Як великий шанувальник всесвіту S.T.A.L.K.E.R. і людина, що провела значну частину свого життя досліджуючи покинуті будівлі та об’єкти свого селища (будинок культури, дитячий садок, недобудовану лікарню і ще кілька місць), я просто не міг пройти повз цієї гри. І одразу відмічу, що гра мені сподобалась своєю атмосферністю, таємничістю і загадковістю історії, красивим візуалом і прекрасною музикою. Та хоч Chernobylite ще знаходиться в ранньому доступі, але контенту в грі дуже багато, не вистачає лише фінального завдання і завершення історії, та вже зовсім скоро (28 липня 2021) розробники пообіцяли повноцінний реліз. Що ж, чекаю з нетерпінням!
Сюжет
Історія гри, розповість про вченого, на ім’я – Ігор Хіменюк, який заручившись допомогою двох найманців Олівера та Антона, проникає на ЧАЕС в самісінький четвертий енергоблок, щоб заволодіти шматком Чорнобиліту, який утворився після катастрофи 1986 року. До речі, цікавий факт. Виявляється, що Чорнобиліт існує в нашій реальності!
Чорнобиліт — техногенна сполука, мінеральний різновид циркону - кристалічний силікат цирконію з високим (до 10%) вмістом урану у твердому вигляді.
Його було виявлено в кориумі, утвореному внаслідок Чорнобильської катастрофи, лавоподібному склоподібному матеріалі, що утворився в результаті ядерного розплаву активної зони реактора 4. Чорнобиліт - високо радіоактивний через високий вміст урану та забруднення продуктами поділу.
— Вікіпедія
Фото справжнього чорнобиліту
Та коли вони добираються до цілі, на них нападає таємнича фігура в чорному і вбиває Антона. Тут головний герой показує, що за допомогою свого пристрою і кристалу Чорнобиліта, він може відкривати, щось на зразок порталів і переміщатися на певні відстані. Так вони потрапляють на свою базу в якомусь складі, з якої й будуть відправлятися на вилазки в Зону відчуження. Але головна ціль Ігора – це знайти свою наречену Таню, яка зникла під час аварії 86-го року. Саме для цього він і проник в Зону. Сюжет вийшов дуже цікавий та загадковий.
Та є у грі й додаткові завдання, які будуть видавати напарники головного героя, звісно, якщо вони присутні у команді. Ці завдання, тим чи іншим чином, пов’язані з основними подіями гри й в ході них, Ігор знаходитиме більше інформації стосовно Тані та Чорнобиліту. В кожному такому завданні, можна буде зробити непростий вибір, яких вплине на відносини з напарниками й може так статися, що хтось із компаньйонів покине команду.
Ігровий процес
Ґеймплей поділений на кілька частин – дослідження локацій та збір різних компонентів для крафту, стрільба/стелс проходження, покращення бази та спорядження головного героя і напарників, вивчення нових навичок за допомогою компаньйонів.
В ході досліджень локацій, Ігора занесе в такі місця як: околиці ЗГРЛС «Дуга», Рудий ліс (який скоріше схожий на галявину з пеньками), село Копачі (те що від нього залишилось) та дві частини Прип’яті, порт та центр міста (в якому знаходяться відомі всім, готель «Полісся», палац культури «Енергетик» і парк розваг з колесом огляду). Не даремно розробники відвідували Чорнобильську Зону відчуження, бо всі ці місця, перенесені в гру на якісному рівні. А для збору ресурсів, в головного героя є прилад, який сканує місцевість і підсвічує всі активні об’єкти, а з прокачуванням – навіть ворогів.
ЗГРЛС «Дуга»
готель «Полісся»
Прип'ятьське колесо огляду
Протидіяти противникам, можна як по стелсу, так і у відкритому бою. Стелс в Chernobylite простий, підкрадаєшся за спину противнику і готово, а вороги не наділені великою пильністю, та особисто мені, такий не складний стелс, як додаткова функція, подобається. А стрільба тут – середненька, але справляється зі своїм завданням. Вона не переускладнена, стріляти було зручно і навіть приємно та чогось надзвичайного, вона не дасть відчути.
