Враження від MULLET MADJACK

Днями у Steam вийшла гра MULLET MADJACK — яскравий бойовик зі стильними заставками, просоченими ностальгією по культовим роботам японських аніматорів кінця минулого століття. Офіційний опис гри звучить наступним чином, і непогано описує суть: це швидкісна стрілянина від першої особи, що занурить вас прямісінько в класичне аніме. Посилюйте свого персонажа й досягніть останнього поверху, а потім спробуйте подолати власний рекорд часу. Хто спішить, той… ВОРОГІВ КРОШИТЬ!

Сьогодні мені хочеться поділитись враженнями від цієї гри з вами. Почнемо. І тут можна не поспішати!

Локалізація

Зі старту в грі присутня українська локалізація, але дуже радіти не варто. Хіба самому факту, що розробники звернули увагу на наш ринок. Маю стійке переконання, що на це вплинула моя пропозиція їх представнику локалізувати гру. Вони пообіцяли дослідити наш ринок і подумати про локалізацію, але наголосили, що наразі не мають бюджету, щоб вкластись у додаткові мови.

Тож перед нами типова машинна локалізація з величезною кількістю помилок різного характеру — відміни, відмінки, часи і так далі. На пунктуації не наголошую навіть, бо сам в ній часом плутаюсь… ті кляті коми. Ви ж самі читаєте цей текст, то ж бачите на власні очі.

Розробники вже в курсі поганої якості поточного перекладу, нехай він і знаходиться у розділі FAN TRANSLATIONS. Дякую, що не ВЕНТИЛЯТОРНІ ПЕРЕКЛАДИ. Щось із цим буде робитись, скоро побачимо. А тепер до гри.

Світ — театр, а люди в ньому — м’ясо

Події MULLET MADJACK розгортаються у доволі темному віддаленому майбутньому, де люди стали м’ясом для розваги безсоромно заможних роботів — Робільонерів (гра слів Robot і Billionaire, буквально роботи-мільярдери, в такій українізації втрачається порядок їх багатства… втім, мільйони чи мільярди вже не так важливо, коли ти просто безсоромно заможний!). Згідно початкової заставки гри, її світ став єдиним цілим із мережею, а люди в ньому потребують дозу дофаміну щодесять секунд, інакше — смерть. І навіть не від сну-сну.

Дофамін можна отримати завдяки популярності та вподобайкам, так його «заробляють» популярні стрімери та працівники стрімінгових компаній. Окрема роль відведена так званим «модераторам», що наважуються нищити роботів, таки чином заробляючи собі вподобайки й подовжуючи життя. З цього моменту в контакт і своєрідний контракт вступають дві людини — працівниця корпорації «МИР» (PEACE Corp.), зацікавлена у веденні максимально популярної програми, і обраний нею модератор, наш герой на ім’я Джек Бангаммер. Він же навіжений Джек з маллетом, або просто Маллет МедДжек.

Задача героя — врятувати викрадену робільонерами класичну анімешну красуню, принцесу стримінгу та соціальних мереж, ув’язнену в футуристичному хмарочосі. Ба більше, усе це дійство відбувається в онлайновому режимі: оператор відстежує ціль, надсилає підказки Джеку і забезпечує роботу магазину своєї корпорації, а задоволені глядачі вподобайками підтримують життєдіяльність головного героя. Сам Джек несеться через кімнати хмарочоса, нищить роботів і забезпечує усім бажаючим адреналіновий хліб та криваві видовища з жартами, лайкою і кетч-фразою: «ну чому завжди десять поверхів?!»

Сценарій гри вийшов простим, чудово резонуючим з ігровим процесом, сповненим гумору і любові до класичного японського аніме 80-х та 90-х років. Не дарма жанр проєкту записано «OVA FPS», адже Original Video Animation — це аніме, які оминули ефірне телебачення і одразу потрапили на полички магазинів. На початку, між рівнями та у фіналі гри вас чекають до біса колоритні сценки у стилі Cyber City Oedo 808, AKIRA, Bubblegum Crisis і Goku Midnight Eye. Дуже помітно, що розробники виросли на класиці японського анімаційного кіберпанку. Якщо перелічені назви зачепили струни вашої ностальгії, рекомендую звернути увагу на цю гру.

