На черзі моїх оглядів/рецензій/спогадів буде трилогія про легендарну Gothic. Я навіть про Arcania розповім свої враження, але то буде пізніше, бо сьогодні роповідь піде про першу частину серії і як виявилося про мою найулюбленішу Готику.
І ще одна невеличка ремарка, написав я все це у далекому 2019 році.
Це була, вже четверта моя спроба, пройти Готику повністю, і нарешті успішна. Попередні три закінчилися повним провалом.
В перший раз, я був ще не досвідченим гравцем, просто не зміг розібратися з керуванням і довелося відкласти гру на потім.
В друге, я вже був більш підготовлений. Друзі, які нахвалювали цю гру, розповіли мені про керування і що потрібно робити на початку, а ще вони розповіли про режим гри - MARVIN (це такий собі, режим для розробників, де можна зробити головного героя безсмертним, прокачати всі його здібності і параметри, додати йому всю зброю з гри, і ще багато чого іншого). Награвшись з цим режимом, в мене просто відпало бажання проходити гру далі, бо стало не цікаво.
Коли вже все є, то відпадає необхідність обшуковувати кожну, потенційно цікаву місцину, щоб знайти нову хорошу зброю, чи корисне зілля, або сувій з заклинанням. А дослідження карти гри і отримання за це винагороди - це, одна з основних причин чому мені Готика і сподобалась. Ось так і закінчилась моя друга спроба.
В третій раз, я був налаштований дуже рішуче. Діло було на минулих зимових канікулах. Придбавши гру в GOG, встановивши переклад гри на російську мову (за що мені тепер соромно!), бо мій рівень англійської не надто високий, я почав проходження.
Все було досить непогано. Але все ж таки, я мабуть робив щось не правильно і дійшовши до завдання по знищенню Королеви плазунів в Старій шахті, мені знову довелося відкласти гру на певний час. Мій персонаж, просто не наносив їй пошкодження, я був подумав, що то в мене якийсь глюк. Пошукавши в інтернеті відповідь, я ще більше почав в цьому переконуватися, бо в інших такої проблеми не було.
Єдина порада, яку давали - це прокачати героя сильніше і знайти кращу зброю, але в мене не було очок для прокачки і грошей для кращого меча. А бігати і займатися знищенням місцевої фауни я не захотів, бо подумав, що це буде не дуже правильне рішення (як же я тоді помилявся), ось на цьому і закінчилась моя третя спроба.
Минав час, а Готика не давала мені спокою. Дуже багато гравців, стверджували і досі стверджують, що ця гра - одна з найкращих в жанрі RPG і кожен поціновувач цього жанру повинен обов'язково в неї зіграти і пройти до кінця.
Останньою причиною, чому я знову спробував пройти Готику, стало відео одного ютубера. В ньому він розповів, як ця гра вплинула на його сприйняття відкритих світів у відеоіграх. І що він потім шукав ігри зі схожим підходом до наповнення контентом відкритого світу, але не знаходив і через це був дуже засмучений.
А все через те, що Pyranha Bytes (розробники гри) створили маленький світ і за рахунок його скромних розмірів, він вийшов насиченим і добре наповнений контентом, а за його дослідження - щедро нагороджували гравця різними приємними і корисними предметами. І тільки зрозумівши і усвідомивши що не всі ігри жанру RPG притримуються такої ідеї, як в серії Gothic, той блогер про якого я пишу, зміг насолоджуватися іншими RPG іграми. Бо в деяких був хороший сюжет, в деяких цікаві квести, в деяких незвичайний і багатий на події всесвіт, який цікаво вивчати через різні записки та ігрові книги, але такого наповнення як в грі Gothic, він більше не зустрічав.
Це відео мене сильно надихнуло, і я вирішив, що в цей раз обов'язково пройду гру до кінця.
В четвертий раз, все вийшло ідеально. Я вивчив мисливські навички і зміг збирати з монстрів різні трофеї. Це дало мені змогу, до самого кінця гри, забути про таку проблему, як гроші. Всі трофеї, я до кінця гри, так і не продав :) Також не забував, вчасно прокачувати бойові навички і не мав сильних проблем в бою з монстрами, людьми та представниками раси орків. А знаходження та покупка кращої зброї і обладунків, робили сутички коротшими для противників, з летальним для них наслідком, і приємнішими для головного героя і для мене як гравця.
Правда, був один момент, що змусив мене задуматися чи пройду я гру далі. Отримав я завдання на збір лікувальних трав на болоті, а там проживали Болотожери (чи то п’явки, чи то змії, такі велетенські і товсті) і от я не міг заподіяти їм шкоди. Мій герой був за слабкий для таких противників. Прокачати рівень вже не було на кому і я подумав, що це нова межа в грі, за яку я не зможу зайти. А потім, мені прийшла думка, що можна просто зібрати ці трави, а їх не чіпати і все вийшло (пізніше я повернувся до цих болотожерів і помстився, це було прекрасно).
Ось такою була моя історія, пов’язана з грою Gothic. Я дуже радий, що нарешті зміг отримати повноцінний досвіт, від проходження цієї прекрасної гри. Тепер, обов’язково зіграю і постараюсь пройти до кінця продовження.
Посилання на мою рецензію гри в Steam тут - Gothic 1 Classic
Топ коментарі (0)