Оригінальна The World Ends with You для Nintendo DS відома як та річ, яка використовувала велику частину потенціалу цієї консолі. В свою ж чергу TWEWY: Final Remix для Nintendo Switch відома використанням потенціалу ліні Square Enix. Але чи все так погано з цим портом і за що його можна, або навіть варто любити... або ж не любити, кому як.
Для початку варто розібратися, що взагалі являє собою TWEWY для Nintendo DS і чим вона відома та унікальна. А вона й справді унікальна! Найбільше цю гру виділяє серед інших її бойова система, яка відбувається одразу на двох екранах: на нижньому гравець грає основним героєм, а я все ж вважаю геймплей на нижньому основним, як, схоже, і сквери, на верхньому ж гравець бачить другого персонажа, яким потрібно атакувати за допомогою хрестовини тим самим складаючи комбінації карток, і в кожного персонажа це відбувається по-різному.
Що за унікальність?
Це робить гру не схожою ні на що інше геймплейно, й робить вплив другого персонажа ще більш важливим, так по сюжету герої гри повинні утворювати пари, щоб мати можливість взагалі атакувати й виживати. Наративно я надаю перевагу саме DS версії в цьому плані, та й виглядає це більш ефектно, ніж у Final Remix... до речі, а що ж саме з цією версією гри не так?
Особливості реміксу
На The World Ends with You: Final Remix була покладена одна важлива ціль - продати гру втретє, ой, тобто, підв'язати події гри до майбутнього сиквелу за рахунок нової сюжетної гілки. І, скажу одразу, якщо ви хочете грати саме Final Remix тільки через неї (хтось взагалі хоче грати в файнал ремікс?) - цього робити не варто. Ця частина гри, яка мала б зробити цю версію дефінітивною - просто півтори години грінду, розбавлені 20 хвилинами сюжетних діалогів, які можна прочитати деінде.
"Але ж на Nintendo Switch усього один екран, як у них вийшло реалізувати там цю бойову систему??" - запитаєте ви. Ну, по-перше, якщо ви думаєте, що на свічі немає хрестовини, яку можна було б використовувати в бою, як в DS версії гри - вітаю, ви можете йти працювати в Square Enix, тому що вони теж так подумали. Тому все керування гри відбувається за допомогою сенсору, завдяки якому керуються обидва персонажі: основний і, цього разу вже остаточно, додатковий персонаж, який з'являється під час свайпів або тапів у конкретному напрямку, які відрізняються для кожного з трьох партнерів головного героя.
По-друге, і в цьому криється одна з проблем цієї гри для багатьох (не рахуючи мойого випадку, бо я в буль-якому випадку хотів мати цю гру на фізичному носії) - гра бере за основу IOS (а пізніше й Android... а силами фанатів і PS Vita) реліз цієї гри - The World Ends with You: Solo Remix, саме для якого й був розроблений цей тип керування, і де ця гра на релізі коштувала ~18$, на відміну від Switch версії, де на релізі, та й досі в EShop, гра коштувала 50$!
Що ж до гри в док-моді, все ж, Nintendo Switch уміє виводити зображення на телевізор, гравець має грати моушн-контролем за допомогою одного джойкону. Не найзручніше керування, але завдяки цьому в розробників з'явилася можливість додати в гру кооп режим на двох гравців... або на двуручний режим на одного гравця, якщо ви один з тих, неіронічно, надрозумів, які грають у цю гру так, щоб "було як в оригіналі".
Я пройшов усю гру в портативі, просто спробувавши в декількох боях керування рухами й можу сказати, що в цю гру варто грати лише так, хоча в мене в планах і є бажання перепройти її в кооперативі з моушн-контролем. Що цікаво, враховуючи те, що доволі мала кількість ігор на свічі задіює повною мірою сенсорний консолі, й, уже трохи більше, але все ще не для основного геймплею, гіроскоп - якоюсь мірою можна сказати, що ця гра використовує теж "весь потенціал консолі". Тим не менш, поки цього не сталося, вся подальша розповідь буде на основі саме гри через сенсор.
Фінальний скам?
Чи справді ж усе так погано з геймплеєм цієї версії гри як усі про неї відгукуються, і чи справедливо те, що про цю гру я не бачив жодного позитивного відгуку?
У такому б випадку я не став би писати цей текст, бо на мою думку ремейк цієї гри грається просто чудово! Дуже шкода, що довелося пожертвувати однією з унікальних фіч цієї гри, але в замін ми отримали додатковий шар глибини геймплею й кастомізації!
