У багатьох ця серія ігор може ввімкнути непреривний потік спогадів та ностальгії по часам, коли вона була на піку своєї популярності. Теорії, SFM, музика і безліч НЕСКІНЧЕННИЙ потік фан ігор(з яких уваги заслуговує лише мізерна частка). Це - Five Nights at Freddy's, і сьогодні я б хотів вам розказати про те, як гра взагалі вийшла у світ та чому вона стала такою популярною.
Скотт Коутон
Перед тим як почати говорити про сам феномен ФНаФу потрібно трішки дізнатись про людину яка створила цю гру. Знайомтесь - Скотт Коутон. Християнин, батько двох дітей.
Народився він у 1978 році в місті Хьюстон, штат Техас. Змалечку він почав цікавитись розробкою ігор, та вже в 90х роках випустив свою першу гру - Doofas(яка в майбутньому стала мемною "демкою" гри Ultimate Custom Night). Пізніше він поступив у Техаський коледж мистецтва, що в майбутньому зіграє свою роль у його кар'єрі.
Він не покладав рук та продовжував цікавитись створенням ігор(які не набули великої популярності, та зараз мало з яких його проектів можна найти навіть скріншоти, не кажучи вже про самі ігри), допоки на початку нульових він не доєднався до спілноти Hope Animation яка займалась створенням анімацій на християнську тему.
Також, ви могли б знати їх анімацію по одному з інтернет-мемів - ГлобГлобГабГалаб, хоча в нас він не отримав великої впізнаваності. Нині вони займаються скоріш дистрибуцією своїх старих анімаційних фільмів, так як на їхньому сайті новини не оновлювались ще з 2015 року.
Він власноруч випустив кілька анімаційних фільмів на тему християнства, а саме - Pilgrim's Progress, Noah's Ark та делілька інших не таких відомих проектів.
Перші ігри
Під час випуску анімацій для Hope Animations Скотт також паралельно займався створенням ігор по його анімаціям та не тільки. А саме він випустив гру по його анімації - The Piligrim's Progress Video Game.
Насправді про гру можна сказати мало чого. Це простенька гра в жанрі адвенчури та з елементами JRPG. Я особисто не зміг в неї грати більше пів години, так як вона ну дуже нудна, та й тема християнства мене ніколи не цікавила. Але, враховуючи те, що вона до сих пір продається на сайті Hope Animation, можна сказати те, що для американських віруючих дітей це досить непогана гра яка навчає їх християнським цінностям. Якщо вам цікаво - ви можете подивитись на ігровий процесс на ютуб-каналі Скотта.
Також він випустив ще декілька ігор в цей період часу, такі як - Sit N 'Survive, Chipper & Sons Lumber Co. та The Desolate Hope. З них уваги заслуговують останні дві. Почнемо з The Desolate Hope.
The Desolate Hope
Ця гра стала останньою роботою яку він створив поки працював в Hope Animation. Та вона найбільш відома серед шанувальників серії FNAF.
Ця гра поєднує в собі елементи платформеру, скролл-шутеру(або Shoot'em up), та JRPG. Я не зміг осилити її до кінця, але гра насправді дуже непоганенька через те, що в цей час я проходив новеньку на той час Red Dead Redemption 2. Цікавий світ роботів, де ви в ролі кофеварки намагаєтесь впоратись з проблемами які з'явились на планеті роботів яких покинуло людство.
Якщо додати від себе - у гри ну дуже атмосферний візуал. Мені дуже подобаються дизайни локацій, вигляд роботів та загальна атмосфера гри насправді нагадує "покинуту надію" всіх роботів, що знаходяться на цій планеті про яку люди забули вже як пару десятиліть.
Але, як би мені не подобалась атмосфера цієї гри, у свій час його останні ігри зазнавали великої критики. І саме через це, Скотт вирішив піти з ігрової індустрії. Оскільки його проекти не приносили йому нормального прибутку, а сім'ю потрібно було якось годувати - він вирішив не тратити багато часу на розробку ігор які не будуть такими вже й популярними, а краще найде нову роботу.
Ідея Five Nights at Freddy's
Пункт про Five Nights at Freddy's потрібно почати з гри Chipper & Sons Lumber Co.
