Видавець Square Enix погубив весь потенціал Deus Ex: Mankind Divided

Мені дуже шкода, що талановитим розробникам з Eidos Montreal не надали можливість завершити сюжет Deus Ex: Mankind Divided так, як їм того хотілося. Історії сиквелу ніби й має фінал, але складається таке відчуття, що це була тільки половина і далі повинно було бути щось ще і від цього трохи сумно. Та навіть те, що в грі присутнє, мені дуже сподобалося і я отримував велике задоволення від перебування в цьому похмурому світі аугментованого майбутнього.

Події гри відбуваються через кілька років, після фіналу першої частини. Під час масового божевілля аугментованих, яке спричинив один персонаж з Human Revolution, загинуло багато людей. Внаслідок цього в суспільстві стався розкол і аугментованих людей почали боятися та переслідувати. Такі люди тепер живуть окремо від звичайних в різних гетто, де процвітає бідність та злочинність. Як наслідок, виникає рух «Augmented Rights Coalition», які дуже радикальними та подекуди терористичними методами, відстоюють права аугментованих людей. Свідком одного з таких методів, а саме вибуху на вокзалі, стає головний герой гри.

Грати, знову пропонують, за вцілілого після подій фіналу Deus Ex: Human Revolution - Адама Дженсена, який тепер працює на Інтерпол. Його завданням, буде знешкодження терористичного угрупування, а окрім цього, в грі присутня сюжетна лінія зі змовою масонів, які можуть бути серед працівників Інтерполу, також немало додаткових і дуже варіативних завдань, які проходити одне задоволення. Тут і детективне завдання зі знаходження серійного вбивці, і завдання пов’язане з сектою прихильників кібербога і тому подібне.

Візуальну частину Deus Ex: Mankind Divided добре так підтягнули й гра виглядає просто шикарно. Прогулюючись Прагою, а більша частина подій відбувається саме в ній, я не міг намилуватися цим містом. Екстер’єри, інтер’єри та пейзажі, що створили художники, просто заворожують і з’являється відчуття реальності оточення. Дуже легко повірити, що саме так може виглядати місто далекого майбутнього, та краще, щоб у нас все було значно позитивніше, ніж це показано в грі.

В плані музичного супроводу, гра також радує і якщо я не помиляюся, то композитором виступив все той же Майкл МакКанн, що писав музику і для Human Revolution. І його музика, в тандемі з прекрасним візуалом, створили надзвичайну атмосферу кіберпанку.

Ігровий процес не надто змінився в порівнянні з попередньою грою, принаймні мені так здалося, хіба що, він став трохи варіативнішим шляхом добре пророблених локацій. А в цілому, це той самий варіативний stealth з елементами action які виражені в перестрілках. Та все ж, значно цікавіше проходити гру по стелсу, бо саме в цьому напрямку гра і розкривається на повну, але ніхто не забороняє грати в Mankind Divided, як в шутер від першої особи. Також, гру відносять до такого умовного жанру, як immersive sim. Яскравими представниками якого, являються такі ігри як: System Shock, Thief: The Dark Project, Deus Ex, Dishonored, Prey (2017), Arx Fatalis і Dark Messiah of Might & Magic. А головною особливістю таких ігор є надання гравцеві надзвичайно широкого вибору варіативності в ігровому процесі при проходженні, що і представлено в вище згаданих іграх, за такі можливості їх і люблять.

Єдина проблема таких ігор – вони не розраховані на масового гравця і тому не заробляються велетенські суми грошей. Саме це і сталося з Deus Ex: Mankind Divided. Вона не продалася в достатній для видавця кількості копій і всі подальші напрацювання та плани розвитку всесвіту, якщо вони були, заморозили. Але мені здається, що Square Enix самі в цьому винні, вони змусили розробників створити в грі режим «Breach», де потрібно було керувати своїм аватаром у візуалізації комп'ютерних систем, щоб викрадати дані. А за виконання завдань або за реальні гроші, так в грі були чи й досі є мікротранзакції (грав я аж у 2018 році), гравець отримував контейнери з випадковою винагородою. Я навіть не пробував грати у цей режим, мені вистачило його опису, щоб все бажання зникло. Тому, на мою думку, всі ці сумнівні моменти та незавершеність основної історії, яку скоріше за все, видавець не дав доробити, щоб випустити гру скоріше, і вплинули на невеликі продажі Mankind Divided. Що там говорити, якщо і я сам не поспішав зіграти в цю гру, бо мене відлякували всі розмови про мікротранзакції та недосказаність історії. І від того, що продовження скоріш за все не буде, мені стає сумно, бо гра вийшла реально класною та все згубив жадібний видавець. Звісно, Square Enix можна зрозуміти, вони хочуть заробляти гроші й це їх головна мета в ігровій індустрії, в цьому немає нічого поганого, але розчарування від загубленого потенціалу даної франшизи залишається.

Вийшло трохи сумно під кінець, але все-таки Deus Ex: Mankind Divided – це прекрасна гра, яка подарує приблизно 30 з хвостиком годин цікавої історії про людей, які не зважаючи на весь технологічний прогрес, залишаються такими ж людьми та завжди знайдуть привід ненавидіти одне одного. Але ця гра, однозначно варта того, щоб про неї не забували!

Посилання на мою рецензію гри в Steam тут - Deus Ex: Mankind Divided