Unpacking: Оповідь Мовчки

Шановні читачі, першочергово матеріал готувався для створення відео, тому рекомендую ознайомитись із ним у відеоформаті! Дякую!
Відеоверcія матеріалу:

Забігаючи на декілька місяців назад, коли я мав змогу скористатись безкоштовною підпискою на Xbox Gamepass, я cкористався нагодою пройти одну з ігор, яка видалась дещо особливою, хоча на перший погляд так по ній не скажеш. Загалом, ми звикли, що ігри фактично будь-якого жанру здатні передавати певну сюжетну історію, з великим обсягом цікавих і не дуже персонажів, які викликають певні емоції та приводять до тих чи інших наслідків. Саме такий ланцюг факторів робить сюжет особливим, цікавим, захоплюючим та незабутнім. Unpacking від студії Witchbeam однозначно програє таким іграм, однак чи все так однозначно?

Першочергово, я планував зробити огляд на цю гру, проте враховуючи що вона надто проста та одноманітна, а ще вийшла лише в 2021 році, я вирішив просто розповісти про її особливості і те, як вона за рамками свого геймплею здатна передавати певну історію. Поки я ознайомлювався із темою, я читав відгуки людей про те, що мало хто одразу сприйняв повну картину подій і зазвичай ця картина містила лише ті чи інші фрагменти, а не єдине ціле, яке також не зразу вловив і я.

Unpacking - піксельна гра, яка створена на фундаменті медитативного геймплею. Вона являє собою певний сторілайн, поділений на роки, в які нам доведеться розміщати речі там, де їм треба стояти, майже без будь-яких підказок. В деталі вдаватись не буду, бо для цього є огляди, однак яку ж історію Unpacking, як симулятор переїзду із заспокійливою музикою та медитативним релаксуючим геймплеєм розповідає гравцям і як саме?

1997

Розпочинається гра з 1997 року. На перший погляд, гравцям просто дають невеличку локацію для стандартного розпакування речей, проте на середині гри, я усвідомив, яким чином подається історія. А історія подається тим, як змінюються локації та речі, які ви розкладаєте, як деякі з них зникають, а інші появляються. Проте це вже буде десь на середині, на початку все доволі просто і ти не замислюєшся про якийсь там сюжетний сенс. Розміщуючи предмети в кімнатах та фактично проходячи ігровий етап, гра показує декілька скриншотів уже готової кімнати як фотографії із фотоальбому, який слугує наче історією життя головної героїні, як стає відомо, по ходу гри.

На початку головна героїня вперше переїжджає у власну кімнату, що дає їй свободу облаштувати простір на власний розсуд. На дворі 1997 рік, і їй потрібно розпакувати купу найпопулярніших іграшок 90-х, як-от тамагочі та лялькового троля. У неї є сувенір у вигляді червоного двоповерхового автобуса з Лондона і колекція плюшевих іграшок, які супроводжують її протягом усього життя, а її інтерес до мистецтва та ігор проявляється також у Game Boy та художньому приладді.

2004

У 2004 році головна героїня вперше переїжджає з дому, винаймаючи гуртожиток з окремою ванною кімнатою на перший рік навчання в університеті. За вікном пейзаж рідного двору змінюється на вікна сусідніх споруд, що підтверджує переїзд героїні. Змінюється також інтер’єр, тож тільки особисті речі героїні залишаються незмінними. Кімната у неї невелика, але їй більше не доведеться ділити ванну зі своєю сестрою, і вона повинна навчитися готувати собі їжу на власній кухні. Її плюшеві свинка і кіт супроводжують її в університеті, а ще вона має новий сувенір Ейфелевої вежі з Парижу, який вона додає до своєї колекції, що свідчить про те, що її сім'я здійснила ще одну поїздку до Європи. Разом з новим художнім приладдям, такими як набір кольорових олівців і манекен, вона має власний комп'ютер з великим старомодним монітором для роботи в університеті. У мене теж такий, до речі, був.

2007

Наступний етап переносить нас у старий добрий, поверніть мене в 2007-ий рік, де закінчивши університет і отримавши диплом, головна героїня "Unpacking" переїжджає до квартири з двома сусідами. Цікаво те, що її нові сусіди - це також група людей, з якою вона грає в настільні рольові ігри, і вони, здається, мають схожі інтереси щодо косплей-проектів, над одним з яких працюють у вітальні. Вперше в рівнях Unpacking гравці повинні знайти місце для речей головної героїні в будинку, який вже заповнений речами, оскільки вона облаштовується на новому місці проживання. Вона привезла з Італії новий сувенір - Пізанську вежу, а також зібрала нову плюшеву курку і милу маленьку фігурку курчати. Робоча форма з фартухом, капелюхом і кількома сорочками на ґудзиках свідчить про те, що вона влаштувалася на роботу бариста, а її художнє приладдя поповнилося цифровим планшетом для малювання, оскільки вона розвиває свої навички художника.

