Акт 1 - Сієтл
Я проходив цю гру, майже шість років тому, а таке відчуття, що це було нещодавно.
Надихнув мене на проходження Shadowrun Returns, а заодно і нагадав, що така гра є в моїй власності, фільм "Bright" 2017 року, з Віллом Смітом у головній ролі. Події в ньому відбуваються в альтернативній реальності, де на вулицях Лос-Анджелесу, люди живуть поруч з орками, ельфами, іншими дивовижними істотами і магією. Не скажу, що це шедевральне кіно, але я отримав певне задоволення від його перегляду. І захотілося мені в щось схоже зіграти, так я і згадав про Shadowrun.
Shadowrun Returns – це ізометрична RPG з покроковими боями в стилі XCOM: Enemy Unknown і в сеттингу кіберпанку. В грі намішані і магія, і шаманство (виявляється це різні речі), і кібер імпланти, і хакери, і злісні корпорації, словом дуже цікаво!
Зав’язка гри досить не тривіальна, потрібно розслідувати смерть товариша головного героя, а не рятувати в черговий раз світ. Створення персонажа, повністю віддається в руки гравця, що є плюсом, на мою думку. Під час цього процесу, можна не тільки вибрати зовнішність і клас свого Альтер Его, а ще й таку цікаву штуку, як стиль спілкування. Я наприклад вибрав, стиль спілкування з поліцейськими і в одному з завдань, мій персонаж прикинувся детективом, щоб проникнути на місце злочину. І таких стилів у грі чимало і кожному знайдеться своє застосування (після здобуття певного рівня, дадуть змогу вибрати додатковий стиль).
Прокачка теж займає важливу частину рольової системи. Завдяки їй, в діалогах відкриваються нові репліки і можна вирішувати ситуації різними способами. Десь налякати, десь обдурити, десь взламати комп’ютер чи кодовий замок, а десь просто проламати стіну. Діалогів у грі дуже багато і часом мені здавалося, що я читаю цікаву книгу. Це відчуття доповнювалося і тим, що інколи в розмовах з персонажами, в діалоговому вікні описувалися емоції, які відчуває співрозмовник та вираз його обличчя, ну точно як в книгах.
Бойова система – дуже схожа на XCOM: Enemy Unknown. Такі ж самі покрокові бої, з можливістю займати укриття різного ступеню захисту. Грається це приємно і досить складно, хоча трохи і бісить можливість промахнутися з двох метрів по противнику (все те, що мене бісило і в XCOM). Зброю і одяг можна купувати лише в продавців, бо з ворогів не випадають мішечки з предметами. І з кожним новим придбання, грати стає трохи легше і веселіше.
Підводячи підсумок, наголошу, що гра досить коротка, але її повністю вистачає для ознайомлення з всесвітом Shadowrun, а в купі з красиво задизайненою картинкою та прекрасно підібраною музикою, в цей всесвіт не можливо не закохатися :)
Акт 2 - Берлін
Shadowrun: Dragonfall – це ідеальна друга частина. Розробники не чіпали, все те, що добре працювало в попередній грі, добавили нові елементи, зробили сюжетну компанію довшою і вуаля – захоплива гра на 25+ годин готова.
Dragonfall не являється прямим продовженням, але це той самий всесвіт і той самий проміжок часу, що і в Shadowrun Returns . Знову створюємо собі персонажа і вперед на зустріч пригодам. Цього разу, події розгортають у Берліні (в першій частині, все відбувалося в Сієтлі). Наш герой, в складі групи найманців, відправляється на завдання, яке закінчується повним провалом і смертю лідерки. Тепер, керування цією компанією, припадає на наші плечі і нам доведеться завойовувати повагу і довіру наших компаньйонів, а заодно дізнатися причину провалу завдання.
