На момент мого знайомства з Hitman: Absolution, я не пройшов до кінця жодну з ігор цієї серії. Грав у Hitman 2: Silent Assassin, але на завданнях в Санкт-Петербурзі моє проходження завершилося. Ще, зовсім трохи, грав у Hitman: Contracts, але там взагалі недалеко дійшов. Можливо, вони мені здалися за складними, чи не вистачало терплячості, вже і не пам’ятаю. В інші частини зовсім не пробував, але бачив як їх проходив мій брат і за цим було досить цікаво та захопливо спостерігати. Тому я і вирішив виправити цю несправедливість та пройти хоча б одну гру про легендарного Агента 47 зі штих кодом на потилиці. Чому мій вибір зупинився на Absolution, навіть і не знаю, але від проходження я кайфував!
З самого початку, гра приємно вразила картинкою, я звісно пам’ятав, що графіка в грі була класною ще у 2012 році, але я не думав, що вона так добре збереглася і в 2019 (саме тоді я проходив гру) зможе приємно вражати. Також порадувало і різноманіття локацій. Ринок, кукурудзяне поле, ринг для реслінгу, сільська місцевість, зал суду і ще кілька інших, захоплюють своєю продуманістю і стилістичним виконанням, додайте сюди ще й різноманіття погодних умов та різні проміжки часу дня і ночі, і приємні години грання гарантовані!
Ігровий процес, теж порадував і він, мабуть, став простішим, бо я зміг проти гру до кінця :) Як і в минулих частинах, нам потрібно елегантно ліквідовувати задані в контракті цілі. Для цього є купа різних способів і підходів. Можна маскуватися перевдягаючись в інших персонажів, від простого охоронця і до віртуозного шеф-повара, можна постаратися справитися власними силами і за допомогою вірної струни від роялю чи легендарних пістолетів – Сілверболлерів, виконати поставлені завдання, вибір за гравцем, але скритність краще винагороджується.
Коли я вперше потрапив на відкриту локацію, здається то був ринок, то я залип в ній на добрих три години, бо мені так сподобалося, що вирішив випробувати всі варіанти ліквідації поставленої цілі. І так було на кожній відкритій локації. Тільки під самий кінець гри, коли завдання стали трохи складнішими, я вже не пробув всі способи по знищенню, але як мінімум по два рази я проходив такі завдання.
В плані сюжету гра стала більш кінематографічною. Тепер є повноцінна історія, яка проведе Агента 47 по різноманітних локаціях і кожна його ціль буде сюжетно обумовлена. Особисто в мене, така зміна в серії не засмутила (в минулих іграх, кожна місія була наче окрема міні історія, якщо я нічого не плутаю), але багатьом фанатам серії це не дуже сподобалося. Думаю їм видніше, але якщо ніколи не грали в Hitman, то скоріше за все, нічого критичного не помітите.
В підсумку зазначу, що отримав велике задоволення від Hitman: Absolution і анітрохи не пошкодував про витрачений на неї час. Гра мені настільки сподобалася, що я навіть планую наважитися і пройти інші частини цієї легендарної серії ігор.
Посилання на мою рецензію гри в Steam тут - Hitman: Absolution
Останні коментарі (10)
Я просто обожнюю стелс-ігри. І, звісно ж, королем цього жанру для мене є серія Metal Gear Solid від геніального Хідео Коджіми. Його увага до деталей, глибокий сюжет і унікальний стиль роблять ці ігри неперевершеними. Але й Ubisoft зі своїм Splinter Cell не відстає. Сем Фішер — справжня легенда, і його пригоди заслуговують не менше похвали. Для мене ці дві серії завжди ділили перше місце, кожна по-своєму неповторна.
Проте скільки я не пробував грати в Hitman, ця серія ніколи не затягувала мене до кінця. Як і Рома, я кілька разів намагався пройти ігри, але історія, пісочниця та всі ці різні способи вбивств просто не чіпляли. Мене не цікавили ані шляхи до ліквідації цілей, ані варіанти виконання місій, і жодної з частин я так і не завершив.
Але є один виняток — Hitman: Absolution. Це єдина гра з усієї серії, яка мені справді сподобалася і яку я пройшов до кінця. Тут все якось гармонійно склалося: стелс був цікавим, персонажі — харизматичними, графіка виглядала чудово, сюжет тримав у напрузі, а катсцени були просто неймовірними. Absolution відійшла від класичного стилю IO Interactive, і, як на мене, це пішло їй на користь. Особливо запам'яталася місія з черницями-кілерами — вона була просто шикарною, викликала в мене справжній захват.
О так, місія з черницями-кілерами класна, цікава і досить не проста. Я там довгенько перегравав моменти, щоб пройти її максимально вишукано. Чи хоча б просто пройти.
До серії Metal Gear Solid я все ніяк не дійду, бо не всі частини присутні на ПК. Тому дані ігри в мене в далеких планах на проходження і сподіваюся, що колись таки доберуся до цієї серії. А стосовно Splinter Cell, то я пробував пограти у першу частину, в 2022 році, й щось вона мені дуже тяжко заходила і я її так і не осилив. Хоча на Java проходив майже всі частини 😅, але то зовсім не те. Може з Splinter Cell: Blacklist мені більше пощастить, бо вона найновіша гра в серії 🤔
з хітменами так: пройшов одну гру -- пройшов усі.
Цікава думка 🤔 Коли пройду ще кілька частин серії, то побачу чи воно й справді так.
пройшов 2, 4 та оцю абслюшн.
руки не дотянулися ще до перезапуску, а 1 частину просто фізично грати не можу)
blood money маю і завжди тримаю "на потім"
Це класно, що є з чим порівнювати дану частину, бо я ж тільки Absolution пройшов.
Пройшов усі хітмени, окрім блад мані. Люблю абсолюшен. В ньому є всякі дивні епізоди, але загалом чудова гра.
Бери world of assassination - комплект із всіх трьох ігр перезапуску хітмена. В старі частини, які вийшли до абсолюшен, зараз можна грати хіба із дослідницького інтересу, бо з їхнім уєбанським керуванням і дивними правилами миритися вже неможливо
Дякую за рекомендацію. Бо я вже давненько придивляюся до World of Assassination та все ніяк не вирішу чи хочеться мені проходити саме ці частини.
Перезапуск хітмена зробили для живих людей. Він зручний і в ньому все зрозуміло, так шо не треба воювати з керуванням
Це класно! Вже додаю гру до бажаного і за можливості придбаю :)