Це простенька гра адвенчура про бобра Тайко. Ви повинні бігати по місцям, що купив собі бобер Чіппер та виконувати його завдання такі як: нарубати дров, садити дерева, щось будувати. Гра спочатку розроблялась для телефонів, але в неї також є ПК-версія.
І сама по собі - гра не дуже, вона також отримала негативні відгуки критиків та покупців. Але є нюанс. Всі критикували гру за те, "що персонажі рухалися та взаємодіяли один з одним, як аніматронні роботи." Скотту це не дуже сподобалось та він розчарувався через такі відгуки про його персонажів та анімацію.
Після виходу FNAF він змінив опис гри на Gamejolt на наступний:
Так, це гра, з якої все почалося! Приходьте побачити всіх моторошних персонажів, які ніколи не повинні були бути страшними! ;) Але серйозно, багато людей запитували про цю гру, тож ось вона. Це не чудова гра, за будь-якими мірками, але, сподіваюся, вона подарує трохи розваг і трохи сміху! :) Спочатку це була програма для мобільних пристроїв, тому вам потрібно буде натискати стрілки на екрані, щоб переміщати персонажа.
Через це він придумав концепт хоррору про аніматронних персонажів(в Америці це доволі великий пласт культури, якщо вам цікаво дізнатись про це - подивіться у вікіпедії про ресторани Chuck E. Cheese) які лякали б гравця, а йому потрібно від них захищатись.
В нього спочатку не було нормального концепту гри та персонажів, але в одну з ночей йому приснився сон, цитую:
Мені приснилося, як великий, страшний кролик стоїть біля входу до спальні. Після цього я не спав усю ніч. На ранок я побіг робити скример, а потім показав його синові. Коли той злякався, я спалахнув бажанням зробити страшну гру.
Ті, хто грав в FNAF одразу зрозуміють який персонаж йому приснився.
Після критики Скотт не опустив руки, та почав активно розробляти нову гру. Він навіть запустив Кікстартер, але так і не зібравши 10 000$ за місяць він його закрив. Він вже був готовий повністю опустити руки та закинути розробку, але його діти позитивно відреагували на перші версії гри, тож він продовжив.
Для розробки гри він використав рушій ClickTeam Fusion, а для моделювання персонажів та анімацій він використав Autodesk 3Ds Max. Гра виглядала не зовсім сучасно навіть на той час, але графіка точно пройшла перевірку часом та навіть зараз візуал виглядає дуже добре.
Реліз гри та неочікувана популярність
Через шість місяців розробки гра все ж таки побачила світ. Вона вийшла 8 серпня 2014 року на платформі Desura, та через 12 днів Steam Greenlight(пам'ятаєте такий?) нарешті пропустив гру в магазин.
Сказати, що на релізі гра була популярною - нічого не сказати. В період, коли всі інді-хоррори того часу намагались скопіювати ідею Slender: The Eight Pages даючи гравцю повну свободу в діях - Five Nights at Freddy's робила повністю протилежне. Вона закривала гравця в чотирьох стінах та заставляла дивитись по камерах у пошуках аніматроників, час від часу закриваючи двері.
Через це - гра стала дуже популярною у популярих контент-мейкерів, таких як Markiplier(який став справжньою легендою в Фнаф-комьюніті) та PewDiePie. Було також багато інших, але ця двійка в свій час рулила ютубом.
Через те, що ця гра стала дуже популярною у цих ютуберів - багато їх глядачів вирішили самі створювати свої канали та грати в цю гру.
Гру всі хвалили за те, що вона "перевинайшла" жанр інді-хоррорів, який вже багато часу топтався на місці через те, що Слендермен задав планку для подібних ігор. Та через те, що вона й справді була дуже страшною. Скрімери й справді лякали, атмосфера давила на гравця своїм ембієнтом та звуками.
Геймплей
Повністю нерухомий гравець сидить в офісі піцерії Freddy "Fazbear's Pizza" та через камери спостерігає за аніматроніками, що рухаються піцерією з метою його вбити.
В арсеналі гравця є всього 2 елементи захисту, та один не такий явний як інші. Це камери, двері та звук. Спостерігаючи за камерами гравець може відслідковувати рухи аніматроників, та коли вони вони знаходяться близько до офісу, він може починати спроби зловити їх біля дверей, посвітивши ліхтарем у коридори з двух сторін.