Сюжет, знову вийшов цікавим. В ньому присутні моральні вибори, які впливають на відносини з компаньйонами і людьми з району, де знаходиться штаб-квартира нашої групи, неочікувані повороти і купа захопливих ситуацій. Штаб-квартира - це одне з нововведень, тепер у нас є повноцінна домівка, де можна поговорити з персонажами, взяти додаткові завдання, закупитися новою зброєю, одягом і встановити імпланти (куди ж без них). Постійні компаньйони, стали другим новим елементом, який додали розробники. Всі вони мають свою індивідуальність і кожен має власне додаткове завдання, які глибше розкривають їх характер і минуле.
Візуально, Shadowrun: Dragonfall, виглядає так само шикарно, як і попередня гра. Я отримував велике задоволення, блукаючи вуличками цього неонового міста, відвідуючи місцевий бар і ще багато інших, не менш колоритних місць. Музичний супровід не підвів і додавав плюсів до атмосфери кіберпанк-фентезі, а в головному меню грає таж сама мелодія, що і в Returns, хоч і трохи змінена.
Боївку, діалоги і рольову систему не змінили, можливо трохи покращили, точніше не скажу, гіршим все не стало і це добре. Все грається так само приємно, розмови з персонажами все ще віддають книжними, а прокачані навички впливають на діалоги і вирішення певних ситуацій.
В підсумку скажу, що розробники провели велику роботу і це помітно. Гра стала набагато кращою, ніж попередня і принесе багато задоволення поціновувачам жанру. Тож, раджу всім зіграти в Dragonfall, кому сподобався цей цікавий і незвичайний світ Shadowrun!
Акт 3 - Гонконг
Після проходження Cyberpunk 2077, мені захотілося зіграти в щось іще в схожому сетинґу. Тут я відразу і згадав про Shadowrun: Hong Kong і про те, що я вже давно планував в неї зіграти. Так і почалася пригода, протяжністю в 61 годину.
Зав’язка сюжету тут така. Головного героя, якого по традиції дають створити самому, та його друга дитинства, викликає в Гонконг їхній прийомний батько з дуже терміновою справою. Але вже з самого початку, все йде наперекіс. Вони потрапляють у засідку, де помирає кілька персонажів, а головним героям ледь вдається втекти. Та злодійка доля вирішила, що і цього не достатньо. Головних героїв оголошують в розшук як терористів і тепер вони змушені звернутися в тріаду за допомогою, по стиранню їх особистостей і в надії знайти вихід з даної ситуації. Історія в Shadowrun: Hong Kong вийшла досить цікавою, насиченою і з неочікуваними поворотами.
Та не тільки основною історією, може похизуватися гра. Додаткові завдання продумані на такому ж високому рівні, що і основний сюжет. Можна буде викрасти в музеї цінні і дуже старовинні книжки, а щоб персонажів не почали швидко шукати правоохоронні органи, потрібно поцупити іще кілька експонатів, щоб заплутати поліцейських. Можна буде відчути себе справжнім детективом, розслідуючи загадкові вбивства в одну з районів міста. Можна буде зруйнувати позитивну феншуй енергетику, в будівлі однієї з впливових корпорацій Гонконгу. І ще багато інших, не менш цікавих завдань.
Дуже часто в таких квестах присутня варіативність і важкий моральний вибір, який не один раз змушував мене задуматися чи правильно мій персонаж вчинив. А ще, за допомогою прокачки певних параметрів і деяких навичок, в додаткових завданнях і основному сюжеті також, відкриваються нові можливості. Такі як, злом комп’ютерів чи терміналів, можливість перехитрити чи обдурити охоронця чи якогось іншого персонажа, дізнатися пароль в заборонений сектор і так далі. Це вносить різноманітність в проходження і можливість зробити інший вибір, якщо захочеться зіграти в гру іншим класом і з іншою прокачкою.
Хочу відмітити і добре прописаних напарників. Після Shadowrun: Dragonfall я не думав, що розробникам вдасться зробити історії і характери компаньйонів ще краще, але вони це змогли. Під час завдань та особливо після них, можна, а скоріше, навіть потрібно, говорити з напарниками. Це дасть змогу краще про них дізнатися, отримати додатковий квест і краще проникнутися всесвітом гри. Не знаю як сценаристам це вдалося, але під кінець гри, кожен напарник став для мене і мого персонажа справжнім другом. Та окрім компаньйонів, розробники придумали окремі історії і характери для кожного продавця товарів, що дуже приємно. Тож після завершення чергового завдання, мене чекали довгі розмови, спочатку з компаньйонами, а потім і з усіма торговцями.
