Коли анонсували перший фільм про Вартових Галактики, багато людей віднеслись до цієї новини скептично. Мовляв, малопопулярні персонажі навряд зможуть багатьох зацікавити, тим паче якщо всіх учасників команди презентувати у рамках одного фільму.
Але фільм став успішним, а персонажі одними із найулюбленіших у глядачів.
Розповідаю, як Джеймсу Ганну вдалось перетворити аутсайдерів кіновсесвіту Марвел на героїв, та про їх спільну лебедину пісню.
На початку ми зустрічаємо команду Вартових на станції Ніденія (англ. Knowhere), де вони заснували штаб-квартиру, і намагаються привести до ладу життя місцевих мешканців. Привиди минулого переслідують Пітера Квіла (Кріс Пратт) та Ракету (Бредлі Купер), але скоро минуле матеріалізується у вигляді Адама Ворлока (Вілл Поултер). Команда змушена перервати мирне життя, та відправитись на нові пригоди, щоб врятувати свого друга.
Студія Марвел використовує один рецепт вже п’ятнадцять років: десяток гумористичних діалогів, одна-дві драматичні події, пачка надмірного героїчного пафосу. Перемішати та варити на повільному вогні з банальностей та екшену дві-три години.
Чи відбудеться у новій частині Вартових відхід від канону? Ні, сюжетно фільм передбачуваний та клішований. Якщо герої таємно проникли на станцію, то можна одразу передбачити, через скільки хвилин їх розкриють і почнеться стрілянина. Завдяки сюжетній броні очевидно, що як би сильно не отримували герої на горіхи, вже у наступній сцені з ними все буде гаразд. Як тільки мова піде про таємну організацію, що робить генетичні досліди з створення ідеальної істоти, то можете одразу пригадати всі штампи на цю тему, і кожен з них буде у фільмі.
Чи буде у новій частині все, що було притаманно двом минулим частинам? Так, це ідеальне продовження для поціновувачів саме цієї серії. Окрім зазначених вище "марвелівських" інгредієнтів, Джеймс Ганн додав до страви (трилогії) інгредієнти, які роблять її унікальною. І у новому фільмі вони смакують як ніколи.
"Сімейна" динаміка між героями чудова: вони постійно сваряться, підколюють один одного, роблять помилки, але у важливі моменти здатні на відверту розмову та обіймашки. Кожен з них так переймається за інших, що також починаєш за всіх переживати, забувши про їх сюжетну броню.
Звісно ж не обійшлось без чергових сцен, де герої в слоумоушені пафосно йдуть надирати зад негідникам.
Космічні пригоди цього разу більш різноманітні, завдяки більшій кількості цікавих нетипових локацій.
Саундтрек також став різноманітніше: тепер це не лише хіти 80-х, а композиції в діапазоні від 1970-х до 2000-х. Музика частіше демонструє почуття та емоції героїв, та є сюжетним та ідейним лейтмотивом як у окремих сценах, так і фільму в цілому.
Екшен сцени доволі креативні, хоча трохи псує враження самоцитування з минулих фільмів серії. Є одна дійсно вийняткова екшен-сцена, на яку Ганна надихнув фільм південнокорейського постановника Квонг Юнга "Злочинниця".
Але ж мистецтво це не лише професійно змішана суміш інгредієнтів.
Таємним інгредієнтом "Вартових Галактики 3" став єнот Ракета. Після першого фільму його сприймали як комедійного персонажа. І справді, єнот з пушками в космосі — звуть як щось з треш-фільму категорії Б. У коміксах це був персонаж третього ешелону, хіба міг хтось серйозно від нього фанатіти?
Але була людина, котра побачила в цьому образі щось ще, і цією людиною був Джеймс Ганн. Адже історія Ракети про те, що він не просто суміш технологічних пристроїв, які в нього встановили.
Головний антагоніст фільму, Вищий Еволюціонер (Чаквуді Івуджі), у певний момент говорить Ракеті, що той виродок, зліплений з усього підряд, тож йому не місце у майбутньому світі. Те саме можна сказати про всю команду Вартових, всі вони дивакуваті, скалічені, неправильні, аутсайдери. У безмежній Галактиці їм не було місця, поки вони не зустріли один одного.
Можливо саме це привернуло увагу Джеймс Ганна, гіка та меломана, зліпленого з поп-культури.
Студія Марвел виготовила вдалий рецепт, повари (сценаристи та режисери) кожного окремого фільму додають до нього щось своє, і тільки фільми Джеймса Ганна сповнені щирою любов’ю до своїх персонажів, любові до музики, любові до своєї роботи, любові до акторів, з якими довелось працювати, любові до людей взагалі. І це його можливість подивитись в очі головному герою цієї історії, маленькій переляканій істоті, та сказати, що все буде добре, і він комусь потрібен. Подивитись в очі самому собі у дитинстві. Та кожному глядачу, котрий цього потребує.
Стосовно "Вартових Галактики 3" можна сперечатись на багато тем. Наприклад, чи кращій це фільм з трилогії, чи може це навіть кращий фільм Марвел взагалі? Потрібен у кіновсесвіті Марвел фільм, який нічого не додає до глобальної історії, а існує у своєму затишному вакуумі? Не був би фільм значно кращім, якби в ньому не було "марвелівських" інгредієнтів та штампів? Не забагато в ньому вульгарного гумору та маніпулятивних прийомів?
Але що можна сказати про фінальну частину Вартових точно, так це те, що якби в інших фільмів Марвел були очі, вуха та рот, дивлячись на нього вони б співали, а продюсери Марвел їм би підспівували, дивлячись як Джеймс Ганн назавжди зачиняє двері студії:
"I wish I was special
You're so fuckin' special
But I'm a creep"
Топ коментарі (0)