Коли аніматроники підходять все ближче до офісу, та їх вже стає видно в коридорах біля офісу, тоді настав час закривати двері. Але це потрібно робити лише за крайної потреби, так як у гравця є шкала енергії, що тратиться коли він світить ліхтариком або закриває двері. Якщо шкала опуститься до нуля - все світло в офісі відключиться, та залишить гравця повністю беззахистним перед роботами-вбивцями.
Також немалу роль відіграє звук. Саме завдяки ньому ми можемо дізнатись коли аніматронік пішов від дверей, або вже заліз до нас в офіс та коли ми опустимо планшет з камерами ми вмремо. А для головного персонажа цієї гри - Ведмедя Фредді, звук єдиний спосіб захиститись від нього. Так як при кожному пересуванні по карті він повідомляє про це спеціальним звуком дитячого сміху.
У майже всіх іграх розробленим Скоттом в цій франшизі є свій паттерн проходження. Тобто певний оптимальний перелік дій для того, щоб пройти гру. І коли гравець дізнається про нього - гра для нього стає не дуже складною. Для першої частини один з оптимальних паттернів це дивитись на камеру Піратської бухти та з певним таймінгом перевіряти коридори по обидві сторони офісу, закриваючи їх за потреби.
Сюжет та головні персонажі
Ось ми й перейшли до самого цікавого в цій грі - її сюжету. Але спершу ми дізнаємось про персонажів. Їх всього 5. Почнемо по порядку:
Майк Шмідт
Охоронник піцерії, в першій частині про нього нічого не відомо, але він зіграє далеко не останню роль в сюжеті серії.
Телефонний чувак(Phone guy)
Наш єдиний помічник в цій грі. Він телефонує нам кожної ночі та розказує про те, як захищатись від аніматроників. Його озвучив сам Скотт Коутон!
Фредді Фазбер
Світло-коричневий ведмідь-аніматронік, носить чорні краватку-метелика та циліндр. У правій руці тримає мікрофон. Збільшивши його морду, можна розглянути відбиток долоні над його правим оком і ще одну мітку (можливо, це теж відбиток долоні) на нижній його щелепі.
Бонні
Синьо-фіолетовий аніматронік-кролик, носить червону краватку-метелика. Грає на гітарі у музичній групі аніматроників. Це - улюблений персонаж Скотта Коутона, який навіть по ці дні лякає його по ночам.
Чіка
Жовта курка-аніматронік з помаранчевим дзьобом та маджентовими очима. Носить слинявчик з написом «ДАВАЙТЕ ЇСТИ!!!».
Фоксі
Коричнево-рудий лис-аніматроник з жовтими очима і витягнутою мордою. Одне його око закрите пов'язкою, яка часто піднімається і опускається, а замість правої руки у нього гак. Вигляд у Фоксі пошарпаний, у дірах костюма видно ендоскелет.
Золотий Фредді
Золотий Фредді - це привид старого аніматроніка Фредбера, що існував ще задовго до відкриття піцерії Фредді Фазбера. В першій частині нам про це не говориться, але ми все це знаємо з наступних ітерацій серії. Він має вигляд пустого костюму Фредді з золотим хутром та без очей.
Гравець виступає в ролі нічного охоронця - Майка Шмідта. Дії гри відбуваються у «Піцерії Фредді Фазбера» у 1993 році. Ночами аніматроніки вільно ходять піцерією і роблять спроби проникнути в офіс, щоб убити Майка. Спочатку йому телефонує Телефонний Чувак, щоб дати інструкції, цінні поради та іншу інформацію щодо сюжету і того, що відбувається, але на четверту ніч він помирає від рук аніматроників.
Після проходження п'ятої ночі головний герой отримує чек із зарплатою $120. Після проходження шостої ночі, зарплата підвищується на $0.5. Після сьомої (своєї) ночі Майка звільняють через псування аніматроніків (проникнення в систему аніматроників), непрофесіоналізму та поганого запаху що чути від нього.
