Valiant Hearts – це простенький квест з елементами головоломки, який розповідає про події Першої світової війни. Всі головні герої потрапляють на війну з різних причин, хтось був змушений це зробити, хтось шукає свого батька, а хтось записався добровольцем, щоб помститися. На війні вони побачать всі її жахіття і безжальність, але разом з тим, знайдуть друзів, побратимів та вірних товаришів.
При першому запуску гри, мене вразила музика. Вона прекрасна. Це були чаруючі і трошки меланхолічні звуки піаніно, та вони відразу задають тон всій грі. Адже саме такі емоції в мене викликала Valiant Hearts, радість з нотками меланхолії. Та і взагалі, музика відіграє велику роль в грі і тісно вплетена в ігровий процес. Яскраво це проявляється в моменти поїздок на автомобілі, під час яких грає весела музика, а головних героїв обстрілюють ракетами і з кулеметів в такт мелодії. Це грається дуже весело, приємно і досить незвичайно, принанні я такого більше ніде не бачив.
З графічної сторони, гра виглядає приємно і стильно, за рахунок коміксового виконання. А ігровий процес поділений на кілька видів. Основний – це пошук різних предметів, для просування по сюжету, інколи, цей процес розбавляють не надто складними головоломками, битвами з босами, керуванням танком чи стрільбою з гармати. А другий вид, то поїздки на автомобілі про які я вже писав вище. Та до цього, кожен персонаж наділений власними ігровими можливостями, один може копати, інший перерізати колючий дріт, а єдина представниця жіночої статі – може лікувати поранених, то ж кожен персонаж грається трохи по іншому. А ще у грі є песик, якому можна віддавати різні команди, щоб успішно виконувати головоломки, і який відчувається повноцінним ігровим персонажем.
Ще одним приємним аспектом гри, особисто для мене, стала наявність в Valiant Hearts історичних фактів про Першу світову війну. Деякі з них я пам’ятав ще з шкільних років, а деякі було цікаво дізнатися. Цю гру можна сміливо рекомендувати для шкільної програми, як додаток при вивченні Першої світової війни, думаю дітям таке б сподобалося.
Трохи про фінал історії, без спойлерів. Багато людей позитивно відмітили у своїх рецензіях закінчення сюжету і я їх розумію, бо фінал дійсно вийшов емоційний. На мою думку, зв’язано це з тим, що кінцівку гравець не просто дивиться, а приймає в ній участь. Фінальний монолог одного з головних героїв – це не просто відеоролик, під акомпанемент хорошого саундтрека, а ігровий момент де потрібно керувати персонажем. І коли це усвідомлюєш, то емоції просто переповнюють і радий був би скерувати персонажа назад, але такої можливості немає. Саме цим, фінал історії так сильно і чіпляє гравця та на довго залишається в пам’яті.
Особисто я, отримав величезне задоволення і обширний спектр емоцій, від проходження Valiant Hearts: The Great War. Це дійсно маленький шедевр. А тим хто ще не грав, раджу не очікувати занадто багато від цієї гри, а просто спробувати!
Такий підсумок до гри я написав у 2020 році коли перепроходив її, але зараз, коли в Україні йде повномасштабна війна і котру віроломно розпочала підступна росія, то я не впевнений чи захочеться комусь ще й грати в гру про війну. Тож тут вже кожен вирішить для себе самотушки.
Посилання на мою рецензію гри в Steam тут - Valiant Hearts: The Great War™ / Soldats Inconnus : Mémoires de la Grande Guerre™
Топ коментарі (0)