Total War Warhammer 3: Thrones of Decay або Коли розробник (нарешті) дослухається до власної аудиторії

Наприкінці квітня вийшло чергове доповнення до гранд-стратегії Total War Warhammer 3 і...на диво воно дуже навіть непогане, особливо на фоні доволі провального попереднього, яке викликало хвилю обурення серед гравців і не лише. Цього ж разу розробка затяглася добряче, але і результат перевершив очікування багатьох. Про це все далі.

Геймплей

Як і раніше, у центрі історії - протистояння ворогів по історичній складовій всесвіту Warhammer Fantasy Battles. Це доволі гарний хід, бо дозволяє залучити аудиторію, що підтримує протилежні сторони конфлікту, а саме: Елспет фон Дракен, правительку Нульну, майстриню магії Смерті та Темуркана, обраного вояку Нурґла разом із його ватажками. Третім легендарним лордом став лорд Малакай Макайссон із дворфів, які теж отримали масштабний реворк, про все по порядку.

Елспет і її дракон, доволі хороші бонуси фракції

Елспет отримала механіку, яка максимально подібна до майстерні Ікіта Клешні: ти збираєш особливий ресурс у боях, який використовується для отримання СЕРЙОЗНИХ підсилень вогнепальної частини армії, а також анлоків особливих аметистових варіантів юнітів, які дорогі, але варті кожної золотої монети. Так, може це й перевикористання старої механіки, але грається і відчувається вона дуже доречною. Це ж доповнюється новим класом стандартних лордів - майстром-інженером, який підсилює все це добро (і може отримати маунт-танк) та його більш простою геройською версією - імперським інженером. Імперія завжди була міцним середнячком, маючи всього потрохи: непогану важку кавалерію, сильну пізню артилерію та чи не найширші можливості у виборі магії шляхом вибору героїв різних шкіл (от тільки звичайних лордів-магів так і не дали ще, може це буде у пізніших DLC, хтозна).

Зовсім не скавенська майстерня, ні-ні

Тепер до цього додали ще кілька бойових машин, стрільців з гарною дальністю та демеджем, ну і синергічні можливості. Навіть старих героїв і лордів трішки бафнули, аби ті не відчувалися застарілими. І так, це все працює дуже і дуже добре, що хоч і не переводить расу в статус імбалансної, але значно посилює стратегічні опції та варіанти побудови армій. Новий легендарний герой Теодор Брюкнер - дуже потужний літаючий герой, але умови його отримання не завжди зручні (убити 1000 ворогів мілі-кавалерією, яка для Нульну хоч і доступна, але є далеко не найоптимальнішою), хоча той же Франц може суттєво виграти від ще одного штурмового юніта.

Особиста мережа телепортів Елспет. Overpowered

Фракція Елспет же надзвичайно сильна через свої власні механіки, включаючи телепортацію по карті, і хоча старт порівняно складний (Влад і Фестус не дадуть заскучати, гризучи землі Імперії з двох сторін), але далі все йде доволі просто. Є трохи проблема з умовами довгої перемоги, і сама ачівка чомусь не спрацювала, ну може це виправлять пізніше.

Темуркан (точніше його носій)

Темуркан. Має доступ до чум Нурґла, які теж були добряче перероблені у доповненні, як і економіка раси. Його фішкою є отримання цілих 6 легендарних героїв, які може і уступають своїм аналогам в інших рас, але дають широкі можливості і навіть обмежену кількість юнітів інших рас, як-от Норски чи Дворфів Хаосу.
Нурґл мав значні проблеми із швидкістю - більшість його армій повільні і вразливі до вогню противників, і зараз цю проблему вирішили доволі радикально. Лицарі чуми (rot knight) - одні з найсильніших варіантів важкої кавалерії, які я бачив у грі. Вони дорогі і отримуються зі столичних поселень максимального рівня, але Темуркан стартує з одним юнітом, а ще кількох може відкрити через одного із перших ватажків. І це СИЛА, бо тактика молота та ковадла потребує впевненого фронтлайну, який і так був доступний нурґлітам, але тепер вороги, які пропустили собі в тил кількох лицарів чуми, будуть дуже швидко перепущені на інфекції.
До мінусів - на старті DLC саме інфекції були значною проблемою, бо з бою можна було отримати максимум 37 їх, що дуже і дуже мало. Пізніше цю кількість підвищили до 100, але грав я на старішому патчі, і це відчувалось як недопрацювання. А потрібні вони, окрім власне чумного казана, тепер і для будівництва військових циклічних будівель, а також прискорення їхніх циклів. Є звісно ще й інфраструктурні будівлі, які дають невеликий приріст ресурсу, але потребують золота. Баланс дещо кривуватий, але ніби як зараз із тим краще.