Брендон Ріґґз у світі домінуючих роботів

Ігровий процес MULLET MADJACK — стрілянина від першої особи, з динамікою подібною до Quake 3 Arena. Ця асоціація виникає особливо яскраво, коли герой озброєний рельсовою гарматою, а з тісних кімнат виходиш на відкриту місцину з триклятими платформами й бігом по стінам. Не злічу вже скільки разів падав у безодню, починаючи проходження з першого рівня. Так-так, перед нами не просто FPS, а ще й роуглайк з картковою системою покращень (про неї детальніше в наступному розділі), де смерть дорівнює відправці на перший рівень розділу. Хвала відеоігровим богам і притомності розробників, кожен розділ складається всього з десяти рівнів, тривалістю близько хвилини-півтори кожен.

Тобто, наприклад, якщо гравець проходить перший розділ, то в разі загибелі на дев’ятому рівні відкотиться на перший. А от в другому розділі — вже на одинадцятий, який вважається для нього першим. Ліміт життєвого часу Джека складає 10 секунд і на них будується ігроладна основа проєкту — отримуючи шкоду, герой втрачає секунди, а не якісь поділки, серця тощо. Іноді цей ліміт можна підвищити, якщо обрати карти покращення «льодяник» між рівнями — кожна така додає 1 секунду до максимума. А от знищення ворогів просто заповнює невпинно спливаючий час, не виходячи за межі поточного ліміту (в мене був 13 секунд). Щоби вижити у робомільонерському хмарочосі, доведеться нищити різноманітних роботів максимально швидко і влучно.

Очевидно надихались розробники і ще декількома популярними бойовиками від першої особи — Ghostruuner і Samurai Warrior. У MULLET MADJACK можна бігати спеціально підготовленими стінами, а ще використовувати катану, якщо набридло шпигувати роботів з далекобійного арсеналу: револьвер, плазмова гармата, рейкотрон, пістолет-кулемет, дробовик. А щонайменше одна зброя прихована в навчальному розділі, що називається UNPACKING. Пройти його раджу всім одразу, навіть не заради штурмової гвинтівки, а змісту. Це віртуальна розпаковка класичного ігрового видання 90-х років із веселими коментарями.

Всі перелічені стволи мають різні недоліки, немає одного на всі випадки життя. Проте, особисто я зупинився на револьвері — перша і непогано збалансована зброя. Прийнятна відстань ураження, середня швидкість ведення вогню, відносно швидка перезарядка. З мінусів — кількість набоїв, що збільшується до притомної лише на останньому рівні покращення завдяки заміні барабана стрічкою. Плазмова гармата дуже скорострільна, але слабенька. Штурмова гвинтівка потужна, зручна, добряче розвалює ворогів, але має низьку швидкострільність і довго перезаряджається. Пістолет-кулемет надто сильно розкидає кулі, рейкова гармата вимагає перезарядки після кожного пострілу. Дробовик іще сподобався, але з нього та пістолета-кулемета непросто вражати бажані частини тіла роботів, що подекуди критично.

А якщо у когось виникло запитання «чому Брендон Ріґґз», відповідь проста: через навички стрільби та креативне знищення роботів, Джек у мене асоціюється з Брендоном Хітом, героєм Gungrave (про цю франшизу ви можете прочитати тут), а зачіскою й вибуховим характером — нагадує Мартіна Ріґґза («Смертельна зброя»), одного з улюблених кіногероїв дитинства, юності… та й досі його люблю. Хоча перша асоціація по стрілянині у мене була із Вашем Панікером, Vash the Stampede, головним героєм Trigun, але Джек явно не має пацифістичної фіксації…

Карткове урізноманітнення геймплею

Після кожного пройденого рівня (поверху), гравець може обрати одне з трьох покращень: замінити основну зброю на іншу, поповнити спектр умов для отримання додаткових секунд життя, на кшталт «+1 секунда за вбивство пострілом у яйця», або ж наділити героя додатковими якостями штибу «бачити предмети крізь стіни», «притягувати предмети, що криво лежать, немов магніт», «збільшити кількість вибухових бочок» тощо, тощо. Та варто пам’ятати, що на кожен десяток рівнів є свої покращення, після переможеного боса вони всі скидаються, а доступний спектр розширюється, з’являються нові картки.

