Скільки ж приємних емоцій і спогадів в мене викликає Grand Theft Auto IV. Пам’ятаю, як ходив купувати додаткову оперативку для свого найпершого комп’ютера, щоб зіграти в цю гру. А ще ми з братом придумували різні розваги в грі. Наприклад, в Grand Theft Auto IV досить хороша система пошкоджень автомобілів, то ж ми брали машину, ставили її до стіни, потім, за допомогою вантажівки перевіряли наскільки сильно можна авто прим’яти, щоб після цього воно поїхало. Та хоч мені і подобала гра, але я так і не зміг пройти її до кінця. Тричі я пробував осилити Grand Theft Auto IV, та кожного разу щось заважало, то мені просто набридало їздити з одного кінця міста в інший, в ході завдань, то я встановив мод на автомобілі і в одному завданні, замість 4-місної машини, мене чекала 2-місна (модери, мабуть не передбачили такого…) і довелося знову закинути проходження. Та я впертий, і вже тут, в Steam у 2019 році, я таки допройшов четверту частину легендарної серії Grand Theft Auto. Лишалися лише доповнення, які я ніколи не проходив і взагалі не грав у них, та про це пізніше.
За що люблю четверту GTA, так це за "слов'янську" атмосферу (скоріше за все, тут свою роль зіграла радіостанція «Владівосток ФМ», на якій ведучою була Руслана Лижичко), за головного героя Ніко, який родом із Сербії, що теж було незвично для серії і до нього ми з братом сильніше прив’язувалися, бо серби то теж слов’яни, за цікавий сюжет про пошук правди і помсту зрадникам, що підставили головного героя, за круту музику і головну тему гри вчасності, за шикарну механіку водіння авто і систему їх пошкодження, яку на жаль спростили в Grand Theft Auto V, за приємну механіку стрільби і анімації, за купу нових і цікавих активностей: боулінг, дартс, більярд, п’янки, дзвінки по мобільному телефону, відвідування інтернет-кафе і багато інших. Так, в Ліберті-Сіті є чим зайнятися і як розважити себе, тут Rockstar не підкачали, хоч в порівнянні з San Andreas масштабність і зменшилась.
Доповнення Episodes from Liberty City
Перше DLC називається The Lost and Damned і дає змогу відчути себе справжнім байкером. Шкіряні куртки, рок і метал по радіо, гонки на мотоциклах з можливістю смачно вмазати суперника битою, розбірки з іншими бандами байкерів все це присутнє в доповненні. Сюжет непоганий і розповідає про банду «Lost» і дає змогу подивитися, на деякі моменти з основної гри, під іншим кутом та трохи розширює основну історію. В принципі, досить цікаве і не надто довге (якщо не проходити всі гонки і розбірки з бандами) сюжетне доповнення, яке я не зміг до кінця пройти… Та то не моя провина, просто в якийсь момент, щось пішло не так і наступна місія не з’явилася. Я підглянув у проходження і виявилося, що то передостаннє завдання, що трохи сумно, бо довелося додивлятися сюжет на YouTube.
Друге DLC називається The Ballad of Gay Tony і воно так само дає можливість подивитися на моменти з основної гри, але з зовсім іншого ракурсу. Це доповнення значно довше за попереднє, принанні мені так здалося. Воно пронизано атмосферою клубного життя, бо головний герой працює на власника двох нічних клубів на ім’я Тоні. Хоч історія в цьому доповненні досить непогана і розповідає про те, як головний герой на пару з Тоні змушені викручуватися, щоб віддати гроші, які були позичені у мафії, та все ж воно мені сподобалося менше за попереднє. Бо тут знову з’явилися поїздки через пів міста, як і в оригінальній грі, а ще, мене бісили завдання на вертолітах через не надто зручне керування на клавіатурі. Та в цілому, хороше доповнення і я навіть отримав певне задоволення від проходження.
В підсумку зазначу, що я дуже радий, нарешті закрити для себе питання по Grand Theft Auto IV і доповненнях Episodes from Liberty City. Ця серія ігор оточує мене все життя, переважно через те, що мій брат часто грав в них, але і я не мало годин провів в історіях створених Rockstar.
Посилання на мою рецензію гри в Steam тут - Grand Theft Auto IV: The Complete Edition
Топ коментарі (4)
я все збирався пограти в це, но ніяк не вдавалося)) і головною перешкодою стала новина про кепську оптимізацію для ПК, десь я почув, що гра жахливо лагована, тож вирішив, що на моєму ноуті гта4 не взлетить))
Ну не знаю, я грав у неї на різних варіантах своїх ПК і навіть на дуже слабенькому ноутбуці Lenovo G555 й якось воно гралося 🤷♂️
Дякую за допис! Чесно кажучи, я ніколи не був великим фанатом серії GTA до четвертої частини. Третя гра, яскравий неоновий Vice City та гетто Сан-Андреаса якось не зачепили мене. Але історія мігранта, який починає з самого дна в країні можливостей, викликала справжній інтерес. Нью-Йорк як прототип міста та похмурі кольори додали особливу атмосферу, яка зробила GTA 4 грою, яку я точно не забуду.
Щоб розставити всі крапки над "і", поясню, чому мені не подобалась GTA 3 та інші частини того часу. Усі мої однолітки та знайомі, граючи в ці ігри, влаштовували справжній хаос. Вони вбивали перехожих, стрілялися з поліцією, викрадали машини – і, здавалось, випробовували гру на витривалість. Мені такий стиль гри ніколи не подобався. Саме тому я не фанат клонів GTA на кшталт Saints Row або ігор серії Avalanche, як-от Just Cause.
Коли у мене нарешті з'явився комп’ютер, і я грав у GTA 4 самостійно на релізі, це було зовсім інше. Я відчув ту саму драму, соціальну нерівність, сатиру на суспільство – усе, що розробники прагнули донести. Для мене GTA стала не просто грою, а справжнім драматичним твором, що гіперболізує життєві питання і доводить їх до абсолюту. Але попри все це, ці питання залишаються важливими, чесними та життєвими. Ось чому зараз я люблю GTA – не за можливість влаштувати "страйк" із перехожих на перехресті, а за глибокий підтекст, який вона пропонує.
А я Vice City найбільше люблю)) Там музика дуже класна)) Але згоден, що місто в GTA 4 неймовірно виконане і похмура осіння атмосфера мені теж подобається.