Мені щиро сумно, що сюжетних кооперативних горрорів існує так мало. Завжди ж краще розділити відчуття тривоги і панічних криків, коли ти тікаєш від чергового монстра з близькою людиною, чи не так? Я доволі давно чула про цю дилогію, але ніяк не могла дістатись до неї. На щастя, вона не стала заручницею оригінальної PS2, тому мені залишилось лише знайти людину, з якою я все це діло пройду. Так, звісно, цю гру можна пройти соло, але навіщо псувати собі такий унікальний досвід? Нарешті така людинка знайшлась, і разом ми почали досліджувати моторошний світ старшої школи Ліфмор та рятувати місцеву молодь від монстрів. Сьогодні я вам розповім про незаслужено забутий багатьма сурвайвл-горрор – ObsCure.
Гра вперше вийшла у 2004 році на PlayStation 2, і подякувати за це ми маємо французькій студії Hydravision Entertainment, яка наразі відома як Mighty Rocket Studios, але вже з десяток років знаходиться в стані «живий, але наче як неживий», що мене сильно засмучує. Це сурвайвл-горрор у декораціях американської старшої школи, розбитої на декілька корпусів, які вам необхідно буде дослідити та залишитись живими. Бойовка представляє собою шутер, де вам спочатку треба підсвітити ліхтариком ворогів (Алан, не лізь в цей допис, про тебе я вже все сказала в Telegram каналі Колодязя Дивакуватих Сутностей в Telegram), а потім витратити половину пістолетного магазину чи забити бідолах битою. Питаєте, звідки в школі розкидані різноманітні пістолети та набої до них? Пф, ви що забули, де ми знаходимось? Так як першочергово гра розроблялась для консолей, то в грі є автоприцілювання, що певною мірою полегшує проходження. Проте це не означає, що вам завжди вистачатиме набоїв, і не доведеться тікати від скажених тварюк та ховатись у найближчій безпечній кімнаті. Загадок по грі розкидано небагато, вони доволі простенькі і вирішуються хвилин за п’ять, тому я б навіть не акцентувала на них увагу. Вільно зберігатись вам теж ніхто не дасть – вам доведеться шукати диски, тобто ресурс, який теоретично може закінчитись. Ми грали на нормальній складності, і нам вистачило дисків з запасом, тому це не має стати якоюсь проблемою.
Звісно, я не можу оминути тему персонажів у цій грі, а їх тут немало, і кожен з них унікальний. Активно ви можете грати лише за двох – або ж із напарником, або зі штучним інтелектом. Коли ви обираєте персонажа, то ви обираєте не просто якусь модельку, а героя зі своїми особливими навичками. От, наприклад, Шеннон краще відновлює здоров’я і може підказати, куди йти та що робити, якщо ви загубились, а Стен може швидше зламувати двері. Ні, вам не обов’язково бігати та міняти персонажів залежно від ситуації – ви можете спокійно пройти гру за того персонажа, хто вам більше до вподоби чи підходить за стилем гри. Однак, якщо ваш персонаж вмирає, то він вмирає остаточно, і вам треба буде взяти під керування когось іншого.
Сюжет зірок з неба не хапає, але якщо ви любите фільми жахів категорії "B" про американську молодь, то він вам сподобається. Особливо гра зацікавить тих, хто є фанатом фільму жахів Факультет 1998 року. Це доволі цікавий представник науково-фантастичних жахів свого часу з дійсно зірковим кастом.
Отже, в пролозі нам розповідається про одного з головних героїв, а саме спортсмена Кенні, який затримався після занять та ледь не спізнився на побачення з дівчиною. Щойно він вже збирався піти додому, як раптом краєм ока бачить, що хтось вкрав його сумку. Хлопець переслідує викрадача і опиняється в дивних катакомбах під школою, які наповнені чорною пліснявою, що розганяється світлом. Досліджуючи ці катакомби, він зустрічає занадто худого та дуже нездорового на вигляд школяра, якого замкнули в якійсь камері. Школяр буркотить щось про те, що невже Кенні також сюди забрали, і їм треба якомога швидше тікати. Не встигли вони вийти, як на них нападають монстри, що розповсюджують ту саму чорну плісняву. В катсцені ми бачимо, що двері, через які Кенні потрапив у катакомби, зачиняються, чуємо крики і… От і завершується пролог. Що це за монстри та чому вони знаходяться під нашою школою – відповіді на ці запитання вам і доведеться відшукати протягом ігрового процесу.
Окремо хочу відзначити музику, яка супроводжуватиме вас протягом усієї гри. Сподівалися на якийсь бадьорий рок? Чи, можливо, на електроніку або щось драйвове, адже ми ж за старшокласників граємо, чи не так? А от і ні! Майже всі композиції в грі написані композитором Олів'є Дерів'єром, якого ви вже могли чути, якщо грали в Remember Me чи дилогію A Plague Tale, та виконані дитячим хором Опери Гарньє. Сказати, що цей саундтрек сильно контрастує з тим, що ви бачите на екрані, – це майже нічого не сказати. Для мене цей саундтрек стоїть десь поряд із музикою з NieR: Replicant – от настільки він мені сподобався. Але не тільки дитячим хором ви могли б потішити свої вуха. Чому могли б? Справа в тому, що в оригінальній версії гри в заставці можна почути Still Waiting у виконанні Sum 41 та Don't Think The Way They Do у виконанні Span, а ось із версії, що зараз доступна в Steam, обидві ці композиції вирізані, скоріш за все через проблеми з авторськими правами. Особливо сумно через те, що Still Waiting я доволі часто слухала у шкільні роки, і ця пісня додала б величезний плюс до атмосфери.
Ця гра – той самий відголосок нульових зі всіма наслідками, від геймплею до сюжету. Я отримала величезне задоволення від її проходження, оскільки вона, на щастя, не затягнута – всього лише 6-7 годин на одне проходження, тому ви легко зможете осилити її за пару вечорів. Також я наполегливо рекомендую грати саме в компанії, і неважливо, наскільки вправні ви у відеоіграх. Важливе уточнення: це буде локальний кооператив на одному екрані, тому копію гри може придбати хтось один і гратимете ви за допомогою Steam Remote Play. Перед тим, як почати гру, також раджу зайти в налаштування і перевірити, який пристрій введення доступний другому гравцю, щоб уникнути неприємних ситуацій.
Якщо ви давно шукали якийсь легкий горрорний кооперативний проєкт, то ця гра саме для вас. Беріть із собою друзів і йдіть рятувати бідолашних школярів від загрози, що нависла над ними!
Більше оглядів різноманітних ігор і лор Колодязя Дивакуватих Сутностей в Telegram.
Топ коментарі (4)
Люблю цю гру. Хоч і не зніг пройти далі 2 чи 3 рівня, бо була якась бажина( чи просто пазл який не допетрив як розплутувати)
Таааак, не пам'ятаю яка, але була. Там наче якісь двері не відкривалися. Там її можна якимось іншим багом перебити (типу в стіну протиснутись чи щсь на кшталт того, вже не певен)
Хороша рецензія та флешбеки. Несіть другу частину :)
Нам з дружиною сподобалась, в свій час. Але не знайшов там горору, якщо чесно, може тому і не роблять. Типу, розробники хочуть лякати, кооператив сильно б'є по цій можливості ¯\(ツ)/¯