Огляд на "Мушля"

Звідки в мушлях береться шум моря?

Таке, здавалося б, просте дитяче питання може застати зненацька будь-якого дорослого. І застає зненацька мене, щойно я починаю гру "Мушля" від OLOV Team. Саме це питання Майкл задає татові й, завдяки цьому, переносить нас у далеку галактику підводний світ. Там ми знайомимося з крабиком, у якого є ім’я, але всі називають його просто — Малий! І, повірте, як тільки ви його побачите, теж забудете ім’я й доєднаєтеся до всіх.

Малий отримує відповідальне завдання — записати шум у мушлі. Як виявляється, це не так просто. Гравець приміряє на себе роль краба й вирушає в пригодницький квест. Під веселу музику (яка, до речі, грає у мене на фоні поки я пишу цей огляд) ми знайомимося з мешканцями океану. Пригоди починаються зі збору мушель, адже куди ж іще записувати шум моря? І, як у будь-якому квесті, малого спіткають проблеми на кожному маленькому краб’ячому кроці. То хтось вже живе (і платить оренду!) за мушлю, то мушля дуже креативно використовується як гучномовець. А проте, наш герой не здається і знаходить компроміс, а то й робить добру справу. Доєднавшись збирати не тільки мушлі, а ще й сміття ми швиденько закінчуємо задачу. Тепер наступний крок - шумозапис. Тут все також виявляється не без проблеми - нам доводиться терміново шукати когось на заміну відсутній креветці (сподіваюся, її не з’їв під пиво тато на пляжі!).

Одразу з запуску гра викликала якусь просту дитячу радість під час проходження. Мушля — казкова історія з добрими вчинками, простим та смішним сюжетом, що супроводжується веселою музикою. Гру сміливо можна довірити дітям, бо управління є доволі простим, а зміст гри є доречним.

Важко виокремити що саме з усього чудового у грі викликає у мене таке захоплення. Окрім сюжету, інтерактивного геймплею і музики, гра дарує дозу ностальгії. Можливо, не всім знайома гра “Рибка Фреді”, але ті кому вона знайома мене зрозуміють.

“Рибка Фреді” — це серія дитячих ігор, що виходила в 90-х та ранніх 00-х і яка подарувала купу спогадів дітям у всьому світі. В ній гравці опиняються у підводному світі й допомагають розгадувати таємниці та рятувати інших мешканців океану з біди. Проходження “Мушлі” нагадало про існування цієї чудової гри; тепер залишається лише знайти де в неї пограти.

Повертаємося до “Мушлі”, бо цей огляд про неї. Мені хотілося б ще більше цієї гри! Можна запросто уявити різні пригоди й повчальні уроки, про які дізнається Малий: знайомиться з іншими мешканцями океану, вчиться розрізняти види мушель, можливо, навіть гра на ловіння сміття, яке поступово тоне. Тому дуже жаль, що так мало, але, зате, якісно. Гра має завершеність і є повноцінною історією, навіть попри свій короткий сюжет. Чудова реалізація в рамках джему.

Чого не вистачило у грі?

• Головне меню зафіксоване зліва, і з’являється відчуття, що не завантажився чи то логотип, чи то якесь інше зображення

• При діалогах іноді анімації залипали пришвидшеними. На грабельність не впливає, але око ріже.

• Вказівника квесту, наприклад, “Зберіть Х мушель” або “Знайдіть як записати шум”.

• Заходить краб до бару… Але не заходить. Було відмальовано чудовий бар, але він виявився не інтерактивним. То може такий задум, але все ж жаль.

Трохи з залаштунків гри

Як людина, якій завжди цікаво хто це зробили й чому, в якому контексті, я вирішила побалакати з розробниками гри та поставити декілька питань.

1. У вашої гри дуже цікаве трактування теми, звідки прийшла ідея
Олександр (Tiny_Little_Pixel): Мені подобаються теми, які можна трактувати по-різному — де є простір для фантазії. Тема "Шум" довго не виходила з голови: я декілька днів обдумував її, шукав щось нестандартне. І навіть коли просто стояв під душем, вона продовжувала крутитися в думках. Несподівано я глянув на старий кахель. І тут мене осяює: "А що як взяти за тему ШУМ моря/океану..? А де його можна почути?" Ще до того, як мені вперше пощастило побачити море, мені подарували мушлю рапана. Я часто прикладав її до вуха, бо дуже хотів почути море, бодай уявно. Цей спогад якось органічно вплівся в ідею — і так народилась наша історія про краба, якого всі звали просто "Малий".

Фото плитки надано Олександром і опубліковано з його дозволу

2. Які були виклики в роботі? Чи вдалося реалізувати все що задумали?
Володислав (DVD): Найбільшим викликом для нас було те, що це наша друга гра взагалі. Перша — це візуальна новела для минулого джему. Тож досвід отриманий тоді не сильно корелював з цим викликом. Якщо говорити про конкретні речі, для художника це звісно більший обсяг роботи, зокрема більше анімацій. Ну і пейзажі він до цього давно не малював. Щодо технічної реалізації, а саме програмування, то цей виклик випливає зі сказаного спочатку. Створювати менеджер станів, інтерактивні об'єкти, користуватися подіями -, мабуть, це було найскладніше. Загалом робити цю гру було стрибком вище голови.
На жаль, встигли не все. Бар, який можна побачити, мав бути ще однією локацією з сюжетним персонажем, тою самою креветкою Бертом. Це б додало пару хвилин нашій історії.

3. Чи плануєте розвивати гру далі?
Володислав: Можливо, після закінчення джему, випустимо такий собі Director's Cut. Там буде те, що не встигли додати, певні виправлення та незначні доповнення.

4. Вже встигли пограти в якісь ігри з джему? Щось приглянулося і чи порекомендуєте щось?
Володислав: Пограли. Проте виділити чітких фаворитів не просто. Нам обом сподобалася “Ентропія світів”. А так, можете подивитися під якими іграми ми лишали коментарі.

Підсумки і TL;DR

Тут, звісно, краб рейву (🦀🦀🦀) нема, проте й без нього чудова гра для всієї сім’ї з дуже класною музикою. Проходиться хвилин за 15, але заряджає позитивом на весь день. Хочеться продовження, але навіть у теперішньому вигляді — це справжня перлина.