З військових баз до мирного міста. Рецензія на SimCity

Вступ

Мало хто не знає франшизу SimCity, останні ігри цієї серії доволі часто входять в різні збірки симуляторів містобудування. Хоча іноді забувають, звідки пішла серія, і як виглядала ця найперша гра.

SimCity випущена компанією Maxis 3 жовтня 1989 року. Гра стала найпершим містобудівним симулятором. Гравець виступає в ролі мера: збирає податки, зводить споруди, прокладає комунікації. Та, звичайно, справляється з проблемами міста.

Після випуску було продано близько 300 тис. копій SimCity для комп'ютерів і майже 2 млн. екземплярів гри для приставки SNES. Це стала перша гра в лінійці містобудівельних симуляторів, і передувала найуспішнішій грі компанії — Sims.

Будь-хто, хто огляне оком інтерфейс, має право згадати про Сапера.

Приклад інтерфейсу гри

Як видно, вона має найпростіший системний вигляд. Гравцю треба будувати, органічно розвиваючи місто. Механіка може показатися легкою, але не все тут так просто. Система взагалі постане як якийсь незрозумілий двигун. Також реалізовані і різні цікаві штуки, про них згодом.

Перший погляд і трохи про ігролад

Це однозначно одна з тих ігор, в які можна грати з мінімальним знанням англійської. Достатньо перекладати опис проблем, які вискакують в окремому віконці, та решту слів потрошки. Звичайно, це не дасть повного розуміння гри, тобто засвоєння всіх її аспектів, але успішне місто збудувати цілком можливо.

Гра повністю присвячена містобудуванню. Можна починати з будь-якого місця на мапі, провівши декілька клітинок доріг, і побудувавши декілька житлових кварталів (англ. residential). Далі йдуть промислові зони і комерційні, (англ. industrial, commercial) відповідно.

Вже друге місто у мене виявилось успішним, але лише наполовину. Начебто я досяг цілей, проте вилізла купа проблем, які я поняття не мав як вирішити. Думаю, це той момент, який заставить мене ще раз пройти більш "чисто".

Останнього рівня міста я досяг за трішки більше години

Пізніший скріншот, я намагався досягти хоча б якусь перевагу в сторону YES, але не виходило справлятися з заторами.

Після першої катки (вибачте за сленг) лишилися приємні враження, тим паче я відкрив лише максимум третину гри. Після цього настало вивчення інтерфейсу та аналітичних та статистичних можливостей гри.

Проте мені не дуже було зрозуміло, як воно працює і як має
допомагати, тому перейшов до іншого.

З першого погляду, симуляція життя в місті виглядає складним процесом, але, за словами розробника Вілла Райта:

System dynamics is a way to look at a system and divide it into, basically, stocks and flows. Stocks are quantities, like population, and flows are rates, like the death rate, the birth rate, immigration. You can model almost anything just using those two features.¹

На скріншотах знизу через спеціальний інструмент приклад даних того чи іншого об'єкта або зони. Перше — вугільна електростанція, а друге — одна з житлових зон. Як видно, тут лаконічно і текстово надаються декілька рядків даних.

Крім того, у грі іноді викликаються різні катастрофи: торнадо, падіння літака, пожежа, тощо.

Heavy traffic, my sir

Тепер можна докладніше розглянути гру. Тут мікроменеджемент доволі слабко виражений, достатньо слідкувати за потребами в зонах і задовольняти потреби і дивитися на скарги.

Якщо доходи підуть в мінус, і бюджет дорівнюватиме нулю, то наслідком стане руйнування доріг. Якщо у вас вже є проблеми з трафіком, то це лише запустить процес еміграції з міста, натомість, грошей для нових житлових зон і навіть доріг не буде.

У мене це вискакувало кожні 5 хв, що і дало назву розділу.

Можна за всю гру так і не відкрити графіки заторів, щільності, але без цього у гравця не буде розуміння, що саме робити, і куди дороги розширяти. Загалом, не варто робити тут ґайд, якщо коротко, треба набити руку на двох-трьох містах, та трішки поекспериментувати з плануванням.

