Alien: Isolation - це чудова гра і прекрасний варіант для Гелловінської ночі

Коли я обирав в який жахастик зіграти на Гелловін, то врешті-решт зупинився на кандидатурі Alien: Isolation і не пошкодував. Мені так сподобалась атмосфера та естетика гри, що приблизно на середині проходження, я вирішив передивитися трилогію фільмів про Чужого і зробив це за три вечори (якраз було що робити під час відключень електроенергії). Тож грою я залишився задоволений, але є у мене і кілька претензій про які я напишу трохи нижче.

Та почати хочу з сюжету. Головною героїнею гри являється Аманда Ріплі, донька тієї самої Елен Ріплі з трилогії фільмів. Аманда хоче дізнатися, що саме сталося з її мамою, бо вона вважається зниклою безвісті. І тут їй трапляється чудова можливість, на космічну станцію Севастополь доставляють бортовий самописець з Ностромо, на якому й працювала її мама. Тож вона вирушає туди, щоб все дізнатися. І те Що вона там зустріне, не дуже їй сподобається. Та хто захоче, той може зіграти і самостійно все побачити.

І тут у мене перша претензія до гри. Сама історія та її деталі мені сподобалися, але від фіналу я був трохи розчарований. Бо завершення історії не стало вишенькою на вершині смачного тортика, а ніби в завершальний момент, хтось забрав у тебе останній шматочок торта. І ти сидиш такий трохи сумний, але сам торт був дуже смачний. Тепер тортика захотілося :)

А от стосовно чого в мене немає абсолютно ніяких нарікань, так це стосовно візуальної та звукової складової Alien: Isolation. Тут розробникам з Creative Assembly хочеться тільки поаплодувати. Вони проробили прекрасну роботу, бо гра виглядає та звучить прекрасно. Відчувається, що розробники шанобливо відносяться до першого фільму, а саме на першу частину франшизи, ця гра найбільше подібна в плані атмосфери. Так от, все, що вас оточує у грі: пузаті монітори, обшивка коридорів, лампочки, драбини, газовий пальник і навіть кінчик хвоста Чужого – все це відтворене з ідеальною точністю до першоджерела. І це дуже класно! Правда все це я почав сильніше помічати, вже після перегляду трилогії.

Ну а звук в грі – то ваш найкращий друг. Бо саме завдяки прекрасній роботі зі звуком, ви завжди знатимете де зараз знаходиться Чужий чи про інші небезпеки. Вже після кількох годин, ви настільки вивчите звуки, що буде по них розуміти чи то Чужий виліз з вентиляції, чи навпаки, заліз в неї і можна йти далі. Та й усі ті тупотіння, шкрябання, потріскування електрики, звуки комп’ютерів і звуки відкривання дверей та вентиляційних шахт - занурюють в моторошну атмосферу просто надзвичайно!

Настав час розповісти про ігровий процес. Тут у нас стелс жахастик з безсмертним монстром, від якого потрібно ховатися, і я таке не дуже люблю. Так, далі у головної героїні буде можливість створювати коктейль Бандера смузі, більш відомий у світі як коктейль Молотова, а ще пізніше з’явиться вогнемет, але цим усім можна тільки ненадовго відлякати Чужого. Хоча з іншого боку, якщо б тут давали можливість відстрілювати Чужих наліво і направо, то це теж було б не прикольно. Та яку думку я хочу донести, мені не було прям дуже страшно у присутності монстра, навіть навпаки, хотілося схопити його за хвіст :) Знаєте, що мене лякало? Що я вже граю 30-40 хвилин і досі немає можливості зберегтися, а перепроходити все це знову не хочеться. Тобто, я боявся витрачати свій час, який у реальному житті є обмеженим ресурсом. Мабуть старію :)

Але повернемося до гри. Окрім повзань навприсядки, гра пропонує протистояння з вороже налаштованими людьми та андроїдами (хоча і цього можна уникнути, повзаючи навприсядки). А для протистояння у головної героїні є револьвер, дробовик, гайковий ключ, електрична дубинка. Все це відкривається поступово, але набоїв не те щоб багато, тож інколи залишається тільки стелс. Та є ще й додаткові засоби: Бандера смузі, вибухівка, електромагнітна міна, димова граната та пищалка, щоб відволікати противників. Все це головна героїня може робити з підручних матеріалів, які розкидані по всій станції. Ну і звісно ж, потрібно створювати аптечки для відновлення здоров’я. І все це обов’язково знадобиться. А також, потрібно буде зламувати двері декодером, відчиняти герметичні засови за допомогою гайкового ключа, зламувати електрощитові та випалювати деякі об’єкти плазмовим пальником.

Все це поступово додається в ігролад, аж до середини гри, а потім залишається тільки повторювати ці процеси. Тут і буде моя друга претензія – гра трохи затягнута, як на мою думку. Я витратив на її проходження трохи більше 19 годин і от якби вона було коротшою годин так на п’ять, то було б краще. Просто мені трошки набридло повзати навприсядки під кінець гри і вже просто хотілося дізнатися, чим все це закінчиться.

Окремо хочеться розповісти про фанатський переклад українською мовою, бо він шикарний! Прочитати цитування вірша Шевченка в електронній переписці чи почути пісню «Без бою» від гурту Океан Ельзи по радіо було надзвичайно приємно (окремий респект за ПТН ХЛО, це піднімало мені настрій кожного разу). Та й в принципі грати нашою рідною мовою дуже приємно. Дякую всім причетним до перекладу!

Завантажити локалізацію можна тут - [UA][UKR] Українська локалізація Alien: Isolation або на сайті Кулі (Каталог української локалізації ігор) - Alien: Isolation.

Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь.

Ну що, тепер підсумки. Alien: Isolation – це надзвичайно цікава та захоплива гра, в яку, на мою думку, ватро зіграти кожному шанувальнику трилогії фільмів Чужий. Тут красива графіка, шикарно атмосферний звук, цікавий сюжет і досить різноманітний ігровий процес. Звісно не обійшлося і без претензій, але вони не настільки критичні та й для когось, вони можуть взагалі не здатися проблемами. Тож вперед, зустріньтеся з космічним монстром і спробуйте вижити :)

Посилання на мою рецензію гри в Steam тут - Alien: Isolation