Всього в грі чотири екземпляри зброї: револьвер, дробовик, автомат Калашникова і якась енергетична вундервафля. Зброю можна покращувати, шляхом додавання різних модифікацій (глушник, оптичний приціл, збільшений магазин і тд), окрім енергетичної, вона лишається без змін.
Зі зброєю розібралися, а в кого можна з неї постріляти? Серед противників є три види найманців (звичайний, в екіпіруванні з шоломом і броньований - якого неможливо ліквідувати по стелсу) і кілька монстрів, яких називають Тіні (серед них, повільний здоровань, прудкий і значно менший противник та щось, типу хижої рослини). А ще, є та сама таємнича фігура в чорному, яку називають Чорний сталкер.
А з крафтом все просто. Знаходиш різні компоненти на локаціях і за допомогою них, будуєш на базі всілякі верстаки для створення і покращення зброї та екіпірування, ліжка для напарників і різні речі для комфорту (столи, стільці, телевізори, грамофони й таке інше, хоч компаньйони й не використовують все це, але воно потрібне для їх морального духу), а також, потрібно створювати електрогенератори, очищувачі повітря і навіть ящики для вирощування різних трав та запасів їжі, бо після кожної вилазки в Зону, головному герою і напарникам потрібно їсти.
В принципі, з цього і складається ігровий процес. Ігор прокидається, відправляється на вилазку в Зону і відправляє напарників на завдання в інші локації. Повертається з вилазки та отримує звіт від напарників про завдання, вдалося їм виконати їх чи ні. Потім роздається їжа і можна поговорити з компаньйонами та вивчити нові вміння, якщо вистачає очок прокачування (які отримуються за будь-яку дію, навіть за збирання різного брухту), створити щось нове на базі та відправитися спати. Настане новий день і все почнеться по колу.
Атмосфера
Сюди я відніс графічний компонент, музику та озвучку. Графіка в Chernobylite – шикарна, саме після того, як я побачив скриншоти та трейлер гри, то одразу зрозумів, що буду в неї грати. Бо мені захотілося побувати в відомих місцях Зони відчуження, але не тільки за допомогою серії S.T.A.L.K.E.R., а і в новій інтерпретації від інших розробників. І блукаючи локаціями гри, я отримував велетенське задоволення.
Цікавий факт! Коли йде дощ, то в цьому місці повно води, а коли дощу немає - тут сухо.
А музичний супровід – значно підсилював це задоволення. Композиції з використанням акустичної гітари, ідеально підходять для ігор в декораціях Зони відчуження, не в останню чергу, завдяки тій же серії S.T.A.L.K.E.R., а мелодії в фантастично-космічному стилі, додають даній грі неповторного шарму.
Проблеми гри
Є за що і покритикувати гру від поляків з Farm 51. І найголовніша проблема – це оптимізація, гра досить часто фрізить (не знаю яким словом, це можна замінити) і підторможує. Та найбільшою проблемою для мене стало те, що гра сильно нагрівала процесор і доводилося грати короткими сесіями по годині/півтори. А з незначних проблем – інколи вмикалась англійська мова з англійськими субтитрами, та на цьому все. Інших проблем, особисто я не знайшов.
В підсумку хочу зазначити, що про гру можна розповідати ще багато, наприклад, у зв’язку з невеликим бюджетом, розробники не могли записати лицеву анімацію і вони елегантно викрутилися з цього – вдягли всіх персонажів в протигази. І це досить логічно і гармонійно вписується в гру, бо навколо багато радіоактивних частинок у повітрі, тому протигази не знімають :) А стосовно самої гри, то я отримав велике задоволення від самого початку і до нинішнього моменту проходження. Мені вдалося абстрагуватись від порівняння Chernobylite зі S.T.A.L.K.E.R. і поринути в таємничу атмосферу такої знайомої та все ж абсолютно іншої Зони відчуження. Залишилося тільки дочекатися релізу і побачити чим завершиться історія Ігора Хіменюка.
Завершення історії я дізнався і воно вийшло досить цікавим, а зважаючи на кілька варіантів фіналів, то можна ще й обрати той, який більше сподобається. Тому історією я залишився задоволений.
- Гра релізнулась на таких платформах: ПК, PlayStation 5, PlayStation 4, Xbox One, Xbox Series X/S, Nintendo Switch
Посилання на мою рецензію гри в Steam тут - Chernobylite Complete Edition
Топ коментарі (0)