Втім, покращення не обов’язково впливають на геймплей! Наприклад, можна обрати бонус «балакучий герой», з яким Джек почне коментувати процес знищення роботів та біганини поверхами.

«Дідько, після цього лайна мені потрібні нові мешти!», — кричатиме герой, коли пробіжиться по кислоті або лаві, а хильнувши бляшанку содової радісно сповістить «О, солоденька!». Якщо прострелити яєчка роботу (цікаво, навіщо вони їм?), Джек поділиться життєвою мудрістю: «Наполегливість краща за талант!» або закричить ворогу в пику «На тобі, балакучий тостер!». Іноді він пропонує роботам піти й помацати травицю, що особливо життєво у наших з вами реаліях… Ах, ледь не забув, ще одна важлива мудрість від Маллета: «Пам’ятай, всім насрати!»

Якщо ж гравцеві набридне ця балаканина, часом у виборі покращень може з’явитись кляп з назвою «мовчазний герой». Такі дві гуморні карти мені сподобались, але вважаю, що з точки зору балансу їх варто прибрати. Принаймні для високих складностей, адже там подолати рівні допоможуть лише грамотний вибір бонусів і велика удача, тому кожна карта покращення справді важлива.

Після проходження кожного з босів, вони зустрічаються на кожному десятому рівні, гравець може обрати один перманентний привілей (або силу): підвищення рівня випадаючої у покращеннях зброї, можливість декілька разів за розділ (тематичний сюжетний сегмент з 10 рівнів) оновити список з трьох доступних на вибір покращень, або ж дозвіл на збереження останнього отриманого покращення в наступному житті. Я навів якості кожного першого рівня цих привілеїв, усього їх по три — рівень зброї стає вищим, а оновлень трійки й зберігаємих у наступному житті покращень більшає.

Цікаво, що підвищений до максимуму привілей зброї зберігає за Джеком револьвер 3 рівня протягом тривалого часу, незалежно від смертей і навіть у разі запуску якогось із пройдених розділів з іншою складністю. Але в якийсь момент це щастя закінчилось і револьвер відкотився на 1 рівень. Можливо, та це лише гіпотеза, це трапилось через тестування складності «Перманента смерть», хоча всі привілеї залишились на своїх місцях. А коли я знову прокачав револьвер до 3 рівня, він продовжив зберігатись таким. Словом: баг або фіча.

Тотальне знищення у ритмі техно

Особисто я поціновувач музики вокального типу, досі наспівую саундтреки з Persona 5, Metal Gear Rising: Revengeance, NieR: Automata, Cross Edge і нещодавної Stellar Blade. Такі музичні композиції залишаються зі мною надовго, чого не сказати про інструментальні речі. Винятків дуже мало, так от згадується лише корейський серіал Bad Guy 2010 року, OST якого прописався у моєму Spotify.

Музичний супровід MULLET MADJACK, на жаль, вокальних треків не має, але це вельми якісний та драйвовий синтвейв, який чудово підкреслює ритм ігрових перестрілок. Вірніше сказати — ритмічного тотального знищення, абсолютної різанини та повного законопорядку. Як наполягає нам продавчиня корпорації «МИР».

Підсумок

Гра зацікавила мене з першого погляду, завдяки обраній розробниками стилістиці. Дуже люблю аніме 80-х і 90-х років минулого сторіччя, вважаю анімацію тих часів досі неперевершеною та стильною. Але я зовсім не очікував, що ігролад MULLET MADJACK буде настільки захопливим. Ідея 10-секундного життя пропонує класне випробування, адже гравцеві потрібно швидко оцінювати кожну ситуацію та знищувати ворогів не просто швидко, а й творчо — підручними предметами, вибуховими елементами оточення та буцаючи їх ногами в кислоту, на лазерні промені, електричні щити, вентилятори та автомати з бляшанками содової.

Драйвовий музичний супровід, класний гумор і стильні сюжетні заставки чудово доповнюють, а подекуди і розбавляють насичений геймплей, дозволяючи гравцеві трішки відпочити перед черговою зарубою на десять процедурно згенерованих рівнів. Утім, незважаючи на весь отриманий позитив, я мушу підкреслити наступне: MULLET MADJACK — це перш за все роуґлайкова стрілянина з акцентом на ігровий процес і випробування для гравців. А круті сюжетні заставки, хороший гумор і маленька історія про порятунок принцеси — лиш бонус.