А тепер, трохи про музику. Вона тут просто шикарна! Всі ці мелодії з азіатським колоритом мені дуже сподобалися і я з задоволенням слухав кожну нову композицію в грі. Був у мене випадок, коли під час бою заграла така приємна музика, що я просто зупинився, добре що бої у грі покрокові, відкинувся на спинку крісла і кілька хвилин насолоджувався композицією. Перекочувала в Shadowrun: Hong Kong і головна музична тема минулих частин, але її трохи доповнили нотками азіатського колориту, що привносить особливий шарм в уже знайому композицію.
Розхвалив гру, тепер можна трохи і покритикувати :) Перше моє зауваження – це дуже великий обсяг текстів, приблизно 75-80% гри потрібно читати. Хоч в мене з цим і не виникло проблем, я ж проходив попередні ігри серії і знав на що йшов, але інколи, хотілося трохи більше боїв. Та і читати я більше люблю лежачи на ліжку чи сидячи у зручному кріслі, а не перед монітором комп’ютера. Від такого читання, я швидко втомлювався. Цей момент, може відлякати деяких людей від проходження цієї прекрасної гри.
Друга і третя проблеми гри, пов’язані з бойовою системою. Під час бою, я часто натискав повз противника і замість пострілу чи удару холодною зброєю, мій персонаж підбігав до ворога і хід було потрачено без результату. Мені здається, що це пов’язано з відсутністю змінювати ракурс камери і в певних моментах виникала така проблемка, але вона нівелюється за рахунок більшої уважності і неквапливості. Інша проблема бойової системи – це шанс потрапляння по цілі, який показується у відсотках. Цей аспект трохи бісить, бо з шансом в 80-90% персонаж може двічі поспіль промахнутися і тут уже ніяка концентрація не допоможе :) Доведеться, або зберігатися і завантажуватися перед кожною дією, що я не рекомендую, бо завантаження досить довгі, або змиритися і прийняти цей факт як дійсність і грати собі далі.
DLC Shadows of Hong Kong
Якщо основної гри було комусь замало, то існує доповнення, події якого відбуваються після головного сюжету і подарують додаткових 10+ годин історії. За сюжетом доповнення, команді головного героя доведеться прийняти участь, майже добровільно, в спецоперації по знаходженню компрометуючих документів на одного з членів гонконгської поліції. Та гра не обмежиться тільки головним завданням, а і підкине кілька додаткових. Одне буде про підводну лабораторію і біологічну зброю, а інше про визволення маленької дівчинки з будівлі однієї корпорації. По традиції, гравця будуть чекати тяжкі моральні рішення і неочікувані обставини, а також кілька фіналів завершення історії. Деякі з них будуть залежати від фіналу основного сюжету. Хороше доповнення на яке не шкода потраченого часу.
Підсумок
Мені дуже сподобалася Shadowrun: Hong Kong, це найкраща гра в цій невеличкій серії. Видно, що розробники набралися досвіду і вивели свою гру на значно вищий рівень в порівнянні з минулими частинами Shadowrun. Відчуття після проходження, як від прочитання цікавої і захопливої книги, але це все ж таки гра і хотілося б трохи більше бойового ігрового процесу. Та і в такому вигляді, як зараз, гра принесла чимало задоволення і різноманітних емоцій і я однозначно чекатиму на нові ігри команди Harebrained Schemes в сетинґу Shadowrun, а можливо і подивлюся на інші їхні проекти.
Посилання на мої рецензії ігор в Steam:
Shadowrun Returns
Shadowrun: Dragonfall - Director's Cut
Shadowrun: Hong Kong - Extended Edition
Топ коментарі (10)
Мені серія не дуже зайшла. Атмосфера там хороша, і кампанії в цілому мають гарне наповнення, але взаємодіяти з ними за межами біганини по містам і спілкування з персонажами не дуже весело через бойовку.
