Бути казковим героєм – то не проста справа. Рятувати драконів, перемагати принцес, дарувати старим морозиво, дітям валідол, брати золото та віддавати собі – все це потребує значних зусиль від героя-початківця.
Стоп, щось тут не так… що там насправді роблять казкові герої?
Про діяння одного з них розповість гумористична пригодницько-рольова серія ігор Quest for Glory. Перша частина франшизи вийшла ще в далекому 1989 році «з-під пера» компанії Sierra, і мала назву Hero`s Quest, згодом назву змінили на Quest for Glory, щоб не було плутанини з іншою грою.
На той час Sierra вже мала у своєму доробку чотири гри з фентезійного циклу King`s Quest. Здавалося б, навіщо паралельно робити дві серії казкових квестів? Проте Quest for Glory мала суттєву відмінність. Вона була ще й рольовою грою. Але про це буде трохи пізніше, бо нас чекає…
Казкова історія
Одного разу, в далекому-далекому баронстві Шпільбург жив собі барон. І було в нього двоє дітей – син та дочка. Та одного разу з’явилася на обрії зловісна чаклунка-огресса на ім’я Баба Яга. Відьма наклала на баронство страшне прокляття. Діти барона кудись зникли, усюди з’явились розбійники і, загалом, жити стало не солодко.
Аж тут, у долину, де розташовувалося баронство, спустився молодий чоловік. Це був хоробрий герой-початківець. Тверезо оцінивши ситуацію, наш герой поставив підпис у реєстраційному журналі Гільдії Шукачів Пригод та вирішив подолати Бабу Ягу і врятувати дітей барона.
Так починається його та наш непростий шлях пригод.
Могутність, магічні знання, багатство – який твій вибір?
Не приховуючи нічого, Quest for Glory одразу демонструє новому гравцеві один з головних козирів – рольову систему. До уваги пропонується три класи для майбутнього героя – боєць, чаклун та крадій. Це дуже важливий вибір. Від нього залежать не банальні цифри в статистиках персонажа, але і засоби, якими гравець буде вирішувати задачі. Навіть деякий сюжетний контент залежить від обраного класу.
Наприклад, місцева цілителька просить героя знайти її перстень, що десь зник. Далеко йти не треба, біля дому цілительки є дерево з пташиним гніздом. В гнізді щось блищить. Це птах вкрав перстень!
Спритний крадій одразу влізе на дерево та забере в птаха коштовність. Сильний боєць камінням зіб’є гніздо на землю. А мудрий чаклун притягне перстень закляттям.
Причому епітети "спритний", "сильний" та "мудрий" – то не заради краси написано. В нашого героя є навички, які потрібно розвивати. Розвиток навичок схожий за принципом на той, що гравець міг бачити в RPG-серії The Elder Scrolls. Правило "Що використовую, те й покращується" працює як годинник.
Тож крадієві доведеться дряпатись через міську стіну туди-сюди, щоб ліпше лазити. Бійцю потрібно рубати розбійників та гоблінів, стаючи сильнішим. А чаклуну варто повчитись влучно кидати вогнекулю.
Рубати та палити ворогів варто не тільки задля покращення персонажа, а й заради вигоди. Вороги залишають гроші, які потім плавно перетікають в гаманець найближчого продавця еліксирів чи заклять.
Втім, крадієві доступна можливість обносити окремі будинки грошовитих містян, що не дуже героїчно, але будемо вважати це пожертвою на боротьбу з Бабою Ягою.
Так само, тільки чаклун може влаштувати магічні змагання з місцевим дивакуватим чарівником.
Боєць, як клас, найбільш обділений унікальним контентом. Хоча тут теж є хитрість.
Другим козирем серії Quest for Glory є можливість переносити свого персонажа з частини в частину. При переносі персонажа в нову гру серії зберігається його ім’я, деякі навички та закляття.
Забігаючи вперед, у грі Quest for Glory III в бійця є можливість провести спеціальний ритуал та стати паладином. І вже як «паладина» персонажа можна перенести в Quest for Glory IV. Там герой-паладин матиме свій унікальний контент.
Хитрість в тому, що якщо грати одразу в четверту частину серії, то класу паладина там немає.
Так "боєць", з плином часу, відігрався за нестачу унікальної сюжетної лінії в першій частині.
Наскільки ти любиш олдскул?
Оригінальна «Quest for Glory» виходила ще в 1989 році та мала графічний режим EGA, що видавав всього 64 кольори. Крім цього, керування грою було реалізовано не через мишу, загально відомим Point&Click-способом, а через клавіатуру. Різні команди типу взяти "назва предмета" доводилося вводити вручну, англійською мовою.
В 1991 вийшов VGA-ремейк гри, що підтримував вже 256 кольорів, мав повністю перемальовану графіку та знайоме Point&Click-керування мишою.
На відміну від сучасних ремейків, коли дуже часто "нова" гра втрачає певний шарм, притаманний "старій" грі – ремейк Quest for Glory зберіг дух казковості оригіналу.
Проте, я запропонував би спробувати обидві версії цієї гри. Якщо не боїтесь незручного керування та вам не муляє око проста графіка. Бо ці версії мають різні стилі. Це як читати казку, дивлячись малюнки різних художників.
Це тільки початок саги…
Quest for Glory - унікальний гібрид пригодницького квесту та рольової гри. Як ця гра, так і вся серія точно варті уваги гравців. Не здивуюсь, якщо, почавши грати в першу частину, гравець очуняє через тиждень, закінчуючи проходити Quest for Glory IV.
Топ коментарі (2)
Одна з найулюбленіших ігор дитинства. Особливо вразили та запом'яталися різні квести для різних класів. Коли тут грабуєшь ботинки за вора то вам не Скайрім - тут унікальні квести з унікальною анімацією та штучні пазли.
Тут є проблема у тому, що навіть емулятори з певними кольоровими схемами для EGA не того ефекту, який потрібен. Більшість людей вважають що ці ігри огидні та кислотні, але в них просто потрібно грати на такому сетапі:
Image description
Захисного екрану не вистачає). Хоча він ставився на інші моделі моніторів, здається.