Воєводи дуже потужні, і кожен має цілу низку бонусів та юнітів

Новий простий лорд - Хаос лорд Нурґла теж доволі сильний, особливо в авторозрахунку...але з ним був пов'язаний баг, що той не може стати демон-принцем, досягнувши 15-го рівня. Я б не сказав, що це велика проблема, бо демон-принців можна отримувати із лордів-чаклунів, так що це лише напівбіда. Герой-чаклун теж є гарним доповненням до армії, правда в них досі є трейти, які не працюють, бо протегані як ті, що відносяться до армії ЛОРДА... CA такі CA. Можливо, що є фанатські модифікації, які це фіксять, точно не скажу.
З інших цікавих юнітів - жабодракони (на одному з таких їздить сам Темуркан), а також чумні огри. Дорогі і ефективні що ті, що ті.
Кампанія Темуркана мені сподобалася, бо має суттєвий челендж на старті (побороти Холека, а він ще та зараза у ближньому бою), а кінцевою ціллю є власне контроль того ж самого Нульну. Це сильно нагадує DLC до другої частини, де боролися Ґром та Елтаріон, але Еслпет чомусь тут не повинна захищати місто наприкінці. Комусь плюс, комусь мінус.
Нурґл із раси-аутсайдера стає все сильнішим, бо раніше його ростер відчувався неповним, що частково поправили з додаванням купи юнітів фракції Воїнів Хаосу (і Темуркан від них теж виграє, бо він підсилює саме смертну складову армії, а не демонів), а тепер ще й давно очікувані рот найти, які навіть дещо сильніші, ніж я думав. Серйозно, одна вдала флангова атака цими монстрами може знищити добру половину ворожого юніта піхоти. А велика маса дозволяє легко відступити і швидко вдарити вже нову ціль. Давно не отримував стільки задоволення від мікроменеджменту кінноти, бо її роль вже не раз підсилювали, і це зовсім не та ситуація, що у другій грі (правда і до імба-статусу в Medeival 2 не дотягує).

Епідеміус трохи просідає по якості, але в цілому непоганий

Також Нурґл має безкоштовного FLC-лорда Епідеміуса. І він просто норм, нічого надзвичайного, але видно, що й роботи над ним було проведено значно менше. А от стартова позиція цікава, бо він може швидко піти фармити Норску та пустки хаосу. І підсилює демонів, які насправді нічого нового майже й не отримали, тому ростер може бути дещо нуднуватим.

Let's SLAY

Малакай Макайссон. Легендарний слеєр, герой кількох книг про Ґотрека та Фелікса, трохи невдаха (як мінімум тим, що досі живий), але при цьому геніальний винахідник, який має власний дирижабль Дух Ґрунґні (фактично версія кораблів вампіратів а-ля будівництво пересувної бази), а також цілу купу пригод. Стартує він одразу зі своїми друзяками Ґотреком та Феліксом, які тепер отримали статус постійних героїв, і мати їх у армії - серйозна перевага. Нового легендарного героя Ґарадріма Айронфіста отримати теж доволі просто, бо слеєри й так основа армії Малакая. Плюс нові версії лордів та героїв - Демон слеєр та Дреґон слеєр відповідно. Вони веселі.
Але це ще не все, бо дворфи мають перероблену механіку Великої книги образ (яку вже теж фіксили, бо на початку воно працювало трохи через сраку) і низку нових чи перероблених юнітів, головним із яких є Громова баржа (Thunderbarge) - величезний дирижабль, який знищує приблизно все живе на своєму шляху. Доступ до такого добра відкривається доволі пізно, і коштує це багато, але Макайссон має такого у якості суммона ЗІ СТАРТУ, і навіть не дуже велика тривалість може перевернути хід боїв у перші 20-30 ходів, коли це найбільше потрібно. А повна армія таких зі всіма бонусами фракції формує так званий Doom Stack, і в цьому випадку це повністю імбалансна річ, яку може зупинять 4 стаки ворожих драконів, і то не факт. А майже все інше буде знищено, викликаючи в голові ностальгічні звуки Kirov Reporting, бо це і справді якісь в'єтнамські флешбеки.

