Я вже проходив Remember Me ще в рік її виходу і вона мені дуже сподобалася, хоч і здалася трохи закороткою. Мене так захопив всесвіт і стилістика гри, що хотілося ще, а вона завершилася так швидко, як мені тоді здавалося. Зараз же я розумію, що її тривалість, така як і потрібно.
Три причини підштовхнули мене, перепройти Remember Me вдруге у 2020 році. Перша причина - черговий переніс дати виходу Cyberpunk 2077, а я вже налаштувався поринути в світ кіберпанку. Друга – я почав дивитися серіал Altered Carbon, він теж в стилістиці кіберпанку, перший сезон шикарний, а от другий вже менше подобається. А третя причина – це те, що я нещодавно проходив Vampyr, а її, як і Remember Me, створила таж сама студія DONTNOD Entertainment, а мені дуже імпонує підхід цих розробників до прописування всесвітів їх ігор.
Нічний Нео Париж
А тепер про саму гру.
Уявіть собі можливість, ділитися з іншими своїми спогадами і емоціями, які під час цих спогадів ви відчували. Наскільки ж неймовірно це може бути. Дати можливість коханій людині відчути, як сильно ви її кохаєте і що при цьому відчуваєте, або зберегти в собі спогади і думки померлого родича, чи навпаки стерти болісні згадки з пам’яті. Саме такі можливості дала людям корпорація Memorize. Та не даремно існує такий вислів - добрими намірами вимощена дорога в пекло! Вчені в Memorize, проводять експерименти над людьми стираючи і переписуючи їм пам'ять, а всіх використаних просто викидають в район під назвою 404, де вони перетворюються на потворних істот, які керуються тільки первісними інстинктами. Протистоять злочинам цієї корпорації – ерористи, або ж мисливці за спогадами, які хочуть зруйнувати Memorize. Саме за одну з таких, на ім’я Нілін, яка є найкращою в своїй справі, ми і будемо грати. (Цікавий факт, ім’я головної героїні, як і назва студії DONTNOD, читається однаково в обидві сторони.)
Нілін - героїня гри
Історія починається у в’язниці, де тримали Нілін. Вона втратила, частково, свою пам'ять і її ведуть до пристрою, щоб остаточно все стерти. Та тут їй допомагають втекти і пройшовши з боєм через той самий район 404, вона дістається до свого друга, де отримує своє спорядження мисливиці за спогадами. І гравцю відразу демонструють головну фішку гри, а саме - переписування спогадів. В чому тут суть? Нілін підключається до людини за допомогою спеціальної рукавички і може змінити будь-який спогад, як їй того забажається.
Грається це просто. Спочатку показується спогад повністю, а потім потрібно його перемотати на початок і слідкувати, коли якийсь об’єкт почне мерехтіти, це означає, що з ним можна взаємодіяти. І потрібно побудувати послідовність подій таким чином, щоб змінити спогад. Таких епізодів всього чотири за гру і всі вони цікаві, цього достатньо, щоб награтися з даною механікою. Та якщо чесно, правильна послідовність в цих спогадах завжди всього одна, що шкода, бо потенціал зробити не лінійність тут був хороший.
"Позичає" спогади
Інша оригінальна механіка гри – створення власних комбо ударів. Це здається цікавим, але і тут не все так радісно. У грі є набір ударів, наприклад: X X X, Y X Y X Y і тому подібні (я грав на ґеймпаді раптом що). В кожен удар X чи Y, можна вставляти різні модифікатори, котрі збільшують пошкодження від удару, відновлюють здоров’я, подвоюють ефект модифікатора та заповняють шкалу фокуса, яка використовується для застосування різних здібностей. І це здається цікавим і оригінальним, але розробники могли просто давати нові комбо з конкретним ефектом, наприклад по сюжету і від цього нічого не змінилося би, бо саме так я і зробив. Кожна комбінація, в мене відповідала за певну функцію. Однією я наносив більше пошкодження, іншою лікувався, а третьою поповнював шкалу фокуса. Звісно, можна робити гібридні комбо, де буде всього потроху, але вони здалися мені менш ефективними. Погоджуюся, що задумка незвичайна, тим паче, що ці модифікатори відкриваються поступово і зробити відразу сильне комбо не вийде.
А от що точно не викликає нарікань, так це візуал і музика. Виглядає Нео Париж, а всі події відбуваються в Франції майбутнього, приголомшливо. Всюди неонові вивіски, навіть в бідних районах, навколо літають дрони, які прибирають, рекламують кафе чи інші послуги та патрулюють околиці. В багатих кварталах купа голограм, андроїди бігають за покупками по магазинах замість людей, обслуговують їх в ресторанах і навіть грають на музичних інструментах. Словом, виглядає все шикарно і хочеться все розглядати і робити скріншоти на кожному кроці. Музичний супровід теж прекрасний, він відповідає стилістиці кіберпанку і гармонійно вплетений в ігровий процес. Будь то бійка чи спокійна прогулянка по локації, завжди грає приємна музика, з нотками якоїсь космічності. Я в просто в захваті.
la Tour Eiffel
Підбиваючи підсумок, хочеться зазначити, що друге проходження Remember Me, мені сподобалося навіть більше, ніж перше. Я зовсім інакше сприймав гру цього разу, вона змусила мене задуматися, що хоч я і хотів би забути деякі свої спогади, але і вони роблять мене тим, хто я є зараз, а позбутися їх, значить позбутися частинки себе. Та і оригінальні, хоч і трохи неоднозначні, механіки редагування спогадів та створення власних комбо ударів, було цікаво використовувати, особливо редагування спогадів. До речі, щось схоже на перегляд і редагування чужих спогадів буде і в Cyberpunk 2077! Тож, рекомендую спробувати цю гру всім хто цікавиться жанром кіберпанк і тим, хто пропустив Remember Me в свій час, вона варта того, щоб витратити на неї кілька вечорів.
Посилання на мою рецензію гри в Steam тут - Remember Me
Додам ще кілька концепт-артів гри
Топ коментарі (0)