Бойовка, на жаль, вийшла занадто легкою і затягнутою, а підвищення складності не додає челендж, а лише розтягує кожен бій, іноді перетворюючись на цикл рівня "10 раундів всі промахуються, 1 раунд пошарпалися, 1 раунд похілилися". Забіги в кіберпросторі також вийшли дуже затягнутими, через що часто бували ситуації, де ІРЛ персонажі відстрілялись, а хакер все ще чілить.
Іноді є виключення, де бої реально примушували напружуватися (кінець HK, як приклад), але вони тільки підтверджують, що база для такого є, але нею майже не користуються.
Саме образливе те, що HK показував, що рух в правильному напрямку є, але нова серія закінчилася до реалізації її потенціалу. Сподіваюсь, Cyber Knights: Flashpoint зможе закрити цю нішу.
Кожному як то кажуть своє 🤷♂️, а оці промахи в боївці і мене бісили. Я грав на середній складності і мені було в міру важко)
Про Cyber Knights: Flashpoint не чув, тож треба буде глянути, що то за гра 🤔
Тут скоріше "було б прекрасно якщо б не очевидні проблеми, які відтягували хороші моменти".
Доречі, самі ігри продалися доволі непогано -- була десь інформація, що перші дві гри продали по півмільйону копій, якщо не більше, а HK мав різкий спад на початку, але з часом за рахунок розпродажів підтягнувся.
Це добре, що ігри непогано продалися. Та я десь читав інформацію, що шляхи творців ігор та видавця розійшлися і щось нове у всесвіті Shadowrun від цих розробників ми навряд чи побачимо. А шкода, бо в них був потенціал для зростання якості проєктів.
Наскільки знаю, у них був договір лише на три гри з правовласником (Microsoft?), тому що маємо, те маємо.
А такої інформації я не знав 🤷♂️ Ну що ж, добре хоча б ці три гри є і вони вийшли реально хорошими.
Допис, який я чекав) Нещодавно на Кутку прочитав про ігри в кіберпанк стилі, тож побіг грати в Shadowrun: Dragonfall, як виявилося, у підписці була вся трилогія, але англійською. Пограв усього 3 години, надалі часу не було. Сподобалась атмосфера, геймплей, персонажі, хотілося б пограти далі, був би час тільки)
Радий, що сподобалося)
Так, дуже шкода, що української до цих ігор немає. Добре, що тут весь текст статичний, тож можна хоча б увімкнути перекладач через камеру на телефоні й так грати)
Бажаю, що вдалося виділити час на ці чудові ігри)
Щодо постійних промахів, відчував їх тільки в першій половині проходження Dragonfall на дуже високій складності, весь інший час все було доволі добре.
Проблема тексту в Hong Kong, як на мене, не через велику кількість тексту, а через його поганий розподіл по грі. Схоже, розробники гадали, що гравці не будуть проходити усі місії, а зразу полетять по основному сюжету. Що доволі дивно, адже усі місії унікальні й мають свій сюжет, тож який сенс їх пропускати. Якби текст був розподілений більш рівномірно, то не було б відчуття перенасиченості.
Нових ігор по Shadowrun від Harebrained Schemes скоріш за все не буде. Права на ігри по сетінгу належать microsoft, а вони не поспішають роздавати їх. До того ж після розриву з paradox interactive, права на наявні ігри вони також втратили.
Значить, то просто я такий "щасливець", що в мене вони дуже часто промахувалися 😅
А стосовно проблеми з текстом, то це цікава думка 🤔 Правда, який шанувальник RPG буде пропускати додаткові завдання і просто бігти по основному сюжету 🤷♂️ Тим паче, якщо ці додаткові завдання унікальні та цікаві.
Я теж таке читав, що скоріше за все нових ігор від Harebrained Schemes у всесвіті Shadowrun не буде, бо іхні шляхи з видавцем розійшлися. І шкода, що так сталося.