Крім усього іншого, телефонний чувак пояснює поведінку аніматроників тим, що їм дозволили ходити в «режимі вільного пересування», щоб їхні сервоприводи не заблокувалися, а також їх наділили спеціальною програмою, через яку аніматроніки бачать в охоронцях ендоскелети і намагаються якнайшвидше одягнути їх у костюм Фредді Фазбера, т.к. відвідувачі не повинні бачити голий ендоскелет. Проте, це лише брехня з боку корпорації, щоб приховати справжню причину паранормальної поведінки аніматроників, саме їх одержимість душами дітей, яких серійний вбивця вбив та запихнув їх тіла в костюми Бонні, Фредді, Чіки та Фоксі. (нижче - вигляд ендоскелету аніматроніка на прикладі Фредді)
Інтернет-феномен
Не дивлячись на те, що у самій грі сюжет нам подається лише маленькими частинками, лор у гри був досить продуманим як для гри, на яку Скотт мав останню надію.
В самій грі було досить багато відсилок, пасхалок та інших деталей, що давали гравцям частинки лору гри та відкривали очі на деякі події сюжету.
Наприклад, телефонний чувак говорить нам про те, що в минулому відбувся так званий "Укус 87", який зробив один з аніматроників, вкусивши дитину за голову, і відгризши їх лобну долю мозку. І фанати, дивлячись на модель Фредді із гри замітили у нього відбитки долонь. Якщо подумати логічно - дитина чинила супротив, намагаючись вилізти зі щелепи робота.
Але у той самий час був ще один кандидат на цю роль - Фоксі. Так як у нього нижня щелепа вільно бовталась на петлях, що наводило на думку про те, що при укусі він її зламав.
Також багато хто думав, що телефонний хлопець - це і є той самий вбивця який вбив дітей та запихнув їх тіла всередину роботів. А коли його вбивають в одній з ночей, то це його настигла помста дітей.
Також, був відомий фейк-скріншот, на якому був аніматронік якого не було в грі, і всі думали, що він секретний. Його звали Спаркі, і з'ясувалось, що це всього фанатський вкид для того, щоб популяризувати фан-гру.
Взагалом, дуже велику роль у популярності Фнафу зіграли теорії. Хто тільки їх тоді не робив, але Matpat з каналу The Game theories був самим популярним. Після нього йшов Dawko, який тоді тільки починав свій шлях ютубом.
Не дуже хочется говорити про російскомовних людей, що робили контент по теоріям в той час, але без їх згадки просто неможливо показати весь маштаб та ажіотаж тогочасного ком'юніті Фнафу по теоріям, тому що в той час всі дивились їх(україномовного контенту тоді були лише краплі в величезному океані російскомовного, та необізнаність в інших мовах світу примушували їх дивитись). Серед них були найвідомішими 3 канали - "Принцесса", "windy31" та "Канал Кула".
Саме вони популяризовували FNAF в просторі нашого інтернету, та їм це вдавалось дуже чудово. Не тому що вони подавали оригінальний та цікавий контент, а просто тому що аналогів по якості відеороликів просто не було. Було дуже багато малечі, якій тільки-тільки стукнуло років 10, а вони вже починали свої кар'єри ютуберів по теоріям ФНАФ.
Часто, контент цих ютуберів складався просто с перекладом та адаптуванням англомовного контенту. Особливо канал windy31 займався цим в неймовірних масштабах, випускаючи відео по одній маленькій теорії пачками по 2-3 штуки за пару днів.
Але, що цікаво, при написанні цього тексту я вирішив перевірити чим зараз займаються всі ці люди. Ні в одного з них вже немає такої аудиторії як раніше, а знімають вони ще більш гірші відео ніж раніше(контент по типу засміявся-програв). А деякі з тих, хто раніше був малечею з писклявим голос зараз вже виросли і все рівно продовжують робити відео по цій серії ігор. Я не дивився їх контент, тому що мені просто не хочеться цього робити, та і в мене є англомовні аналоги що на голову вище цього всього шлаку.
Також сам Скотт Коутон часто давав приводи для теорій завдяки своєму сайту scottgames.com. Там він часто викладав фото-тизери майбутніх проектів, що ще більше зацікавлювало теоретиків та підігрівало інтерес до нових ігор серії.
Фанатська творчість
Це настільки великий пласт контенту, що я навіть якщо б дуже сильно хотів написати про все, що було по Фнафу - я б не зміг.
SFM-анімації, арти, музика, комікси, фан-ігри і багато-багато чого. Всього цього було настільки багато, що в цьому контенті можна було потонути.
Було дуже багато як і справді хорошого контенту, так і середньої якості або нижче. І зараз я хочу росповісти про одні з самих відомих витворів фанатського мистецтва.
