За Завісою - (не)огляд Dragon Age: The Veilguard

Ефект першого враження в усі часи мав велике значення. Та в теперішню еру цифровізації він інколи й зовсім стає вирішальним фактором. Коли трейлер якоїсь гри тільки-но залили в мережу в коментарях вже встигли повісити на неї ярлик, диванні експерти дали їй свою оцінку та однозначно вирішили чи чекає на проєкт фінансовий успіх та як глибоко його розробникам потрібно копати могилу. Щось подібне сталося і після виходу першого трейлера Dragon Age: The Veilguard.

В відео під бадьорий музичний супровід на нас з екрану задерикувато вистрибували чудернацькі герої, потішні скелети, діснеєвські персонажі, рожеві поні та інша нечисть. Непритаманний серії кольоровий фільтр тільки підсилював враження того, що замість Dragon Age нам хочуть підсунути щось типу Fortnite тільки в обгортці RPG. Буду з вами чесним, я теж трошки приофігів від такого видовища. Я звичайно підозрював, що видавець захоче звернути увагу до своєї іменитої франшизи нової аудиторії, - як не як попередня частина вийшла цілих десять років тому, - але ж не так феєрично та в лоб. Хіба що репу на тлі відеоряду не вистачало. Та як це часто буває, у рекламного відділу своє бачення продукту, а у розробників - своє.

Як ви вже зрозуміли з заголовку, це не огляд на The Veilguard. Не бачу великого сенсу робити його більш ніж місяць по релізу. Та коли спостерігаєш за фінальними титрами гри, якій ти пожертвував 100 годин свого життя, в голові вирують різні думки, і ними хочеться поділитися. Головне питання хотів би закрити одразу: чи сподобалася мені нова Dragon Age? Однозначно так. Інакше б я її нізащо не пройшов до кінця. Часи, коли я міг десятки годин вбивати на криві незрозумілі ігри, залишилися в далекому минулому. Більш цікаве інше питання: чи перед нами гідний спадкоємиць серії?

Головна претензія до The Veilguard з боку деяких фанатів полягає в тому, що вона втратила дух попередників. Що це вже не те похмуре та серйозне фентезі з гігалітрами крові, темними підземеллями та відкушеними головами. І вони частково праві. Вайб нової частини набагато спокійніший та безтурботний. За невеликим виключенням, всі ваші вибори майже ніяк не вплинуть на подальшу історію. Хоча якщо порівнювати не з Origins, а з Inquisition, то нова ітерація вже не видається підкидьком або дальньою родичкою. Навпаки, виглядає як гармонійне продовження. Тут і знайомі персонажі, і згадування важливих подій минулого. Тим, кому сподобалась Інквізиція, скоріш за все зайде і The Veilguard.

І знову повернемося до претензій з боку фанатів. Так, я вирішив сформулювати свою думку відштовхуючись від існуючої критики. Деякі гравці скаржаться, що в новій частині відсутні або спрощені механіки, які були раніше - наприклад, не має можливості напряму керувати сопартійцями, а існуючі варіанти відповідей в діалогах не дають нам відігравати бездушну мразоту. Тут вже справа смаку: бої дійсно стали менш тактичними, але з іншого боку - набагато динамічнішими. Спокійно роздавати команди напарникам, безтурботно сьорбаючи чай, вже не вийде. А що стосується поціновувачів гри за безжальну сволоту, то в цьому аспекті згоден на всі сто - тут вам робити нічого. Для вас зробили Baldur's Gate III.

Та головна моя думка ось яка. Гру не робить хорошою чи поганою присутність чи відсутність чогось. Якщо розробникам вдалось зробити пропрацьованих персонажів, гарний навколишній світ, цікаву історію, то якось дивно казати, що гра гівно, бо в неї забули додати ще ось цю он штуку. BioWare змогли створити головне - цікаву та насичену пригоду на 100 годин. Весь цей час я не сумував ні хвилини. Я досліджував, приймав рішення, переймався проблемами компаньйонів, загамселив декількох драконів, і під кінець залишився цілком задоволеним. Може це і не ідеальна Dragon Age, на яку всі чекали, та це безсумнівно гарна гра та найкраща епік RPG цього року.