. Але вже у 2015 році учасники зібрались знову та випустили новий мініальбом. На жаль, він не здобув популярності, а тому це означало остаточну смерть колективу. Тим не менш їхня музика залишаться з нами назавжди.
ТОЛ
Ну і звісно один із найважливіших гуртів старої української важкої сцени — легендарні ТОЛ. Це альтернативний гурт, був створений у 2003 році у Києві, та існував до 2013. Учасники групи зібрались з різних міст України, а свій стиль визначали як «sad aggressive». Назва ТОЛ походить від скороченої назви вибухівки тринітротолуол. Гурт виконував пісні українською та російською мовами, у деяких з них присутня ненормативна лексика, якій позаздрили би навіть, нині популярні, Surface Tension.
Перші демозаписи гурту були записані та зведені на домашній студії. Їх якість, незважаючи на умови запису, була досить високою, але музиканти розуміли, яким повинен бути звук дебютника, тому працювали над першою студійною роботою. Інтернет відіграв велику роль у просуванні гурту, а теми й новини від ТОЛ-у ставали популярними на багатьох музичних сайтах. Група випустила три студійних альбоми та декілька синглів. Депресивно-агресивну лірику, розчарованого в людстві фронтмена Василя Прозорова, часто називають пророчою.
Звісно, у ті часи гурт писав зовсім не про те, що ми переживаємо сьогодні, однак зараз їх тексти набули нових значень. З часом вокаліст гурту — Прозоров, покинув ТОЛ за станом здоров’я, після чого гурт припинув існування. Перед тим, як піти зі сцени на піку творчості у 2013 році, ТОЛ випустили останню пісню. Ось слова з неї: «Не розумію я, чому саме війна / Залиште нам своє, нікого це не вб’є».
Bojevilla
І завершуючи тему ню-металу, хочу згадати про ще одну групу. У кінці 2016 року гурт Донор еволюціонував у Bojevilla, і тоді почалась нова ера цього колективу — з новим звуком та матеріалом. Дебютний мініальбом "Блуд" дуже яскраво виділяється на фоні інших гуртів, нехай і без порівнянь з ТОЛ не обійтись. Дещо схожа музика і лірика, що наштовхує на асоціації з ветеранами вітчизняної сцени, але Bojevilla вже давно зарекомендували себе як дорослий і самостійний колектив.
Вже у 2019 виходить їх перший повноцінний альбом — Яскраво Чорний Ящик. І хоча він складається лише з шести треків, кожен із них по-своєму запам'ятовується. Надривний екстремальний вокал змінюється емоційно чистим, а хороша лірика доповнює цікавий інструментал. Загалом гурт ще досить молодий і має мало треків, але я з інтересом спостерігатиму за його розвитком.
Space of Variations
Також в цій статті я хотів згадати хоча б одну металкор групу. Space of Variations — це гурт родом із Вінниці, який був заснований Олексієм Зацерковним і Дмитром Козачуком ще у 2009 році, але лише нещодавно здобув значну популярність. За деякий час до колективу приєднався барабанщик Денис Шинкевич і вокаліст Дмитро Кожухар. У такому складі група почала активну репетиційну та студійну діяльність. Сам гурт неодноразово був визнаний найкращим метал-гуртом України за версією «The Best Ukrainian Metal Act».
Стиль групи з самого початку позиціонувався як металкор, але з часом музика отримала більш хаотичний характер. Репертуар гурту складається в основному з пісень англійською мовою. Назва походить від теорії езотерика Вадима Зеланда. За нею весь світ і час є статичними, тобто минуле було є і буде, майбутнє і сьогодення так само. Він припустив, що матеріальна реалізація цього «Простору Варіантів» і є життям.
У 2020 році гурт повідомив про початок роботи з австрійським лейблом Napalm Records. Таким чином, він став п’ятим українським бендом на цьому лейблі. У дискографії групи є два повноцінних альбоми та декілька мініальбомів, останній з яких — Imago, вийшов торік. Вокаліст Space of Variations так коментує нову роботу:
«Очевидно, цей альбом є метафоричним арт-об’єктом, який виражає нашу трансформацію та перехід на вищі рівні життя, наше зростання. Під час запису альбому ми відчули ці зміни у своїй свідомості та житті.»
—Дмитро Кожухар
Коротка згадка
Space of Variations можна назвати новим поколінням української метал-сцени. Жанр металкору почав розвиватись стрімкими темпами, тому я хочу згадати ще двох представників, а саме:
Молодий івано-франківський гурт Telema в доробці якого вже є перший студійний альбом. А також вінницький хардкор гурт Sick Solution, дискографія якого налічує два мініальбоми та який, навіть, здобув премію “The Best Ukrainian Metal Act” у 2021 році. Вони також заслуговують на вашу увагу, тому після прочитання статті познайомтесь з їхньою творчістю самотужки.
Якщо ви дочитали сюди, то вже певно зрозуміли, наскільки великою і різноманітною є метал-сцена України. Але якщо ви думаєте, що я згадав всіх кого хотів, то це далеко не так. Стаття вийшла величезна, а коротко написати про всіх просто неможливо, тому решту гуртів я вкажу тут у вигляді почесного списку, можливо якийсь з них також вас зацікавить:
Colotyphus, Eskapism, Баbай, Dub Buk, Mørkt tre, Zgard, Gjallahorn, Kurgan, Getman, Dämmerung, Demonium, Severoth, Morok, Lutomysl, Endless Battle, Bezmir, Burshtyn, Svrm, ygg, Fleshgore, Bergrizen, Stryvigor, Kladovest, Злам, Paganland, Kzohh, Aeternusu prophet, Zoanthropy, Soom, Bomg, Kekht Arakh, Escape from Tommorow, Morphine Suffering, Dimicandum, Morton, Hell:on, Kadun Kult, Defiant, Ezkaton, Schizogen, Detach, Grayshapes, True Tought, Burned Time Machine.
Не забудьте написати в коментарях чи слухаєте ви метал-сцену, а якщо так то напишіть ваші улюблені гурти, про які я міг забути згадати.
Топ коментарі (5)
Неймовірно ґрунтовна стаття, такі на кутку певно з'являються раз-два на тиждень)
Дуже гарна стаття. Якщо автор забажає - дуже не вистачає таких оглядів будь якого жанру української музики, окрім загально-відомих "облич з екрану". То - на власному прикладі можу сказати - шукати власноруч - це прям, без перебільшення, "робота".
і не кажи )
Найкращий тут коментар може буть лише мовчазний - поставити вподобайку, показати єдиноріга, понести в закладки.
Господи, це скарб! Дякую, дізнався багацько нового, а головне поповнив свій плейлист.