Усім привіт, сьогодні хочу познайомити вас з таким чудовим виконавцем, як Paul Shapera. Ця людина створила свій власний всесвіт у межах музикальних альбомів. Сьогодні я хочу поговорити про один із найпопулярніших альбомів, по якому зроблено кілька постановок, а саме "The Dolls of New Albion" або ж "Ляльки Нового Альбіону".
The Dolls of New Albion - опера в жанрі стімпанк, яка розповідає про чотири покоління сім'ї Макалістер, що живуть в Новому Альбіоні. Опера розкриває багато тем: смерть коханого, нерозділені почуття, самогубство, самопожертва тощо.
Далі я зроблю короткий переказ історії (він може знадобитись тим, хто не знає англійської, але хоче послухати музику і розуміти контекст того, що відбуваєтся на екрані).
Перед цим я прикріплю дві найкращі на мою думку постановки, на ютубі їх більше, і більшість з них по своєму цікаві, по різному показують героїв чи співають окремі пісні:
1.Перша найкраща в плані відеоконтенту
2.Друга має слабший візуал, але кращий спів, оскільки мені не подобаються певні моменти в першій
Історія починається з легенди заснування Нового Альбіону. Якось подорожували Монах і Гравець і сперечались вони про Бога, випадковість і долю, щоб вирішити суперечку вони розпочали нескінченну карткову гру, в якій ніхто не міг перемогти. Глядачі збирались навколо них і побудували місто, яке стало Новим Альбіоном. Партія так і не була завершена, бо Гравець помер від сердечного приступу, але він поклявся вернутись і завершити партію. Може здатись, що ця історія немає ніякого відношення до подальшої історії, але тема переродження душ важлива для цього Всесвіту, і вважається, що Монах і Гравець переродились в членах сім'ї Макалістерів.
Далі я коротко пройдусь по кожному з чотирьох актів. Перший акт розповідає історію Аннабель Макалістер, яка втратила свого коханого, Джаспера. Вона витрачає роки на те, щоб воскресити його в тілі ляльки, але Джаспер страждає в тілі ляльки і просить повернути його до Елізіуму (світу мертвих).
В другому акті її син Едгар зізнається дівчині, Фей, у коханні, але та відмовляє йому. У розпачі він знаходить на горищі мамині записи про воскресіння людей і таким чином він будує власну імперію, де за гроші повертає рідних до життя. Потім він маніпулює Фей, що відродить її батька (Яким виявляється Джаспер, що цікаво до смерті він жив з іншою сім'єю, а не Аннабель) і змушує вийти за нього заміж.
В третьому акті зароджується цілий культ вудпуанків, які поклоняються відродженим лялькам, який очолює син Едгара, Байрон разом з лялькою Джаспера. Зрештою, одна із учасниць почула благання ляльок про їх страждання і про Елізіум через що вона вбиває себе. Культ стає вне закону, усіх ляльок і їх власників приговорюють до смерті.
В четвертому акті дочка Байрона, Присцила разом із Джаспером переховуються в підвалі від поліції, яка продовжує винищувати всіх ляльок. Вони грають карткову гру, яка відсилає нас до гри Монаха і Гравця і натякає, що Присцила переродження Монаха, а Джаспер - гравця. Гра так би й не мала свого завершення, якби Присцила не подзвонила поліції і не зізналась, що в неї лялька в підвалі. Солдати приходять і вбивають обох (На мою думку найсильніша сцена і пісня всієї опери, яку я переслуховую окремо від неї).
Окрім того, що це стімпанк-опера (серйозно, де ви ще таке побачите?), твір має кілька особливостей:
По-перше, оповідач історії вплетений в неї, її ім'я - Кейт, і вона час від часу звертається до героїв, підрозумівається, що вони чують її, але ігнорують поради. Якщо поглиблюватись у Всесвіт цього виконавця, то оповідачі в його творах грають окрему роль. Їх називають постлюдьми - люди, які перевершили існування своєї розповіді, вознеслись над нею, і змогли впливати на свою та чужі історії.
По-друге, твір пронизаний фразами, які повторюватимуться не раз і різними особами, деякі з фраз навіть звучатимуть в інших альбомах.
Так, для прикладу, Едгар каже Фей, яка відмовлює йому, фразу:
One day you will learn, and you will burn like my heart burns.
Одного дня ти зрозумієш, і твоє серце палатиме, як і моє.
Ця ж фраза вернеться йому, коли він силою змусить вийти її заміж. Потім ці слова співатиме Джаспер, коли солдати прийдуть вбивати його з Присцилою.
В першому акті, коли Аннабель воскрешає Джаспера вона каже йому:
Be my angel, my angel.
Будь моїм ангелом, моїм ангелом.
В третьому акті, Джаспер під час хаосу в місті, розшукує Джаспера і викрикує:
Where’s my angel?
Де мій ангел?
А в четвертому, коли поліція націлює зброю, Присцила звертається до Джаспера і каже:Please, my angel, my angel.
Прошу, мій ангеле, мій ангеле.
Пісня вудупанків є ледь не ключовою, оскільки навіть після їх заборони і знищення, вони ще не раз вспливатимуть у Всесвіті Шапери в інших альбомах.
Фраза солдата не раз повториться в інших альбомах Пола, фактично ці слова завжди належатимуть представникам влади і тим, хто бажає забрати чуже життя чи свободу:
And on the day we come it’s over.
Усе закінчиться в день, коли ми прийдемо.
В другому акті, Кейт попереджає Едгара словами:
When you win you sometimes lose.
Інколи при виграші ти програєш.
В четвертому вона перефразовує ці слова Присцилі:
And sometimes when you lose, you win.
Інколи при програші ти виграєш.
Ще багато чого не сказано, але якщо вас хоч краплю зацікавило, то рекомендую ознайомитись з постановкою, а потім і з іншими альбомами Пола, на жаль, інші не мають відеопостановок, лиш аудіоверсії.
Топ коментарі (0)