Серед великого різноманіття серіалів, знятих за мотивами коміксів, є декілька, які суттєво вибиваються із загальної лінії. Колись я вже робив невеликий огляд на перші 2 сезони "Легіона", тож можна врешті підвести короткий підсумок. Серіал закінчився 5 років тому, але все ж постараюсь уникнути спойлерів, але буде дисклеймер, що це шоу з рейтингом 18+ далеко не просто так.
Не знаю, хто ще так зіграв би Девіда, як Ден Стівенс
Сюжет
Девід Геллер (Ден Стівенс) - психічнохворий із діагностованою шизофренією. Це не образа і не приниження, це реальна проблема, яка суттєво спотворює його життя та сприйняття світу.
Він перебуває на лікуванні у спеціалізованій клініці, а його контакти з іншими обмежуються подругою Ленні (Обрі Плаза) та любовним інтересом у вигляді Сідні Барретт (Рейчел Келлер). Девіда постійно мучать кошмари та видіння, а також дивні ситуації, які складно пояснити звичайною логікою. Так, чимало можна списати на хворобу, але точно не певні надприродні штуки, з якими він зіткнеться.
Така от песимістична і важка зав'язка. А от коміксна складова полягає у тому, що Девід насправді є телепатом (і не лише), який не може контролювати свої здібності, і ніхто особливо не намагався його вчити. Але після кількох ситуацій на його слід виходить урядова мілітаристська організація Відділ 3 (Division 3), і все закручується...
Одна з особливостей подання історії - це "ненадійний оповідач", бо сам Девід не завжди може відрізнити вигадку від реальності, тим більше в моменти, коли це все перемішується і набуває атмосфери психологічного трилера, яким серіал найчастіше і є. Бо невідомо, кому можна довіряти, що є правдою, хто намагається допомогти, а хто - нашкодити. І з усім цим Девіду потрібно розібратися, паралельно рятуючи своє власне життя.
Я б хотів сказати, що ритміка рвана і нестабільна, але це буде применшенням, бо на ділі вона просто швидко змінюється. І це є задумом авторів, тому не відніс би до мінусів шоу. А от із більш суттєвих негативних моментів - глядач часто виявляється заплутаним не менше від головного героя, а таке подобається далеко не кожному. Тому чимало знайомих взагалі не змогли "осилити" серіал, бо сприймається він важко, а окремі сцени ще й помітно "давлять" на моральний стан аудиторії. Тому з поганим чи пригніченим настроєм дивитися взагалі протипоказано, я попередив.
Аудіо
Над саундтреком працював Джефф Руссо, відомий своїми роботами над "Фарґо", "Видозмінений вуглець", "Star Trek: Discovery" та багатьма іншими серіалами та фільмами. Прослухати можна, наприклад, на Спотіфаї.
І це один із улюблених саундтреків останніх років так десяти, мабуть. Окрім того, зустрічаються також інші популярні пісні, щось було із Пінк Флойду та схожих.
Робота над звуком теж колосальна, бо тут вистачає "дивних" ситуацій, які складно деколи навіть уявити, не те, що озвучити. І команда дуже добре із цим справилася.
Я серйозно про яскраві моменти
Візуал
Від серії до серії - тут дуже велике різноманіття ефектів та загального візуального ряду, тому якесь середнє значення вивести з цього доволі важко. Місцями все дуже похмуро і сіро, а вже в наступному епізоді - дика феєрія кольорів та відтінків.
І це загалом добре передає атмосферу серіалу та нестабільність головного героя. Плюс постери та інший рекламний матеріал теж зроблені в цьому ж дусі (на щастя, без використання ШІ).
А це одна із комікс-версій
Ідея та втілення
Все починається з...Ікс-менів. Бо Легіон - це частина їхнього лору, але не буду спойлерити далі. Тому фактично частина персонажів тут дійсно мутанти, і навіть один із основних антагоністів серії теж взятий звідти. Шоу суттєво переписало оріджин персонажа, тому дивитися доволі цікаво навіть попри знання базового матеріалу.
Керівником проєкту виступив Ноа Хоулі (знову ж "Фарґо", тому якщо хтось проводить паралелі між шоу - це цілком виправдано), який є великим фаном Ікс-менів з дитинства. Першоідеєю було зняти щось про Hellfire Club, але від неї доволі швидко відмовилися, а автор зацікавився Легіоном, бо той особливо ніколи й не згадувався у широких медіа (окрім X-Men: Evolution, але та версія ще більше відрізнялася від коміксної), тому вирішили зробити щось унікальне.
І це вдалося, бо попри існування інших "дорослих" версій коміксів на телеекранах, ТАКОГО ж точно не було. Можливо навіть через більший акцент на драматичній стороні проєкту, коли інші найчастіше вдавалися до ігор з різними сортами гумору.
Головний актор Ден Стівенс навіть проводив власні дослідження, спілкуючись з реальними хворими та лікарями. А також не знав усього сюжету, тому здивування його героя на екрані часто виглядали дуже реалістично - це теж досить цікавий підхід до зйомок.
Іншою важливою зіркою була Обрі Плаза, відома своєю роллю в Parks and Recreation, і тут вона змогла максимально відірватися в образі. Часом настільки, що здавалося, що шоу насправді про неї, але таких ходів тут теж вистачало.
Хоча трохи ходило чуток про вимушене закриття шоу (рейтинги переглядів і справді впали з другого сезону помітно), але воно і планувалося у трьох сезонах, тому фінал цілком довершений, хоч там і скоротили/об'єднали кілька епізодів заради економії.
Дуже хороша оцінка
Рейтинги та сприйняття
Imdb ставить 8.1/10, на томатах ще краще - 91% від аудиторії та 86% від глядачів (що цікаво - третій сезон має найвищі показники у 93%/91%, а не як то часто буває).
Хвалять за вже згадану унікальність, бо справді немає іншого подібного проєкту, який би не просто був собі, а дійсно зміг донести завершену історію, в якій, звісно, чорт голову зламає, але тим не менш, вона є дуже впізнаваною та добре структурованою. Також чимало говорять про розвиток головного героя, і тут теж важко не погодитися.
Негативні рев'ю в основному від тих, хто не зміг додивитися перший сезон. І я в чомусь розумію це, бо серіал не для всіх, і він це показує з найперших серій.
Із власних спостережень: більшості тих знайомих, хто додивився все, шоу подобається. Але й помітна частка просто закинула перегляд.
Обережно - від шоу може зносити дах
Висновок
Легіон - дуже і дуже дивний проєкт. Я не можу свідомо радити його до перегляду, але якщо перший сезон зайде - швидше за все сподобаються і наступні. Не факт.
Серіал показує багато травмуючого та шокуючого контенту, але на відміну від тих же Хлопаків - гумору тут менше і він не відчувається як вставлений лише заради утримання аудиторії. Особисто мені подобається історія і навіть її прогнозовано-непрогнозоване завершення, але й мінусів у шоу вистачає.
На фоні новітніх серіалів від MCU - це просто шикарний серіал (і я навіть вбачаю вплив його на створення Moon Knight'а, все ж у персонажів є декілька схожих рис), тому хоча б знати про його існування варто.
Продовження шоу не буде, але воно тут і не потрібне. Я із задоволенням повернувся до серіалу через кілька років після виходу, тож якщо комусь сподобається - приємного перегляду.
Це було #lazyreview
І знову без теми. Цього тижня починається четвертий сезон Хлопаків, але по них щось буде аж після повного виходу.
Топ коментарі (0)