Громові баржі від модерів та офіційних розробників

Також дворфи тепер мають перероблене і розділене дерево технологій (раніше воно було просто гігантське і не дуже зручне), яке має декілька гарних бонусів, як-от СУЦІЛЬНИЙ ЗАХИСТ для щитових юнітів, який дозволяє не просто стати в черепаху, а взагалі блокувати ворожі постріли, включаючи артилерію. І тепер тим же скавенам прогризати ряди дворфів буде значно складніше.
Мені дуже сподобалася кампанія Малакая, бо вона дає нові цілі, подібно до книги полювання Норски чи того ж Імріка, а також значні бонуси для юнітів, яких швидше за все і так захочеш використовувати у своїй кампанії.

Пригоди Малакая

З мінусів - деякі квестові битви трохи забагані, але є мод Auto Resolve Quest Battles, якщо ну вже зовсім не буде працювати щось. А перероблена система образ стимулює активнішу стратегічну гру, що, як не дивно, добре підходить для часто повільних у цьому плані дворфів.
Плюс оновлена система конфедерації, яка має як плюси - можливість воскресити знищену фракцію та зразу отримати її легендарного лорда, так і мінуси - бо кожна наступна конфедерація стає помітно дорожчою, та й самі ще живі фракції теж назбирують образи, тому це все перетворюється у свого роду перегони. Мені було весело, та й старт відносно простий, тому цю кампанію я би радив як стартову навіть попри купу нюансів за гру дворфами, бо нестача швидких ударних юнітів, монстрів та магії - це суттєво. Але тепер громобаржі та навіть звичайний спам оновлених гірокоптерів швиденько просмажить будь-яких образотворців.
Знову ж, на релізі DLC проблеми були, але наразі більшість із них вже пофіксили.

Попереднє DLC було дуже не дуже

Робота над помилками

Попереднє DLC - Shadows of Change - було зустріте цілим шквалом критики, причому часто доволі справедливої. Воно досі має лише 37% позитивних рецензій, хоча я б сказав, що там ситуацію таки виправили через кілька місяців після старту. Із основних проблем: мало контенту, висока ціна, хренова політика комунікації з аудиторією. І останнє було, мабуть, останньою краплею, що спричинило значний конфлікт, у якому аудиторія навіть перемогла, а компанія добряче приземлилася. Там ще додалися проблеми з їхнім власником - Sega, а також витрачені мільйони на гру, яка ніколи не вийде, а навіть якщо б і вийшла, то запізнилася б на декілька років, плюс крах історичної гри серії Total War про Древній Єгипет, яка взагалі не продалася. Хтось у Creative Assembly добряче почухався (і голову теж), і ситуація пішла на краще.
В результаті було додано трохи контенту до Тіней Змін, а Трони Розпаду були перенесені на кілька місяців, але результат цілком того вартий.
Ще однією новинкою стало розділення доповнень: тепер кожен із лордів нового DLC продається окремо (можна взяти всіх трьох бандлом дещо дешевше, тому замість 300 грн за одне виходило щось біля 250), що доволі зручно для тих, кого не цікавлять всі і кожен із персонажів аддону, ну і самого контенту суттєво більше. Наприклад, та ж Імперія отримала новий старт для Бальтазара Ґельта, а дворфам зробили повноцінний реворк (може й гірший, ніж для Воїнів Хаосу, але все ще дуже і дуже солідний).
Також фікси виходять частіше, однак в основному вони стосуються нового контенту, а певні некритичні старі проблеми досі на місцях. Це фікситься певними модами, той же величезний оверхол SFO дуже сильно змінює баланс ванільної гри. Але головне, чого добилася компанія, - це відновлення зв'язку з аудиторією, реагування на фідбек, визнання власних прой...помилок та реальна робота над ними і наступними кроками. А це дещо дорожче, ніж гроші, бо є складовою репутації, тож гравці тепер значно більше впевнені у наступних проєктах студії.