2010

Історія починає набирати оборотів у 2010 році, коли героїня переїжджає в квартиру свого бойфренда, і якщо я раніше думав що гра є простим набором локацій, то тут я зрозумів що все не так просто. Водночас гра стає складнішою, адже у квартирі хлопця головної героїні, гравці повинні знайти місце для її речей, фактично розподіляючи простір вже між двома персонажами.

Вона вперше живе з любовним партнером, і цей переїзд зробив їхні стосунки більш серйозними для неї. Змінились і трішки її інтереси. До переїзду героїня почала грати на укулеле, і у неї з'явився новий домашній улюбленець, якому потрібен прихисток десь у квартирі.

Вона також зберігла свою вірну плюшеву свинку та курку, а її робочий одяг свідчить про те, що вона досі працює бариста. Однак у квартирі її хлопця не так багато місця для неї, і вона з усіх сил намагається знайти місце, куди скласти свої. На стіні не знайшлося місця для її диплома, і вперше за весь хронометраж гри у неї немає місця для власного арт-простору.

2012

Події починають розвиватися повільніше, проте сама їх кількість збільшується. Проміжки між роками зменшуються і далі ми потрапляємо у 2012 рік. По відсутності чоловічих речей, стає відомо про припинення відносин між головною героїнею та її бойфрендом. Після розриву зі своїм хлопцем і переїзду з його квартири у 2012 році дівчина повертається до будинку свого дитинства, щоб деякий час пожити з батьками. Здається, розлучення було болючим, оскільки можна знайти їхню спільну фотографію, але на відміну від інших фотографій, які вішаються на коркову дошку, цю фотографію потрібно заховати в шафу, де дівчина не повинна її побачити. Якщо гравці повісять її на дошку, вона встромить шпильку йому в обличчя.

Більшість її старих плюшевих іграшок досі в кімнаті, і її постер також можна знайти і повісити, створюючи гостре відчуття ностальгії і затишку посеред розлуки. На її столі стоїть швейна машинка, оскільки батьки користувалися її кімнатою, поки вона була у від'їзді, але гравці можуть перепланувати простір, щоб звільнити місце для всіх її речей. Вона також стала трохи серйозніше ставитися до гри на укулеле і купила книгу, щоб вчитися вимогливіше. Хоча кімната її дитинства здається їй меншою, ніж раніше, вона знову має власний простір, де вона може знову стати на ноги і почати зцілюватися після розриву стосунків.

2013

Минає кілька місяців, надворі січень 2013 року, а головна героїня Unpacking починає все з чистого аркушу і переїжджає у власну квартиру. Тут достатньо місця для всіх її речей, і вона вперше може створити власний затишок. У неї з’являється двоспальне ліжко, а до її улюбленого плюшевого поросяти, залатаного і поношеного, приєднуються деякі інші іграшки з дитинства. Новий сувенір у вигляді вітряка свідчить про те, що вона їздила до Нідерландів, коли тимчасово проживала у батьків, і вона також має зростаючу по розміру колекцію фігурок пташенят, якими може похвалитися. Вперше у неї з'явився окремий кабінет, який вона може використовувати як мистецький простір, і кольорові малюнки свині та качки, які можна вішати на коркову дошку, коли починають з'являтися її ескізи та ідеї для проекту.

2015

Здається в 2013 році дівчина зцілилась від болючих подій у її минулому та й рік видався спокійним. Ще одним дзвіночком що в цій грі є сюжет стає те, що у 2015 році у героїні з’являється не бойфренд, а партнерка, що більше нам розповідає про особистість героїні та її сексуальну орієнтацію. Куди ж без цього в сучасних іграх. Мені цей момент став трішки некомфортним через те, що в думках чомусь закарбувалась думка що героїня розчарувалася у представниках чоловічої статі і вважає, що всі хлопці м*даки, тож вирішила знайти дівчину і будувати щастя з нею і решту гри я чомусь грав із думкою що ця гра не для мене, бо мене переслідувало якесь відчуття провини. Проте з іншого боку, ситуація героїні цілком зрозуміла, тож я продовжив гру і повірте, стільки жіночих трусиків я не розпаковував ніколи в житті.

