Ryse: Son of Rome - це епічна екскурсія в древній Рим

Як же мені було приємно проходити Ryse: Son of Rome, бо за останній час я дуже багато грав в action/rpg ігри у відкритому світі, і трохи стомився від того, що в них потрібно витрачати по 100+ годин на проходження. А ця гра проходиться десь за 6-7 годин і приносить лише задоволення, як від перегляду хорошого блокбастера.

Перше, за що чіпляється погляд – це, просто шикарний візуальний ряд гри. Та і не дивно, бо над грою працювали Crytek, а вони знаються на відпадній графіці. По сюжету, головний герой побуває і на вуличках Риму, і в диких лісах Британії, і в печерах, і навіть на Колізеї. Всі ці локації виглядають надзвичайно красиво, особливо римські вулички з їхньою естетикою, і хочеться просто ходити і робити скріншоти на кожному кроці, чим я майже і займався всю гру :)

Другий цікавий елемент гри – це бойова система. Вона тут проста, але дуже видовищна. Є удар мечем, щитом, парирування, перекат для ухилення від атак, режим люті (в якому час трохи сповільнюється, а головний герой швидше завдає удари) і добивання, за допомогою яких можна відновлювати здоров’я, поповнювати шкалу люті, або отримувати більше досвіду, все це на вибір гравця. І от ці добивання, приносять справжнє ігрове задоволення. Вони виглядають дуже брутально, криваво і особисто мені, не набридли до самого фіналу, навіть більше скажу, я гру пройшов двічі і за два проходження мені все ще приємно було грати в Ryse.

Та окрім основного сюжету, якщо вам було мало боїв як і мені, то розробники створили онлайн частину, де потрібно битися на арені Колізею в гладіаторських боях. В цей режим можна грати і самотушки, але тільки в одну його складову, бо для решти потрібен напарник.

Можливо ти оволодів мечем, але не варто зустрічати світ тримаючи його у руках.
Леонтій Тіт

І останній приємний елемент – це сюжет і режисура. Головного героя гри звати Марій Тіт, він солдат і справжній син Риму, через напад бритів втрачає свою сім'ю, і змушений ставати на шлях кривавої помсти. Так, зав’язка досить банальна, але мені було цікаво спостерігати за персонажем і гадати, як саме, він звершить свою помсту. І я не розчарувався, фінал був ефектним.

А під приємною режисурою, я мав на увазі те, що розробники прагнули зробити свою гру дуже кінематографічною і це їм, на мою скромну думку, вдалося. Все це видно в катсценах, і тих самих добиваннях про які я писав вище, а чого лише варта сцена висадки з кораблів на пляж, для штурму укріплення, яка ну дуже нагадує аналогічну, в фільмі «Врятувати рядового Райана» та ще й під епічну музику. До речі вся музика в Ryse, під стать подіям – епічна і пафосна, битися під неї одне задоволення.

Висновок. Ryse: Son of Rome - це красивий, стильний, цікавий ігровий блокбастер в який приємно і весело грати. Можу порекомендувати любителям красивих ігор, брутальних боїв, епічних історій, а також тим, кому подобається естетика древнього Риму.

Посилання на мою рецензію гри в Steam тут - Ryse: Son of Rome