А це вже зовсім інша справа

Рейтинги і сприйняття
Так як DLC насправді 3, то й рейтингів теж 3, і всі вони дуже гарні: у Стімі 91% у Темуркана, 90% у Елспет, 87% у Малакая. В останнього менше через згадані мною проблеми з переробкою системи образ, яка на старті доволі сильно карала гравців за надмірну активність, в тому числі дипломатичну, бо вимоги до кожного наступного циклу росли надто швидко, зараз з цим вже все значно краще.
З позитивних відгуків - приблизно все те, що я вказував вище: нові механіки, нові юніти, реворки тих чи інших систем. Більшість гравців погоджується з тим, що дворфи та нурґліти були раніше ближче до категорії аутсайдерів та потребували чималих знань гри та конкретно раси, а тепер стали значно конкурентнішими, а що головне - веселішими. І це важливо, бо гра є величезним сендбоксом, а реграбельність тут відіграє чи не найбільшу роль, і якщо серед майже сотні фракцій більшість плюс-мінус сильні - це вже непоганий баланс. А трійко (плюс безкоштовний Епідеміус) впевнено доєдналися до цієї категорії.
Онлайн помітно виріс, ну піковим він був місяць тому десь на поділці у 70к гравців, але й прямо зараз він коливається у межах 40-50к, що дуже солідно для такої гри і теж є гарним відносним рейтингом якості, з якою в останні роки у CA було не зовсім все гаразд.

Це доповнення насправді сподобалося багатьом

Висновок
Thrones of Decay - це дуже гідне і велике DLC, яке багатьма очікувалось, і в основному не розчарувало, а це складно.
Я завершив всі 3 основні кампанії на very hard/very hard, і хоча Малакай трохи мій фаворит за рахунок дуже активної ранньої гри, але й Елспет з Темурканом були дуже веселими, зі своїми плюсами та мінусами, і перших об'єктивно більше.
Тому якщо цікавить хтось чи всі з нових лордів - то фанам серії раджу брати це доповнення, ну можна зачекати знижок, але якісь суттєві будуть ближче до осені, напевно.
Базова гра все ще доволі дорога, але періодично буває за -50%. Висока вартість та ціла низка DLC до третьої та попередніх частин гри - це досі найбільший мінус серії, але навіть і не маючи повної колекції, є ще дуже і дуже багато контенту для любителів серії. Я награв 300 зафіксованих стімом годин у третю частину (що менше, ніж майже півтори тисячі у другу, але й ситуація була інша), десь біля 50-60 власне в це DLC, і маю відмітити, що останні зміни пішли грі на користь.
Окремо хочу сказати, що задоволений зміною політики розробника і тим, як вони вийшли із насправді хренової насамперед для них самих ситуації. Подібні проблеми переживає чимало великих ігрових компаній, але щось серйозно з цим роблять одиниці. Я надіюсь, що надалі схожих позитивних прикладів ставатиме більше, ну і що самі CA теж не повторюватимуть таких же помилок у майбутньому.

І це було #lazyreview
Наступним DLC швидше за все буде Слаанеш, але конкретних строків поки що не називали, я би ставив на початок-середину осені. Плюс ще буде кхорністський безкоштовний легендарний герой Каранак (типу цербера), якого анонсували 23-го травня. Плюс Total War: Pharaoh теж отримає значну переробку та збільшення ігрової карти, ну як піде з ним - побачимо, може навіть вийде щось гідне, я сам не грав.