Як я повертався зіграти в Counter-Strike 1.6

Після перегляду відео, на одному YouTube каналі, мені захотілося і самому зіграти та згадати проведені з друзями в комп’ютерному клубі дні. До речі, зацініть їх канал, вони роблять якісний та цікавий контент. Признатися чесно, я не очікував, що ця гра і досі продається та в неї грає так багато людей. Тож купивши її, знайти людей для гри було не складно і я почав згадувати, на яких мапах я любив грати.

Спершу, я зіграв на своїй улюбленій мапі, а саме – poolday. Тут я натрапив на сервер, якихось поляків, бо в кінці кожного раунду диктор викрикував щось польською мовою. Грати проти них, було не можливо, вони прострілювали стіни, і знищували мене, як тільки починався новий раунд, це було взагалі не весело, тож я вирішив шукати далі. Так, гортаючи перелік доступних серверів та мап, я побачив ще одну знайому назву – iceworld. На ній не грали «божевільні» поляки, тож отримати свою дозу веселощів, я все ж зумів. Нас було чоловік шість і команди були досить рівні, словом, зіграли ми нормально і навіть я не сильно псував статистику, не зважаючи на те, що минулий раз я грав у цю гру у 2007 році :)

Наступного разу, я знову грав на poolday. Сервер поляків я запам’ятав, тож оминув його і під'єднався до іншого. Там грали явно знайомі люди, бо вони весь час обговорювати різні теми в голосовому чаті. В мене склалося таке враження, що вони в грі відпочивають, в той час, як я був максимально зосереджений, щоб не підставляти команду. Потім, ми всі перейшли на іншу мапу, а саме – легендарну de_dust, яку я чомусь ніколи не любив, але все одно ще зіграв з ними трохи. Сумарно, я провів з ними приблизно годину і це було цікаво та весело, бо всі вони були адекватними хлопцями та дівчатами.

Пізніше, я ще згадав мапу assault і хотів на ній зіграти, та підключившись побачив якийсь жах. Навколо були якісь неонові вивіски й натягнуті неонові канати, грала неприємна і досить гучна музика і все це доповнювали дуже яскраві, я б навіть сказав кислотні, кольори. Тож я швидко покинув те пекло, а бажання пробувати assault ще раз в мене зникло. Далі я зіграв ще кілька раундів на poolday та iceworld і на цьому моя ностальгічна енергія закінчилась. Найближчим часом, у мене більше немає натхнення грати в CS 1.6.

Ось таке було моє повернення в знайому гру. Для себе я зробив висновок, що колись давно, я багато грав у Counter-Strike не тому, що вона була дуже цікава чи захоплива, а тому, що в неї було весело грати саме з друзями. Тому зараз, у 2021 році (коли були написані ці мої враження) я і награв у неї лише дві з половиною години, але отримав стільки різноманітних емоцій і відчуттів, що не всіляка гра і за кілька десятків годин, могла мені таке запропонувати. Та все ж, CS 1.6 залишиться для мене тією самою грою з минуло, в яку ми з друзями могли годинами грати у комп’ютерному клубі після школи.

Посилання на мою рецензію гри в Steam тут - Counter-Strike