Музика
Перший, хто приходить на згадку в цьому випадку - легендарний The Living Tombstone. Ця, доволі відома в широких кругах Броні-ком'юніті(фанати My Little Pony) людина зробила, напевно, один з найупізнаваніших треків тієї епохи по Five Nights at Freddy's.
Цей трек звучав в мене в голові буквально 24/7. Слова, що передають вміст сюжету, запальний та драйвовий інструментал (а-ля дабстеп) роблять цей трек одним з найкращих по FNAF за всю історію існування цієї серії.
Також The Living Tombstone часто натякав фанатам на те, що він має контакт зі скоттом, та його пісні - мають в собі деякі натяки на сюжет серії. Але, не всі слова в його піснях підтверджувались, а деякі лягали на сюжет гри не те щоб дуже добре. Але і багато чого його пісні і відкрили фанатам гри.
Пізніше, він випустить пісню для кожної частини Фнафу, і о боже, кожен новий трек краще попереднього, вам обов'язково потрібно їх всі послухати. А ось мій найулюбленіший:
Ну і ще один трек від мене)
Анімації
Було дуже багато анімацій, одні були серьйозними, другі - веселими, треті - намагались показати події гри і т.д.
У свій час багато людей робило добротні ацімації, але ці - найупізнаваніші серед усіх.
Crazy Boris Productions робив веселі анімації про мужичка в піцеріях.
Pieanimations робили подібні анімації, але у свому стилі
Ну і як можна обійтись без Nixxon, який буквально став легендою в цьому ком'юніті. Він робив дуже смішні анімаціі в SFM, а пізніше створював свої ігри, найвідоміша з яких - The Joy of Creation, яка часто вважається найкращою фан-грою по FNAF.
А ось і його відомий Bonzi Bonnie(відсилка на Bonzi Buddy, якщо є ще люди, що пам'ятають хто це :D)
Фан-Ігри
Тут і говорити нічого не треба. Після приголомшуючого успіху FNAF - на Gamejolt просто непреривним потоком полились клони оригіналу. Небагато з них заслуговували уваги, але були і свої "діаманти". Клонів було настільки багато, що якщо ви заходили на сайт gamejolt в 2014-2015 роках, то ви нічого окрім клонів Фнафу на головній сторінці не побачили б, хоча цей сайт розрахований на любі інді-ігри, ане тільки на клонів відомого хоррору.
Давайте виберемо 2 гри які мені більш всього запам'ятались, тому що якщо брати взагалі всі відомі фан-проекти того часу, то можно з'їзати з глузду. Я лише поверхньо розкажу про кожну з них, так як ця стаття розтянеться ще на бальше.
Five Nights at Candy's(Еміль Мако)
Ця гра відрізнялась тим, що в неї був свій сюжет, зв'язаний з оригінальним Фнаф, та на диво доволі непоганий вигляд як на фан-проект. Вона отримала продовження, та до сих пір залишається одною з найулюбленіших ігор фанатів Фнафу.
One Night at Flumpty's(Jonochrome)
Доволі незвичайний проект, який пропонував гравцю всього одну ніч, мав дуже гарний візуал та інтересні механіки. Гра також дуже полюбилась фанатам, і вони згадують її з теплом. У гри також вишло продовження.
Що було далі?
А далі Скотт вирішив зробити ще одну частину, яке вийшла ще успішнішою ніж оригінал. І що саме цікаве - сиквел вийшов того ж самого року що й перша частина.
Ось так остання надія інді-розробника на шанс залишитись в цій індустрії зробила з нього відомого на увесь світ розробника. А FNAF став культурним феноменом інтернету, відголоски якого чутно до сих пір. Все ще є теоретики, все ще є музиканти які пишуть пісні по грі, врешті-решт все ще виходять самі ігри і зовсім скоро на нас чекає фільм.
Добре це, чи погано - вирішуйте самі. А я лише хочу привітати першу гру серії з 9-ти річчям, яке було вчора. Я хотів випустити цю статтю ще 8 числа, але її об'єм виявився куда більше ніж я очікував.
Якщо ви дочитали це до кінця - дякую. Я сподіваюсь вам сподобалось, і ви, якщо так як і я були частиною ком'юніті в його золоті часи, разом зі мною ще раз поринулись у той чудовий час.
Топ коментарі (0)