Вслід за Сідом Меєром. Рецензія на Freeciv

Ознайомлення і поверхневий погляд

Freeciv — покрокова стратегічна гра випущена 5 січня 1996 і натхненна Civilization. Це безкоштовне програмне забезпечення, ліцензоване згідно з GNU GPL. Freeciv програмується на C і підтримується командою програмістів і комп’ютерників з усього світу. Також гра популярна на Linux і Mac OS.

Гра є багатомовною, цікаво, що всі мови в інсталяторі з офіційного сайту важать близько 25 MB з всього 230 MB, до того ж деякі переклади незавершені, Ukrainian — 69%. Примітно, що каталанська мова має 99% готовності. Український переклад ще й часом кривий, тож набагато зручніше поставити англійську.

З самого початку жодних церемоній. Одна "мережна гра" чого коштує

Інтуїтивно зрозумілим інтерфейсом тут слабко пахне. Пояснення набору правил (особисто я) не дуже зрозумів де дивитися і чи взагалі вони є. В окремому вбудованому вікні було щось на кшталт cmd, дуже дрібним шрифтом.

Націй достатньо (аж 541), навіть забагато, проте особливості у кожної відсутні. До народу прикладений опис і архітектура, перший подекуди англійською, мілкі одруки, але найбільше мене здивував той факт, що найбільшим описом відзначили... росіян. Де також переповідалася історія Київської Русі. І це був український переклад, помітьте. Невже в англійському так само? Мою реакцію найкраще виразили б три чарівні літери WTF, бо у інших націй часто було буквально одне речення (хоча цим і англійська грішила).

Так мене зустрічає налаштування одноосібної гри

Максимально просте меню...

...і трішки описів

Перша гра

Отже, я обрав Хетів і почався 4000 р. до н. е. Після попередніх меню у мене не було жодних ілюзій, і я явно очікував гіршого.

Гірше й настало. Трохи вище можна побачити вікно, яке я обізвав cmd, з мілким шрифтом. До чого це я? Правильно, в допомозі використовується те саме, з заледве не шрифтом Брайля. Слава Тархуну, текст можна було спокійно копіювати кудись і читати нормально, особисто я вставляв у звичайний текстовий документ. Копання в налаштуваннях щодо розміру шрифту нічого не дали.

Очікувано, українською було перекладено тільки дві треті максимум, деякі абзаци англійською. Текст написаний достатньо недбало, де-не-де одруки, але то лише моє редакторське око придиралося і посмикувалося час від часу. Тобто, взагалі, допомога дійсно допоможе. Проте чіткого плану дій не народить, можна сказати, у гри високий поріг входження.

Вікно гри

Перше місто

Особисто я сидів з роззявленим ротом, очі металися від кутка до кутка, а кнопка миші невтомно клацала, зовсім не переймаючись моєю розгубленістю. Штудіювати допомогу у мене не було жодного бажання, тож я поволі пересував різних юнітів.

Перше, що треба затямити: це не Сivilization. Ні перша, ні друга, ні тим паче третя. Хоча FreeCiv і має в своїй назві частинку "Civ", і називається клоном, але це інша гра. А схема та сама, пересування, рельєф, наука, земельні роботи. І хоча вона має в собі режими цих ігор, проте, я б сказав, це радше переосмислення ніж ті самі правила.

А далі — приємної гри! Особисто мені знадобилося під десяток спроб, щоб нормально прожити третину гри, а до того, щоб виграти, мабуть, буде ще десять-двадцять спроб.

Гра починає розгортатися

Трішки з історії

Група студентів з Університету Орхуса, завзятих фанатів Civilization, вирішила створити на її основі власну стратегію. Розробка почалася в листопаді 1995 року; через рік після виходу Civilization I. через трохи більше місяця була випущена версія 1.0. Перші правила були повністю на основі Civilization, а архітектура клієнт/сервер була в основному xPilot.

Група складалася з Аллана Ове, Клауса Лета і Пітера Унольда. Аллан зробив графіку, Клаус створив правила, і Пітер — клієнт X11. Тепер вони спільнотою Freeciv відомі як «німецькі доги». Жоден із трьох вже не бере участі в проекті.

Головною метою розробки залишалося зробити гру, схожу на Civilization, у яку можна було б грати через Інтернет, з учасниками на різних континентах, навіть за умови підключення за допомогою модемів 14400 біт/с. Freeciv досяг цього завдяки використанню асинхронного клієнт-серверного протоколу: під час кожного ходу користувачі-люди грають одночасно, а їхні дії надсилаються на сервер для обробки без очікування результатів. Це дозволяло грати в гру із затримкою мережі до кількох сотень мілісекунд.

Порти і інші версії

Спочатку розроблений на IRIX, Freeciv був перенесений на багато різних операційних систем: він поширюється з багатьма дистрибутивами Linux, пропонує інсталятори для Microsoft Windows.

Freeciv21

Форк оригінального проекту Freeciv, започаткованого з наміром модернізувати код та клієнтський інтерфейс, а також адаптувати програмне забезпечення до потреб довгострокового варіанту для кількох гравців. Його започаткували ентузіасти в спільноті Longturn.net. Станом на січень 2023 року він знаходиться на пізній стадії розробки. Першою стандартною грою Longturn, яку грали на програмному забезпеченні Fc21, була LT75, розпочата в листопаді 2022 року.

FCIV.NET

Варіант Freeciv, який зосереджений на 3D-графіці та доступний для безкоштовної гри на сайті www.fciv.net. Він використовує бібліотеку Three.js 3D.

Freeciv-web

Версія Freeciv, у яку можна грати онлайн у будь-якому сучасному веб-переглядачі. Він підтримує 2D-ізометричну графіку або 3D-графіку за допомогою WebGL. Ця версія представила кілька нових функцій, таких як підтримка гри за допомогою електронної пошти, яка доступна будь-кому в Інтернеті, і підтримка гри в будь-якій мапі з тих, що реально існують аж до відтворення Землі.

Налаштування гри за замовчуванням найближче до Civilization II, як за геймплеєм, так і за графікою (включаючи юнітів й ізометричну сітку). Пропозиція створити веб-версію Freeciv була зроблена 6 квітня 2007 року в списках розсилки Freeciv і задокументована на вікі Freeciv.org. Freeciv-web спочатку був створений Андреасом Росдалом, але зараз підтримується кількома розробниками Freeciv на GitHub.

Вплив

У 2000 році CNN помістив Freeciv серед «10 найкращих ігор для Linux на свята». У 2005 році в статті O'Reilly про «Ігри з відкритим вихідним кодом Mac» було рекомендовано Freeciv. У 2008 році APC назвала Freeciv серед «Топ-5 найкращих (безкоштовних) ігор з відкритим кодом». Linux Format вибрав його як «HotPick» у квітні 2010 року та жовтні 2014 року.

Freeciv був описаний як приклад у «Мистецтві програмування Unix» Еріком С. Реймондом. Дослідження та курси використовували Freeciv як платформу для експериментів із розробкою та програмуванням інтелектуальних агентів. У 2016 році Freeciv використовувався як виклик після шахів і Go для комерційного ШІ.

Післямова

Це чудовий приклад опенсорс гри, яка отримала купу розгалужень і міцну фанбазу. Причому, як на GitHub, так і власне гравці. Тим, хто вже давно знайомий з Civilization, я можу порадити і FreeCiv. Як мінімум, це новий досвід в обгортці вже давно знайомої гри. Спробувати варто.