Замість того, щоб знову розпаковувати речі головної героїні, гравці тепер мають розпакувати речі і її подруги також, яка переїжджає в квартиру головної героїні. Її подруга приносить у дім багато власних колекцій, і її плюшевий тигр приєднується до колекції іграшок ГГ. Вона також полюбляє рослини, і в кожній кімнаті будинку ми матимемо змогу розмістити горщики з рослинами. Коли їх одяг і речі починають заповнювати простір, будинок починає відчуватися набагато затишніше і жвавіше, ніж це було на етапі 2013 року. На додаток до їхніх стосунків, головна героїня також досягла успіху як художниця і має кілька нагород у своєму кабінеті, що свідчить про те, що її кар'єра починає злітати після всіх цих років наполегливої праці.

2018

У фінальному розділі історії "Unpacking" головна героїня та її партнерка придбали власний будинок і починають будувати сім'ю разом. Вони чекають на дитину, щоправда мої роздуми про те, звідки ця дитина візьметься, не привели мене до логічного висновку, і цього разу гравцям доведеться розпаковувати дитячу кімнату, а всі сентиментальні, особисті речі, які з'являлися під час кожного переїзду, тепер оселяються в цьому будинку також, щоб перетворити його на дім, який головна героїня та її партнерка зможуть розділити разом. На цьому етапі сюжету головна героїня є сталою професійною художницею і видала дитячу книжку з малюнками свиней і качок, над якою вона працювала протягом останніх кількох років.

У будинку достатньо місця для всіх їхніх рослин, магнітів і фігурок курчат, а заднє подвір'я достатньо велике, щоб завести домашнього улюбленця. Їхні речі змішалися в обох наборах коробок, що говорить нам про їхні тісні стосунки і гравці використовують предмети, які переносили з переїзду в переїзд, щоб створити один остаточний будинок для пари, в якому вони проживуть багато щасливих років. У фінальному кадрі інді-гри щасливе подружжя сидить на задньому дворі разом зі своєю дитиною, а головна героїня грає на укулеле для своєї сім'ї на заході сонця.

Підсумок

Історія Unpacking - це прекрасна історія надії, болю та зцілення, коли гравці слідують за головною героїнею через основні зміни в її житті, які насправді близькі багатьом з нас, а гра використовує тонке оповідання через ігровий процес, щоб передати, що насправді означає створювати дім. Гравці, які не заглиблювались у роздуми про сюжет, переживуть певний дисонанс від кінцевої сцени і задумаються про те, що сюжет тут все таки справді є. Можливо навіть захочуть перепройти гру знову. Підсумую все тим, що гра застосовує цікаві методи прояву цього сюжету. Про переїзд героїні ми дізнавались не лише через дизайн та розмір кімнат і квартир, а також через зміну локацій та пір року за вікном. Нові речі, які гравцям доводилось розпаковувати розкривали особистість безіменної головної героїні, а також її хобі. Старі речі були такою ностальгічною частинкою пам’яті про її минуле, а одяг давав зрозуміти про те, в якій сфері вона працює. Великий обсяг та різноманіття одягу розповідало про те, що героїня тепер не сама та мала партнера чи партнерку, а кількість нагород, сучасної техніки та інших речей дає нам вважати, що героїня не втрачала фокусу на досяганні успіху в кар’єрі, продовжувала йти до мрії, паралельно спробам створити свій власний домашній затишок, що привело її до спокійного, щасливого та стабільного життя.

Тим самим хочеться сказати що Unpacking будучи на перший погляд оверпрайснутою, дещо примітивною в геймплейному плані, умудряється подавати персонажів та створювати їх історію не використовуючи звичні нам діалоги, образи та події, як то було, допустимо, у Відьмаку 3. Хоча події правда є, але вони десь там, в головах розробників і лише по ігрофрагментам ми можемо зібрати їх докупи та пережити життя ще одного ігрового персонажа на нашому власному досвіді та навіть співпереживати йому.

Я б хотів вас запитати, який найцікавіший спосіб подачі сюжету і в якій грі ви бачили? А поки дякую вам за увагу, та бережіть себе, підтримуйте мій контент, український контент та творіть його власноруч. Дякую!

Відеоверсія допису:

Я щиросердно дякую всім хто підтримує мою творчість і прошу підтримати всіх читачів цієї статті. Будь-ласка, виділіть кілька хвилин свого часу для ознайомлення з моїм ютуб-каналом, твічом для ігрових трансляцій та телеграм і зрешту давайте разом досліджувати відеоігрові всесвіти, які ми так полюбляємо!