Реміксований геймплей, або чому в це весело грати
Усі піни (спеціальні здібності) головного героя, як і в DS версії прив'язані до свайпів/тапів різного вигляду. Тобто, якщо хочете щоб навколо головного героя літала блискавка, ви маєте намалювати коло навколо нього, якщо хочете бити ворога з руки - активно свайпати по ньому, а хочете підкинути ударом знизу - зробити такий рух по екрану (я навіть тут для себе обрав здебільшого через мілі атаки, як завжди).
І так як кожен із напарників керується за допомогою різних, власних свайпів/тапів, і вони змінюються вздовж усієї гри, тобто, весь час бігати з одним партнером не вийде, що я вважаю одним з найкращих моментів цієї гри, то й піни наші теж потрібно буде підлаштовувати не лише під власні вподобання, а й так, щоб більшість їх атак виконувалась тими ж діями, якими й виконується атака нашим партнером, щоб бути максимально ефективним в бою: швидше заповнювати ульту й просто наносити максимальну кількість шкоди ворогам. Це для мене й є однією з переваг Final Remix, гра не просто нас змушує змінювати наші піни бо старі не працюватимуть у якомусь місці (а такі моменти теж є вздовж гри, що теж круто, бо так я відкривав для себе неочікувано ефективні білди з пінів, які мені здавалися не дуже хорошими), а ще й сама спонукає гравця до експериментів і підлаштування до ситуації.
Краще ніж персона???
Напарники ж у цій грі - одна з найсильніших речей, і не лише геймплейно, не те, як вони прописані, хоч історії в них і цікаві, але діалоги з ними не завжди, а як інструмент для розкриття головного героя, Неку.
Завдяки тому, що впродовж кожного з ігрових тижнів йому доводиться проводити час із різними людьми, навіть, людьми різних типів, ми можемо прослідкувати не лише те, як головний герой росте над собою, ми можемо й помітити як змінюється його поведінка з різними людьми. І те, що на стосунки Неку з кожним із партнерів виділяється по ігровому тижню, й старих персонажів не бояться виводити з гри - вже найкраще, що дає ця історія, тому що це як великий плюс для подачі сюжету гри, так і геймплейне різноманіття й адаптація до нових умов для гравця та героя, про яке я вже писав вище.
І це виділяє TWEWY серед якихось Персон або навіть власного сиквелу, NEO: TWEWY, в якій персонажів для чогось змусили збиратися командами й зламати те, що й так добре працювало раніше.
Хоробрі чоловіки в сукнях
У плані прокачки персонажу гра теж не боїться експериментувати, хоч це не завжди добре й виходить, але вона намагається. Окрім уже зазначених пінів на геймплей впливає їх бренд: в різних районах Шибуї одні бренди користуються більшою популярністю за інші, через що вони наносять більше або менше дамагу відповідно. Але гравець може й впливати на тренди: чим більше ти використовуєш конкретний бренд у районі, де він не користувався попитом, він починає ставати все популярнішим.
Прокачка персонажів також відбувається за рахунок вживання їжі, яка піднімає їх стати, найкориснішим з них є хоробрість, бо дозволяє носити одяг, який потребує більшого її показника, все-таки, хоч в Шибуйській області всі й намагаються вирізнитись своїм стилем, але треба бути достатньо хоробрим хлопцем, щоб вийти в люди в готичній сукні й на високих підборах у люди. Із мінусів, кількість їжі, яку ти можеш вжити в один реальний день обмежена, і до моменту, коли в тебе з'явиться змога носити речі, які дають кращі стати, потреби в цьому ти не матимеш особливої вже.
Чому варто пограти в TWEWY?
Не залежно від того, яку версію гри для себе ви оберете в результаті, гра в будь якому випадку принесе вам досвід не схожий ні на що інше. В цій грі унікальні механіки бою, прокачки, та й просто доволі хороша історія. Хоча й не кожному зараз буде снаги витерпіти emo urge Неку на початку гри, все ж, гра дуже добре показує його ріст над собою і самоспокутування через смерть, сюжет гри до самого кінця тримає в інтризі, моментами не найкращим способом, але лишаючи гравця зацікавленим у тому, до чого все ж таки це приведе. Я був би радий, якби я пройшов цю гру, бувши в тій же віковій категорії, що й герої цієї гри, але й зараз багато хто може впізнати в Неку частину того еджового підлітка, яким і він сам колись міг бути.
Просто, пограйте в TWEWY, вона крута.
Топ коментарі (0)