Огляд Red Dead Redemption 2 одним оком

Про цю гру можна розповісти дуже багато, адже вона надзвичайно насичена деталями. Але я як завжди зібрала для вас концентровану та згруповану інформацію.

Коротко про головне

Отож Red Dead Redemption 2 розроблена Rockstar Games у 2018 році. Але яким же було моє розчарування, що, окрім того, що гра не запускається без лаунчера рокстар, так ще й з України вже неможливо зареєструватись. Мені довелось вказувати іншу країну, щоб створити акаунт.

Та попри це я продовжу розповідати про RDR2.

Сюжет

Події розгортаються у 1899 році. Головний герой - Артур Морґан, член банди ван дер Лінде.

Вони злочинці, яким довелось тікати після невдалого пограбування у Блеквотері. Залишившись без грошей та маючи на хвості законників, вони тікають у покинуте гірське селище.

Перше, що їм потрібно це вижити. А вже потім треба награбувати багато грошей та піти пенсію. Однак це не так просто, адже час розбійників минув і дикий захід все більше стає цивілізованим.
Ми беремо на себе роль злочинця, однак саме нам вирішувати чи Артур непогана людина, яка пішла хибним шляхом чи все ж він відбитий покидьок.
На шляху до мрії трапляються перешкоди, втрати та розчарування. Тому ця історія зачепила усі струни моєї душі. А фінал змусив мене плакати.
Епілог відчувається як зовсім інша гра, Відвідуючи місця, де раніше відбувались події, я відчувала смуток. В кінці гри це вже зовсім інше життя, яке продовжується у RDR 1. Так-так, історія починається з 2ї частини.
Особисто мені сюжет дуже сподобався, адже це не просто вестерн, піф-паф і все таке. Це історія про злам епохи, внутрішній конфлікт Артура та людей навколо нього. Моя оцінка 10/10.
Проте хочу зазначити, що це оцінка самої історії. Якість квестів місцями дуже сумнівна, адже завдань по типу “поїхати з точки A в точку Б” доволі багато. Однак це додає якогось балансу, адже ви починаєте нудитись, а потім відбувається соковитий екшн та драма.

Дизайн

Варто почати з дизайну локацій, адже різноманіття справді вражає. Усі штати представлені у грі мають різний ландшафт та клімат. Особливо мені сподобався Лемойн.

Ну як сподобався. Я б там не жила, але цей штат найбільш атмосферний. Це болотиста місцина з алігаторами, незвичними птахами та зграями мух над водою. Однак не зважаючи на жаркий та вогкий клімат, у Лемойні розцвіло розкішне місто Сен-Дені, яке дуже контрастує з іншими локаціями.

Поселення мають унікальний дизайн. Наприклад Аннесбурґ це шахтарське містечко. Будівлі розташовані на різних рівнях, позаду знаходяться шахти. Вода забруднена, у повітрі ніби відчувається тяжкість. Валентайн містечко у тому ж штаті, що і Аннесбурґ, навпаки більш чисте, затишне. Коротко кажучи різні локації викликають різні відчуття.
Часто трапляються покинути будинки, наприклад внаслідок чуми. Або внаслідок помсти. Такі локації наповнюють вигаданий світ життям.

Також варто відзначити дизайн персонажів. Окрім банди ван дер Лінде, яка виглядає дуже круто та різноманітно, у грі присутні інші банди. Усі вони мають різний стиль, який відображає їх кодекс або скоріше відсутність кодексу.

Мирні жителі також мають різний одяг, який підкреслює статус. Особливо яскравий контраст в Сен-Дені, де навколо міста є бідні та промислові райони, де люди у скромному одязі. А в центрі міста всі ошатні та елегантні.
Сам Артур також має чималий гардероб, який можна поповнити в магазині чи виготовити у мисливця зі шкур, які ви добули. Коротко кажучи, різноманітність персонажів, одягу та інших речей просто зашкалює. І все, як на мене, зроблено зі смаком, починаючи з загального плану, закінчуючи деталями.
Однозначно це 10/10, платина і серденько.

Боївка

В RDR2 доволі великий арсенал. Є різні типи зброї та набоїв до них, як і у всякому шутері. Також трапляється незвична зброя на кшталт сокири вікінга.

Насправді я не помітила різниці між набоями. Та і яка різниця коли постріл у голову гарантовано смертельний. А ось з тваринами зовсім інша справа. Потрібно вбивати з одного пострілу, щоб не псувати якість шкури. А деякі з хижаків ну дуже товстошкурі. Іноді звичайних набоїв замало. Тоді в хід йдуть отруйні стріли та ножі. Наприклад у бою з легендарним алігатором я змогла вийти переможцем лише з отруйними стрілами.

