Огляд на "Хрятуатори"

Що робитимемо сьгодні? Рятувати світ! (майже)

Цього тижня хотілося чогось веселого й недовгого (бо все ж таки хочеться пограти у багато ігор — в Ukrainian Narrative Game Jam цілих 42 проєкти!!!), тож мій вибір упав на “Хрятуатори” від DarchanKaen, соло-розробника.

Що можна зробити з бюджетом “4 чашки кави та 3 дні на розробку”?

Якщо дуже коротко: візуальну новелу на 15–20 хвилин, з гумором і двома кінцівками.
А якщо ваш attention span трохи довший, ніж у тіктоку чи ютуб-шортсу, то ось трохи більше деталей.

Сюжет вітає нас експозицією, а може й передбаченням. Знаєте, як у чеках, тільки менш позитивно, і не довелося витрачати гроші. Можливо, добре, що я не доживу, щоби дізнатися — бути свідком історичних подій якось втомлює.

Для тих, хто втомився, гра пропонує нехитрий сюжет із великою кількістю жартів. Головні персонажі — Салт і Пеппер — це класичний дует мізків і сили. Салт справляє враження серйозного, вічно втомленого й занудного кодера, який бурмоче щось собі під ніс. Пеппер натомість відповідає за гумористичну розрядку, енергію та вміння ставити питання. Ну і ще — здебільшого за бійки та фізичний захист команди, бо ми знаємо: “смерть у кіберпросторі == смерть у реальному світі” (ну, принаймні вже знаю я — я ж гру пройшла! Може й ви, шановні читачі, поспішіть!).

У грі гравцям доведеться побувати на місці обох головних персонажів під час інтерактивів. Вони вирушають рятувати багатенького синка з дріму — класичного кіберпанкового віртуального світу. Там доведеться і допомогти Салту вирішити головоломку, і побитися як Пеппер.

У сцені інтерактиву з Салтом звук відіграє ключову роль — це підказка, чи правильну ви обрали відповідь. Особливо, якщо ви не знайомі з англійською або програмуванням. Особисто мені бракувало ще якоїсь реакції від Салта на неправильні відповіді. Щось на кшталт: “Та ні, я б такого не написав навіть спросоння і без кави!”. Замість цього гравець застрягає в циклі підбору правильної комбінації з трьох відповідей. (У налаштуваннях після цього я знайшла загадкову опцію “Зберегти команду”, але пояснення, що вона робить, немає.)

Мінігра бійки як Пеппер, мабуть, найцікавіше, що вона як персонажка може запропонувати. Неважкий, але прикольний момент: захист Салта від кріперів зелених чоловічків, поки він там щось фіксить протягом 30 секунд. Початок мінігри застав мене зненацька. Без нагадування про управління (а воно було на самому початку, при запуску), я, звісно, провалила задачу, що викликало прикольну анімацію й перезапуск мінігри.

Світ гри, створений зі стандартних ресурсів рушія, не зовсім передає звичну стилістику кіберпанку, але й не здається недоречним. В умовах обмежених ресурсів і коротких строків — це дуже непоганий результат, як на мою неприскіпливу думку. Звісно, хотілося більше неонового освітлення, але ми ж у сюжеті бігали по дріму, то можна списати на це. Який там світ, у якому повсякденність — це андроїди й правління мегакорпорацій, ми особливо не дізнаємось. І, можливо, це на краще — мені так спати спокійніше.

Для гри, з опису сторінки, DarchanKaen натхнення знаходилося у To the moon та художніх творів жанру кіберпанк. Першою моєю думкою, звісно, стало “О, це звучть як спін на “Першому гравцеві приготуватися”.”. Погравши, я б не погодилася зі своєю оригінальною оцінкою, але загальна ідея імітації дійсності, шоломів і занурень, звісно, є.

Стосовно теми джеми і шуму, у грі є шум, як і візуальний, так і аудіо. Він має вплив на сюжет і веде в позитивній кінцівці до багатьох питань. Я б не сказала, що це найкреативніше розкриття теми, але тема присутня і це найголовніше. Жаль мало, і ми навряд чи дізнаємося що ж остання сцена значить.

Чого не вистачило у грі?

• Особисто мені забракло більше Пеппер. Вона, як персонажка, слідує класичному тропу Ватсона і здебільшого потрібна для того, щоб ставити ті самі питання, що виникають у гравця, і давати Салту пояснити, що відбувається.

• Коли я ознайомлювалася зі сторінкою гри на itch.io, мені не вистачило тематичного оформлення. Навіть найпростіша зміна кольорів сторінки допомогла б трохи занурити потенційних гравців у світ гри. Для соло-гри це не критично, але перше враження таки складається з “обгортки”.

До речі, налаштовувати дизайн сторінки можна і після подачі гри — тому не витрачайте на це час під час розробки, але й не проходьте повз після.

• Обкладинка, на якій бракує чудової назви гри “Хрятуатори”. Це ніяк не впливає на геймплей, але й не створює відчуття завершеності продукту.

Я завжди обожнюю, коли десь є позначка, скільки кінцівок у грі — це знімає вічне питання: “Я пройшла все, чи ще щось залишилось посмакувати?”

Трохи з залаштунків гри

Як людина, якій завжди цікаво хто це зробили й чому, в якому контексті, я вирішила побалакати з розробниками гри та поставити декілька питань.

1. Ви працювали одні?
Так, я працював один.

2. Здається ви декілька разів змінювали тему гри. З чим це пов'язано?
Так, я декілька раз змінював тему та концепцію гри - десь у шухляді +2 "робочі прототипи"; це пов'язано із браком часу та браком скіла / тим, що ідеї виходили далеко за межі можливостей рушія ( а) клон Disco Elysium та б) ВН із баготьма рутами ).

3. Чи вже приглянулися якісь інші ігри з джему? На які ігри ви чекаєте пограти?
Так, багато приглянулися; поки що більше всього сподобалися "Марсіанський синдром" та "Narrative Mudpit", та й взагалі поганих (майже) не має.

4. Пустеля, дорога і місто. Чи був в порядку локацій чи репліці Пеппер якийсь символізм? Чи це якась відсилка?
Символізм..важко сказати; можливо символізм (відсилка?) на напрямок типових "пригодницьких" локацій...можливо, просто тоді здалося логічним така послідовність.

5. Що це за відкрита кінцівка з Солтом який наче повертається на секунду?
Так, то відкрита кінцівка як відсилка на "To the Moon", та можливість продовження історії...Салт не просто так більш мовчазний.

Підсумки і TL;DR

Беру собі домашнє завдання: після сезону джему пограти в To the Moon, бо хочеться зрозуміти кінцівку гри.
Сама ж “Хрятуатори” — достойний учасник джему, навіть попри використання стандартних асетів. Я рекомендую в неї пограти, особливо якщо ви в настрої на щось просте й хочете трохи розвантажитися.
Проходження з обома кінцівками займає близько 20 хвилин (особливо, якщо ви, як я, не дуже вправні в інтерактивах!). Після першого проходження не починайте гру спочатку — завантажте останній сейв. Гра автоматично зберігає прогрес, і останній слот є переломним моментом.