Огляд Ace Combat 3 - аркадний авіасимулятор, що випередив свій час

1998 рік, після успіху Air Combat та Ace Combat 2, керівництво Namco вирішило замислитись над продовженням, яким став Ace Combat 3: Electrosphere.

Для Електросфери, Такуя Івасакі та Ацуші Шіозава збирали команду в основному з тих людей, що працювали над Ace Combat 2, і для них
Аce Combat 3 замислювалась більш амбіціозною, ніж минулі ігри, як в геймплейному, так і в сюжетному плані.

Команда сфокусувалась на тому, щоб зробити сюжет головною механікою гри, яка буде впливати на геймплей в залежності від дій та виборів гравця.

В серпні 1998 року, Namco офіційно анонсували гру, але тримали деталі в таємниці аж до кінця року, показавши сайт та концепт-арти гри пресі, з датою виходу в першій половині 1999 року.

В травні 1999 року, гра вийшла в реліз в Японії та отримала позитивні відгуки преси та гравців. Через свій розмір (52 місії!) гру довелося розбити на 2 диски, на кожному з яких знаходилося по 26 місій.

Окрім мануалу, в комплекті з грою йшов також буклет Photosphere, в якому більш докладно описується світ, персонажі та літаки.

Електросфера стала останньою грою в серії, що виходила для PS1, і в графічному плані, вона, на мою думку використала всі можливості консолі на максимум.

Сюжетно ж, гра переносить нас у Strangereal (світ, де відбуваються події серії Ace Combat) 2040 року, за 20 років, що минули після Ace Combat 7, на зміну старим країнам прийшла влада корпорацій General Resource та Neucom, технології розвиваються з небаченою швидкістю, а люди навіть в майбутньому залишаються все тими ж... В цій ситуації, єдиною силою, що може хоч якось протистояти корпораціям є UPEO - Universal Peace Enforcement Organization, одним з пілотів якої і є головний герой на прізвисько Немо.

Аce Combat 3 стала першою грою в серії, яка використовує анімовані катсцени, які, до речі, були створені I.G Production, які вже на той час були відомі завдяки Ghost in the Shell 1995 року.

Геймплейно, хоч гра і була побудована на основі Ace Combat 2, але в грі з'явились також і деякі нові елементи, по типу реплею в кінці місії та переговорів між пілотами. В одній з місій навіть можна було керувати космічним шаттлом!

Саундтрек Аce Combat 3, я вважаю одним з найкращих, якщо не найкращим у всій серії. Мені навіть через 2 роки з першого проходження гри досі хочеться переслухати треки Void, Montage, Quartz та The Protocol.

І хочу сказати, що я просто не можу уявити цю гру без тих треків, що є в АС3.

У міжнародний реліз Електросфера вийшла в кінці 2000 року, і отримала більш змішані відгуки.

Трапилося це в основному через те, що з гри вирізали половину місій, всі сюжетні елементи, якими славилася японська версія, на кшталт виборів, які могли привести до однієї з 5 кінцівок,
залишивши лише основу про війну між корпораціями, та саундтрек.

Причиною цих дій було те, що не дивлячись на позитивні відгуки, в Японії, гра продалася досить погано.

Але, 13 червня 1999 року, на сайті GameFAQs з'явився фанатський текстовий переклад всіх кат-сцен, діалогів та внутрішньоігрової енциклопедії, а у 2009 році команда "Project Nemo" розпочала проект по перекладу японської гри на англійську,
що завершився у грудні 2016 року, тому зараз кожен бажаючий може власноруч дізнатись всі сюжетні тонкощі.

Після AC3, Такуя Івасакі пішов з Namco в студію Cavia, де він займався розробкою Resident Evil: Dead Aim, GitS: Stand Alone Complex для PS2 і разом з Йоко Таро працював над Drakengard (який вже в черзі на огляд) та Nier.

Ацуші Шіозава ж продовжив працювати з Namco, доклавши руку до розробки Ace Combat 4 та Soulcalibur 2.

На завершення, хочу сказати, що Ace Combat 3 це одна з моїх найулюбленіших ігор, і я сподіваюся, що колись буде анонс хоча б порту цієї гри на ПК/сучасні консолі, я не кажу вже про такі речі, як ремастер чи ремейк.

На цьому все, дякую за увагу!