На собі Артур може носити декілька видів зброї: 1-2 револьвера чи пістолета, 1-2 рушниці, ніж, вибухівку тощо. Зміна спорядження відбувається на коні, адже сідло коня це такий собі мобільний склад. Дратує те, що Артур кладе рушниці назад до сідла і доводиться повертатись до коня, щоб взяти рушницю.
У грі є можливість вбивати по-тихому за допомогою ножів та стріл, або дуже гучно за допомогою динаміту, запальної суміші та звісно ж за допомогою вогнепальної зброї. А можна взагалі нікого не вбивати. Принаймні є ситуації коли можна обійтись без вбивств і застосувати мотузку. Часто доводилось махати кулаками, але тут все просто і без цікавинки.
Більший інтерес представляє режим так зване Мертве око. Під час нього все довкола сповільнюється, щоб ви встигли позначити куди стріляти і Артур автоматично влучає туди куди ви позначили. Це доволі зручно під час навали ворогів. Та є в цьому і мінус, адже це спрощує стрілянину, а про полювання я взагалі мовчу. Це щось на грані читерства, не рекомендую цим зловживати.
Перестрілки займають важливу частину гри і вони мені дуже сподобались. Можна використовувати різні типи зброї залежно від ситуації і хоч результат в кінці один, але все ж процес може бути доволі захопливим. Боївку я оцінюю в 10/10.

Коні

Коні займають не останнє місце у грі та у серці Артура. Головний герой має душевний зв’язок зі своїм конем, тому вибір скакуна буває дещо складним.
Породи коней відрізняються між собою за характеристиками та типом керування: стандарт, важкий, перегоновий та елітний.

Важке керування у коней, які тягнуть диліжанси. А еліт це зазвичай арабський скакун, який швидкий, витривалий та досить компактний за розміром. Ціна за нього звісно відповідна. Але скільки ж компліментів ви почуєте…
Кожна порода має декілька варіантів мастей. Наприклад одна Апалуза має 8 різних варіантів.

Тому вибір коня був для мене дуже складним. Адже всі вони по-своєму гарні та корисні.
Гра доволі довга, тому рекомендую спробувати декілька типів коней. Їхні показники збільшаться за рахунок сідла та стремен, а також підвищення рівня довіри з вершником.
Артур може мати 1 основного та 1 тимчасового коня. Однак маючи двох коней, можна осідлати ще одного. Це дуже зручно для полювання, адже троє понесуть значно більше здобичі.
Окрім коней у стайнях є ще дикі коні. Їх можна приручити та продати, або залишити у стайні. Також коней можна красти або в деяких випадках отримати в подарунок.
Обравши свого ідеального коня ви маєте доглядати за ним. Годувати, чистити, заспокоювати під час грози чи нападу змії. Це підвищить рівень довіри та показники коня.
Вашого коня можуть поранити та вбити. В моєму випадку його частіше вбивав потяг… Поки кінь тяжко поранений, його можна реанімувати. Але коли мертвий то все. До речі, за вбивство коней рівень честі зменшується. Тому стріляйте у ворогів і не чіпайте коней. До того ж, тих коней потім можна продати.
У грі є ліки та стимулятори для коней, без яких не обійтись в окремих випадках. Часто їх можна знайти в таборах чи купити в магазині.

Репутація

Система репутації базується на честі. Залежно від дій гравця Артур може мати високу чи низьку честь, яка вплине на деякі катсцени та кінцівку.
Також рівень честі впливає на життя Артура. Наприклад в магазині високий рівень честі дозволяє отримати знижку. Але низький рівень дозволяє красти з тіл більш цінні речі.
Честь зменшиться навіть якщо робити погані речі у бандані чи масці. Це приховає обличчя, Артура не впізнають, але ж… він знає що зробив.

Іноді люди, яких Артур грабував чи яким допомагав його впізнавали. Це доволі цікава деталь.

Також до системи репутації я можу віднести винагороди за голову Артура. Якщо він щось накоїть в якомусь штаті, йому виписують, так би мовити, штраф. Він може сплатити його, щоб мисливці за головами відчепились. Але якщо оголошено “живим або мертвим”, тоді все, мисливці та законники будуть як п’явки.

Репутацію я оцінюю в 9/10.

Насправді гра мене затягнула та не відпускала понад 140 годин. Не зважаючи на недоліки (в тому числі і баги), я оцінюю її досить високо.

Стаття є скороченою версією сценарію до відео, текст в самому відео місцями відрізняється

Дякую за увагу.