А це вже затягує в гру з головою, хоча вона навіть не є шутером чи чимось динамічним. Варто зауважити, що, крім просто будування міста з 1900 року, існують різноманітні сценарії з вже готовими містами, як-от Сан-Франциско чи Бостон, де також треба досягнути певних цілей чи почати з певних руйнівних умов, виправивши положення міста.

Проходження

Історія створення

Цей момент настільки цікавий, що я присвятив йому цілий розділ. Автором і ведучим ґеймдизейнером гри був Вілл Райт, в бутність його ще інді-розробником. Більшість напрацювань належали саме йому.

Ідея з'явилася під час розробки Raid on Bungeling Bay, shoot 'em up гри, де треба було керувати гвинтокрилом і руйнувати ворожі бази крок за кроком. Під час розробки Вілл створив розлогий редактор, який дозволяв створювати бази чимшвидше. Як Вілл потім зізнавався, він більшість розробки приділяв базам, а по їх створенні скоріше милувався результатом ніж займався руйнуванням.

Тим часом він захопився урбаністикою, вивчав системну динаміку. Крім цього, Райт був натхненний розповіддю Станіслава Лема «Подорож сьома, або як власна досконалість привела Трурля до біди» з циклу «Кіберіада», де за сюжетом Трурль виявляє поваленого тирана і, пошкодувавши його, створює мініатюрне королівство.

Гра відображала схвалення Райтом громадського транспорту та несхвалення ядерної енергії.

Вілл Райт

Перша версія гри була розроблена для Commodore 64 у 1985 році; вона не була опублікована ще чотири роки. Початкова робоча назва SimCity була Micropolis. Гра була незвичайна тим, що в ній не можна було ні виграти, ні програти; як наслідок, видавці ігор не вірили в можливість успішного просування та продажу такої гри. Broderbund відмовився публікувати назву, коли Райт запропонував її, і він безуспішно пропонував її низці великих видавців ігор. Нарешті, Браун, засновник крихітної компанії Maxis, яка розробляє програмне забезпечення, погодився випустити SimCity як одну з двох перших ігор для компанії.

Вілл Райт і Браун повернулися в Broderbund, щоб офіційно отримати права на гру в 1988 році, коли SimCity була майже завершена. Після того, як керівники Broderbund Гарі Карлстон і Дон Даґлоу побачили SimCity, вони підписали з Maxis угоду про розповсюдження обох перших ігор. Таким чином, через чотири роки після початкової розробки, SimCity був випущений для платформ Amiga і Macintosh, а потім IBM PC і Commodore 64 пізніше в 1989 році.

Вплив і актуальність гри

SimCity — це той випадок, коли інді-розробник зумів кинути виклик ігровій індустрії і залишити по собі багатий спадок. І не просто спадок, а цілий жанр, якому ще залишалися роки розвитку. В 80-х роках інді-розробники не мали жодної підтримки, здебільшого ідучи в небуття. І Віллу Райту удача посміхнулася тільки через чотири роки.

Гра повністю відрізнялася від тих, які зазвичай стояли на полицях. Мало кому приходила ідея створити гру без конкретного кінця з цікавою системою симуляції. Останнє і справило велике враження на багатьох критиків того часу, як щось нове, інноваційне і неймовірне.

Звичайно, гра відносно реальності достатньо проста, проте деякі моменти, наприклад уявлення про монолітність міста, SimCity чудово виправляє.

Вілл Райт не зупинявся на досягнутому, і, крім того, розробив ще одну абсолютно унікальну гру Spore. Але це вже зовсім інша історія.

Висновки

Я вважаю, що з грою має ознайомитись передусім кожен, хто вважає себе асом містобудівельного симулятора. На фоні сучасних подібних ігор SimCity виглядає просто, проте це не виключає кардинально новий досвід.

Також, навпаки, SimCity чудова гра для тих, хто хоче познайомитись з жанром будівельного симулятора, і почати з чогось легкого. Можна йти далі по гілці франшизи, аж до SimCity 4 чи 5.

---

1. Переклад: Системна динаміка — це спосіб поглянути на систему та розділити її на, в основному, запаси та потоки. Запаси – це величини, як чисельність населення, а потоки – це показники, як смертність, народжуваність, імміграція. Ви можете моделювати майже все, використовуючи ці дві функції. ↩